Трамп дав відповідь "третьому" партнеру Росії.

Путін і його медведєвські аватари не готові до миру

Президент США Дональд Трамп вибухнув проти РФ, її "мертвої економіки" і "провального" Медведєва, який "не стежить за своїми словами".

"Мене не цікавить, чим займаються Індія та Росія. Нехай вони спільно руйнують свої неактивні економіки... Залишимо все без змін і скажемо Медведєву, колишньому президенту Росії, який досі вважає себе на цьому посту, щоб він уважніше обдумував свої висловлювання. Він заходить на вкрай небезпечну територію!" - застеріг Трамп.

Два промахи Медведєва

Раніше Медведєв потрапив у суперечку в соціальній мережі Х із сенатором Ліндсі Гремом, назвавши його та Трампа "дідусями". Це виявилося помилкою, оскільки Трамп активно використовував "геронтологічну" тему в своїх передвиборчих виступах, зокрема щодо Байдена. Слово "дідусь", яке стосується його самого, також викликало у Трампа обурення. Таким чином, Медведєв дійсно переступив межі, потрапивши на небезпечну територію.

Йому принаймні б змовчати, але він і надалі продовжив її "освоювати". "Захі́д на небезпечну територію - ну нехай згадає свої улюблені фільми про "ходячих мерців", а також те, наскільки небезпечною може бути примарна "мертва рука", - відповів чинному Президенту США експрезидент РФ.

Обговорюючи концепцію "мертвої руки", Медведєв натякав на ймовірний ядерний удар по США, якщо всі ключові об'єкти Росії зазнають ураження. У Західному світі "мертвою рукою" (Dead Hand) називають радянську та російську систему "Периметр", яка забезпечує автоматизовану відповідь з використанням ядерної зброї, навіть якщо вищий ешелон влади Росії та комунікаційні мережі будуть знищені. Це друга помилка Медведєва, адже Трамп не прощає образ і погрози.

З класики "листового" жанру експрезидента Росії.

Слова президента США - чи не перша публічна відповідь із боку американського керівництва на випади Медведєва. Чисельні образи в бік господарів Білого дому та очільників країн Європи неодноразово залишалися без відповіді. Нагадаємо лише деякі з його "перлів".

Джо Байден виглядає як людина, яка втратила зв'язок з реальністю, знову висловлюючи свої думки про Росію. Його поведінка нагадує старшого чоловіка, що страждає від деменції, який не може чітко висловити свої погляди.

Емануель Макрон - балакун, що насолоджується роздумами про глобальну справедливість, влаштувавшись на колінах у Вашингтоні.

У Бориса Джонсона "шевелюра клоуна і звички циркового ведмедя. Вся зовнішня політика - шоу для тіктоку".

"Олаф Шольц - німецький персонаж, що втратив свої напрямки."

"Володимир Зеленський - нацистська мерзота під наркотою".

Лідери країн G7 - "мавпи з гранатами".

Крім того, Медведєв висловлював своє ставлення до країн Заходу.

США - це "альфа-самець Піндостан".

Велика Британія - "стара та нікчемна країна з манією імперськості".

Балтійські держави - "антирадянські маріонетки НАТО та область без власної політичної автономії".

"Польща - це європейська гієна, яка тільки й знає, як гавкати, але насправді не здатна завдати шкоди."

По суті, всі висловлювання та заяви Медведєва були озвучені ним ще в листопаді 2022 року, коли він зазначив, що "проти нас сьогодні виступає частина занепадаючого світу. Це група шалених нацистів-наркоманів... Поряд з ними знаходиться різноманітна компанія неосвічених обивателів із розпадної західної імперії, що зневажають себе та інших, з слиною, що стікає по підборіддю від деградації".

Навіть щодо Китаю він зазначив, що "не варто мати ілюзій: Пекін не є нашим союзником, а лише партнером, що переслідує власні інтереси. Проте наразі ми їм необхідні".

Чому Росія не має партнерів?

Після цих та інших висловлювань, варто зазначити, що мова йде не про когось із Соловйових чи інших представників Z-пропаганди, а про цілком офіційну особу, яка нині займає пост заступника голови Радбезу РФ. Це дає уявлення про глибокий розпач міністра закордонних справ Лаврова, який нещодавно відзначив, що "вперше в історії Росія веде війну наодинці проти всього Заходу. У Першій та Другій світових війнах ми мали союзників. Зараз же на полі бою їх немає..."

