Я згоден на відкриття особистого кабінету, який дозволить мені управляти підпискою та отримувати листи від "Української правди". Відписатися від розсилки можна у будь-який момент.
Ми вже набули досвіду в конспіративній діяльності.
9 листопада 1976 року в Москві, у помешканні російського правозахисника Олександра Гінзбурга, відбулася секретна пресконференція для журналістів з-за кордону. Головним спікером на заході виступив український філософ і письменник Микола Руденко. З імпровізованої сцени він повідомив, що в Києві група активістів заснувала нову організацію, яка отримала назву Українська Гельсінська група.
Мета організації полягає в моніторингу виконання Гельсінських угод на території Української РСР. Союз взяв на себе міжнародні зобов'язання щодо дотримання принципів захисту прав людини у 1975 році. Це стало поштовхом для формування легальних правозахисних організацій, які працюють відкрито, в республіках, що часто називають "тюрмами народів".
У той день, коли було оголошено про утворення УГГ, невідомі особи розбивали вікна в будинку Руденка цеглою. Проте члени організації були підготовлені до такого розвитку подій з боку радянської репресивної системи. Всі учасники знали, що їх можуть заарештувати. І ці побоювання виявилися цілком обґрунтованими: через три місяці після заснування Української Гельсінської групи радянські власті затримали перших її членів.
"В УГГ зібралися представники найрізноманітніших світоглядів: від колишніх комуністів до людей, які пережили сталінські табори. Це були справжні антиподи в рамках однієї організації. Нашій групі вдалося об'єднати тих, кого раніше важко було уявити разом. Ми не стали ініціаторами визвольної боротьби, а лише продовжили її в нових історичних умовах," - зазначає член УГГ, дисидент Йосиф Зісельс у коментарі для УП.
Серед засновників, окрім Руденка, були правозахисниця Оксана Мешко, генерал-майор і дисидент Петро Григоренко, юрист і колишній політв'язень Левко Лук'яненко, учитель і правозахисник Олекса Тихий, письменник-фантаст Олесь Бердник, мікробіологиня та правозахисниця Ніна Строката-Караванська, юрист і колишній політв'язень Іван Кандиба. А також молоді правозахисники інженер Мирослав Маринович і історик Микола Матусевич.
"Коли ми аналізуємо визвольну боротьбу як невпинний процес, важко виділити якийсь один ключовий етап. На початку 1970-х років вже було накопичено певний досвід та знання, зокрема вміння вести конспіративну діяльність. Саме в цей період склалися умови, які дозволили цьому досвіду реалізуватися в роботі Української Гельсінської групи. Причому ці умови не виникли випадково – до них призвели глобальні процеси в світі", - зазначає Зісельс.
Про діяльність групи українці в основному дізнавалися через "ворожі медіа". Коли УГГ завершувала новий меморандум, учасники організації передавали його російським дисидентам, які, в свою чергу, надсилали його іноземним журналістам та дипломатам. Таким чином, публічні заяви УГГ потрапляли за кордон та в міжнародні медіа через дипломатичні канали. Уникаючи глушників, їхні повідомлення звучали на таких платформах, як Радіо Свобода чи BBC.
Коли я навідувався до Мешка, нас фіксував КДБ.
Після арешту засновників Української Гельсінської Групи до неї приєднуються нові активісти, щоб замінити тих, хто опинився в таборах. У 1977-1978 роках членами цієї організації стали, зокрема, письменник Василь Стус, художниця Стефанія Шабатура, син Романа Шухевича Юрій, Василь Романюк, який згодом став патріархом Володимиром, та фізик Йосиф Зісельс.
Зісельс, український дисидент єврейського походження з Чернівців, обрав шлях протистояння під час навчання на другому курсі університету. Тоді він усвідомив, що в лабораторії займається не лише науковою діяльністю, а й створює кристали, які застосовуються для самонаведення ракет. Він згадує, що вже на той час читав роботи Сахарова і в один момент зрозумів, що мусить знайти інший шлях.
Зісельс починає цікавитися та передруковувати самвидав, слухає іноземне радіо, налагоджує контакти з дисидентами і починає документувати злочини Радянського союзу. Зісельс збирає свідчення про застосування каральної психіатрії проти політичних діячів.
Моя подорож у світ дисидентства частково стала наслідком певних обставин, проте в той же час це був усвідомлений вибір. У 1968 році я остаточно усвідомив, що не прагну займатися фізикою, захищати наукові роботи чи викладати. Моє бажання полягало в тому, щоб стати дисидентом. Не мало значення, чим я зароблятиму на життя.
Водночас відшукати українських дисидентів виявилося нелегким завданням. Після репресій 1960-х років вони змушені були суттєво скоротити коло своїх знайомств, фактично ізолювавшись від суспільства. На Буковині я не мав можливості звернутися до когось, тому на початку 1970-х років почав шукати однодумців на заході України та в Києві. Врешті-решт, мій шлях до дисидентського руху пройшов через співпрацю з московською "Хроникой текущих событий", - розповідає дисидент.
Зісельс розповідає, що його з групою звела дисидентка та членкиня УГГ Ольга Гейко, яка познайомила фізика з Оксаною Мешко. Проте, жінка постійно відмовляла його від приєднання до групи, застерігаючи про ризик арешту.
Оксана Мешко спочатку була проти нашого прийняття до УГГ. Вона висловила свою думку так: "Я не буду втягувати вас у в'язницю своїм рішенням. Ви ж бачите, що всіх затримали". Тоді вона сама була в невизначеності, чи не опиниться під арештом наступного дня.
Для нас було важливо зберегти безперервність нашої боротьби. Група повинна була продовжувати свою діяльність, незважаючи на арешти. Я усвідомлював, що й нам може загрожувати ув'язнення. Звісно, мені не хотілося потрапити за грати, як і будь-якій нормальній людині, але я враховував цю можливість і готувався до неї. Як кажуть у "зеківському" середовищі: "Відсидимо не гірше, ніж інші", - ділиться своїми думками про вступ до УГГ Зісельс.
На думку дисидента, одним з останніх аргументів для Мешко було те, що їх постійно знімали на неприховану камеру, яка була встановлена у будинку навпроти. Тобто в КДБ і так знали хто цікавиться вступом у групу.
"Після того, як я приєднався до УГГ, я продовжував свою діяльність, документуючи порушення прав людини на заході України та вивчаючи використання психіатрії в політичних репресіях. Раніше я передавав інформацію до Москви, а тепер також і Оксані Мешко. Я усвідомлював, що арешт — це лише питання часу, адже вже мав проблеми з КДБ та обшуки у своєму домі. Михайло Горинь радив мені не вступати до групи, попереджаючи: "Півроку – і тебе посадять". Але він помилявся. Мене затримали вже через чотири місяці," — згадує Зісельс.
Коли ми звернулися до Зісельса з питанням про підсумки діяльності УГГ, він зазначив, що, можливо, на той момент не вдалося досягти миттєвих зрушень. Адже членів організації практично відразу затримували. Проте їхня наполегливість стала каталізатором для виникнення політичних, правозахисних, культурних та релігійних ініціатив, які продовжили боротьбу за незалежність України наприкінці 80-х років.
* Удари з боку Росії по енергетичній інфраструктурі: відключення електропостачання на Дніпропетровщині та блекаут без попередження.
У Дніпропетровській області понад 600 тисяч споживачів залишилися без електрики. Лікарні та важливі об'єкти інфраструктури перейшли на використання генераторів. У Києві, області та Дніпрі були запроваджені термінові відключення, а звичні погодинні графіки виявилися неефективними. Водночас, російські війська зруйнували електропідстанцію на Житомирщині та завдали удару по котельні в Житомирі, внаслідок чого в частині міста було припинено подачу тепла.
У неділю ввечері Кременчук зазнав атаки з боку російських ударних дронів. Внаслідок цього постраждали житловий будинок та готель, де спалахнули вогні. Серед постраждалих — 16-річний підліток у тяжкому стані та ще шестеро осіб. Рятувальні команди змогли витягнути з небезпечної зони 15 людей.
Загалом за тиждень Росія випустила по Україні 115 ракет, майже 1900 керованих авіабомб і понад 3000 ударних дронів, повідомив Зеленський. Значну частину ракет виготовили цього року.
У суботу, 7 листопада, 24-річний громадянин Польщі за кермом автомобіля в'їхав на центральну площу Ринок і почав стріляти по перехожих. Під час перестрілки, внаслідок якої двоє поліцейських отримали поранення, нападника вдалося нейтралізувати. На даний момент стан правоохоронців після медичних процедур стабільний, тоді як сам зловмисник залишається у критичному стані.
У помешканні стрільця виявили тіла його батька та матері, а також сестри. Згідно з інформацією прокуратури, обидва злочини скоїв один і той же нападник. Влада розглядає стрілянину як терористичний акт. Міністерство внутрішніх справ повідомило, що злочинець діяв самостійно та мав схильність до ультраправих ідей. У Польщі оголосили двохденну національну жалобу.
Чому це має значення: після атаки росії на Північний міст у столиці рух через нього було зупинено в обох напрямках. У разі виникнення проблем з мостами або збоїв у роботі метрополітену, Зеленський доручив уряду підготувати резерв автобусів і розробити програму безкоштовного проїзду. Проте, жодної інформації щодо термінів запуску або джерел фінансування цієї ініціативи ані президент, ані уряд наразі не надали. На сьогоднішній день вартість одноразового проїзду в комунальному транспорті Києва становить 30 гривень.
Чому це має значення: починаючи з 9 листопада, активуються резервні маршрути сполучення між берегами у зв'язку з атаками Росії на Північний міст. Врахуйте нововведення при плануванні своєї поїздки:
* На мосту Патона запровадять реверс: із 07:00 до 10:00 три з п'яти смуг працюватимуть у бік правого берега, із 16:00 до 20:00 -- лівого.
На Північному мосту відновлять рух громадського транспорту з лівого берега на правий, а в зворотному напрямку дозволять проїзд легкових автомобілів. Вантажні автомобілі будуть направлені через Подільський міст.
* На Південному мосту вантажівки в напрямку правого берега переспрямують на Дарницький. Для легковиків і громадського транспорту нових обмежень не буде.
Чому це важливо: за даними Financial Times, демократи в Конгресі США працюють над новим пакетом безпекової допомоги, серед пріоритетів якого - підтримка української енергетики. Його можуть включити до щорічного оборонного законопроєкту, який мають ухвалити до завершення роботи нинішнього Конгресу. Також демократи планують посилити санкції проти оборонного та енергетичного секторів Росії.
Дорожнеча, корупція та війна з Іраном зруйнували виборчу коаліцію Трампа, вважає колишній американський дипломат Джордж Кент. Частина прихильників Трампа залишилася вдома, інші підтримали демократів - навіть там, де цього не робили десятиліттями.
Але перемога демократів не означає автоматичного розвороту Вашингтона до України. Конгрес може виділяти гроші й контролювати адміністрацію, проте зовнішню політику ще два роки визначатиме президент.
"Трамп має агресивну позицію стосовно України, але при цьому демонструє незрозумілу відданість Росії," - зазначає Кент. Він вважає, що економічні інтереси його адміністрації суттєво впливають на зовнішню політику США, а діалоги з Москвою породжують ілюзію мирного процесу, в той час як Росія не припиняє своїх військових дій.
Як новий Конгрес може вплинути на дії Трампа і які стратегії Україні варто використовувати для співпраці з адміністрацією, що не відповідає поглядам багатьох американців, - про це розповів Кент у бесіді з нашим колегою Федором Попадюком. Повну версію інтерв'ю можна переглянути на YouTube-каналі "Кляті питання".
"Ми із Зеленським піднімемось на вершину швейцарських Альп і нап'ємося до втрати свідомості. Такий наш план".
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте поділився спільним з Володимиром Зеленським планом святкування завершення війни. Під час свого виступу в нідерландському ток-шоу журналісти запитали його про цю ідею, згадавши обіцянку попередника Єнса Столтенберга, який пропонував разом з Зеленським вирушити на риболовлю. Рютте обрав інший підхід і підтвердив, що вже досягнуто певних домовленостей. Тепер залишилося тільки дочекатися закінчення конфлікту.
115 дней
Стільки в середньому тривало перебування військових на позиціях у скаргах, які вони та їхні родини надсилали Офісу військового омбудсмена. За січень - вересень таких звернень було 853. В окремих випадках бійці залишалися на позиціях понад рік.
Одночасно, дослідження, проведене Офісом, виявило, що вже через місяць на службі 60% опитаних військових відзначали симптоми виснаження. При цьому кожен четвертий, після тривалого часу на позиціях, не зміг повернутися до повної працездатності.
Сьогодні в Парижі стартує двохдневна зустріч G7, де зберуться міністри закордонних справ. Тому уважно слідкуємо за їхніми заявами на підтримку України, особливо в питаннях протиповітряної оборони, фінансової та енергетичної допомоги. Завтра, 10 листопада, відбудеться окреме засідання з Андрієм Сибігою.
Також сьогодні Франція, Україна та ЄБРР проведуть у Парижі конференцію для залучення коштів на відновлення захисної арки Чорнобильської АЕС, пошкодженої російським ударом у 2025 році.
9 листопада 2022.
Чотири роки тому російське командування публічно оголосило про відступ із Херсона. Генерал Сергій Суровікін запропонував відвести війська на лівий берег Дніпра, а міністр оборони Сергій Шойгу наказав розпочати. Росія готувалася залишити єдиний обласний центр, який захопила від початку повномасштабного вторгнення.
Це "складне рішення" стало наслідком тривалих місяців українських бойових дій, які включали удари по складам і маршрутам постачання. Збройні Сили України поступово обмежували можливості російських військ забезпечувати свої підрозділи на правому березі.
"Ніхто не залишає своє місце без вагомої причини, якщо не відчуває внутрішньої сили", - підкреслив Володимир Зеленський у той вечір.
Проте українці все ще були обережними щодо можливих пасток. Уряд закликав не довіряти російським заявам без перевірки. У розширеній статті УП від 9 листопада один з експертів висловив думку, що відступ російських військ може зайняти приблизно два тижні. Водночас до повернення українських сил до Херсона залишалося всього два дні.
Що стало причиною рішення російських військ про відступ, і як українські сили наближалися до визволення Херсона? Досліджуйте події тих днів у бесіді з Романом Костенком, секретарем парламентського Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки, на УП.
#
