Нетіченська вулиця у Харкові була осередком розпусти до кінця 19 століття. Саме на ній зосередилась найбільша кількість борделів -- через це її називали Мільйонною. Їх було настільки багато, що місцеві навіть звертались до губернатора, щоб викорінити цей "осередок".
"Телеграф" зібрав, що відомо про історію цієї вулиці та її відомих мешканок. Як писав історик Андрій Парамонов в роботі "Історія Харківської проституції до 1917 року", однією з перших розпусниць міста можна вважати жінку Стрельникову. Вона жила біля річки Нетечі. Саме вона фігурує на початку 19 століття у багатьох документах.
Зростання числа публічних будинків було зумовлене кількома чинниками, серед яких ключовою подією стала легалізація проституції у 1844 році. Введено спеціальні правила для борделів: їх відкриття вимагало отримання дозволу від поліції, а управляти ними могла лише жінка віком від 30 до 60 років. Діти не мали права проживати в борделі, а працювати там могли лише особи, які досягли 16-річного віку.
Мали бути складені переліки жінок, що виконують проституцію, а сам бордель повинен був мати окремі ліжка, принаймні завішані ширмами. Обов'язковими умовами були чиста білизна, увага до здоров'я працівниць та інші аспекти. Цікаво, що в неділю та на свята робота починалася лише після обіду, коли в церквах завершувалися служби, а відвідувати бордель було заборонено учням навчальних закладів та неповнолітнім.
У 1858 році на цій вулиці налічувалося вже 20 борделів, де працювало приблизно сто жінок на продаж. Серед них виділялася Марія Ворожейкіна, яка родом з Харкова і віддала цій діяльності близько 20 років свого життя. У похилому віці вона навіть почала управляти власним борделем. Ще однією знаменитою жінкою того часу була Авдотья Козлова, міщанка, яка, незважаючи на шлюб, продовжувала займатися цією справою. Її вважали однією з найпривабливіших представниць цієї професії.
З 19 століття зберігся будинок № 35. Власник після початку буму борделів здав будинок купцю з Бердичева Берке Тухшнейду. що відкрив у флігелі харчевню для євреїв. Родичка купця Катерина водночас в самому домі відкрила публічний дім. Проте таке сусідство довго не протрималось.
Лише у 1880-х роках розпочався процес закриття публічних будинків, оскільки неподалік була заснована жіноча гімназія. Варто зазначити, що на цій вулиці, окрім борделів, також мешкали майстри різних професій, невеликі купці та інші представники середнього класу. Багато з цих будівель було зруйновано під час Другої світової війни, і на їхньому місці були зведені нові споруди.
Раніше "Телеграф" повідомляв, що найвідоміший бордель у Харкові на початку XX століття мав назву вілла Жаткіна. Спочатку це місце функціонувало як театр у міському саду розваг, але згодом там почали ставити вистави з відвертими елементами.
#Євреї #Губернатор #Телеграф #Історія #Харків #Друга світова війна #Театр #Ремесло #Гімназія (школа) #Церква (будівля) #Бердичів #Купецтво #Проституція #Крило (будівля) #Поліція #Торговець #Бордель #Бургер (соціальний клас)
