18 травня в Польщі відбувся перший тур виборів президента. Передбачувано ліберальний мер Варшави Рафал Тшасковський, який представляє керівну коаліцію прем'єр-міністра країни Дональда Туска, з невеликою перевагою переміг свого праворадикального суперника - директора Інституту національної пам'яті Кароля Навроцького, якого підтримує найбільша опозиційна сила країни партія "Право і справедливість". Зважаючи на те, що Тшасковський отримав 31,36% голосів, а Навроцький - 29,54%, у другому турі 1 червня буде дуже гаряче.
У передвиборчих програмах обох кандидатів закладено мету довести витрати на оборону до 5% ВВП - одного з найвищих рівнів НАТО. Щодо українського фактора на цих виборах, то він є одним із головних для обох кандидатів. Головні тригери пов'язані з Україною - Волинська трагедія та проблеми польських фермерів через українське зерно. Підтримка України також звучить досить голосно, але вона стає дедалі все більш прагматичною і пов'язується виключно з польськими інтересами та безпекою. Вступ України до ЄС та НАТО, на думку обох кандидатів, пов'язаний із вирішенням її історичних суперечок із Польщею, зокрема щодо Волинської трагедії. Головним сюрпризом цих виборів стало те, що праві й ультраправі кандидати набрали помітно більше голосів, ніж обіцяли їм передвиборчі прогнози. Як зазначає місцева преса - "Польща помітно коричневіє".
Дізнайтеся, які обіцянки та плани мають ключові претенденти на пост президента Польщі в контексті України, у статті від OBOZ.UA.
Основні тригери щодо України
Відносини між Україною та Польщею в умовах повномасштабного вторгнення Росії та на четвертому році війни зазнали певних змін. Польща все ще підтримує нашу боротьбу, оскільки розуміє, які наслідки матиме українська поразка для себе. Проте початкова ейфорія щодо всебічної допомоги, яка спостерігалася на початку війни, поступово змінилася більш практичним підходом. Це, зокрема, призвело до обмежень на транзит української сільськогосподарської продукції, що фактично перетворилося на блокаду, а також до ворожих дій польських фермерів і перевізників на кордоні.
У відносинах між двома країнами не лише економічні питання викликають занепокоєння. Значну роль відіграє й історичне минуле. "Початок переговорів із Україною щодо членства в Європейському Союзі є позитивним сигналом", - підкреслив президент Польщі Анджей Дуда. Проте з боку наших сусідів звучать й інші заяви: "Доки не буде вирішено питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії (так у Польщі називають події 1942-1943 років, які стали результатом взаємних етнічних чисток між польським і українським населенням), Україні не варто навіть сподіватися на вступ до ЄС".
Як відомо, польський Сейм у 2023 році ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії в її 80-ті роковини. У тексті резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам'яті жертв геноциду. Також у документі йдеться про необхідність провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду.
Тема історичних травм та проблем, пов'язаних з українцями в Польщі, стала основою для кампаній більшості кандидатів на цих виборах. На жаль, сучасна реальність свідчить про те, що ставлення польського суспільства до українців стає все більш негативним. Провідні кандидати змушені враховувати цю ситуацію, що призводить до посилення їхньої жорсткої риторики щодо України та українських громадян, які живуть у Польщі.
Рафал Тшасковський: Варшава не здатна безкінечно ставитися до українців так, немов вони є її громадянами.
Рафал Тшасковський виступає за подальшу підтримку України Польщею як один з основних елементів безпеки своєї країни через російську загрозу, але також наголошує на потребі вирішення історичних питань, зокрема щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Щодо прав українських громадян у Польщі, зокрема у контексті війни, біженства та соціальної політики, то Тшасковський, як представник ліберального політичного крила, загалом підтримує інтеграцію українців у польське суспільство, але зазначає, що "Варшава не може нескінченно поводитися з українцями як зі своїми громадянами".
Він неодноразово визнавав, що Польща зробила багато для допомоги українцям після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та наголошує, що надання таких прав і пільг не може бути безстроковим. На його думку, соціальні програми на кшталт "800+" (щомісячні виплати на дітей, які отримають і українські біженці) мають залишатися передусім для тих, хто працює та сплачує податки в Польщі. Під час цієї кампанії Тшасковський навіть виступив за позбавлення частини українських жінок державних виплат за виховання неповнолітніх дітей.
Тшасковський акцентує на важливості досягнення балансу: з одного боку, він підкреслює необхідність підтримки українців, які активно інтегруються в польське суспільство, а з іншого - важливість захисту польської соціальної системи від можливого перенавантаження. Він вважає, що українці, які легально працюють в Польщі, повинні мати рівні права на доступ до медичних послуг, освіти та соціальної підтримки, як і громадяни Польщі. Водночас, ті, хто не має стабільного доходу і не робить внесок у розвиток польського суспільства, не повинні автоматично отримувати всі соціальні пільги.
