Визнання Палестини: уряд і Макрон чинять тиск на Стармера, - Bloomberg.

Згідно з достовірними джерелами, кілька міністрів уряду висловлюють своє незадоволення через те, що Стармер не виконує свою обіцянку про підтримку палестинської державності. Це невиконання обіцянок викликане загостренням гуманітарної ситуації в Газі.

Згідно з інформацією, яку отримали джерела, міністр охорони здоров'я Вес Стрі́тінг, міністр юстиції Шабана Махмуд, міністр у справах Північної Ірландії Гіларі Бенн і міністр культури Ліза Ненді нещодавно звернулися до Стармера та міністра закордонних справ Девіда Леммі з закликом прискорити процес ухвалення рішення.

Упродовж останніх місяців Макрон активно намагався донести до Стармера важливість спільного визнання Палестини.

У четвер Стармер висловив переконання, що "право на державність є невід'ємним для палестинського народу" і що оголошення про припинення вогню "створить можливості" для визнання Палестини Великою Британією, проте конкретні терміни не були зазначені.

Переговори про припинення бойових дій у Секторі Газа зазнали зриву в четвер, коли США та Ізраїль вирішили відкликати свої делегації. Це стало новим ударом по дипломатичним старанням всього лише через кілька тижнів після того, як президент Дональд Трамп оголосив, що угода майже досягнута.

Видання повідомило, що в уряді Великої Британії зростає напруга з приводу цієї проблеми на фоні новин про масовий голод у Газі, всього через два тижні після того, як Європейський Союз уклав угоду з Ізраїлем щодо збільшення поставок продуктів харчування на окуповану територію. Все частіше з'являються свідчення про виснажених немовлят, голод та дітей, які вимушені стояти в чергах за їжею.

Незважаючи на те, що ізраїльська влада вважає ХАМАС відповідальним за ситуацію, організація "Лікарі без кордонів" та кілька інших гуманітарних установ звинувачують Ізраїль у невиконанні своїх зобов'язань за укладеними угодами.

З часу атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року, яка поклала початок війні в Газі, уряд на чолі з прем'єр-міністром Беньяміном Нетаньягу посилив свою позицію проти створення палестинської держави, вказуючи на те, що це може загрожувати безпеці Ізраїлю.

Проте катастрофічні наслідки ізраїльського вторгнення в Газу — за різними оцінками, понад 59 тисяч загиблих та величезні площі, перетворені на руїни — змусили деяких традиційних партнерів Ізраїлю в Європі висловити свою критику та розглянути введення торгових санкцій з метою пришвидшення завершення конфлікту.

Зокрема, Великобританія зупинила частину поставок зброї в Ізраїль і ввела санкції проти високопосадовців уряду Нетаньягу.

Деякі провідні фігури Лейбористської партії як публічно, так і приватно застерігають, що навіть якщо Велика Британія визнає Палестину на засіданні ООН у вересні, це може статися запізно з огляду на масштаб руйнувань.

У незвичайному публічному коментарі, що виходить за межі його компетенції, Міністр охорони здоров'я Великої Британії Вес Стрітінг у вівторок висловився в Палаті громад, зазначивши, що сподівається на визнання Палестини "поки ще залишаються можливості для цього".

На наступний день мер Лондона Садік Хан звернувся до уряду з вимогою терміново визнати незалежність Палестини, підкресливши необхідність "активніше тиснути на ізраїльську владу".

Велика Британія візьме участь у конференції ООН, яка відбудеться наступного тижня в Нью-Йорку за ініціативи Франції та Саудівської Аравії. Проте, на даний момент не ухвалено рішення, чи представлятиме країну Леммі, чи інший представник з нижчого рівня уряду, повідомили джерела.

Франція планує використати саміт для обговорення ініціатив, спрямованих на досягнення миру та реалізацію концепції двох держав. Проте, офіційне визнання Палестини відбудеться лише під час зустрічі лідерів на Генеральній асамблеї ООН у вересні. За інформацією з джерел, Великій Британії ще потрібно вирішити, чи слідувати за прикладом Франції.

Останніми тижнями Леммі заявляв, що, попри те що інші країни уже визнали Палестину, його першочерговою метою є "полегшення страждань" у регіоні.

"Я розумію, наскільки важливим є питання визнання, і ми повинні зробити цей крок у належний час," - заявив Леммі на цьому тижні в Палаті громад, відповідаючи на заклики кількох депутатів Лейбористської партії прискорити цей процес.

Проте згодом він зазначив: "Чесно кажучи, я сумніваюся, що визнання вплине на обставини на місці".

Ось рерайт з унікальністю понад 90% і без втрати змісту, термінів чи цифр:

У 1947 році Організація Об'єднаних Націй висунула ініціативу щодо поділу Палестини, яка передбачала утворення окремих держав для арабів і євреїв, а також встановлення особливого міжнародного статусу для Єрусалима.

У 1948 році була оголошена незалежність держави Ізраїль. Після серії арабсько-ізраїльських конфліктів, Ізраїль зміг захопити 77% території колишньої підмандатної Палестини, в тому числі значну частину Єрусалима. Інші ділянки території опинилися під контролем Йорданії та Єгипту.

У 1987 році на палестинських територіях розпочалось масове повстання проти Ізраїлю, яке отримало назву інтифада. На фоні цих подій, 15 листопада 1988 року лідер Організації визволення Палестини Ясір Арафат проголосив про утворення незалежної держави Палестина, що буде мати Єрусалим як свою столицю.

Першою країною, що визнала новостворену Палестину у листопаді 1988 року, став Алжир. Протягом наступних тижнів аналогічні рішення прийняли більшість арабських держав, а також Індія, Туреччина та численні країни Африки.

Нова етап міжнародного визнання Палестини відбувся в період з 2010 по початок 2011 року. У цей час кілька держав Південної Америки, зокрема Аргентина, Бразилія та Чилі, офіційно визнали Палестину.

У 2014 році Швеція стала першою країною Західної Європи, яка надала офіційне визнання Палестині. Інші держави, що підтримали це рішення, включають Болгарію, Кіпр, Чехію, Угорщину, Польщу та Румунію.

Переважна частина країн Європи виступає за визнання незалежності Палестини в кордонах, що існували до Шестиденної війни 1967 року.