Сергей Грабовский: Могущественный Трамп, бунтующая Украина и "мирный" Путин — Блоги | OBOZ.UA

Если кто-то думает, что решение Трампа о приостановке военной помощи Украине связано с неподобающим поведением президента Зеленского в Овальном кабинете, то это довольно наивное (или даже больше) мнение. "Я не намерен тратить миллиарды долларов на бесполезный конфликт в Украине", — заявил Трамп после беседы с премьер-министром Великобритании, который призывал американского президента продолжать поддержку Украины. Эта встреча также проходила в Овальном кабинете. Существует множество высказываний Трампа о "бесполезной войне", завершить которую, казалось бы, не стремилась именно Украина.

Далее текст на языке оригинала

Більше того, під час свого виступу в клубі в Палм-Біч 18 лютого, Трамп підкреслив: "Росія демонструє непогані результати. Вона прагне зупинити цю безладність, що панує там... Міста знищені... Росія не завдала такого удару по Києву, адже, вважаю, вони не бажають запускати забагато ракет. Вони здійснили це на 20%, але не на 100%. Якби вони справді хотіли досягти 100%, це, напевно, сталося б дуже швидко". Також він висловився про Україну: "Вам слід було закінчити це три роки тому. Ви ніколи не повинні були починати. Ви могли укласти угоду... В Україні постійно діє воєнний стан, а популярність лідера країни знизилася до 4%. Міста знищені, вони нагадують руїни... Подивіться, їхні міста просто знищені, там немає каменю на камені... Українські міста виглядають, як Газу. У багатьох з них відсоток знищених будівель навіть перевищує той, що спостерігається в Газі". І, звичайно, знову й знову про "абсурдну війну". Все дуже чітко викладено, чи не так?

І - це особливий акцент у загальному контексті. "Щодня втрачаються життя. Загибель молодих, привабливих солдатів. Чоловіків у розквіті сил, схожих на моїх синів. З обох сторін. На всіх фронтах". Ці слова належать Трампу, який висловив їх після розмови з Путіним.

Що ж маємо в підсумку? По-перше, неправду (це найм'якіший термін, який тут можна вжити). По-друге, відверту зневагу до українців і високу повагу до рашистських загарбників, власне, схиляння перед ними. По-третє, неприховані симпатії до РФ і "колективного Путіна". По-четверте, зневагу до американської зброї та до її творців (адже не дають рашистам вільно нищити українські міста не в останню чергу ракети Patriot і винищувачі F-16). І так далі, і таке інше. Тобто настанова на припинення американської допомоги українським "унтерменшам" виникла не раптово, не спорадично - вона є загальником діяльності команди Трампа. Власне, її згортання розпочалося одразу ж по приході до влади нинішньої американської адміністрації - бо ж і медичні проєкти, і підтримка незалежних мас-медіа, і допомога у відновленні енергетичної інфраструктури за широкомасштабної війни - надзвичайно важливі чинники нормального функціонування і фронту, і тилу. Додайте до цього начебто ефемерні моральні виміри - і картина стане повною.

Немає нічого дивного в тому, що рішення Трампа та його команди припинити військову допомогу Україні стало несподіванкою для союзників США по НАТО, а навіть виявилося публічним ударом для них. Ілон Маск не без підстав підкреслював - час завершувати співпрацю з НАТО. І це дійсно відбувається! Як з НАТО, так і з Європою. Ситуація дійшла до того, що навіть Марін Ле Пен, яка давно підтримує Путіна і є однодумцем Трампа, висловила своє обурення: "Це рішення є безцеремонним і заслуговує на осуд. Воно надзвичайно жорстоке щодо українських солдатів, які мужньо захищають свою батьківщину". Вона вважає, що Сполучені Штати повинні були надати Україні можливість адаптувати свою логістику, навіть якщо більше не планували надавати допомогу. На додачу, експерти з американського правознавства зазначають, що президент не має права скасовувати ті дії, за які проголосував Конгрес. Проте нинішні республіканські лідери обох палат Конгресу стверджують, що президент має всі повноваження для цього. Ось така вона сьогоднішня демократія...

