Прикладний концентраційний табір: чому Росія відкриває драматичний театр і музей у Маріуполі.

Виробництво дронів за музейною вітриною

На місці зруйнованого російськими військами металургійного комбінату Азовсталь в Маріуполі окупаційні влади планують створити музейний комплекс. Цю інформацію було оприлюднено зовсім нещодавно. Таким чином, агресори прагнуть переосмислити історичні події та витіснити з колективної пам'яті подвиг українських захисників, повідомляють засоби масової інформації. Але чи це єдина їхня мета?

З тим варто прискіпливо розібратися: як заявив так званий "псевдомер" Маріуполя Антон Кольцов, відновлення Азовсталі у довоєнному форматі не передбачається. Згідно з озвученими планами, територію підприємства хочуть розділити на три функціональні простори: історико-меморіальний, виробничий (увага!) та рекреаційний (там що, санаторій теж відкриють?).

У межах меморіальної зони загарбники мають намір створити музей, присвячений "історії підприємства", а деякі промислові будівлі планують залишити в якості експонатів на відкритому повітрі.

Виявляється, що планується не стільки музей, скільки військовий завод. Якщо це так, то навіщо відновлювати виробничу частину на Азовсталі? Окрім того, загарбники мають намір перетворити більшу частину території комбінату на постіндустріальний парк, де плануються "екологічні і високотехнологічні" підприємства. Також передбачено створення зон для відпочинку та комерційної інфраструктури. І все це, звичайно, буде задекларовано під виглядом кількох вітрин з експонатами, щоб при черговому ударі з боку українських сил можна було голосно заявити про атаки на цивільні об'єкти.

Та не менш важливо, і це українська сторона підкреслює, що такі ініціативи є черговою спробою викривити історію й знищити пам'ять про мужній опір наших військових, бо Азовсталь у перші місяці повномасштабного вторгнення стала символом незламності для всієї країни. Нагадаємо, що саме на території Азовсталі українські захисники тривалий час стримували значно переважаючі сили противника, перетворивши завод на один із ключових символів боротьби за Маріуполь.

При цьому зовсім нещодавно, а саме 28 грудня, у тому ж Маріуполі відбулося відкриття драмтеатру, котрий навесні 2022 року був по-звірячому знищений російськими військами під час штурму міста. Тоді, 16 березня 2022 року, російська авіація скинула бомбу на будівлю драмтеатру, де від постійних обстрілів переховувалися приблизно тисяча мирних мешканців. А перед входом у театр великими літерами було написано слово "Діти".

Безумовно, офіційні представники Росії заперечують свою участь в атаці, тоді як точна кількість загиблих досі залишається невідомою. За даними українських джерел, число жертв могло досягати 300 осіб. У той же час, агентство Associated Press повідомляло про близько 600 загиблих. Існують свідчення, що російські сили вивезли тіла загиблих, а частину з них просто закопали в бетон.

Театр довгий час залишався в занедбаному стані, лише з портретами видатних російських літераторів на стінах. Проте загарбники ухвалили рішення зберегти зовнішній вигляд будівлі, водночас перетворивши внутрішні приміщення відповідно до "сучасних вимог".

Згідно з інформацією з медіа, на урочистій церемонії відкриття театру були присутні такі особи, як лідер самопроголошеної "ДНР" Денис Пушилін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов, повноважний представник президента РФ Ігор Руденя, а також народний артист Росії Володимир Машков, який, до речі, має готовий список для Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

В цілому, під час окупації Маріуполя російська влада послідовно трансформує історичний наратив: знищує українські пам'ятники та перетворює локації воєнних злочинів на показові "проєкти відновлення".

Створення таких "культурних проєктів" на око виглядає, як швидка спроба сховати сліди злочину. Безумовно, цей елемент мотивації у намірах окупантів нині, поки триває війна, є одним з головних.

Проте росіяни завжди відкрито демонструють свої агресивні наміри. У цьому контексті варто згадати не лише висловлювання прихильника російського фашизму Олександра Дугіна, який закликає до ліквідації України з глобальної карти та знищення всіх українців, але й коментарі колишнього лідера ПВК Вагнер Євгена Пригожина, який стверджував, що окупантам слід "укріпитися" на захоплених територіях.

Отже, організовуючи такі "театри" та "музеї", противник прагне реалізувати обидва своїх наміри.

Проте, що ж насправді трапилося в Маріуполі на старті війни?

"Моя знайома, літня німецька жінка, побачила фотографії розбитого Росією Маріуполя. Я показала їй знімки міста до війни і потім кадри з березня 2022 року. Вона промовила: 'Це точно нагадує Вільгельмсхафен під час Другої світової'. Дійсно, є багато спільного. Але в Маріуполі російські військові забрали життя такої кількості людей, що цього вистачило б на два Вільгельмсхафени", - ділиться своїми роздумами у соцмережах журналістка Надія Сухоркова, свідок блокади міста російськими військами.

Які ж відмінності існують між геноцидом євреїв під час Другої світової війни і геноцидом українців, що його здійснюють росіяни сьогодні?, - ставить вона це жахливе запитання. Безумовно, існують суттєві відмінності, адже Росія вже давно перевершила третій рейх, вважає Сухорукова. На її думку, "якщо раніше світовим злочинцем вважалася фашистська Німеччина, то тепер цю роль виконує ненаситна монстр - РФ".

"Фашистська ідеологія стала основою, яку вони адаптували та максимально розвинули у своїй країні. Росія вже забрала життя десятків тисяч українців, знищила міста, залишивши тисячі українських домівок без тепла та електрики. Російські військові націлюють дрони на лікарні, дитячі садки та багатоповерхові будинки. Вони роблять це з жорстоким задоволенням, намагаючись вдарити по найвразливішим, завдаючи нам ще більше болю. Російські злочини проти людства мають свої опізнавальні знаки: Маріуполь, Буча, Бахмут, Гостомель, Мар'їнка, Вовчанськ, Ізюм, Вугледар, Запоріжжя, Краматорськ. Вибачте, якщо не згадала чиєсь місто."

Одночасно висловлюючи надію, що "жорстокі злочинці та виродки з Росії понесуть відповідальність за кожне українське місто, селище чи село, за крижані вулиці Києва, за знеструмлений Харків, за спустошений Херсон, а також за обстріли мирних людей, які стали жертвами атак шахедів".