Ви будете вражені, наскільки багато помилок міститься в класичному вітальному слові.
В Україні православні віряни відзначатимуть Великдень 12 квітня. Це період, коли месенджери переповнені листівками та привітаннями. Однак часто замість справжніх побажань ми передаємо суміш суржику та кальок.
"Телеграф" підготував добірку найбільш розповсюджених мовних помилок, яких слід остерігатися у святкових матеріалах.
Найгострішою дискусією є питання завершення основного вітання. Хоча церковнослов'янська версія "Воскресе" все ще вживається у літургії, у сучасній українській мові вважається правильним говорити та писати "Христос Воскрес!".
Отже, у відповідь кажемо: "Воістину Воскрес!". Уникайте використання форм "Воскресі", які виникають через неправильну вимову.
Термін "Пасха" має своє місце в українській мові, однак зазвичай він асоціюється з єврейським святом або певною сирною стравою, як це прийнято в Росії. Коли ж ми говоримо про елементи святкування, доцільніше вживати прикметник "великодній". Тому не варто казати "пасхальні яйця" чи "пасхальні розваги". Правильними формулюваннями будуть: великодні крашанки, великодній кошик та великодні дзвони.
Якщо ви плануєте привітати своїх друзів за день-два до свята, утримайтеся від використання слова "наступаюче". Це вираз є класичним прикладом русизму.
Раніше "Телеграф" повідомляв, як коректно вживати термін "підодіяльник" українською мовою.
#Євреї #Східна Православна Церква #Церковнослов'янська #Телеграф #Росія #Українська мова #Великдень #Літургія #Суржик #Яйце, зварене круто #Христос (заголовок) #Прекрасний #Прикметник
