Які твори обирає молодь Німеччини для читання на тему Другої світової війни?

Література для дітей та підлітків є одним із швидко зростаючих сегментів книжкового ринку Німеччини. На практиці спростовуються побоювання, що молодь незабаром забуде про читання, занурившись у світ смартфонів і гаджетів. За інформацією Асоціації німецьких видавців і книготорговців, продажі книг для молоді стабільно зростають, що свідчить про те, що діти та підлітки продовжують читати. Вони цікавляться темою Другої світової війни, звертаючись до романів, повістей та нонфікшену. Протягом післявоєнних років жанри та формати, через які молодь дізнається про цю страшну трагедію 20 століття, неодноразово змінювались, однак тема війни залишається актуальною і досі.

У 1940-х роках одна з перших серій, що з'явилася на книжковому ринку, – це "Пригоди дітей з будинку № 67", що складається з дев'яти повістей німецько-швейцарської письменниці Лізи Тецнер, яка емігрувала з Німеччини у 1933 році. Головними героями твору є діти, які мешкають у берлінському будинку, і чиє дитинство та дружба були зруйновані війною, націонал-соціалізмом, переслідуваннями євреїв і політичними репресіями. Ервін, Пауль та Міріам стикаються з еміграцією, втратою батьківщини, боротьбою за виживання, труднощами адаптації і пошуками нового дому. Хоча ця книга не здобула широкої популярності, історики та літературознавці досі вважають її важливим внеском у літературу.

Публікація у 1950-х "Щоденника Анни Франк" зробила цю документальну книжку однією з головних книжок на тему війни та Голокосту. Головна героїня - звичайна дівчинка, як багато хто в кожному класі та школі. Вона веде щоденник про хлопців, оцінки у школі й подружок. Однак раптово виявляється, що родині Франк треба переховуватись, на них іде полювання лише тому, що вони - євреї. Кілька років Анна пише щоденник у таємному сховку в Амстердамі, однак дописи раптово обриваються - родину викривають і відправляють у концтабір, де Анна гине. "Щоденник Анни Франк" перекладено багатьма мовами світу, його вивчають у школі. Книжки про війну, нацизм і Голокост є обов'язковою частиною шкільної програми, особливо у старших класах. Книжка перекладалася й неодноразово видавалася українською.

У 1960-ті роки на літературній сцені з'являється художня проза, в якій центральними персонажами виступають не лише діти-біженці, але й ті, хто безпосередньо зазнав жахів війни та став свідком її наслідків. Одним з найзначніших творів, що порушує тему нацизму, є "Тоді це був Фрідріх" автора Ганса-Петера Ріхтера. Головний персонаж, безіменний хлопчик, ймовірно, є альтер его самого автора, веде оповідь про дружбу з єврейським хлопцем на ім'я Фрідріх. У звичайні дні їхньої дружби поволі, але невпинно проникає жахливий аспект дегуманізації: мати Фрідріха стає жертвою погрому, його батька забирають до концтабору, а сам Фрідріх гине під час бомбардування, коли йому не дозволяють увійти до укриття.

У 1970-х роках побачила світ автобіографічна повість Джудіт Керр під назвою "Коли Гітлер вкрав рожевого кролика". Це історія дев'ятирічної єврейської дівчинки, яка разом із родиною змушена була покинути рідний Берлін і вирушити в небезпечну подорож через Швейцарію та Францію до Англії. Рожевий кролик — це улюблена іграшка Анни, яку вона залишила вдома в Берліні. У її фантазії Гітлер грає з цією іграшкою. Книга отримала визнання завдяки успішній екранізації, що вийшла в 2019 році.

У 1990-х роках на передній план виходять персонажі Опору — ті, хто боровся проти Гітлера та його режиму. З'являється ряд публікацій, присвячених Софі Шолль із руху "Біла троянда".

Феноменальний успіх здобув роман Бернгарда Шлінка (Bernhard Schlink) "Читець". Книжка, яку перекладено 39 мовами, стала міжнародним бестселером. У деяких федеральних землях Німеччини роман входить до шкільної програми для старших класів. Раптовий роман між п'ятнадцятирічним хлопцем із професорської родини і зрілою жінкою обривається так само раптово, коли вона зникає з міста. Через вісім років герой, студент-юрист, знову бачить її - серед колишніх наглядачок концтабору на процесі проти нацистських злочинців.

