У Косові в Івано-Франківській області виявили мацеву кінця XVII століття, яка є найдавнішим надгробком, зафіксованим на території громади. Про це пише "Суспільне. Івано-Франківськ".
Директорка освітніх програм Європейської ініціативи з охорони єврейських кладовищ, експертка з єврейської епіграфіки Олександра Фішель поділилася з журналістами, що надгробний камінь, датований 1691 роком, свідчить про існування в XVII столітті заможної та осілої єврейської громади в цьому місті.
Фішель повідомила, що на пам'ятнику є три епітафії, розміщені на різних його частинах. На передній стороні згадується поховання Рози, дочки Зерах Хаїма, яке датується 1691 роком. Зліва можна побачити напис: "Цві Гірш, син Беньяміна", а справа текст, на жаль, не вдалося розпізнати.
"Ця знахідка є справжнім дивом. В Україні я не знаю багато аналогічних місць з такими каменями. Єдина двостороння стела, яку я можу згадати, знаходиться у селищі Меджибіж, де представлені дві різні епітафії з різних епох. Також хочу зазначити, що в Криму, коли ще була можливість відвідувати цей регіон, я виявила надгробки на кладовищі в Бахчисараї, один з яких містив декілька написів з різних часів. Але такого я тут ще не зустрічала. Тому можна стверджувати, що це дійсно особливий випадок", - акцентувала експертка.
Фішель розповіла, що єврейська громада в Косові з'явилася в 1635 році. Однак точно невідомо, скільки там було євреїв.
"Коли ти бачиш надгробний камінь, датований приблизно через 35 років після того, як тут вперше згадуються євреї, то ми точно знаємо, що вони були осілими, що у них були гроші на те, щоб виготовити цей надгробний камінь, а він досить великий, і були гроші на те, щоб цю землю або орендувати під кладовище, або відвести під поховання. Ми можемо сказати, що до XVII століття в Косові вже існувала більш-менш велика єврейська громада. І якщо інші згадки ви не можете відчути на дотик, то можете прийти на косівське кладовище й доторкнутися до того, що тут стоїть із XVII століття. Нічого іншого в Косові такого старого немає", - пояснила фахівчиня.
Фішель вказала на те, що пам'ятники XVI-XVII століть трапляються рідко і здебільшого збереглися на заході України. Вона також повідомила, що найдавніше надгробок, яке розташоване в належному місці, має дату 1520 року і знаходиться у Буську на Львівщині.
Журналісти додали, що нову знахідку вдалося виявити під час польового табору зі збереження єврейських кладовищ "Камені пам'яті", який проводить Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ. До експедиції долучилося понад 20 осіб з усієї України.
На Прикарпатті знайшли бідон з архівом ОУН
У лісі поблизу села Старі Скоморохи на Прикарпатті чоловік натрапив на бідон, закопаний під землею. Як з'ясувалося, всередині містилися документи керівництва ОУН Більшивцівського району. Це відкриття зробив Андріан Шаган, мешканець села Загір'я.
У Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби, названому на честь Степана Бандери, повідомили, що для проведення обстеження території знахідки та безпечного вилучення архівних матеріалів на місце події терміново виїхала спеціальна робоча група. Архів було передано дослідникам музею для подальшого вивчення.
Вам також можуть бути цікаві ці новини:
#