На останніх дебатах привернула увагу заява Тшасковського, який підкреслив, що з його досвіду роботи в Європарламенті йому стало зрозуміло: "Росія є загрозою, а Україна повинна виконувати роль буферної зони між агресивною Росією та добре озброєною Польщею". Ця ідея, схоже, набирає популярності не лише в Польщі. Важливо зазначити, що ще в січні Тшасковський стверджував, що вступ України в НАТО та Європейський Союз відповідає інтересам Польщі. Він також підкреслив, що мир в Україні має бути досягнуто на справедливих засадах, про що необхідно донести до президента США Дональда Трампа.
"Не робіть з ним фотографій, але обов'язково детально обговоріть цю тему", - зазначив він, натякаючи на зустріч Кароля Навроцького, який отримує підтримку від ПіС, в Білому домі. Тшасковський підкреслив, що Володимир Путін реагує тільки на мову сили, тому Польща повинна зміцнити свої збройні сили.
Кароль Навроцький: полякам не слід покладатися на оптимізм щодо України в контексті ЄС та НАТО.
На передвиборчих акціях Навроцький висловлювався проти імміграційної політики, критикував "зелений" курс Європейського Союзу та загалом ставив під сумнів дії Брюсселя. Він також закликав до зменшення допомоги Україні, стверджуючи, що вона повинна надаватися лише в інтересах Польщі, причому лише як тимчасовий захід, а не як постійна стратегія. Під час останніх дебатів перед першим туром голосування Навроцький підкреслив, що "нашій державі не слід бути надто оптимістично налаштованою щодо можливого вступу України в ЄС або НАТО". Політик наголосив, що не бачить України в складі Європейського Союзу або НАТО, поки не будуть врегульовані історичні питання, важливі для Польщі, зокрема питання, пов'язані з Волинською трагедією. Він вважає, що країна, яка не визнає своїх історичних злочинів, не може повноцінно брати участь у міжнародних альянсах. У відповідь президент України Володимир Зеленський підкреслив, що відмова Україні у вступі до ЄС і НАТО підвищує ймовірність військових конфліктів на польському кордоні, закликавши Навроцького зосередитися не на політичних суперечках, а на питаннях безпеки.
Щодо прав українців на території Польщі, Кароль Навроцький висловив думку, що соціальні та медичні послуги повинні бути в першу чергу доступні для польських громадян. У своїх публічних виступах він зазначив, що польські матері мають пріоритет у черзі до лікаря перед українками. Ці висловлювання викликали як критику, так і підтримку серед певної частини виборців. Крім того, він виступає за скасування доплат до пенсій для українців, які не мають стажу роботи в Польщі.
Перемога для Туска
Результати останніх виборів у Польщі матимуть суттєвий вплив на подальший політичний курс країни. З моменту, коли коаліція під проводом Дональда Туска прийшла до влади у 2023 році, важливі урядові ініціативи регулярно блокувалися вето президента Анджея Дуди, який є прихильником опозиційної партії "Право і справедливість". Успіх Тшасковського може змінити цю ситуацію, адже в такому випадку законодавство уряду більше не підлягатиме президентському вето. Це створить можливості для злагодженої роботи всіх гілок влади та дозволить розпочати впровадження необхідних реформ. Особливо важливим є питання реформування судової системи, оскільки її невідповідність європейським стандартам у минулому призвела до загострення відносин між Варшавою та Брюсселем, а також до призупинення фінансування Польщі. У правлячої коаліції не вистачало голосів у парламенті для подолання президентського вето, але перемога Навроцького знімає це перешкоду.
Від Трампа до ультраправих, що підтримують Росію.
Команда Кароля Навроцького під час виборчого процесу скористалася своїми міцними зв'язками з республіканцями в США, щоб представити переконливий аргумент: американський президент Дональд Трамп прийняв Навроцького в Овальному кабінеті та зробив з ним спільне фото.
"Ви переможете", - сказав Трамп Навроцькому. Однак інший крок Навроцького щодо іноземної підтримки викликає подив. Так, політик заручився підтримкою лідера "Альянсу за об'єднання румунів" Джордже Сіміона, який напередодні програв власні вибори президента і який є досить токсичним персонажем у Європі через свої проросійські погляди. Сіміон взяв участь у передвиборчому мітингу Кароля Навроцького у Забжі та назвав його "майбутнім президентом Польщі". Дональд Туск різко відреагував на зустріч ультраправих кандидатів у президенти Польщі та Румунії.
"Росія перебуває у піднесеному настрої. Навроцький разом зі своїм проросійським румунським співрозмовником Джорджем Сіміоном виступають на спільній сцені всього за п’ять днів до президентських виборів у Польщі та Румунії. Ситуація цілком ясна."
Важливим чинником, який може вплинути на остаточний підсумок президентських виборів у Польщі, є рішення прихильників Славоміра Менцена, кандидата від "Конфедерації", який набрав 15,4% голосів і зайняв третє місце. Вони можуть передати свої голоси за Навроцького в другому турі.
