Американське видання New York Times підкреслює, що Франція перебуває у передвиборчій фазі на фоні одночасно зростаючої бюджетної, соціальної та політичної напруги: страйки, учнівські протести і блокади поєднуються зі стрімким підвищенням витрат на державні запозичення. Основною причиною кризи є тривала нездатність уряду збалансувати великі соціальні витрати з постійно зростаючими витратами на обслуговування боргу, старінням населення та новими потребами в обороні. Високі ціни на енергію та можливість приходу до влади "Національного об'єднання" Марін Ле Пен додатково посилюють ринкову тривогу. NY Times вважає, що ця осінь може стати критичним моментом для Франції, коли країні потрібно буде не лише виправити бюджетні проблеми, але й переглянути саму концепцію соціальної держави, до якої вона звикла протягом багатьох років.
Безлад у навчальних закладах, на міських вулицях та фінансових ринках є наслідком проблем Франції з фінансуванням соціальних програм, особливо в контексті наближення президентських виборів, зазначає американський видання New York Times.
За повідомленнями ЗМІ, працівники державного сектору влаштували страйки. Учні старших класів організували барикади поблизу навчальних закладів. Порти залишаються заблокованими. Бюджетні процеси опинилися в стадії паралічу. Відсотки на облігації різко зросли. Зростають побоювання стосовно можливого приходу ультраправих до влади.
The New York Times підкреслює, що Франція несподівано опинилася в центрі кризи - не лише короткочасного спалаху протестів, а цілого потоку соціальних потрясінь, які охоплюють вулиці міст, фінансові ринки та державні установи по всій країні. Французьке "rentrée" - термін, що позначає повернення до школи та роботи, цього року виявилося зовсім не таким організованим, як зазвичай.
Хоча причини цього хаосу можуть здаватися різними, зауважує видання, усі вони мають спільне коріння: Франція вже два десятиліття намагається знайти достатньо коштів для фінансування держави. Тепер проблему загострюють висока вартість запозичень, стрімке подорожчання пального та політична невизначеність - на тлі боротьби за те, хто замінить президента Емманюеля Макрона наступної весни.
Фінансова ситуація у Франції, яка вже була нестійкою, продовжує погіршуватися. Це викликає занепокоєння серед інвесторів, які побоюються, що країна може стати наступною жертвою масштабної фінансової кризи в Європі. Хвилювання навколо державного бюджету зросло після нещодавніх опитувань, що вказують на те, що ультраправий кандидат Марін Ле Пен має шанси випередити всіх своїх опонентів на президентських виборах, що відбудуться наступної весни.
У вівторок вчителі та працівники державного сектора провели акції протесту проти планів уряду заморозити заробітні плати, поки тривають бюджетні обговорення. Вони підтримали тисячі учнів, які заблокували входи до шкіл, висловлюючи свій протест через недостатнє фінансування, яке призводить до занепаду навчальних закладів і нестачі викладачів.
Як зазначає NY Times, кадри сутичок молодих протестувальників із поліцією в хмарах сльозогінного газу зробили учнівські протести найяскравішим проявом нинішніх французьких заворушень і накопичених претензій. По всій країні закрилися сотні шкіл, десятки зазнали пошкоджень, багато людей були затримані або травмовані.
Вуличні сутички стривожили фінансові ринки, які й без того нервували. У понеділок дохідність десятирічних французьких облігацій трималася близько 5 відсотків - це один із найвищих показників серед країн Європейського Союзу і сигнал того, що інвестори не вірять у здатність уряду, чия каденція добігає кінця, впоратися з проблемами, які стрімко множаться.
"У Франції ми використовуємо термін fin de règne, що означає кінець епохи правління, - підкреслив Жан-Ів Камю, експерт з політики з Фонду Жана Жореса. - Цей режим наближається до завершення свого терміну, і, схоже, не має чіткої стратегії на найближчі сім місяців."
Згідно з даними NY Times, посилення цих занепокоєнь не свідчить про те, що Франція неминуче зіткнеться з борговою кризою подібною до грецької або з ринковим потрясінням, яке в 2022 році призвело до відставки британської прем'єр-міністерки Ліз Трасс через її пропозицію про зниження податків, яке могло б дестабілізувати бюджет.
