Гнат Хоткевич створив унікальний дизайн бандури, а також розробив свій оригінальний стиль виконання.
За кількістю професій Гната Хоткевича можна назвати українським Леонардо да Вінчі XX століття. Ніхто не береться за підрахунок тих професій, які він випробував на собі. Він починав як інженер, який сконструював дизельний паротяг, але його найбільше знають за літературні твори, театральні здобутки та популяризацію бандури і фольклору. Хоткевич був менеджером і піарником усіх подій, які створював сам. Та найважливіше, що його не зупиняли невдачі. Однак каральна радянська система зупинила все: Гнат Хоткевич належить до плеяди митців Розстріляного відродження. Розповідаємо цікаві і маловідомі факти з його яскравої біографії.
Хлопчик з дитинства був допитливим і здібним, тож щоб скоріше почати вчитися у школі, підробив метрику і став на рік старшим. За успішні оцінки його звільнили від плати за навчання у Харківському технологічному інституті і надали стипендію 25 карбованців. На 4 курсі він виношував ідею машини, схожої на танк. А в дипломній роботі Гнат Хоткевич розробив власний і перший в царській Росії проєкт дизельного поїзда, на 30 років раніше від американського аналога.
Кожна дитина унікальна, і "Оптіма" це визнає. Дистанційна школа пропонує персоналізований підхід до кожного учня, беручи до уваги індивідуальний ритм та уподобання в навчанні. Завдяки кваліфікованим вчителям та сучасним технологіям, діти здобувають знання, які супроводжуватимуть їх протягом усього життя. "Оптіма" - ваш надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!
Після того як Гната вигнали з інституту на два роки через студентські заворушення, він переїхав до Києва, де отримав роботу солістом-бандуристом в ансамблі хору Миколи Лисенка. Спільно з видатним композитором Хоткевичем він створював нові музичні твори. Як бандурист, Гнат проявив себе як справжній віртуоз: він видав підручник з гри на бандурі та заснував Харківську школу цього мистецтва. Деякі з його композицій нині вважають народними. В цілому, його творчий спадок налічує близько 600 музичних творів.
зображення з "Історичної правди"
Хоткевич був теоретиком народної музики в Україні. Він обʼїздив всю Слобожанщину і не тільки, де грав на бандурі, читав лекції про традиції кобзарства в Україні, організовував перші в історії концерти бандуристів. На археологічному з'їзді у Харкові 1902 року він зібрав з усієї України кобзарів та лірників. Після концерту у вщерть заповненій залі багато митців і науковців почали вивчати кобзарство, записували їх на фонографи.
Інженерний талант знайшов своє застосування і в світі мистецтва. Він створив інноваційну модель бандури та розробив нову техніку гри обома руками. Завод "Трембіта" виготовляє цей музичний інструмент згідно з проектом Гната Хоткевича.
Гнат Хоткевич серед кобзарів на Археологічному конгресі 1902 року (зображення з Вікіпедії)
Хоткевич створював театри всюди, куди приїжджав: в інституті - студентський, у Деркачах - аматорський селянський, у 1903 році у Харкові - перший в Україні робітничий театр. Впродовж трьох років цей театр поставив 50 пʼєс українською мовою. У селі Красноїлля в Карпатах 1910 року Хоткевич створив перший гуцульський театр, де свою акторську діяльність починав Лесь Курбас. Гуцули були неписьменними, тож вчили свої партії на слух. Однак їм не дуже доводилося грати: вони показували самих себе. Хоткевич писав пʼєси, поради з акторської майстерності, наукові праці з театрознавства.
Гуцульський театр Гната Хоткевича (зображення з "Історичної правди")
А коли зароджується кіномистецтво, він почав писати сценарії і зіграв роль кобзаря у фільмі "Назар Стодоля".
Гнат Хоткевич у стрічці виконує гру на бандурі в своєму неповторному стилі, використовуючи обидві руки.
Початок літературної творчості Гната Хоткевича почався у Львові 1897 році: своє перше оповідання "Грузинка" він надрукував під псевдонім Галайда у журналі "Зоря". Критики не оцінили його перші твори, як і збірку "Поезія у прозі". Хоч ця новаторська книжка замість чорного кольору шрифту мала зелений, а початок і завершення текстів там оздобили віньєтками - композиціями з квітів, метеликів, пташок, бджіл, янголят з музичними інструментами і нотними листами. Однак 1911 року виходить його найкращий твір - романтична повість з гуцульського життя "Камінна душа".
