
Ця громадська діячка весь час була віддана своїй батьківщині та слову і за це її неодноразово хотіли заарештувати
Олену Пчілку, або ж Ольгу Косач, знають як мати Лесі Українки, але вона була ще однією з найяскравіших постатей українського національного та культурного відродження. Жінка все життя відстоювала українське слово, мову й ідентичність у часи, коли за це переслідували.
Життя письменниці було переповнене втратами, цензурою та несправедливістю. Проте вона зберегла свою стійкість і вірність рідній землі. Про захоплюючі епізоди з її долі повідомляє "Телеграф".
Ольга Драгоманова-Косач, яка стала відомою як Олена Пчілка, була майбутньою письменницею, етнографом і активною діячкою українського руху. Вона з’явилася на світ 17 червня 1849 року та зростала в середовищі, де панувала любов до рідної мови та народних звичаїв. Початкову освіту здобула в домашніх умовах під керівництвом своєї матері — Єлизавети Драгоманової, жінки з високим рівнем освіти та глибоким національним самосвідомленням.
У 12 років Ольга вступила до Зразкового пансіону для благородних дівиць у Києві, яким керувала Аделаїда Ганф-Нельговська. Навчальний заклад вважався одним із найкращих у місті -- тут викладали провідні професори чоловічих гімназій. Учениці вивчали російську, французьку та німецьку мови, історію, географію, природознавство, педагогіку, малювання та музику, а також опановували світські манери, танці й рукоділля.
У 1868 році Ольга стала дружиною Петра Косача, юриста, який згодом став відомим громадським діячем. Церемонія їхнього одруження пройшла в селі Пирогове, розташованому неподалік Києва. Серед гостей, які стали свідками цієї важливої події, були такі видатні особистості, як Володимир Антонович, Василь і Олександр Кістяківські, а також Михайло Драгоманов, брат нареченої.
Того ж року подружжя оселилося в Звягелі (тепер Новоград-Волинський), де Олена Пчілка почала збирати народні пісні, легенди, обряди та зразки української вишивки — все, що могло допомогти зберегти спадщину народної культури. У 1871 році в їхній родині з'явилася донька Лариса, яка в майбутньому стала відомою як Леся Українка, продовживши справу матері та ставши символом української літератури.
Ольга та Петро Косачі стали батьками шести дітей, серед яких двоє синів і чотири дочки.
З 1925 року Олена Пчілка оселилася в Києві, де проживала разом із сім'ями своїх дочок Ольги та Ізидори. Вона пішла з життя 4 жовтня 1930 року. Її поховання відбулося на Байковому кладовищі в Києві, поряд із чоловіком, донькою Лесею Українкою та сином Михайлом.
Олена Пчілка глибоко усвідомлювала, що справжній патріотизм зароджується в родинному колі. Вона зазначала, що доля батьківщини визначається тим, чи виросте дитина союзником чи супротивником України, а також тим, як її сім'я буде виховувати з раннього віку, повідомляє сайт "Сім'я і дім".
Завдяки своїй твердій позиції та відвазі в публікаціях, зокрема в журналі "Рідний край", авторка не раз стикалася з обвинуваченнями у націоналізмі, шовінізмі та антисемітизмі. Вона стала мішенню цькування з боку тих, хто підтримував Росію, проте залишилася вірною своїм принципам і не піддалася тиску.
Життя підносило Олені Пчілці чимало тяжких випробувань: протягом десяти років вона зазнала втрати сина Михайла, чоловіка і доньки — Лесі Українки. Проте, незважаючи на ці трагедії, вона залишалася непохитною.
У 1920 році радянська влада заарештувала її за виступ на селянській конференції у Гадячі -- стареньку письменницю вели на допит, прив'язавши до коня. Їй вдалося уникнути в'язниці, але переслідування не припинилися. У 1929 році в її київському помешканні провели обшук, проте арешту вдалося уникнути лише через похилий вік -- Ользі Петрівні було понад 80 років, і вона вже не вставала з ліжка.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що письменниця Марко Вовчок за все своє життя мала багато коханців. Ми розповіли про її буремне особисте життя.
#Німецька мова #Телеграф #Письменник #Радянський Союз #Весілля #Українці #Російська мова #Російська імперія #Ренесанс #Активізм #Гімназія (школа) #Юрист #Танцюй. #Михайло Драгоманов #Байкальське кладовище #Французька мова #Леся Українка #Цензура #Природничі науки #Київ #Олена Пчілка #Марко Вовчок #Географія #Новоград-Волинський #Українські народні пісні #Гадяч #Косач Петро Антонович #Володимир Антонович #Педагогіка #Косачі