Як Трамп застосовує досвід Путіна.

Авторка Анна Бродські-Кроткіна, яка очолює програму славістики в університеті Вашингтона та Лі у Вірджинії (США), є докторкою філологічних наук і журналісткою.

Дональд Трамп продовжує завдавати шкоди Сполученим Штатам. Минулого четверга його адміністрація знову вдарила по вищій освіті, заборонивши Гарварду — найстарішому та одному з найпрестижніших університетів у країні — приймати іноземних студентів. Крім того, адміністрація президента вимагала, щоб іноземні студенти терміново переходили до інших навчальних закладів, погрожуючи депортацією в разі невиконання цього розпорядження. У Гарварді навчається майже сім тисяч студентів з інших країн. Куди можуть перейти сотні людей наприкінці навчального року?! Університет охопила паніка.

Злякалися й іноземні студенти інших вишів. "Я шокована", -- написала мені моя українська студентка.

Підставою для видання указу стали звинувачення на адресу Гарварду в його неефективності у боротьбі з антисемітизмом та недостатній підтримці єврейських студентів, а також у зв'язках університету з Китаєм (цього року там навчається понад тисячу студентів з КНР). Проте вже в п'ятницю федеральний суддя зупинив спроби адміністрації Трампа обмежити іноземним студентам доступ до навчання в Гарварді.

Гарвард — це не єдиний навчальний заклад, що піддається критиці з боку Трампа. У березні 60 університетів отримали попередження про недостатню боротьбу з антисемітизмом на своїх територіях, що може призвести до втрати федерального фінансування. Ці погрози є цілком серйозними: уряд вже призупинив фінансування багатьох наукових проектів і тепер працює над законодавством, яке дозволить накладати значні податки на провідні університети.

Що насправді криється за нападками Трампа на вищі навчальні заклади? Чи дійсно він виступає проти антисемітизму, чи це лише виправдання його дій?

"Я маю слабкість до людей з обмеженими знаннями", -- відзначив Дональд Трамп в одному з виступів. І це не дивно: кожен автократ бажає контролювати не лише фізичну силу населення, але й їхні думки, а високий рівень освіти в цьому випадку не буде підтримкою.

На виборах 2024 року в США спостерігалася яскрава тенденція: професори й випускники вищих навчальних закладів виявилися явно проти автократії. За останніми даними, 55% виборців з вищою освітою висловили підтримку Камалі Гарріс, тоді як 42% віддали свої голоси за Трампа. У той же час серед людей без вищої освіти ситуація виглядала інакше: 56% проголосували за Трампа, а 42% - за Гарріс.

Причому серед професорів прихильників Трампа небагато. Загалом, кажуть опитування, близько 70% професорів голосують за демократів, і що вищі академічні стандарти університетів, то менше там консерваторів. У Гарвардському університеті наприклад, згідно з опитуванням 2023 року, лише 2,5% викладачів-консерваторів.

Однією з причин, чому консерватори не представлені в університетах, є висловлення професора гуманітарних наук Колумбійського університету Марка Лілли: "Інтелектуальний аспект консервативного руху у Вашингтоні фактично зник, перетворившись на популістську та бездумну силу". І це справді вірно: прихильники Трампа заперечують історію, засновану на фактах, а також науку, мистецтво і навіть медичні досягнення.

Освіта надає людині можливість розглядати світ з різних перспектив, а також знайомство з історією та культурою інших народів часто спонукає до співчуття до тих, хто живе на відстані. Освічені люди, як правило, менш схильні підтримувати ідеї, що ґрунтуються на ненависті або страху перед іноземцями. Вони мають глибше розуміння того, що держава є складною структурою, і прагнуть, аби її очолювали професіонали, які дбають про спільне благо, а не популісти або "будь-які кухарки" з порожніми гаслами. Це нагадує про те, як Володимир Ленін у свій час висловлював думку про можливість довірити управління країною особам без відповідної кваліфікації.

Повернемося до теми вищої освіти. Диктатори не закривають університети, а намагаються їх контролювати. Це ми бачили в Німеччині за Гітлера, в Угорщині під керівництвом Віктора Орбана та в Росії в різні епохи. Трамп має своїх попередників у цій справі. У конфлікті з університетами він запозичив один з хитрих методів Путіна: звинувачувати прихильників демократії у фашизмі. Для Трампа "коренем" конфлікту з навчальними закладами стали студентські акції протесту проти Ізраїлю, які відбулися минулого року.

Дійсно, в минулому навчальному році (2023/2024) у відповідь на конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС, понад 400 коледжів і університетів США стали місцем протестних акцій. Студенти влаштовували марші, вигукуючи антиізраїльські гасла, такі як "Інтифада! Інтифада! Хай живе інтифада!" та "Від річки до моря", що відкрито свідчило про їхні наміри щодо Ізраїлю. У Колумбійському та Гарвардському університетах студенти встановили наметові табори на території кампусів і на деякий час захопили будівлі. Вони вимагали, щоб університети припинили академічні та фінансові зв'язки з ізраїльськими установами і зупинили військову підтримку Ізраїлю з боку США.

