У Києві в рамках конференції "Пам’ять як стійкість" було піднято питання про охорону єврейської документальної спадщини.

27 січня 2026 року в Мистецькому арсеналі в Києві відбулася міжнародна конференція "Пам'ять як стійкість. Збереження єврейської документальної спадщини в Україні", присвячена Міжнародному дню пам'яті жертв Голокосту.

На заході були присутні журналісти агентства "Інтерфакс-Україна". Цей матеріал створено спеціально для розділу "Культура".

Захід відбувся за участі представників українських державних інституцій, міжнародних організацій, архівної спільноти та дослідників. Центральними темами дискусій стали цифровізація фондів, доступ до документальної спадщини, міжнародне партнерство та розвиток державної політики пам'яті в умовах війни.

У конференції взяли участь К'яра Децці Бердескі, голова представництва UNESCO в Україні, Гільєрме Канела, директор департаменту цифрової інклюзії та трансформації в UNESCO, Анастасія Бондар, заступниця міністра культури України, відповідальна за цифровий розвиток та трансформації, Асьєр Сантіллан, керівник відділу європейської інтеграції та врядування Представництва Європейського Союзу в Україні, а також Анатолій Хромов, голова Державної архівної служби України.

Під час конференції, як спостерігали журналісти "Інтерфакс-Україна", значна частина виступів була зосереджена на практичних питаннях - технічних стандартах цифрового копіювання, юридичних механізмах доступу до фондів та міжнародній інтеграції українських архівів.

Представники UNESCO зазначили, що доступ до інформації є фундаментальним правом людини та ключовою передумовою розвитку інклюзивних суспільств знань. За словами Канели, без збереження документальної спадщини в усіх форматах - паперовому, електронному та цифровому - неможливо забезпечити відкритість архівів і розвиток досліджень.

Бондар зазначила, що оцифрування архівів є важливою частиною стратегічного напрямку держави. Вона підкреслила, що мова йде про формування надійної та розширювальної інфраструктури для доступу до документів, яка буде інтегрована в гуманітарну політику.

Хромов повідомив, що в умовах повномасштабної війни Державна архівна служба України прискорила оцифрування фондів періоду Другої світової війни та відкрила їх для міжнародних партнерів. Він підкреслив, що відкритість архівів є інструментом протидії дезінформації та маніпуляціям історією.

Сантіллан підкреслив значення партнерства між Україною та Європейським Союзом у галузі культурної пам’яті, розвитку інституцій та підтримки активності громадянського суспільства.

Окремий блок конференції був присвячений практичним аспектам роботи з архівами. У межах першої панельної дискусії -- "Цифровізація як інструмент доступу, збереження та освіти" -- учасники розглядали застосування цифрових технологій для збереження документальної спадщини та використання архівних матеріалів у навчальних програмах, зокрема під час вивчення історії Голокосту. Також йшлося про розширення доступу до історичних джерел, підтримку наукових досліджень і використання оцифрованих колекцій у протидії антисемітизму та дезінформації.

На другій панельній дискусії на тему "Програма 'Пам'ять світу': Перспективи для єврейських колекцій в Україні" обговорювалися шляхи залучення українських архівів до міжнародної програми UNESCO. У центрі уваги були питання, пов'язані з ідентифікацією, реєстрацією та збереженням документальної спадщини, що стосується історії єврейських громад та Голокосту. Учасники також підкреслили важливість архівних матеріалів у боротьбі зі спотворенням історії та в розвитку культури пам'яті.

Учасники конференції підкреслили, що взаємодія з архівами та документальною спадщиною має не лише історичне значення, але й важливий суспільно-політичний аспект. Це є складовою частиною демократичної стійкості, боротьби з дискримінацією та захисту від інформаційних атак.

За підсумками заходу було заявлено, що Україна продовжить співпрацю з міжнародними партнерами з метою розширення цифровізації архівів, інтеграції українських колекцій у глобальні програми та розвитку відкритого доступу до історичних джерел.

#Євреї #Суспільство #Антисемітизм #Політик #Україна #Голокост #Друга світова війна #Європейський Союз #Дискримінація #Громадянське суспільство #Інтерфакс-Україна #Інфраструктура #ЮНЕСКО #Архів #Київ #Міжнародна організація #Верховенство права #Європейська інтеграція #Державна політика #Хромов Анатолій Володимирович #Державна архівна служба України #Національний музейний комплекс «Мистецький арсенал»

Читайте також