Слід зазначити, що і на самому Лаврову важко знайти місце для тавра. Досить згадати, як у вересні 2022 року, під час інтерв’ю на каналі Rete 4, він відповів на запитання про те, як Росія може говорити про "денацифікацію" України, якщо її президент Зеленський є євреєм. Лавров заявив: "Гітлер також мав єврейське коріння. Це нічого не означає. А розумні євреї вже давно стверджують, що найзапекліші антисеміти - це самі євреї".

Міністр закордонних справ Ізраїлю Яїр Лапід тоді назвав цю заяву "непростимим, разючим висловлюванням і жахливою історичною помилкою", зауваживши, що "найнижчий рівень расизму - звинувачувати євреїв в антисемітизмі". Німеччина охарактеризувала заяву Лаврова як "абсурдну пропаганду". Держдепартамент США також назвав це "найнижчою формою расизму. Немає межі того, наскільки низько вони можуть опуститися".

Скандал вийшов аж таким, що Путін був вимушений особисто вибачатися перед Прем'єр-міністром Ізраїлю Беннетом за слова Лаврова.

Що не так із переговорами з Путіним

У квітні цього року керівниця RT Маргарита Симоньян заявила, що "в Росії залишилося троє союзників: армія, флот і телеграм-канал Медведєва. Усе це - під керівництвом Путіна". Про нинішній стан російської армії і флоту найкраще розповідають скасування їхніх останніх "виставок" і парадів. А щодо "третього союзника Росії", то відповідь Трампа Медведєву довела його ставлення навіть не до нього особисто, а загалом до всієї путінської кліки, яка навіть лексично не готова до будь-яких мирних переговорів. Хоча водночас регулярно переконує у зворотньому.

Відома українська політична психологиня Світлана Чуніхіна пояснює цю незвичайну поведінку так: "Путін і його аватари з Медведєва відкрито висловлюють думку, що українська влада - це нерозумні люди, а саме існування української держави - це запрошення до безкінечної війни. Це їх публічна позиція. Натомість, у закулісному спілкуванні, Путін неначе подає сигнали про готовність до миру. На невротичному рівні, коли йдеться про організацію психічного стану (який можна вважати умовно здоровим), в конфлікті між соціально прийнятним і особистісно важливим зазвичай домінує перше. Таким чином, невротик відчуває себе відхиленим від норми, що призводить до його страждання. Для нього звичайно говорити публічно те, що вважається правильним, а в приватних бесідах висловлювати свої справжні думки."

А для особистості, організованої перверсивно, все інакше. Норми для неї не існує, а тільки різноманіття способів її збочення. Перверсивна особистість рідко виявляє в собі ознаки відхилення від норми. Радше, для нього: це світ збожеволів, а він - єдиний, хто зберіг здоровий глузд. Тому такі люди не мають проблем із тим, щоб відкрито заявляти про свої погляди, наміри, позиції. Але якщо вони беруть участь у переговорах, тоді, звісно, їм доводиться мімікрувати під (збочену) логіку (збожеволілих) співрозмовників".

Західні медіа намагаються інтерпретувати публічні заяви Путіна, вважаючи, що його агресивна риторика супроводжується готовністю до діалогу, що нібито свідчить про його справжнє прагнення до миру. Однак така точка зору є поверхневою. На рівні, на якому діє Путін, ситуація виглядає зовсім інакше. Він демонструє свої справжні наміри, а паралельно намагається відповідати "нормам", які вважає хибними і лицемірними, але при цьому визнає їхню важливість. Як зазначає Чуніхіна, "переговори між невротиком і перевертнем є абсолютно неможливими".

Тому операції із примусу Росії до миру треба прискорювати. І не тільки санкціями (що, як визнає сам Трамп, "не дуже працює"), а більше дієвими засобами. Бо, як заявив 31 липня Президент України Зеленський, "російське керівництво ментально застрягло в іншому столітті, у часі брутального насильства та повної зневаги до прав людини та рівності... Якщо світ не ставить за мету змінити режим у Росії, це означає, що навіть після закінчення війни Москва все одно намагатиметься дестабілізувати сусідні країни".