Юрій Кирпичов: Російська нація — Блоги | OBOZ.UA

Вона насправді існує, стверджує президент Американської асоціації російськомовних вчених (RASA).

Стаття викликана літнім постом у Фейсбуці, але лише в жовтні я дописую її. Чи то останнє опитування Левада-центру сподвигло, чи те, що редактори ФБК не включили до книги Навального російською висловлювання про війну Росії проти України, чи обговорення кандидатур російських опозиціонерів для представництва в ПАРЄ. Загалом, багато приводів дали росіяни, що залишилися на зоні, так і релоканти...

Знову на думку спала карикатура з американського часопису Life 1890 року: богиня Афіна, втілення цивілізації, намагається позбутися брудної плями на земній кулі і занепокоєно говорить: "Яка жахлива пляма! Не можу її відмити!" А планета відповідає: "Це ж Росія".

Яка ж ненависть! У 1890 році панувала тиша, Росія не вела війн і під керівництвом Олександра III Миротворця, славилася своїм алкоголізмом та відомою фразою, що країна має лише двох справжніх союзників: свою армію та флот.

Росіян дивує негативне ставлення до них, яке вони часто трактують як прояви русофобії або навіть расизму, як стверджує президент RASA. Це ставить під сумнів наукову компетентність цього дослідника і частково пояснює, чому цивілізований світ демонструє ворожість до росіян. Але спершу варто звернутись до історії.

Втеча з суден

У вересні 1863 року, під час Громадянської війни, в Нью-Йоркській гавані пришвартувалися судна крейсерської ескадри контр-адмірала С. С. Лесовського, яка прибула з дружнім візитом до США. Серед них були фрегати "Ослябя", "Олександр Невський" та "Пересвіт", а також корвети "Варяг" і "Вітязь" і кліпер "Діамант". Тим часом, в Сан-Франциско зустрічали ескадру контр-адмірала А. А. Попова.

У російських джерелах стверджується, що ці експедиції мало не врятували Північ, а цар, який скасував кріпацтво, нібито відправив ескадри на підтримку борців проти рабства. Проте це не відповідає дійсності. Виходячи з гіркого досвіду Кримської війни, Росія, якщо й займалася порятунком, то лише нових кораблів свого флоту.

Справа в тому, що 22 січня 1863 р. у Варшаві спалахнуло повстання та охопило всю Польщу. Його стали душити, але у квітні 1863 р. Англія, Франція, та був і Австрія пред'явили російському уряду обурені ноти, і нависла реальна загроза війни з коаліцією найсильніших західних держав. У цьому випадку, як і під час Кримської війни, балтійський флот був би заблокований у Фінській затоці, ось і вирішили вивести частину його в море, щоб загрожувати Англії крейсерською війною. У разі війни з Європою кораблі з Нью-Йорка мали вийти в операційні райони для крейсерства.

Чому саме Нью-Йорк? Хоча південні штати мали певну спорідненість у своїй культурі, варто зазначити, що Росія скасувала рабство лише 19 лютого (3 березня) 1861 року, незадовго до початку Громадянської війни в США. Цей короткий проміжок часу був недостатнім для істотних змін у суспільній свідомості. До речі, більшість офіцерів та командирів російського флоту походили з поміщицьких родин, тобто з родин, що мали рабів. Однак, з різних причин, Південь отримував підтримку від Англії та Франції, що значно обмежувало можливості вибору.

Американці з радістю зустріли своїх гостей, проте деталі візиту, включно з меню одного з розкішних бенкетів на їх честь — деякі страви вже стали частиною кулінарної спадщини — можна знайти в статті для "Елегантного Нью-Йорка", культурологічного журналу, заснованого колишньою киянкою Тетяною Бородіною.

Нас турбує те, що одразу після прибуття до Америки виникла проблема з втечами моряків. На 3 листопада 1863 року вже втекло 30 осіб, серед яких було 5 вихрестів з євреїв, 7 чухонців, 9 поляків і 9 росіян. Хоча деякі з цих втікачів залишили вдома дружин і дітей, що, здавалося б, не давало підстав для втечі, Лесовський намагався виправдати їхні дії. Він стверджував, що причиною втечі стала спокуса, пов'язана з вербуванням до армії: "300 доларів, які пропонують за кожного нового рекрута в армію, змушують спекулянтів на березі вдаватись до різноманітних хитрощів, включаючи підпоювання, щоб заманити моряків".

Я вважаю, що справа полягала не стільки в грошах, скільки в прагненні до свободи. Деякі люди, які вирішили служити в армії (переважно у флоті), обрали цей шлях як найліпший варіант для адаптації в новій країні. Лісовський, слідуючи прикладу французьких і англійських моряків, чиї судна також були у порту, змушений був припинити відпустки для екіпажу на суші. Проте це не призвело до зменшення втеч, і матроси продовжували тікати, незважаючи на вжиті заходи, у тому числі звернення до американських властей. За час перебування ескадри в США з неї дезертирували 87 осіб, з яких багато приєдналися до армії Півночі.

