Ян Поратинський: аптекар з Львова, який відродив фармацевтичний факультет.

У старій аптеці Поратинських зараз функціонує музей.

3 січня 150 років тому у Львові народився Ян Поратинський - відомий львівський аптекар, голова Галицького аптекарського товариства, який пролобіював відновлення фармацевтичного факультету Львівського медуніверситету і будівництво нового корпусу для нього. До приходу радянської влади він був останнім приватним власником аптеки "Під угорською короною", що нині є інтерактивним музеєм "Таємна аптека" на площі Соборній у Львові. Про нього розповіли на сторінці музею.

Його батько Якуб П'єпес був піонером та пропагандистом мінеральних вод Моршина, тому мав унікальне право на виготовлення продукції з курортних джерел. Сім'я походила з єврейських коренів, але з 1897 року Якуб почав використовувати подвійне прізвище – Пʼєпес-Поратинський.

Пʼєпес-Поратинський, який став власником аптеки "Під угорською короною" з 1871 року, купив цей заклад, заснований століттям раніше. На початку XX століття він придбав земельну ділянку на площі Бернардинів у Львові та замовив проект будівництва у видатного архітектора Кароля Боубліка. На першому поверсі нового будинку розташувалася аптека, що вражала своєю вітриною, оформленою в монохромному стилі, яку провізори не ризикували заповнити товарами, аби не зіпсувати естетичний вигляд. Лікувальні препарати з Моршина були виставлені на розкішних необарокових полицях з натурального дерева. Власники аптеки проживали на третьому поверсі, а на четвертому та піддашші сушили лікарські трави.

Історичний знімок площі Бернардинської (Соборної), на якому зображена аптека "Під угорською короною" (тепер відома як D.S.).

Магістр фармацевтики та доктор філософії Ян Пʼєпес-Поратинський став власником аптеки "Під угорською короною" після смерті батька в 1904 році. Цей авторитетний заклад надавав широкий вибір корисних продуктів з Моршина, включаючи мінеральну воду, гірку сіль та брикетовану торф'яну грязь, відому як моршинська мурашина боровина.

"У підземеллі аптеки Ян створив лабораторію, яка разом з аптекою утворила ціле підприємство. Специфікою було виготовлення ліків за рецептами відомого тоді лікаря Адама Чижевича. Ще тут виготовляли галенові препарати з готової сировини, яку привозили з Німеччини та Австрії, суміші рослинного походження, лікувальні вина, косметику "Крем східної краси", "Султанна", "Целесте", креми проти відмороження, одеколони, рисову пудру", - розповідають на сторінці "Таємної аптеки".

Ян Пʼєпес-Поратинський (зображення з музею)

Окрім ведення свого бізнесу, Ян Піпес-Поратинський був редактором "Часопису Галицького аптекарського товариства", 20 років завідував його лабораторією та викладав у Львівському університеті.

"До 1933 року у Львові не існувало фармацевтичного факультету в університеті, який був закритий після війни. Ян Поратинський, викладач цього університету, активно боровся за його відновлення. Саме завдяки зусиллям аптекаря у 1933 році у місті було зведено нове приміщення університету, яке стало місцем навчання для майбутніх фармацевтів", - йдеться у матеріалі на сайті.

Історик аптекарської справи Галичини Анатолій Гурин підкреслював, що з кожного проданого рецепта у Львові відраховували по 1 злотому на будівництво. Відновлений у 1923 році фармацевтичний факультет медичного університету мав у своїх рядах Ян Поратинського, який викладав історію фармацевтики та правові аспекти цієї галузі.

Портрет фармацевта в експозиції музею "Секретна аптека".

Ян помер в роки німецької окупації в 1941 році. Цікаво, що його батько спочив на єврейському цвинтарі. А Яна поховали на Личаківському цвинтарі в гробівці тестя - Томаша Сцібор-Рильського, професора Вищої рільничої школи в Дублянах. Прізвище на ньому вигравіюване польською - Jan Poratynski. Нині його могилою опікуються представники музею та мережі аптек.