Трамп зробив пропозицію Україні щодо прийняття мігрантів, а також висловив кілька інших важливих думок, які стали темою обговорення в міжнародних ЗМІ 7 травня.

Міжнародні медіа звертають увагу на критику, яку експрезидент Джо Байден висловив на адресу Дональда Трампа стосовно його підходу до України. Також обговорюється необхідність десятків мільйонів доларів для ремонту захисної арки над Чорнобильською АЕС.

Про це та інші теми повідомляли міжнародні медіа станом на ранок 7 травня.

Експрезидент Джо Байден в ексклюзивному інтерв'ю, своєму першому після відходу з Білого дому, заявив BBC, що тиск адміністрації Трампа на Україну з вимогою віддати територію Росії є "сучасним маневром умиротворення".

Він сказав, що президент Росії Володимир Путін вважає Україну частиною Росії, і "будь-хто, хто думає, що він зупиниться", якщо якусь територію буде віддано в рамках мирної угоди, "просто дурень".

Цього тижня, виступаючи на святкуванні 80-річчя Дня Перемоги в Європі, Байден висловив побоювання щодо погіршення відносин між США і Європою, яке сталося під час президентства Дональда Трампа. Він зазначив, що це може мати значний вплив на сучасну історію світу. Президент також підкреслив, що європейські лідери почали ставити собі важливі питання: "Що мені робити далі?... Чи можу я розраховувати на Сполучені Штати? Чи будуть вони на нашій стороні?"

Володимир Зеленський та Дональд Трамп, зображення: Getty Images

У виданні The Washington Post з’явилася ексклюзивна інформація про те, що на початку року адміністрація Трампа звернулася до українського уряду з проханням прийняти невизначену кількість депортованих з США громадян з інших держав, згідно з документами, на які посилається журналістика. Відзначається, що це є надзвичайним запитом до країни, що перебуває в умовах війни і залежить від американської військової та фінансової допомоги для свого існування.

У документах не міститься інформації про реакцію українських посадовців на пропозицію, що була передана впливовим американським дипломатом. Українська дипломатка лише повідомила представництво США, що її уряд надасть відповідь після формулювання своєї позиції. Це підтверджується документами, які вказують на те, що подібні пропозиції були адресовані кільком іншим країнам приблизно в один і той же час.

"Україна не отримувала жодних громадян третіх країн зі Сполучених Штатів, і немає підстав вважати, що Київ серйозно розглядав пропозицію з боку США. Двоє українських посадовців, які мають інформацію з цього питання, зазначили, що це питання ніколи не піднімалося на високому рівні уряду. Один з них повідомив, що не знає про жодні "політичні вимоги", які могли б бути висунуті Сполученими Штатами у зв'язку з їхнім бажанням, щоб Україна приймала депортованих", - зазначає The Washington Post.

Яель Шахер, директорка з питань Америки та Європи гуманітарної організації Refugees International, заявила, що, схоже, адміністрація Трампа націлена в цьому питанні на ті уряди, які хочуть заручитися прихильністю Трампа та перебувають під тиском.

У The New York Times висвітлили "культурну боротьбу в Одесі", яка страждає від російських обстрілів. Видання підкреслило, що "спроби змінити назви вулиць і знищити пам'ятники, пов'язані з імперською Росією, викликають розділення в Одесі, чия ідентичність глибоко переплетена з її історичним минулим".

Стаття зосереджена навколо бронзової статуї Ісаака Бабеля, що стоїть у центрі Одеси. Бабель - єврейський письменник з Одеси, який у своїх "Одеських оповіданнях" розповідав про мультикультурну душу міста - його єврейську спадщину, контрабандистів і митців. Та Бабель також був чекістом, тому незабаром статую можуть знести через закон про деколонізацію, який вимагає усунення "символів російської імперської політики".

Американські журналісти повідомляють, що багато одеситів висловлюють своє обурення з цього приводу. Вони вважають, що Бабель є символом неповторної ідентичності Одеси, а його знищення може призвести до втрати духу міста, яке вже постраждало від російських атак. "Без Бабеля Одеса втратить свою душу", - підкреслює місцева редакторка Антоніна Полетті. Водночас, прихильники нового закону, зокрема адвокат Артем Карташов, наполягають на тому, що Бабель уособлює російський вплив, який Україна повинна подолати для зміцнення власної ідентичності.

У публікації підкреслюється, що цей конфлікт, який охоплює також інші пам'ятники, є відображенням більшої боротьби за повоєнну ідентичність України. Постає питання: чи стане вона виключно українською, чи ж збережеться її мультикультурна природа, що включає впливи з Росії.

"Одеса, що була заснована в період Російської імперії і має значну російськомовну спільноту, стала центром цих дискусій", - зазначає The New York Times. Видання також підкреслює, що новий закон вже призвів до зміни назв тисяч вулиць і демонтажу пам'ятників, серед яких і Пушкін, якого в Одесі "уважно сприймають як поета, а не як символ імперії". У зв'язку з цим місцеві мешканці, зокрема вчителька Ірина Радян, закликають до обережного підходу, оскільки "історичні аспекти міста, що мають зв'язок з імперським і радянським минулим, неможливо просто забути".

Опоненти ліквідації звернулися до ЮНЕСКО в надії зберегти культурні пам'ятки. Незважаючи на те, що це може стати можливістю для України зменшити російський вплив, існує також небезпека "відчуження" українців, які розмовляють російською мовою.

"Українська ідентичність є громадянською, а не етнічною," - підкреслює одеситка Антоніна Полетті, попереджаючи про небезпеку розколу. Тож у статті зроблено висновок, що Одеса виступає викликом для українських політиків, які стикаються з питанням, як зберегти свою сутність, не забуваючи про багатство своєї історичної спадщини.

The Guardian написали свій ексклюзив, що за попередніми оцінками та даними експертів-інженерів, російський безпілотник Shahed вартістю до 100 тис. доларів стерлінгів завдав у лютому Чорнобильській атомній електростанції збитків на десятки мільйонів доларів.

В інформації зазначається, що витрати на повний ремонт, ймовірно, будуть покриті урядами західних держав, зокрема Великої Британії. За попередніми розрахунками, загальна сума ремонту перевищить 25 мільйонів євро, які наразі є в спеціальному міжнародному резервному фонді.

Удар, що стався в середині лютого, не призвів до негайної радіологічної загрози, проте завдав серйозних пошкоджень захисній споруді вартістю 1,5 мільярда євро, зведеній у 2017 році для охорони зруйнованого реактора. Відновлення цієї конструкції, ймовірно, вимагатиме місяців, а можливо, навіть років.

Безпілотник пролітав нижче рівня, де його не міг виявити радар, його атака пробила отвір площею 15 квадратних метрів у зовнішньому даху. Вона також спричинила особливо руйнівну, складну тліючу пожежу внутрішньої обшивки конструкції, на гасіння якої знадобилося понад два тижні.

Лютневий напад знову розкрив саркофаг, що відкриває шлях для стихії, що означає, що радіоактивний пил може виходити назовні, а дощова вода – потрапляти всередину. Однак міністерство охорони навколишнього середовища країни запевняє, що "радіаційний фон залишається в межах прийнятних норм і перебуває під постійним моніторингом", - повідомляє The Guardian.