Згадав я це до того, що незважаючи на визволення селян, росіяни не відчували себе вільними громадянами, як не відчували ні за Іванів Третього і Четвертого, ні за радянської влади - вони тікали з кораблів і за неї. І не за часів Путіна. І до того що хльосткий термін генетичне рабство некоректний. Хоча багато хто апелює до нього, характеризуючи росіян. Наприклад, Людмила Улицька у "Казусі Кукоцького".

Генетика або соціальне насліддя?

Нагадаю слова Улицької: "У 1920 році з території Росії вирушила біла армія, що налічувала близько трьохсот тисяч молодих, здорових чоловіків у репродуктивному віці. Це була дворянська, елітна частина суспільства: найосвіченіші, найчесніші, які не хотіли йти на компроміс із більшовиками..."

Двадцять другий рік – це час, коли відбувається висилання науковців. Хоча число не надто велике – приблизно шістсот осіб. Але знову ж таки, це справжні еліти! Найкращі з кращих! І разом із родинами! Величезний інтелектуальний капітал.

Продовжуючи: розкуркулювання забирає мільйони селян — найкращих і найпрацьовитіших. Це також стосується їхніх дітей та навіть ненароджених нащадків. Люди йдуть, забираючи з собою свої гени, виводячи їх із генофонду. Кому завдають удару партійні репресії? Тих, хто наважується висловлювати свою думку, заперечувати, боротися за свої переконання! Тобто — чесним людям, найщирішим! Священнослужителі піддавалися систематичному винищенню протягом усього цього часу... Носії моральних цінностей, освітяни та просвітителі...

Друга світова війна. Особи похилого віку та ті, хто страждає на різні захворювання, отримують можливість уникнути військової служби. Це надає їм додаткову перспективу на виживання. Водночас в'язниці та табори зазнають значного напливу чоловіків, позбавляючи їх можливості продовжити рід. І не можна забувати про широко відомі проблеми з алкоголізмом в Росії, які також впливають на цю ситуацію.

Але це ще не все. Є ще один надзвичайно важливий аспект. Ми постійно ведемо дискусії щодо того, чи є еволюція свідомо спрямованим процесом. Чи має вона власні цілі? У цьому короткому проміжку часу, з перспективи еволюції, можна спостерігати ефективно орієнтовану еволюцію. Які ж риси давали індивідам високі шанси на виживання? Розум? Талант? Честь? Відчуття власної гідності? Моральна стійкість? Ні! Всі ці якості, навпаки, заважали виживанню. Ті, хто їх мав, або виїжджали з країни, або ставали жертвами системи.

Які ж якості допомагали виживати? Обачність. Закритість. Уміння приховувати справжні наміри. Моральна гнучкість. Відсутність почуття власної гідності. Загалом, будь-яка виразна риса робила людину помітною, що ставило її під загрозу. Сірий, посередній, так би мовити, виявлявся в більш вигідному становищі... Тепер, враховуючи всі ці аспекти, можна скласти уявлення про генетичний фонд радянського народу.

Улицька представила свою інтерпретацію холопства радянського народу. Проте, простіше зрозуміти цю концепцію (генетичні фактори холопства поки не були виявлені), так само як і саму радянську владу та нинішню путінську систему, як результат багатовікової соціальної спадковості, що вплинула на формування характеру нації.

Людство походить від русантропа

До чого я це пишу і до чого тут раса росіян? Справа в тому, що 19 червня 2025 року Sergei Erofeev поставив у Фейсбуці пост, у якому писав: "У Росії майбутнього обов'язково 3 березня святкуватимуть День скасування кріпосного права. І не треба говорити, що ця дія стала результатом винятково благовоління царя на відміну боротьби народу в Америці. Той, хто так вважає, є по суті расистом щодо росіян, який не визнає за ними прав, які є в інших народів, і не визнає за ним історії схожої з іншими народами боротьби."

Я висловив своє здивування з приводу наявності боротьби (не пам’ятаю жодної), а також щодо расизму на адресу росіян (адже вони не є окремою расою). Сергій, замість аргументів, почав переходити на особистості, продемонструвавши типову російську культуру, через що довелося зупинити дискусію і видалити Єрофєєва зі списку друзів.

Вважаю, що багато хто знає, що паспорти для колгоспників почали видавати лише в 1974 році, тобто через 113 років після "скасування рабства" в Росії. Щодо раси росіян, то її можна було б сприймати з гумором (один російський вчений навіть написав книгу, у якій стверджує, що людство походить від русантропа!), якби не той факт, що Єрофєєв є Президентом Американської російськомовної наукової асоціації (RASA).