Українські дослідники історії звернулися до Польщі з проханням не порівнювати УПА та ОУН з тоталітарними режимами нацизму і комунізму, — йдеться у заяві.

У Польщі критику нової законодавчої ініціативи охарактеризували як "реалізацію плану Москви".

Члени історичної спільноти України звернулися до Польщі з проханням не порівнювати УПА та ОУН з тоталітарними режимами нацизму та комунізму. Цю заяву було опубліковано на веб-сайті Українського інституту національної пам'яті.

"В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов'язані з Волинською трагедією. У цьому контексті представники історичної спільноти України наголошують на необхідності уникнення політизації питань нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін. Наразі історики докладають зусиль до створення об'єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння. Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці", - йдеться у заяві.

Там також зазначають, що українська сторона запропонувала польським колегам "відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі", що могло б сприяти неупередженому встановленню подій минулого. Крім цього, історики запропонували продовжити роботу над ексгумацією на території обох країн.

"На нашу думку, найбільш ефективним способом вирішення питань, пов'язаних із спільною трагічною історією, має стати продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох держав. Це потрібно для гідного вшанування пам'яті жертв тих подій, як українців, так і поляків", - зазначається у заяві.

Водночас українська сторона висловили вдячність сусідній країні та її народу за допомогу у протистоянні російській агресії.

"Спроби створити розкол між Україною та нашим стратегічним союзником Польщею почали активніше проявлятися з моменту початку масштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Наразі акцент робиться на засудженні діяльності УПА та забороні її символіки, яка сьогодні асоціюється з відвагою українських військових, які, ризикуючи своїм життям, захищають як Україну, так і всю Європу від російської агресії", – йдеться у заяві.

Вони підкреслили, що ухвалення такого законодавства призведе до негативної реакції з боку українського населення, і Україна буде змушена реагувати на це.

"Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки. Водночас, на наше переконання, можлива ескалація такого протистояння, в тому числі на законодавчому рівні, власне і відповідатиме інтересам російської сторони, яка прагне того, щоб ми не підсилювали один одного, а навпаки - послаблювали Україну, яка сьогодні героїчно протистоїть російській агресії. Ми закликаємо наших польських колег істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій нашої спільної історії. Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об'єктивного, фахового та неупередженого діалогу", - зазначили історики.

Цю декларацію підписали 88 членів української історичної спільноти.

У Польщі вже відреагували на цю заяву. Як повідомляє Polsat News, речник польського президента Рафал Лескевич заявив, що такий спротив - це "розпалювання кризи у відносинах між Польщею та Україною на руку москві".

"Це реалізація сценарію, складеного в Кремлі, мета якого — спровокувати кризу в історичних відносинах між Польщею та Україною. (...) У цьому контексті немає жодної симетрії: мова йде про вбивства польських громадян та євреїв, оскільки УПА співпрацювала з німцями. (...) Тепер Київ запроваджує законодавчі ініціативи проти Армії Крайової, згадавши про тисячу людей, які стали жертвами цієї організації у відповідь. Чорно-червоний прапор не є просто символом, відокремленим від українських націоналістів; він уособлює кров і землю. Ця ідеологія була злочинною, порівнянною з нацизмом та комунізмом," — зазначив Лескевич.

Нагадаємо, 29 вересня польський президент Кароль Навроцький подав до парламенту законопроєкт про запобігання "пропаганді бандеризму" та "запереченню волинських злочинів". За кілька днів до цього голова канцелярії президента Гжегож Богуцький, заявив, що вже у понеділок до Сейму винесуть два нові законопроєкти. Серед яких: про зміни до Кримінального кодексу, які передбачають переслідування осіб, що "поширюють ідеологію Бандери".

Ознайомтеся також: Польський парламент продовжив термін тимчасового захисту для громадян України: оновлено правила отримання фінансової допомоги.

Ознайомтесь також із:

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина - і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською