В Україні існує місто з досить незвичайною назвою: яке його місцезнаходження і як воно називається?

Чуднів — це одне з небагатьох місць, де наукові теорії про походження назви змагаються з яскравими народними міфами, і жодна з версій не поступається іншій. У середньовіччі тут розташовувався потужний замок, функціонував торговий майдан, а саме місто слугувало важливим торговим вузлом на перехресті шляхів.

Чуднів — це найменше за чисельністю населення місто в Житомирській області, яке на 2022 рік налічувало всього 5,3 тисячі жителів. Містечко розташоване на берегах річки Тетерів і вперше згадується в письмових джерелах 1416 року, коли його мешканці сплачували медовий податок Києво-Софійському собору.

Проте найбільшу загадку становить не його історія, а назва -- "Чуднів", яка породила не одну теорію й десятки народних легенд. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Багато дослідників в області історії та лінгвістики підтримують наукову теорію, згідно з якою назва цього міста виникла від імені або прізвиська київського боярина на ім'я Чудин, який був власником цих територій. В окремих джерелах його описують як представника чудських старшин, що вказує на давній етнонім "чудь", який згадується у руських літописах.

Для українських земель Середньовіччя було типовим, коли поселення отримувало назву від імені феодального власника. Тож Чуднів цілком логічно читається як "місто Чудина" -- за звичною моделлю того часу.

Ця версія підкріплена джерелами й відповідає загальній логіці формування топонімів у княжу та посткняжу добу. Саме тому більшість дослідників вважають її найпереконливішою.

Але в народній свідомості живуть й інші пояснення. Місцеві легенди виводять назву від слова "чудо" -- і тут фольклор пропонує кілька варіантів.

Згідно з однією з легенд, місто колись носило ім'я Червоний Яблучко, але одного разу князь, захоплений мальовничими пейзажами Тетерева, вигукнув: "Це не просто яблуко, а справжнє диво!" -- і з тих пір за ним закріпилася нова назва.

Інша відома легенда стосується героїчної оборони: нібито жителі Чуднова "чудом змогли відстоятися перед величезною татарською ордою", і ця неймовірна перемога стала причиною для отримання містом його "чудесного" імені. Подібні оповіді є характерними для усної традиції – вони поєднують героїчні елементи, віру в надприродний захист і прагнення громади бачити в назві відображення значної, майже епічної події.

Географічне положення Чуднова на давніх торгових шляхах перетворило його на мішень для численних війн і руйнувань. Замок Чуднова неодноразово страждав від пожеж, спричинених татарськими нападами, зокрема під час воєнних кампаній кримського хана Менглі-Гірея.

Місто займає важливу позицію в історії XVII століття: у 1660 році тут відбулася битва під Чудновом в рамках російсько-польської війни. Цей конфлікт призвів до укладання Чуднівського (Слободищенського) трактату — спірної угоди періоду Руїни, яка закріпила тимчасову зміну політичних настроїв серед частини козацької старшини.

У XIX столітті Чуднів славився як торгове містечко з активними ярмарками. Наприкінці століття його населення перевищувало 10 тисяч осіб, серед яких значну частину складали євреї. На жаль, сучасний вигляд міста значно відрізняється від його історичного архітектурного обличчя — у XX столітті багато дерев'яних церков, бароковий монастир бернардинців та стара забудова були знищені.

6 вересня 2012 року Чуднів знову отримав статус міста. На сьогоднішній день він є адміністративним центром Чуднівської територіальної громади. У місті функціонують підприємства харчової промисловості, спиртовий завод, меблева фабрика, а також виробництва, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції та торфу.

Демографічна ситуація в місті свідчить про поступове зменшення населення: з 6,8 тисяч осіб у 1989 році до 5,3 тисяч у 2022 році. Незважаючи на це, Чуднів продовжує виконувати роль важливого регіонального центру, пропонуючи школи, медичні заклади та необхідну інфраструктуру.

Культурну активність у регіоні забезпечують будинок культури, бібліотеки та аматорські колективи. У туристичному контексті Житомирщини Чуднів славиться своїми історичними пам'ятками, храмами та меморіалами, що пов'язані з подіями Чуднівської битви.

Сьогоднішній Чуднів можна сприймати як багатошарову пам'ять: від феодальної епохи боярина Чудина до козацько-польських конфліктів XVII століття, через єврейське містечко часів ярмарків і радянську індустріалізацію. А над усіма цими історичними пластами витає значуща назва, яка отримала своє пояснення як від давнього імені, так і від слова "чудо", що символізує акт порятунку.

Раніше "Телеграф" ділився інформацією про місто Нетішин та причини його найменування. На сьогоднішній день населення цього міста складає приблизно 36 тисяч осіб, багато з яких мають зв'язок з атомною енергетикою.