Протестна активність залучила лише невелику частину спільноти. Наприклад, у Колумбійському університеті в акціях взяли участь лише 10% студентів та кілька професорів. Це досить скромна кількість, адже в закладі працює 2740 викладачів.

У університетських кампусах проходили акції на підтримку Ізраїлю та звільнення заручників, які потрапили до рук ХАМАСу після теракту 7 жовтня. Навіть у моєму невеликому університеті, в річницю цього теракту та початку війни між Ізраїлем і ХАМАС, відбулися дві скромні демонстрації. На жаль, на цих заходах були присутні лише двоє студентів, серед яких один — українець. Більшість учасників не проявляли співчуття ані одне одному, ані жертвам з обох сторін конфлікту.

У численних університетських кампусах спостерігається небезпечна поляризація, що сприяє зростанню випадків антисемітизму та ісламофобії. Це підтверджує дослідження, проведене Гарвардським університетом, який, безумовно, намагається боротися з цими явищами.

Консервативний активіст Кріс Руфо, якого цитує The New York Times, заявив: "Університети виглядають непереможними, і вони діяли так, наче можуть все, але ми нарешті демонструємо, що здатні вдарити по їхньому вразливому місцю". Найбільш уразливе місце для університетів — це їхні фінансові ресурси. Першим об'єктом атаки з боку Трампа став Колумбійський університет — це стало певним тестом. У березні команда президента надіслала йому ультиматум: або замороження 400 мільйонів доларів федеральних грантів, включно з фінансуванням медичних досліджень, або втрата незалежності. Університет вирішив частково поступитися — погодився на більшість вимог: дозволив поліції затримувати та видаляти протестувальників, а також передав частину кафедр під державний контроль.

Гарвардський університет обрав інший підхід, проклавши шлях для опору інших навчальних закладів. У квітні, під впливом успіху проти Колумбійського університету, адміністрація Трампа висунула свої вимоги й до Гарварду. В обмін на федеральні кошти від університету вимагали провести "аудити" його академічних програм і факультетів, почати моніторинг політичних поглядів студентів, викладачів і співробітників, а також внести корективи до правил найму професорів і прийому студентів. Гарвард чітко дав зрозуміти свою позицію: "Ні". "Університет не готовий жертвувати своєю незалежністю чи конституційними правами", — зазначив президент Гарварда Алан Гарбер у відкритому листі. "Жоден уряд, незалежно від політичної партії, не має права визначати, що приватні університети можуть викладати, кого вони можуть приймати на навчання та яких спеціальностей підтримувати", — підкреслив він. У відповідь адміністрація Трампа призупинила федеральне фінансування Гарварда на суму 2,2 мільярда доларів, і справа тепер буде розглядатися в суді.

Гарвард успішно відбив ще одну атаку. Новий позов, поданий у відповідь на спробу Трампа позбавити університет можливості приймати іноземців, звинувачує адміністрацію президента у "каральній кампанії" за захист незалежності та свободи слова — прав, закріплених Конституцією.

Президент Гарвардського університету Алан Гарбер, до речі, єврей за походженням. Він виріс у єврейській родині і відкрито ділиться своїм досвідом боротьби з антисемітизмом. Взагалі, переважна більшість американських євреїв віддає свої голоси демократам. На останніх президентських виборах 66% єврейських виборців підтримали Гарріс, тоді як лише 32% проголосували за Трампа. Згідно з інформацією, наданою виданням The Hill, коаліція провідних єврейських організацій критикує адміністрацію Трампа за її дії щодо американських університетів. Вони стверджують, що скасування студентських віз та зменшення фінансування грантів створюють "хибний вибір між боротьбою з антисемітизмом і підтримкою демократії". Ці єврейські організації вважають дії Трампа підступними та потенційно небезпечними.

Вони мають рацію: цинічний підхід Трампа не викликає сумнівів. Президент, котрий заявляв про наміри боротися з антисемітизмом у вищих навчальних закладах, з охотою приймав у своїй резиденції Мар-а-Лаго представників ультраправих груп. Наприклад, у 2022 році у нього в гостях був неонацист Нік Фуентес, який заперечує факти Голокосту. Трамп також призначав на урядові посади осіб, які мають зв'язки з неонацистськими угрупованнями. Згідно з даними Southern Poverty Law Center, Каш Патель, якого він обрав директором ФБР, неодноразово брав участь у заходах і подкастах з расистами та антисемітами, зокрема щонайменше шість разів у шоу Стю Пітерса, відомого своєю пропагандою білої переваги та запереченням Голокосту.

Конфлікт Трампа з навчальними закладами є ще одним кроком до створення в країні системи, схожої на путінську, з її беззаконням, жорстокістю та нерозумінням. Проте наразі опір його ініціативам залишається сильним.