Економісти підкреслюють, що й інші країни, зокрема США, стикаються з викликами у державних фінансах внаслідок підвищення процентних ставок. Вони зазначають, що важливість Франції в Європейському Союзі свідчить про те, що в разі серйозної необхідності інші країни-члени блоку готові надати їй фінансову допомогу.
"Ситуація у Франції виглядає непевною, і ринок облігацій це підтверджує, хоча поки що не робить цього занадто голосно, - зазначив Кеннет Рогофф, професор економіки в Гарвардському університеті та експерт з фінансових криз. - Це нагадує катастрофу поїзда, що відбувається в уповільненому темпі."
Франція, нагадує видання, звісно, добре знайома із соціальними заворушеннями. Останній приклад - протести "жовтих жилетів", які тривали з 2018 до 2020 року. Щотижня на демонстрації виходили десятки тисяч людей у світловідбивних жилетах. Протест почався через зростання цін на пальне, а згодом переріс у вимоги політичної та економічної справедливості.
Деякі аналітики бачать тривожну схожість між тим періодом і сьогоденням, коли ціни на нафту й газ різко зросли через війну з Іраном. Схоже, зазначає NY Times, Макрон усвідомлює ці ризики. Минулого четверга він головував на зустрічі лідерів "Групи семи" заможних демократій, які домовилися вивільнити зі стратегічних запасів 100 мільйонів барелів дизельного пального та сирої нафти, щоб послабити тиск на ціни.
Після того, як французькі рибалки перекрили порти та паливні термінали в знак протесту проти високих цін на дизель, Макрон висловив сподівання, що цей радикальний крок сприятиме якнайшвидшому зниженню цін на заправках.
Проте, ціни на енергію є лише одним із аспектів нестабільної бюджетної ситуації у Франції. Державний борг країни досягає приблизно 4 трильйонів доларів, що становить 119% від її річного валового внутрішнього продукту. У світлі зростання ставок на французькі державні облігації, очікується, що витрати на обслуговування цього боргу збільшаться приблизно до 100 мільярдів доларів до 2027 року.
Окрім того, старіння населення у Франції призводить до зростання витрат на медичні послуги та пенсії. Крім цього, країна стикається з потребою підвищувати фінансування оборони у зв'язку з конфліктом в Україні та зменшенням частини безпекових зобов'язань з боку Сполучених Штатів.
Щоб профінансувати все це й не допустити вибухового зростання бюджетного дефіциту, прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню пропонує підвищити деякі податки та заморозити видатки на соціальні програми, зокрема житлові субсидії та сімейні виплати. Аналітики вважають, що пану Лекорню, ймовірно, вдасться провести бюджет, навіть якщо для цього знадобляться місяці важких переговорів і застосування спеціальних повноважень, щоб ухвалити його в обхід звичайної процедури.
Однак для цього урядові доведеться розраховувати на те, що партія Ле Пен, "Національне об'єднання", не заблокує законопроєкт. Вона має 118 із 577 місць у Національних зборах - більше, ніж будь-яка інша партія. Деякі аналітики очікують, що Ле Пен може наказати своїм депутатам утриматися й дозволити ухвалення бюджету хоча б для того, щоб не зіткнутися з бюджетним хаосом, якщо вона переможе на президентських виборах у квітні.
У вівторок Ле Пен представила довгоочікуване звернення, присвячене своїй економічній стратегії. Аналітики тепер шукатимуть у її словах свідчення того, що "Національне об'єднання" стало більш реалістично підходити до бюджетних викликів Франції, враховуючи критику, яку вона отримала під час попередньої президентської кампанії 2022 року за недостатню переконливість у своїй економічній політиці.
Незважаючи на те, що ряд аналітиків сподівався, що Ле Пен намагатиметься заспокоїти ринки облігацій стосовно дефіциту Франції, вони також вказували на те, що вона, скоріше за все, залишиться рішучим опонентом Європейського Союзу. За їхніми оцінками, у разі її перемоги виникнуть серйозні питання щодо майбутнього фінансового внеску Франції до бюджету ЄС.
