The Telegraph роз'яснив, чому Крим перетворився на серйозну проблему для Кремля.

Путінська "перлина" стала його найбільшою проблемою.

Владімір Путін колись заявив, що Крим є для Росії таким самим святим місцем, як Храмова гора для юдеїв і мусульман.

Це сталося в 2014-му, після того як Крим був незаконно анексований — перший етап війни Росії проти України та каталізатор для нового сплеску російського націоналізму під девізом "Крим наш". Цю тему висвітлює журналістка Антонія Ленгфорд у своїй статті для The Telegraph.

Тоді на Красній площі в Москві зібралися величезні маси людей, які з ентузіазмом вигукували ім'я президента, святкуючи повернення території до "рідного порту".

Проте, через дванадцять років те, що стало найбільшим досягненням Путіна, перетворилося на його найбільшу проблему.

Українська кампанія із застосуванням ударних безпілотників середньої дальності, спрямована на ізоляцію Криму з повітря, суші та моря, фактично паралізувала логістичні маршрути, якими забезпечувалося російське угруповання на півдні. У результаті півострів дедалі більше стає непридатним для життя навіть для тих росіян, які вважали його своєю улюбленою чорноморською Рив'єрою.

Спочатку українські безпілотники почали бити по сухопутному коридору та залізничних шляхах, що з'єднують Крим із Росією. Згодом під ударами опинилися об'єкти інфраструктури, нафтопереробні заводи, електростанції та системи протиповітряної оборони.

Цього тижня атаки перекинулися й на танкери так званого "тіньового флоту". Було уражено 76 суден, які намагалися перевозити паливо через Азовське море.

"Крим опиняється в ізоляції через дрони. Незабаром півострів перетвориться на острів. Для росіян справжні випробування тільки починаються," — зазначив минулого місяця міністр оборони України Михайло Федоров.

Його слова виявилися пророчими.

Черги на контрольно-пропускних пунктах сягнули майже 15 кілометрів, адже туристи та жителі активно покидають півострів.

Внаслідок стрімкого підвищення витрат на бізнес та нестачі пального в Росії почали масово закриватися підприємства. На півострові було оголошено режим надзвичайної ситуації.

На протязі більшої частини тижня в Криму відбувалися значні відключення електрики. Ситуація з водопостачанням також критична: в деяких районах її подають лише на одну годину в добу. Згідно з інформацією України, в період з 1 по 8 липня постраждало 50 об'єктів енергетичної інфраструктури.

Минулого року близько семи мільйонів туристів з Росії внесли приблизно 45 мільйонів фунтів стерлінгів у місцеву економіку, але тепер колишні жваві курортні районі стали пустими.

У цьому туристичному сезоні скасування бронювань готелів становить близько 79%. На кожні дві нові заявки припадає десять відмов.

Україна також активізувала удари щонайменше по шести ключових мостах у Криму, серед яких Чонгарський міст і переправа біля Генічеська, а також по важливих логістичних маршрутах, зокрема автомагістралі Р-280 "Новоросія" завдовжки близько 630 кілометрів, яка з'єднує Ростовську область із Кримом. Супутникові знімки також свідчать про значні пошкодження берегового нафтового термінала в порту Керчі.

Російська влада була змушена повністю припинити продаж пального приватним особам.

Паливна криза вже вплинула на щонайменше 78 з 83 федеральних регіонів Росії, як свідчать дані аналітиків Інституту вивчення війни (ISW). Окрім того, браку пального сприяють українські далекобійні удари. За інформацією Сил безпілотних систем України, у 2026 році їхня кількість зросла на 1150%.

В Росії ситуація з дефіцитом пального викликала серйозні проблеми на автозаправних станціях. Щоб впоратися з величезними чергами та уникнути конфліктів, владі довелося залучити поліцію і Росгвардію. Це рішення також спрямоване на стримування появи чорного ринку пального.