Одночасно Хоткевич займався популяризацією української літератури, заснувавши видавництво "Видано ВС.І.Гуртом", яке мало на меті випускати доступні та недорогі книги для селянства. Відомо, що Леся Українка та Ольга Кобилянська вважали публікацію в видавництві Хоткевича принизливою через його відсутність професіоналізму. Проте Михайло Коцюбинський підтримав цю ініціативу та надіслав Хоткевичу 50 примірників своєї книги "Дорогою ціною" для продажу.
Гнат Хоткевич (крайній праворуч внизу) серед української інтелігенції, 1903 (фото з Вікіпедії)
Гнат Хоткевич вдавався до експериментів, поєднуючи різні стилі та жанри, зокрема створюючи еротичні новели. Він щедро використовував фольклорні матеріали, які зібрав протягом свого життя. У його творчому доробку налічується близько 300 літературних творів. У 1920-х роках автор випустив восьмитомник своїх творів. Коли радянська влада заборонила йому писати, він зайнявся перекладами творів світових драматургів, таких як Шекспір і Мольєр.
Він також експериментував у сфері дизайну, виготовляючи афіші для різних подій і оформляючи обкладинки своїх творів.
Після подій революції 1906 року в Росії Хоткевич емігрує "за кордон" - на Галичину, яка тоді належала до Австро-Угорської імперії. Фінансово переїзд підтримала Марія Заньковецька, яка заради цього продала свої коштовності. Відомий фольклорист Володимир Гнатюк порадив Хоткевичу їхати на Гуцульщину.
Активна професійна діяльність Гната Хоткевича не заважала його особистому життю. Він мав трьох дружин і семеро дітей. Його першою дружиною була єврейка з Катеринославщини на ім'я Катерина Рубанович, яка вирішила відмовитися від свого забезпеченого життя і прийняти християнство. Проте, Катерина не змогла змиритися з бідністю в Галичині, тому вирушила до Москви, залишивши Гнатові трьох малих дітей.
Другою неофіційною жінкою Хоткевича стала Катря Гриневичева. У них виник доволі скандальний роман: Катря була заміжня і теж мала трьох дітей. Під тиском порядних галичан, які не схвалювали "вільної любові", пара була змушена повернутися на підросійську Україну. Там у них народився син Володимир, згодом - ректор Харківського університету. У 1914 році Катрю як австрійську піддану вислали до Львова, а Гнат залишився вже з чотирма дітьми. Другою офіційною дружиною була молодша на 24 роки його студентка Платоніда Скрипко, яка народила Хоткевичу ще трьох дітей.
Катря Гриневичева (фото з Вікіпедії)
Радянська влада не могла не помітити патріотизму і популяризації української культури у діяльності Хоткевича, тож почала його переслідувати. Його не раз заарештовували, звільняли з роботи, забороняли твори і навіть намагалися вбити, штовхнувши під колеса поїзда. Згодом у Харкові НКВС вже не боявся вбити талановитого українця: Хоткевича назвали "німецьким шпигуном", розстріляли, а його майно конфіскували. Але і це зробили потай: суспільство і рідні письменника думали, що його відправили у Сибір на 10 років без права листування.
У цьому тексті використано інформацію з ресурсів УІНП, "Український інтерес", Палацу культури імені Хоткевича в Львові, "Історичної правди" та "Буквоїд".
#Євреї #Німеччина #Україна #Хор #Дизайн #Радянський Союз #Львів #Москва #Харків #Фольклор #Російська імперія #Українська мова #Австро-Угорщина #Композитор #Театр #Концерт #Галичина (Східна Європа) #Розстріляне Відродження #Катеринославська губернія #Грузини #Леся Українка #Інженер #Леонардо да Вінчі #Лесь Курбас #Свобода Україна #Бандура #Паровоз #Гуцули #Михайло Коцюбинський #Карпатські гори #Київ #Харківський національний університет #Карбованець #Ольга Кобилянська #Гнат Хоткевич #Кобзар #Марія Заньковецька #Микола Лисенко #Стипендія #Музичний інструмент #Бандурист #Володимир Гнатюк #Красноїлля #Трембіта #Харківський політехнічний інститут #Фонограф #Північна та Південна Америка #Мольєр