Читайте також: Як молодь у Німеччині ставиться до Голокосту? Нове дослідження

Попри те, що Друга світова війна усе більше відходить у минуле, у 21 столітті книжки про неї продовжують виходити, і вони вже не схожі на щоденники та автобіографії 1960-70-х років. З'являється більше історичних романів для молоді, історії стають складнішими психологічно. Вони не просто розповідають, що сталося, їхньою метою стає зрозуміти, як подібне взагалі стало можливим, розібратися в історичних подіях. Важливий момент: якщо в попередні роки діти говорили про те, що зацікавилися книжками завдяки родині, коли батьки, бабусі та дідусі читали їм уголос, то сучасні діти часто вказують саме школу як місце, де їм прищепили жагу до читання.

Згідно з дослідженням "Сучасна дитяча та юнацька література", сьогодні книжки про націонал-соціалізм, Голокост та Другу світову становлять від 10 до 20 відсотків нових книжок для дітей, підлітків та молодих дорослих. Прикметно, що тема приваблює не лише німецьких письменників, але й авторів з усього світу: книжки виходять англійською, польською, нідерландською та іншими мовами.

Міжнародну популярність здобули романи "Крадійка книжок" (2005) австралійського автора Маркуса Зузака та "Хлопчик у смугастій піжамі" (2008) ірландського письменника Джона Бойна, для якого у 2023 році вийшло продовження. Обидва твори мають український переклад і часто включаються до навчальних програм у різних країнах.

У 2023 році книжка британської письменниці Ліз Кесслер "Коли світ належав нам" отримав німецьку Дитячу літературну премію (Jugendliteraturpreis). Це історія трьох друзів - Ельзи, Лео та Макса, яких роз'єднала війна. Кожен герой веде свою розповідь. Лео та Ельза - євреї, Макс - син нациста. Роман базується на родинній історії авторки.

У Німеччині продовжують з'являтися нові видання, присвячені жахіттям Другої світової війни та злочинам націонал-соціалізму. Однією з таких книг є "Темна ніч" (2022) авторства знаменитої гамбурзької письменниці Кірстен Боє, яка раніше працювала вчителькою у гімназії. Ця книга була удостоєна Католицької книжкової премії та німецької Дитячої книжкової премії. Події розгортаються в вигаданому містечку Пенсберг у Баварії, яке наприкінці війни переживає страшні часи: нацисти переслідують усіх, хто не відповідає образу "правильного" громадянина. Підлітки Марі та Шорш стають свідками жахливих подій, описаних у документальному стилі. Кірстен Боє використовує справжні імена жертв і злочинців, що є потужним прийомом, який миттєво занурює читача в реальність історії. Ця книга рекомендована для вивчення у школах.

"Діти під свастикою" (2023) авторів Франка Швіґера та Фрідеріке Абланґ – це документальна збірка історій десяти дітей, які пережили жахи війни та Голокосту. Оскільки книжка написана педагогом, вона містить методичні матеріали з запитаннями для шкільного вивчення. У ній десять дітей діляться своїм досвідом, охоплюючи життя в гетто, концтаборах, бомбардування, а також втечі до Нідерландів, Франції та Швеції.

У травні 2025 року відбулася прем'єра психологічно насиченого роману "Останній призов" театрального режисера Моріца Зайберта. Ця розповідь слідкує за життям підлітка, який у 1944 році стає частиною "гітлер'югенду", порушуючи складні моральні дилеми. П'ятнадцятирічний Якоб разом із товаришами, як і багато молодих людей того часу, отримує призив до "гітлер'югенду" для захисту "третіх рейху".

Хлопці мріють стати героями на фронті, однак не мають уявлення про справжнє обличчя війни – як і герої класичного твору Еріха Марії Ремарка "На Західному фронті без змін". Підлітки не усвідомлюють, які жахливі злочини та звірства скоїла їх улюблена батьківщина по всій Європі. Чи повинен Якоб стати солдатом-героєм? А може, справжня відвага полягає в чомусь іншому? Як діяти, коли друг вчиняє зраду? Хоча всі персонажі вигадані, сюжет черпає натхнення з родинної історії автора. Спочатку цей твір був адаптований у вигляді театральної п'єси, де режисер співпрацював з трьома молодими акторами з театральної трупи. Роман отримав безліч позитивних відгуків.

Відповідаючи на запит DW щодо того, чому події, що відбулися 80 років тому, залишаються важливими в наш час, Моріц Зайберт зазначає: "Я не впевнений, що історії можуть врятувати нас. Проте я глибоко переконаний, що вдало розказана історія здатна спонукати людей до роздумів і, іноді, навіть змінити їхні погляди".

Він підкреслює, що зростання впливу праворадикальних партій у сучасній Німеччині зробило історичні теми ще більш важливими: "Якщо ця історія може вплинути на сучасних підлітків, то вона стосується не лише далекого минулого, а й найбільш актуальних питань та проблем, які хвилюють молоде покоління сьогодні".