Водночас у Криму сформувалася паралельна система продажу бензину. Через месенджер Telegram, а також онлайн-платформи Ozon, Wildberries та Avito продавці пропонують нелегальну доставку пального безпосередньо автомобілістам. Ціни сягають 5 доларів за літр.

Мешканка Севастополя, найбільшого міста Кримського півострова, поділилася враженнями з The Telegraph: "Світло вимикають і вмикають практично в будь-який момент. Іноді його не буває дуже довго".

Жінка звернулася з проханням не розголошувати її ім'я з метою забезпечення власної безпеки.

За її словами, через постійні збої в електропостачанні магазини або зовсім закриваються, або приймають лише готівку. Це змушує людей долати чималі відстані до найближчого працюючого банкомата, при цьому громадський транспорт майже не курсує, а автомобілі часто опиняються без пального.

"Ми всі намагаємося допомагати один одному й обмінюємося інформацією", -- сказала вона.

Інший житель Севастополя поділився з російським виданням "Важные истории": "Тут люди в основному ходять пішки. Кількість автомобілів суттєво зменшилася, багато хто обрав для пересування велосипеди та самокати".

У Telegram один з незадоволених громадян залишив коментар під публікацією чиновника, призначеного Росією:

"Щоночі в Керчі обстріли та пошкодження будинків, але в новинах про це навіть не згадують. Страх став частиною повсякденного життя".

Росія перетворила Крим на базу для запуску ракет в бік України та використовує його як важливий засіб для домінування на Чорному морі.

Україна ж розраховує, що ізоляція півострова послабить російське угруповання на півдні та створить додатковий стратегічний тиск на цей військовий вузол.

Антон Земляний, аналітик Українського центру безпеки та співпраці, зазначив, що існують переконливі докази того, що українські удари "впливають на можливості російських військ використовувати Крим як ключовий опорний пункт окупації та основну військову базу на півдні". У розмові з The Telegraph він додав, що Україна реалізує подібну асиметричну стратегію ведення бойових дій як на сході, так і на півночі фронту, що значно уповільнило темпи російського наступу.

"На оперативно-стратегічному рівні все це впливає на здатність Росії проводити наступальні операції безпосередньо на лінії зіткнення", -- сказав він.

До прикладу, можна помітити зменшення різниці в інтенсивності артилерійських обстрілів. Шість місяців тому співвідношення становило 2,4 до 1 на користь російських сил, а тепер – 1,6 до 1. Це стало наслідком як українських атак на російські склади поблизу лінії фронту, так і логістичних проблем, пов'язаних із постачанням боєприпасів до російських позицій.

Окрім суто військового ефекту, Україна також прагне підірвати довіру російського суспільства до війни, яку веде Кремль.

Після анексії Криму у 2014 році рейтинг схвалення Владіміра Путіна зріс майже до 86%, тоді як перед цим він опускався до 62% -- найнижчого показника з 2000 року.

Згідно з нещодавнім опитуванням, опублікованим цього місяця, рівень підтримки досяг 66%. Київ сподівається змусити російське населення поставити під сумнів можливості Кремля захистити Крим від атак України, незважаючи на заяви Москви про свою перевагу на фронті.

Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що кампанія з середньомасштабними ударами, яка, ймовірно, стане ключовим аспектом війни цього року, стала можливою завдяки значному прогресу в технологіях безпілотників.

Цього тижня він оголосив, що у червні кількість успішних ударів на середніх та великих відстанях майже збільшилася вдвічі, після того як з лютого по травень цей показник зріс у чотири рази.

Тривалий час величезна територія між активною лінією фронту та глибоким російським тилом фактично залишалася недосяжною для українських сил.

Беспілотники короткого радіусу дії мали можливість діяти лише в безпосередній близькості до лінії фронту, тоді як дальні ударні системи застосовувалися для атак на стратегічні об’єкти, розташовані далеко в глибині території противника.

Внаслідок цього утворилася смуга шириною близько 200 кілометрів, в якій російські війська мали змогу практично без труднощів переміщувати своїх солдатів, техніку і боєприпаси.

Тепер ситуація кардинально змінилася.

Україна налагодила масове виробництво безпілотників середньої дальності, використовуючи відносно дешеві матеріали -- деревину, пінополістирол та деталі, надруковані на 3D-принтерах.

Їх також обладнали терміналами Starlink, що збільшило дальність польоту та зробило їх менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

Ключовим технологічним досягненням стало масове впровадження систем автономного наведення, які базуються на штучному інтелекті.

У фінальній стадії польоту ці безпілотники здатні функціонувати автономно, без необхідності в радіозв'язку з оператором. Це надає їм практично невразливий статус щодо засобів радіоелектронної боротьби, які використовуються Росією для переривання комунікації між дроном і його пілотом.

Основна частина українських підрозділів, що виконують удари на середніх дистанціях, застосовує безпілотники Hornet, оснащені штучним інтелектом від американської компанії Perennial Autonomy.

Водночас українські військові активно застосовують і власні розробки з автономним наведенням -- Darts, Bulava та RAM-2X.

Кореспонденти The Telegraph відвідали тренувальний майданчик неподалік Львова, де українська фірма NORDA Dynamics тестує свої дрони.

Компанія розробляє автономні системи навігації, стабілізації та наведення, зокрема для дронів Darts.

Під час демонстрації оператор спершу управляв літаком вручну, виконуючи точні маневри. Потім, одним натисканням кнопки, він передав контроль системі машинного зору. У результаті безпілотник самостійно націлився на ціль і швидко набрав швидкість у її напрямку.

Генеральний директор NORDA Dynamics Назар Бігун назвав автономне наведення "критично важливим" для ударів середньої дальності.

Нещодавно наші військові почали використовувати систему Starlink для зв'язку з дронами, хоча сигнал може мати затримку в одну-дві секунди. Це означає, що пілот отримує зображення, яке є застарілим на кілька секунд. Саме тому автономне наведення дозволяє досягати точності попадань, незважаючи на таку затримку. Це є логічним рішенням для подолання проблем, пов'язаних з радіоелектронною боротьбою, обмеженнями радіогоризонту та недостатнім досвідом операторів, — зазначив він.

NORDA Dynamics стала одним із перших розробників автономних систем ще у 2024 році.

З того часу компанія доставила на передову близько 70 тисяч модулів, співпрацюючи з приблизно 200 військовими формуваннями.

Роман Делімарський, який займається інтеграцією автономних технологій у різні типи безпілотних літальних апаратів, вважає, що Україна наразі має перевагу над Росією у сфері середньо дальніх ударних можливостей.

"Ми дійшли до того етапу, коли всі обставини склалися на нашу користь," -- зазначив він.

На його думку, в даний момент співпали одразу кілька важливих чинників:

* адекватне фінансування;

* потенціал виробництва;

* підготовка операторів, що раніше також становила певну проблему.

Саме тому, зазначив Делімарський, останні успіхи дають йому більше оптимізму щодо ситуації на фронті.

"Кожного ранку ми отримуємо приємні новини," -- зауважив він.

Подібної думки дотримуються й українські посадовці. Президент України Володимир Зеленський цього тижня заявив в інтерв'ю Financial Times, що "битва за небо" визначить, хто зрештою переможе у війні.

"Якщо ви зупиняєте ворога на полі бою, якщо зупиняєте війну на суші, якщо позбавляєте його панування на морі... тоді наступним полем битви стає небо", -- сказав Зеленський.

"Ми вже увійшли в нову еру військових дій у повітрі. І зараз ми здатні конкурувати на небесах."

Проте Назар Бігун попереджає, що технологічна перевага України може виявитися недовговічною.

Він вважає, що Росії знадобиться всього кілька місяців, щоб розробити ефективні методи боротьби з українськими безпілотниками середньої дальності. Це може бути реалізовано, зокрема, через розширення підрозділів, що займаються перехопленням, або шляхом розробки автономних дронів, здатних виконувати функції перехоплювачів.

"Це завжди протистояння між мечем і щитом," -- підкреслив він.