Україна святкує Міжнародний день терпимості: Мелітополь та Київ.

Одним із найгірших наслідків будь-якого конфлікту є те, що він породжує нетерпимість, розкол і ненависть, особливо якщо суспільство не здатне адекватно реагувати на цей жахливий виклик. Тому для країни, що перебуває у стані війни, коли емоції досягають межі, важливо вести діалог про толерантність — принаймні, про терпимість до інших і до різноманітності. Колись Дейл Карнегі зазначив, що перший крок до порозуміння полягає у спробі уявити себе на місці іншої людини або культури, щоб побачити світ їхніми очима.

Що означає толерантність для сучасного суспільства? Які її межі? Коли вона переходить у безпринципність? Чи можна вважати українське суспільство толерантним? Ці та інші питання були предметом обговорення під час інтерактивного семінару-тренінгу "Де починається толерантність?", що відбувся 16 листопада в Києві, в день, коли світ святкує Міжнародний день толерантності. Це свято було встановлено в 1995 році за ініціативою ЮНЕСКО, коли було ухвалено важливий документ — Декларацію принципів терпимості. Відтоді поняття толерантності стало формуватися як визнання людської індивідуальності, повага до основних прав і свобод людини, а також прийняття культурного різноманіття та різних форм самовираження. Українське законодавство проголошує, що всі люди є вільними і рівними в своїй гідності та правах, що повністю відповідає міжнародним стандартам.

Інтерактивний семінар-тренінг під назвою "Звідки походить толерантність?" було організовано завдяки особистій підтримці пані Земфіри Кондур, менеджера проєкту "Сприяння реформуванню законодавства щодо національних меншин та посиленню стійкості національних меншин і ромів в Україні", що реалізується під егідою Ради Європи.

Фасилітаторкою, яка сприяє ефективній спільній роботі, усвідомленню загальної мети та створенню планів для її досягнення, стала директорка Центру соціологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (МДПУ) Людмила Афанасьєва. Вона є кандидаткою філософських наук і доцентом, з Мелітополя.

Цьогоріч однією з київських локацій відзначення Дня толерантності активною мелітопольською громадою, яка продовжує працювати на неокупованих територіях України, стало приміщення "Creative states" на вулиці Князів Острозьких.

На семінарі-тренінгу взяли участь 48 осіб, серед яких були представники національних спільнот Мелітополя, активісти громадського сектору, спеціалісти координаційного простору допомоги "Мелітополь саме тут. Київ", а також працівники Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області (ММР ЗО). Крім того, до заходу долучилися експерти виконавчого комітету ММР ЗО, представники Управління фізичної культури та спорту ММР ЗО, освітяни та науковці з Мелітополя. Запрошені також були дослідники з Києва, серед яких фахівці з міжетнічної толерантності: Ірина Грабовська, Ігор Срібняк, Михайло Цюрупа та Володимир Ятченко.

Досвідчені тренерки - Наталія Богданець-Білоскаленко, завідувачка відділу навчання мов національних меншин Інституту педагогіки НАПН України, докторка педагогічних наук, професорка; Олена Фідкевич, провідний співробітник відділу навчання мов національних меншин і зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України; Алла Ярошенко, докторка філософських наук, професорка, декан факультету соціології та соціальної політики Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; Валентина Золотаренко, ромська посередниця та медіатор України по роботі з ромською громадою - представили учасникам тренінгу свої напрацювання та практичні завдання, спрямовані на допомогу формуванню власного знання щодо сутності феномена толерантності, ставлення до цілої низки проблем, пов'язаних із конкретними питаннями щодо толерування інакшості в реальному житті сучасної української громади. Зокрема, йшлося про дискримінаційні практики щодо ромів країни. Обговорювались і мовні питання в школах національних меншин Закарпаття, наприклад, угорських, де великою проблемою стало вивчення не угорської, а саме української мови! Обговорювалось учасниками заходу і ставлення до учасників бойових дій. Було засвідчено, що на офіційному рівні та на рівні мас-медіа захисники і захисниці України однозначно толеруються. Проте, на побутовому рівні воїни нерідко зазнають нетолерантного ставлення до себе, що не сприяє їхній адаптації до цивільного життя та успішній реабілітації. Учасники тренінгу наголосили на необхідності викорінення подібних проявів нетолерантного ставлення до тих, хто своє життя та здоров'я віддає заради України та її громадян!

Обговорювалося також питання толерантності українського суспільства в цілому. Було зазначено, що незважаючи на наявність певних проблем, українську спільноту можна з упевненістю назвати толерантною. Впродовж усієї новітньої історії незалежності України не сталося жодного етнічного конфлікту. Хоча українців традиційно звинувачують в антисемітизмі, народ обрав президентом представника єврейської національності, і цей вибір не викликав жодних соціальних напружень. На відміну від сучасних випадків антисемітських заворушень у Амстердамі, в Україні немає навіть натяку на подібні проблеми, незважаючи на те, що на її території проживає значна кількість мусульман та представників інших національностей.

Під час проведення тренінгу учасникам було надано ряд практичних завдань, що сприяли самостійному виявленню ключових аспектів толерантності, а також серію тестів, які допомогли оцінити рівень толерантності кожного з учасників.

Учасники інтерактивного семінару-тренінгу "Де починається толерантність?" висловили думку, що захід був надзвичайно корисним і цікавим. Він став важливим кроком у пошуку шляхів толерантності, що сприятиме об'єднанню українського народу та досягненню спільної Перемоги!