"Я хочу звернутися особисто до одного зі своїх опонентів, з яким нас зв'язала хвиля ненависті, критики та дезінформації під час цієї виборчої кампанії - до доктора Славомира Ментцена, а також до всіх прихильників 'Конфедерації'. Зараз не час для обговорення політичних та партійних питань", - зазначив Навроцький, підкресливши, що з кандидатом від ультраправих він поділяє ті ж самі цінності.
Небезпечний тріумф
За результатами опитування, 50% польського населення вважають, що їхня країна рухається у неправильному напрямку, що на 13 пунктів більше з моменту, коли Дональд Туск зайняв посаду. Це невдоволення, яке стосується як партії ПіС, так і Громадянської платформи Туска, що протистояли одна одній протягом останніх двох десятиліть, призводить до того, що частина виборців звертається до ультраправих кандидатів. Зокрема, два представники антиукраїнської партії "Конфедерація", ультраправі політики Славомир Менцен і Гжегож Браун, вже отримали в сумі понад 20% голосів.
"Польща стає коричневою," — так оцінила ці події газета Gazeta Wyborcza, і це не безпідставно. Браун, зокрема, виступає за відновлення традиційних цінностей Польщі, критикуючи як Європейський Союз, так і НАТО, та закликаючи до зміцнення зв'язків з Росією. Його погляди нерідко характеризують як антизахідні, антиукраїнські та антисемітські. Він також прославився своїми скандальними вчинками, серед яких — гасіння ханукальної менори в польському парламенті. У лютому 2025 року Браун закликав польську армію "готуватися до можливих конфліктів з українськими націоналістами". У березні того ж року він охарактеризував політику Варшави щодо України як "безглузду та зрадницьку", заявивши, що Польща не повинна нести витрати "цієї великої гри імперій". У травні 2025 року під час мітингу Брауна в Люблінському воєводстві було зірвано українські національні символи, що викликало обурення серед українців та міжнародної спільноти.
Менцен також залишався близьким до Брауна. Він активно виступав проти надання Україні військової підтримки, закликаючи Польщу дотримуватися нейтралітету у конфлікті та утримуватися від участі в міжнародних санкціях проти Росії. Його риторика щодо українських біженців у Польщі є досить різкою. Подальше зростання популярності таких політиків може суттєво змінити не лише політичний ландшафт, але й повсякденне життя Польщі до невпізнання.
В України можуть бути проблеми
Незважаючи на те, що в Польщі в другий тур вийшли звичні політики, ситуація в Європі, здається, залишиться стабільною. Проте для України можуть виникнути труднощі. Зокрема, пан Навроцький вже висловлювався з досить критичною позицією щодо нашої країни. Він, зокрема, наголошує на необхідності вирішення всіх історичних суперечок з Польщею перш ніж Україна зможе розраховувати на повноцінне членство в Європейському Союзі та НАТО. Це може стати серйозною перешкодою для нашої держави, якщо він виграє президентські вибори. Таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента".
На думку експерта, Навроцький, як і багато інших значних політичних діячів Польщі, підтримує продовження допомоги Україні, зокрема у військовій сфері. Він переконаний, що така підтримка є важливим чинником стримування Росії, що, в свою чергу, відповідає інтересам безпеки Польщі.
З одного боку, дійсно, слід усвідомлювати, що передвиборча кампанія часто супроводжується різкими висловлюваннями, метою яких є отримання електоральних вигод. Однак, на жаль, українське питання стало частиною цих політичних ігор, на чому активно спекулюють, підживлюючи антиукраїнські настрої в суспільстві. Чому це викликає занепокоєння? Адже навіть поміркованому Тшасковському доводиться реагувати на певні настрої в польському суспільстві та коригувати свої висловлювання щодо України. Якщо звернути увагу на результати виборів, стає очевидно, що треті та четверті місця зайняли представники ультраправої партії "Конфедерація", яка відкрито займає антиукраїнську позицію. Ці політики вже неодноразово організовували агресивні акції проти України та робили вкрай негативні заяви. Сьогодні ж, на жаль, їх сукупна підтримка перевищує 20%, що свідчить про те, що значна частина польського суспільства поділяє ці антиукраїнські наративи. І зовсім скоро вони можуть стати серйозною силою, з якою доведеться рахуватися всім, хто переможе на виборах. Для України це, безсумнівно, не обіцяє нічого доброго, - зазначив Олександр Леонов.
#Суспільство #Ультраправа політика #Європа #Політик #Коаліція #Україна #Республіканська партія (США) #Дональд Трамп #Білий дім #Росія #Українці #Сейм #Володимир Зеленський #Президент (державна посада) #НАТО #Володимир Путін #Північна та Південна Америка #2010 Президентські вибори в Україні #Мітинг #Європейський Союз #Варшава #Голодомор #Брюссель #Польща #Антиукраїнські настрої #Право і справедливість #Президент Польщі #Європейський парламент #Румунія #Фермер #Лібералізм #Вето #Дональд Туск #Біженець #Польський народ #Зерно #Анджей Дуда #Український інститут національної пам'яті #Київ #Громадянська платформа #Люблінське воєводство #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині
