В Росії, під керівництвом диктатора Володимира Путіна, активно розробляється неформальна державна ідеологія, що ґрунтується на російському націоналізмі. Ця ідеологія ставить Росію в антагоністичну позицію щодо Заходу, включаючи в себе концепції "традиційних цінностей", "духовності" та вигаданої "тисячолітньої державності". Вона покликана сприяти мілітаризації країни та "об'єднанню" російського народу.
Від деяких російських посадовців вже звучать заклики включити цю ідеологію до російської конституції. Подробиці розкрили у свіжому матеріалі Інтитуту вивчення війни (ISW)
22 травня під час "сценарної церемонії нагородження" у Кремлі Путін оголосив свого роду "декларацію" нової неформальної державної ідеології, що ґрунтується на російському націоналізмі. Ця ідеологія спрямована на протиставлення Росії Заходу та акцентує увагу на мілітаризації та згуртуванні російського народу.
Диктатор оголосив, що "тисячолітня державність" Російської Федерації, заснованої в 1991 році, базується на "міцних сімейних цінностях" та "традиційних основах". За його словами, Путіна, який розпочав жорстокий конфлікт проти України, "надзвичайно важливим" завданням для Росії є "збереження свого народу, культури та духовності".
Під час церемонії диктатор, зокрема, вручив нагороду священику РПЦ, той же подякував Путіну за "захист російської традиційної культури, духовності та мови". Він заявив, що відзначення Росією її внеску в перемогу у Другій світовій війні вчить російську молодь та тих, хто належить до "русского міра" захищати Росію та любити її культуру та духовні основи.
"Русскій мір" являє собою геополітичну ідею, яку підтримує Кремль. Вона має розмиті межі і охоплює людей, що проживають за межами Росії, але в певний спосіб пов'язані з російською мовою, культурними традиціями, православною вірою та медіа, - зазначили в ISW.
Ще один нагороджениий того дня, генеральний директор Російського державного історичного музею Олексій Левікін, у своїй промові заявив, що багато країн, ворожих до Росії, будують свою політику та ідеологію на фальсифікації історичних подій та фактів. А нагороджений директор школи бойових мистецтв видав, що Росія завжди доводить, що її бійці є найкращими на полях битв та спортивних аренах.
Аналітики зафіксували зміни у риториці російського лідера, яка тепер чітко орієнтована на російський націоналізм, ігноруючи при цьому багатонаціональний та мультикультурний склад Російської Федерації.
Путін активно просував російський націоналізм, акцентуючи увагу на духовних цінностях та тисячолітній спадщині Росії. Він нагороджував лише православного священика, ігноруючи представників інших релігій, хоча російська держава офіційно визнає православ'я, іслам, юдаїзм та буддизм "традиційними" релігіями країни. Раніше Путін підкреслював внесок етнічних і релігійних меншин у розвиток Росії на великих заходах, часто відстоюючи ідеї громадянської ідентичності та націоналізму. Однак його відхід від цієї риторики під час заходу 22 травня може бути спробою пом'якшити настрої в усе більш проурядовій ультранаціоналістичній спільноті, зазначають автори матеріалу.
Аналітики висловили думку, що вся церемонія та виступи нагороджених можуть слугувати для Путіна засобом зміцнення неформальної державної ідеології. Ця ідеологія базується на переконанні, що Захід має намір здолати Росію, що, в свою чергу, може бути використано для обґрунтування "можливого військового конфлікту з Заходом у контексті російської громадської свідомості".
Російський лідер проголосив 2025 рік "роком захисника батьківщини". В аналітичному центрі ISW вважають, що розвиток неформальної націоналістичної ідеології в Росії слугує ідеологічною основою для безперервних зусиль Кремля щодо формування нового складу лояльних еліт, до якого входять вибрані ветерани повномасштабного вторгнення в Україну.
"Путін, ймовірно, розширить зусилля щодо об'єднання російського суспільства проти уявної загрози з боку Заходу та розвитку елітного класу мілітаризованих націоналістів, щоб гарантувати, що будь-який наступник втілюватиме аналогічно агресивні та небезпечні ідеали, які увічнюють вічний конфлікт із Заходом та НАТО", - зазначили автори аналітичного матеріалу.