Віцепрезидент Джей Ді Венс підсумував ситуацію, заявивши: "Тепер необхідно сісти за стіл переговорів. Жодна з сторін – ні Європа, ні Україна, ні США – не може далі вести конфлікт із Путіним". Це вказує на те, що Путін настільки впливовий, що впоратися з ним стає неможливо, і тому, можливо, постачання зброї Україні не має сенсу, чи не так? Принаймні, це виглядає як чесне і відверте висловлювання.

Але це вже після Овального кабінету. Як і численні заяви посадовців, що Зеленський, мовляв, образив увесь американський народ, тому він або має вибачитися публічно, або піти у відставку. Знов-таки. цікава ситуація: декілька не обраних, а призначених чиновників беруться вирішувати за весь американський народ... Утім, до них приєднався й один обраний, а саме спікер нижньої палати Конгресу Джонсон. Той самий, який не так давно заявив: у конгресменів "немає апетиту" ухвалювати новий пакет військової допомоги Україні. А згодом пояснив, що нинішнє призупинення допомоги є лише "тимчасовою паузою". А пауза ця триватиме, згідно з розпорядженням Трампа, доки той не побачить, що керівництво України "демонструє добру волю до миру". Які будуть критерії цієї "доброї волі"? Загадка сезону.

Щодо виборів... Читачі, певно, згадують, як представники команди Трампа активно наполягали на терміновості проведення президентських виборів в Україні, аби надати владі легітимність. Інакше, на їхню думку, Зеленський ризикував виглядати як диктатор. Сам Трамп, зокрема, заявив: "Це не Росія вимагає від України проведення виборів. Це об'єктивна реальність". Дивна ситуація: в Росії все в порядку з виборами, Путін вважається цілком легітимним керівником, прагне миру, але не може зупинити війну... Без коментарів.

Врешті-решт, не можна не згадати про Ілона Маска, який, можливо, першим або одним із перших охарактеризував президента України як "диктатора", що знищив усі елементи демократії. Маск висловив думку: "Хоч як це може звучати неприємно, Зеленському слід запропонувати певну амністію в нейтральній країні в обмін на мирний перехід до демократичного устрою в Україні". Слід зазначити, що термін "амністія" зазвичай асоціюється зі злочинцями, отже, Зеленський, якого називають "гидким злочинцем", все ж може сподіватися, що США не затримають і не знищать його, займаючись, ймовірно, разом із Путіним, "мирним переходом до демократії в Україні".

І, нарешті, програмна промова Трампа в Конгресі засвідчила марність надій на "американського союзника". У ній ужитий улюблений рашистський термін "український конфлікт" (в такому разі Голокост - "єврейський конфлікт", чи не так?) і вкотре вже підкреслено - "Путін хоче миру". А хіба можна давати українцям зброю, щоб вони стріляли у вояків "миролюбця"? У цих "молодих красивих солдатів"? Ясна річ, що ні.

Ось так я бачу загальну ситуацію. Можливо, бізнесмен Трамп, отримавши щось важливе для себе, погодиться на тимчасове "розмороження" поставок зброї, які були визначені ще за Байдена. Але це далеко не гарантовано. Незалежно від того, наскільки українська влада буде готова "підлаштовуватися" під вимоги США, ми маємо шукати способи виживання в світі, де "лідер демократичного світу" поступово стає частиною "вісі зла". Звісно, можливо, що станеться щось несподіване, і позиція Вашингтона кардинально зміниться. Тож, чи варто нам мобілізувати мольфарів?

Однак, в кінцевому підсумку не Зеленський повинен приносити вибачення Трампу, а навпаки - Трамп має вибачитися перед українським народом за те, що рашистські злочинці, вбивці, садисти та геноцидники для нього є лише "молодими красивими солдатами, як мої сини". Чому ж він не висловлює подібні думки щодо своїх російських союзників і спільників - бойовиків ХАМАС?