Саме з цієї причини, як зазначає NY Times, деякі експерти проводять паралелі між французькими виборами та британським референдумом про Brexit, на якому громадяни вирішили покинути Європейський Союз. "Це французький аналог моменту 2016 року", - вважає Муджтаба Рахман, аналітик з європейських справ у консалтинговій компанії з політичних ризиків Eurasia Group.
"Пан Рахман зазначив, що мова йде не лише про боргові труднощі чи ситуацію на ринку облігацій. Інвестори, з якими я веду діалоги, стурбовані екзистенційною політичною та конституційною кризою. Усі ці виклики взаємодіють один з одним, створюючи дуже несприятливі умови для того, хто здобуде перемогу на президентських виборах."
На думку NY Times, перемога Ле Пен зовсім не гарантована. Її визнали винною у фінансових правопорушеннях, хоча вона це категорично заперечує. Крім того, президента її партії Жордана Барделлу звинувачують в антисемітизмі, що він також відкидає. Аналітики вважають, що у другому турі Ле Пен може зазнати поразки від центристського кандидата.
Проте, за альтернативного розвитку подій, аналітики вважають, що комбінація економічних викликів і соціальних протестів може сприяти піднесенню радикальніших політичних сил, як з правого, так і з лівого флангів. Це відкриває можливість для Ле Пен вийти у фінал виборів проти ультралівого опонента, котрого їй буде простіше обіграти.
Хто б не переміг після цієї осені невдоволення, криза може змусити Францію до глибшого переосмислення: країна більше не може дозволити собі соціальну державу в її нинішньому вигляді.
"Саме це є найглибшим джерелом гніву у Франції, - сказав французький автор і бізнесмен Мішель де Розен. - Ми країна, яка більше не може робити все, що хоче".
Коментар iPress: Згідно з інформацією, наданою французьким Міністерством внутрішніх справ, 6 жовтня на вулиці вийшло приблизно 266 тисяч протестувальників, хоча організатори акції повідомляли про 450 тисяч. Участь у мітингах взяли учні, студенти, викладачі та працівники державних установ, які в першу чергу вимагали збільшення фінансування освітньої сфери. Учнівські організації наполягають на необхідності виділити щонайменше €10 мільярдів на термінові витрати, в той час як уряд намагається зменшити бюджетний дефіцит і довести інвесторам свою здатність контролювати державний борг.
Марін Ле Пен намагалася подати зовсім інший сигнал, акцентуючи увагу на бюджетній дисципліні. Вона презентувала план, що передбачає приблизно €140 мільярдів чистої економії до 2032 року, повернення дефіциту бюджету нижче встановленого Європейським Союзом рівня у 3% від ВВП до 2030 року, а також впровадження конституційного правила, яке обмежуватиме дефіцит і передбачатиме поступове зменшення боргового навантаження. Це є суттєвим зміщенням позицій для "Національного об'єднання", яке прагне переконати фінансові ринки в тому, що прихід ультраправих до влади не призведе до нової кризи боргових зобов'язань.
Проте перша реакція ринків виявилася нетривалою. Після виступу Ле Пен дохідність десятирічних французьких облігацій знизилася приблизно до 4,75%, але вже 7 жовтня знову піднялася майже до 4,85%, а різниця з німецькими облігаціями повернулася до попередніх рівнів. Reuters Breakingviews зазначає, що Ле Пен намагається повторити шлях прем'єрки Італії Джорджі Мелоні, яка переконала інвесторів у своїй бюджетній передбачуваності, проте французькі масштаби боргу й політична роздробленість роблять це значно складнішим завданням.
Критики програми Ле Пен також ставлять під сумнів самі розрахунки. Le Monde пише, що понад €80 млрд заявленої економії ґрунтуються на дуже спірних або важко реалізовуваних припущеннях - від скорочення внесків Франції до бюджету ЄС до боротьби з шахрайством і витратами на міграцію. Таким чином, головна проблема Франції після протестів нікуди не зникла: суспільство дедалі наполегливіше вимагає від держави більше, тоді як фінансові можливості держави дедалі швидше звужуються.
#