З ідею закріплення у конституції РФ неофіційної державної ідеології, заснованої на російському націоналізмі, виступив також голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін -- один із найвідвертіших російських ультранаціоналістів у найближчому оточенні Путіна.
В інтерв'ю кремлівському новинному агентству ТАСС, опублікованому 22 травня, Бастрикін видав, що Росія "побудована на традиційних цінностях", таких як патріотизм, служіння Вітчизні та міцна сім'я, і що ці традиційні цінності повинні лежати в основі російської "національної ідеї". За його словами, Росія повинна закріпити цю "національну ідею" у своїй конституції. Бастрикін також наголосив на необхідності Росії захищати та зберігати свою "історичну спадщину" за допомогою правових рамок.
"Бастрикін регулярно публічно висловлює зацікавленість у неформальній російській державній ідеології, що ґрунтується на російському етнорелігійному націоналізмі та опозиції до Заходу, на відміну від інших високопосадовців Росії. Конституція Росії, зокрема, забороняє прийняття формальної державної ідеології", - уточнили аналітики.
Цікаво, що ще 19 травня на полях Санкт-Петербурзького міжнародного юридичного форуму заступник спікера Держдуми РФ Петро Толстой припустив, що у майбутньому російська конституція може зазнати змін. Згодом на цю ідею на тому ж форумі відреагував голова комітету Думи з питань державного будівництва та законодавства Павло Крашенінников, зазначивши, що Конституція Росії "відповідає сучасним реаліям" і не потребує змін. Того ж дня речник Кремля Дмитро Пєсков 19 травня, відповідаючи Толстому, заявив, що зміна конституції "не входить до порядку денного [Кремля]".
Проте всього через три дні після путінської церемонії та інтерв'ю з Бастрикіним, Пєсков змінив свою позицію. 22 травня він заявив, що важко коментувати можливі зміни до російської конституції, оскільки Кремль "не має чіткої інформації стосовно цих пропозицій". Це суперечить його попередній заяві, зробленій лише три дні тому, про категоричне відкидання будь-яких конституційних змін.
Експерти підкреслили, що у 2023 році представники Кремля використали 9 травня для популяризації нової неофіційної державної ідеології, яка акцентує увагу на єдності Росії в боротьбі проти Заходу.
"Кремль, ймовірно, прискорює просування цієї ідеології, щоб підготувати внутрішнє населення до майбутнього військового конфлікту проти Заходу. Бастрикін, ймовірно, очолює зусилля щодо офіційного закріплення російської націоналістичної ідеології в конституції, як один із наймогутніших і найвпливовіших ультранаціоналістів серед кремлівської еліти", - резюмували в ISW.
Нагадаємо, що аналітики ISW звернули увагу на те, що в Росії останнім часом знову почали активно обговорювати тему "незаконності" розпаду Радянського Союзу.
Аналітики підкреслили, що російська влада періодично відроджує неправдиві наративи про незаконність розпаду Радянського Союзу та заклики до його відновлення принаймні з 2014 року. Кремль просував ці інформаційні зусилля у 2021 й 2023 роках. Так Москва продовжує свої стратегічні зусилля щодо фактичного приєднання Білорусі шляхом створення Союзної держави РФ і РБ та послідовно заперечує суверенітет України. А у майбутньому ці хибні твердження Росія може спробувати використати для обґрунтування необхідності створення "єдиної російської, білоруської та української держави".
#Ідеологія #Україна #Східна Православна Церква #Юдаїзм #Росія #Конституція #Російська мова #Москва #НАТО #Володимир Путін #Геополітика #Націоналізм #Кремль (фортифікаційна споруда) #Опозиція (політика) #Російська православна церква #Білорусь #Диктатор. #Еліта #Риторика #Західний світ #Концепція #Збройний конфлікт #Російський світ (геополітика) #Розпад Радянського Союзу #Дмитро Пєсков #Конституція Росії #Інститут дослідження війни #Російський націоналізм #Історія Росії #Лев Толстой
