
4 червня 2025 року польський парламент прийняв закон, який вводить нову дату в офіційний календар країни - День пам'яті поляків, котрі стали жертвами геноциду, здійсненого Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією. Відтепер щороку 11 липня в Польщі офіційно вшановуватимуть пам'ять загиблих на сході територій довоєнної Польщі в 1940-х роках, повідомляє MigNews, посилаючись на інформацію від Zahidfront.com.ua.
До цього часу 11 липня вже неофіційно відзначали як річницю Волинської трагедії. У 2016 році польський парламент ухвалив резолюцію, якою визнавав геноцидом дії українських націоналістів проти польського населення. Проте нинішній крок надає пам'ятній даті статус повноцінного державного свята.
Відповідно до прийнятого законодавства, передбачаються урочисті події, встановлення пам'ятників та публічні виступи офіційних осіб. Однак фахівці наголошують, що ця нова ініціатива містить не лише історичний, а й політичний сенс.
Журналістка Олена Бабакова у своєму блозі акцентує увагу на обставинах, які призвели до ухвалення цього рішення. Вона зазначає, що урядова коаліція вирішила діяти в такий спосіб після невдачі на президентських виборах, де кандидат від чинної влади Рафал Тшасковський зазнав поразки через розчарування виборців у політиці Кабінету Туска. Натомість, замість впровадження структурних реформ у сферах охорони здоров'я чи обороноздатності, Сейм обрав активізувати питання національної пам'яті.
Бабакова також підкреслює, що нове свято має іншу природу, ніж попередні згадки про Волинську трагедію. Якщо дев'ять років тому в парламентській резолюції йшлося про вшанування всіх жертв, включаючи поляків, українців і євреїв, які взаємно підтримували один одного, то новий закон зосереджується виключно на польських жертвах. Цей підхід, на думку експертів, звужує історичний контекст і може призвести до напруження в польсько-українських відносинах.
Джерела в дипломатичних колах передбачають, що новий закон стане предметом дискусій на міждержавному рівні. Польща продовжує відігравати роль стратегічного партнера України, тому надзвичайно важливо підтримувати взаєморозуміння, особливо в контексті історичних аспектів.
Аналітики не виключають, що тема трагедії на Волині й надалі використовуватиметься у внутрішньополітичній боротьбі. Ухвалення закону може бути жестом до правоконсервативного електорату, для якого питання історичної справедливості мають вагоме значення.
Нагадаємо, що події, відомі як Волинська трагедія, відбувалися у 1943-1945 роках і стали однією з найболючіших тем у польсько-українських взаєминах. Історики досі дискутують щодо оцінок цих подій, масштабів жертв та відповідальності сторін. У Польщі домінує точка зору про навмисне винищення польського населення українськими формуваннями. В Україні, натомість, лунають заклики до ширшого історичного аналізу та визнання трагічності подій з обох боків.
Нагадуємо, що не так давно Зеленський змінив дату святкування Дня захисту дітей.
#Євреї #День (Київ) #Друга Польська Республіка #Парламент #Політик #Журналіст #Українці #Сейм #Володимир Зеленський #Поляки #Голодомор #Польща #Геноцид #2014 Президентські вибори в Україні #Організація Українських Націоналістів #Волинь #Українська повстанська армія #Електорат #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині