Зустріч міністрів закордонних справ на тлі історичних розбіжностей між Україною та Польщею: теми обговорення Сибіги та Сікорського.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч у Варшаві з польським колегою Радославом Сікорським. За словами Сибіги, бесіда була "відкритою та конструктивною". Київ висунув Варшаві пакет "заходів для подолання кризи".

Як передає польська інформаційна агенція PAP, зустріч глав МЗС України та Польщі завершилася опівдні, втім українська делегація залишила будівлю польського МЗС без коментарів для журналістів.

Згідно з інформацією від BBC News Україна, спочатку Сибіга та Сікорський провели 15 хвилин в особистій бесіді, після чого відбулася зустріч у розширеному форматі з участю делегацій. Всього зустріч тривала близько години.

Окрім Сибіги, у зустрічі взяли участь український посол у Польщі Василь Боднар, радниця міністра з комунікацій Каріна Рогуля, а також радник-посланник посольства в Польщі Олена Цибух.

Як повідомляє джерело BBC, переговори проходили польською мовою. Обидва міністри разом із делегаціями прибули на зустріч одразу після тривалих перельотів, які тривали 12-13 годин: польська делегація повернулася з Південної Африки, а українська – з Японії.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск коротко прокоментував першу зустріч між Сікорським і Сибігою.

"Я отримую сигнали, що українські політики (...), усвідомили, що варто шукати шляхи для чесної розмови також про минуле і не слід загострювати цієї напруженості", - передає слова Туска PAP.

Він заявив, що добрі українсько-польські відносини відповідають інтересам обох сторін, але вони вимагають "доброї волі" й з боку Києва.

Пізніше Радослав Сікорський виступив на пресконференції разом з міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем, під час якої його питали про зустрічі з Андрієм Сибігою та кризу в польсько-українських стосунках.

"У цих стосунках є особи, які прагнуть отримати додаткові переваги для себе. Це може бути вигідно в короткостроковій перспективі, але завдає шкоди польсько-українським зв'язкам та загалом свободі і безпеці в нашій європейській частині", - заявив Сікорський, підкресливши, що займається "постійною та терплячою діяльністю".

Він зазначив, що існують деякі обнадійливі ознаки з обох сторін, проте в даний момент "як ніколи раніше" дипломатичні зусилля вимагають спокою.

"Дипломатичні процеси відбуваються у спеціально визначених рамках і вимагають, щоб емоційний фон вщухнув, дозволяючи державам діяти відповідно до своїх реальних інтересів. Інакше важливі питання можуть опинитися в руках політичних підприємців, які більше піклуються про свої особисті рейтинги, ніж про інтереси своєї країни," - підкреслив Сікорський.

Журналісти звернулися до представників польської влади з питанням, чи має Польща намір перешкоджати вступу України до Європейського Союзу, як це раніше неодноразово обіцяв Косіняк-Камиш. Він зокрема висловив думку, що Україна "з Бандерою до ЄС не потрапить".

"Це основні засади вступу до Європейського Союзу. Хорватія, приєднуючись до ЄС, не ставила пам'ятники людям, які мають значення для неї чи для певної частини суспільства, навіть у випадках, коли мова йде про зовсім недавні події, такі як війни на Балканах. А про історію Другої світової війни і говорити не варто," - зазначив Косіняк-Камиш.

Проте, після проголошення незалежності Хорватії в 1990-х роках у ряді міст і сіл з'явилися вулиці, названі на честь осіб, пов'язаних з устаським режимом. У період з 1930 по 1945 роки усташі активно боролися за незалежність Хорватії, часто застосовуючи терористичні методи. У 1941 році, отримавши підтримку нацистської Німеччини та фашистської Італії, вони оголосили про створення Незалежної Держави Хорватії. Лідери НДХ здійснювали етнічні чистки та масові вбивства сербів, ромів і євреїв, несучи відповідальність за загибель сотень тисяч людей.

Коли Хорватія вступила в Європейський Союз чимало вулиць продовжувала носити імена діячів, повʼязаних з усташами. До прикладу, у Загребі рішення про перейменування деяких вулиць ухвалили лише у 2023 році. Це сталося за 10 років після того, як Хорватія стала членом ЄС.

"Якщо хочеш бути з кимось другом у союзі, в Європейському Союзі, то не завдаєш йому болю та страждань. Між друзями це найгірше, що можна робити", - додав Косіняк-Камиш.

Водночас, як він заявив, Польща хоче мати добрі відносини та співпрацювати з Україною.

Сікорський також прокоментував це питання. Він заявив, що вступ до ЄС означає "приєднання до родини" та взаємну довіру, що ґрунтується на правді та примиренні.

"На мою думку, одна з ключових відмінностей між Україною та Росією полягає в тому, що в Росії продовжують вшановувати масового вбивцю Леніна, якому там зведено пам'ятники. В Україні ж ці пам'ятники вже були знесені," - підкреслив він.

"Отже, ми прагнемо, щоб Україна продемонструвала нам, що її героями є ті, кого ми всі можемо визнати, а не ті, хто створює розбіжності між нами", - зазначив Сікорський.

В офіційній заяві Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що Україна готова до "справедливого та партнерського" діалогу.

Він повідомив, що представив Польщі набір "заходів для подолання кризи", до яких входять:

Він підкреслив, що за останні півтора року вдалося здійснити "вагомий прогрес" у вирішенні делікатних питань історії: зокрема, були відновлені ексгумації та поновлено діяльність конгресу істориків.

"Україна і надалі буде надавати дозволи на здійснення пошукових та ексгумаційних робіт", - повідомив Сибіга, також підтвердивши під час бесіди з міністром закордонних справ Польщі, що обрання українськими військовими назви для підрозділу не було зумовлено антипольськими настроями.

"Ми поважаємо чужу історію - і такого ж підходу щодо нашої історії та незалежності очікуємо від наших партнерів", - додав він.

Лідери провели бесіду щодо обстановки на фронті та "результативних санкцій дальньої дії" стосовно Росії.

Як повідомив Сибіга, представники Польщі підтвердили, що вони продовжать надавати військову допомогу Україні.

"Дякую Радеку за відверту та добру розмову. Наша справа як дипломатів підтримувати діалог та задіювати весь дипломатичний інструментарій для вирішення проблем. Час відкласти емоції убік. Україна веде екзистенційну боротьбу за підтримки наших союзників і партнерів", - підсумував він.

Зустріч міністрів закордонних справ України та Польщі відбулася на фоні напруженої політичної ситуації, яка виникла через новий конфлікт, пов'язаний із питаннями історичної пам'яті.

26 травня, напередодні дня Сил спеціальних операцій ЗСУ, президент Володимир Зеленський присвоїв одному з підрозділів ССО почесне найменування "імені Героїв УПА". Це рішення він мотивував "відновленням історичних традицій".

Це рішення викликало великий резонанс у Польщі, оскільки для багатьох там УПА асоціюється з вбивствами поляків на Волині та в Східній Малопольщі під час Другої світової війни. Проте для більшості українців УПА є символом боротьби їх народу за власну незалежність.

У відповідь на це президент Польщі Кароль Навроцький запропонував позбавити Зеленського найвищої державної нагороди - ордену Білого Орла. За три тижні він ухвалив це рішення.

Зеленський, своєю чергою, того ж дня відправив орден у Варшаву "Новою поштою".

"Ми вважали, що саме Українському народові і нашій армії у 2023 році був адресований Орден Білого Орла. Так тоді говорилося. Сьогодні я відправив орден пану Президенту Польщі", - заявив президент і показав платіжку з адресою доставки у Варшаві для Кароля Навроцького.

В українському політичному середовищі почали масово відмовлятися від польських державних нагород, і серед тих, хто зробив цей крок, опинились відомі топчиновники. Серед перших, хто відмовився, були Кирило Буданов, Андрій Сибіга, Леонід Кучма, а також посол України в Польщі Василь Боднар та інші.

"Орденопад" стався напередодні Конференції з відбудови України у Гданську - однієї з найбільших політико-бізнесових подій у Європі цього року. Попри те, що конференція була ключовим особистим проєктом премʼєра Польщі Дональда Туска, який має конструктивніші відносини із владою України, президент Зеленський і глава МЗС Сибіга не брали участі в ній. Київ на цьому заході представляла премʼєрка Юлія Свириденко.

На конференції вдалося уникнути політичних суперечок і конфліктів, але всього через два дні Польща знову висловила своє обурення через висловлювання Зеленського.

28 червня Володимир Зеленський представив Верховній Раді законопроєкт, що стосується створення українського національного пантеону. Цю інформацію він озвучив під час свого виступу з нагоди Дня Конституції в Києво-Печерській лаврі.

"Ніхто і ніколи не матиме права вказувати нам, як слід жити, які слова вимовляти, кого любити, кому висловлювати вдячність і яких героїв вшановувати," - підкреслив він.

Хоча список національних героїв, чию памʼять вшановуватиме пантеон, наразі невідомий, поляків обурили самі слова президента України, які у Варшаві трактували як персональну атаку.

Спікер президента Польщі Рафал Лескевич заявив, що прийняття закону про пантеон є "наступним етапом дій ескалаційного характеру" після присвоєння одній з військових частин імені "героїв УПА".

Він також підкреслює, що "президент Навроцький вчинив правильно", скасувавши нагороду Ордена Білого Орла, яку раніше отримав Зеленський.

"На мою думку, а передусім на думку президента Кароля Навроцького, як і переважної більшості поляків, прославлення Бандери та людей, які вчинили жахливі злочини проти людяності на Волині й у Східній Малопольщі, - це не шлях до Заходу, цивілізованого світу та спільних європейських і трансатлантичних цінностей", - заявив у пʼятницю глава канцелярії Навроцького Збіґнєв Богуцький.

Багато українців висловили своє обурення щодо терміна "Східна Малопольща", який використав Боґуцький для позначення Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Ця назва викликала негативну реакцію, оскільки після Першої світової війни поляки намагалися заснувати "Автономію Східної Малопольщі", і, відповідно, українці сприйняли її як спробу включити українські території до польської історичної спадщини.

Тим часом у США попереджають, що Росія планує провокацію на території Польщі та може її здійснити вже найближчими місяцями. Про це пише The Telegraph з посиланням на джерела польського видання Onet, близьких до президента Польщі Кароля Навроцького.

Як передають Onet і The Telegraph, Вашингтон кілька разів попереджав Варшаву про такий задум. Метою російської провокації було б загострення напруженості та спроба змусити західних союзників призупинити допомогу Україні.

Польські джерела у сфері безпеки не відкидають традиційного сценарію нападу, зокрема невеликого сухопутного вторгнення російських військових через східний фланг НАТО.

Однак найбільш ймовірні варіанти розвитку подій можуть передбачати використання дронів для атак на важливі інфраструктурні об'єкти, такі як електричні станції, або ж симуляцію авіаударів, що спонукало б Польщу активізувати свої системи протиповітряної оборони.

На даний момент Росія не дала жодних коментарів щодо цих звинувачень.