20 листопада 2026 року - святкування Дня народження УНР: вплив Третього Універсалу на українську історію

20 листопада в Україні відзначають важливу дату – проголошення Української Народної Республіки, що стало одним з вирішальних моментів у відновленні української державності XX століття. Саме в цей день 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Третій Універсал, у якому було оголошено про створення УНР. Хоча це ще не означало повної незалежності від Росії, проте стало значним кроком до неї: остаточною самостійною державою УНР оголосила себе вже в січні 1918 року.

20 листопада 2026 року минає 109 років від дня проголошення Української Народної Республіки. Цю дату пов'язують із Третім Універсалом Української Центральної Ради, який ухвалили 20 листопада 1917 року за новим стилем. За старим, юліанським календарем, яким тоді користувалися, це було 7 листопада. Саме тому в історичних документах і дослідженнях часто можна побачити подвійне датування -- 7 (20) листопада.

Ця дата не є офіційним святом з вихідним днем, а має статус історичної пам’ятної події, яка в Україні вшановується в контексті національної історії і боротьби за свободу. Вона символізує момент, коли український політичний рух здійснив важливий крок від автономістських вимог до проголошення власної республіки. Українська Народна Республіка (УНР) набула власних органів влади, уряду, законодавчих актів і території, на яку поширювалася її юрисдикція. Незважаючи на важкі обставини і конфлікти, українські лідери прагнули створити державу, засновану на демократичних принципах і правах людини.

Важливо розуміти, що 20 листопада 1917 року Україна ще не проголосила повної незалежності. Третій Універсал визначав УНР як республіку, що мала зберігати федеративний зв'язок із Російською Республікою. Остаточний розрив із цим задумом відбувся 22 січня 1918 року, коли Центральна Рада ухвалила Четвертий Універсал і проголосила УНР самостійною та незалежною державою. Тому 20 листопада -- це не дата проголошення незалежності, а день народження Української Народної Республіки.

Що відбувалося в Україні перед проголошенням УНР

Щоб зрозуміти значення Третього Універсалу, потрібно повернутися до подій весни 1917 року. Тоді в Російській імперії відбулася революція, внаслідок якої зрікся престолу імператор Микола II, а владу перебрав Тимчасовий уряд. Імперська система почала руйнуватися, а народи, які раніше перебували під владою Петербурга, отримали можливість активніше заявляти про власні політичні права. Українці також скористалися цим шансом і почали вимагати самоврядування та національних прав.

У березні 1917 року в Києві створили Українську Центральну Раду. Вона об'єднала представників українських політичних партій, громадських організацій, культурних товариств та інших сил. Головою Центральної Ради став історик і громадський діяч Михайло Грушевський. Організація поступово перетворилася на головний представницький центр українського національного руху. Її завданням було домогтися політичного самоврядування України та захистити інтереси українського населення.

Першим значним кроком в історії української державності став Перший Універсал, який був проголошений 23 червня 1917 року. У цьому документі Центральна Рада оголосила, що український народ має право самостійно керувати своїм життям на рідній землі. Цей акт фактично визнавав автономію України, хоча ще не містив наміру про відокремлення від Росії. Пізніше, у липні, був ухвалений Другий Універсал — це стало компромісом з Тимчасовим урядом. Центральна Рада погодилася відкласти остаточне вирішення питання автономії до Всеросійських установчих зборів і натомість добилася часткового визнання своїх повноважень.

Восени обстановка суттєво загострилася. У жовтні 1917 року більшовицькі сили вчинили переворот у Петрограді, скинули Тимчасовий уряд і здобули владу. В Росії почалося нове протистояння, внаслідок чого центральна влада фактично втратила контроль над багатьма регіонами. Україна опинилася під загрозою хаосу та збройних зіткнень. Центральна Рада усвідомила необхідність створення більш стабільної системи управління та визначення політичного статусу українських територій. Ці обставини стали каталізатором для проголошення Української Народної Республіки.

Як був прийнятий Третій Універсал

На засіданні Малої ради Української Центральної Ради, яке відбулося 20 листопада 1917 року в Києві, було прийнято рішення про утворення Української Народної Республіки. Михайло Грушевський, що виступав перед депутатами, підкреслював необхідність створення потужної та зрозумілої системи управління, здатної забезпечити стабільність в умовах політичної кризи. Він вважав, що проголошення незалежної республіки стане основою для цього.

У тексті Третього Універсалу Центральна Рада звернулася до українського народу та всіх національностей, що проживали на території України. Документ розпочинався з опису складної ситуації, яка склалася в Російській Республіці, а також з загрози безвладдя. Автори підкреслювали, що Україна може зіткнутися з хаосом, якщо не сформує єдину владу. Після цього було оголошено основний історичний меседж документа: "Відсьогодні Україна стає Українською Народною Республікою".

Універсал проголосив створення Української Народної Республіки, проте водночас передбачав збереження федеративних зв'язків із Російською Республікою. Центральна Рада в той час сподівалася, що Росія стане федерацією, що об'єднує рівноправні та вільні народи. Це означало, що Україна повинна була отримати власні органи влади та самостійно регулювати внутрішні справи, залишаючись формально в складі більшого федеративного союзу. Такий підхід відображав політичні погляди багатьох українських діячів того періоду, які ще не були готові до моментального проголошення повної незалежності.

Після прийняття документа його текст став загальнодоступним, а новина про утворення УНР набула значного резонансу в українському суспільстві. Два дні потому, 22 листопада, в Софійському соборі Києва відбулося урочисте богослужіння. Навколо собору зібралися військові підрозділи, а свято супроводжувалося різноманітними культурними заходами. Це стало одним із перших публічних святкувань створення Української Народної Республіки.

Які зміни передбачав Третій Універсал

Третій Універсал був не просто заявою про створення нової республіки. Він містив конкретні рішення, які мали змінити політичне, економічне та суспільне життя. Центральна Рада намагалася показати, що УНР буде державою, у якій влада має враховувати інтереси звичайних людей. У документі йшлося про землю, працю, громадянські свободи, суди та права національних спільнот.

Однією з ключових тем була земля. Універсал скасував право приватної власності на великі нетрудові землеволодіння, що належали поміщикам, монастирям, церквам та іншим власникам із сільськогосподарським призначенням. Земля повинна була бути передана земельним комітетам, які займуться визначенням правил її використання. Це рішення відповідало сподіванням багатьох селян, які закликали до перерозподілу землі та виступали проти монополій великих поміщиків.

Документ також містив положення про введення восьмигодинного робочого дня. Це питання було надзвичайно актуальним для трудящих, оскільки на початку XX століття багато працівників змушені були працювати набагато довше. Центральна Рада запевняла, що здійснить державний контроль над виробничими процесами та вжить заходів для термінового припинення війни. У країні, що переживала революційні зміни та Першу світову війну, ці ініціативи набували особливого значення.

Окремий розділ стосувався прав і свобод громадян. Третій Універсал проголошував свободу слова, друку, віросповідання, зібрань, союзів і страйків. Він гарантував недоторканність особи та житла, скасовував смертну кару й оголошував амністію для політичних в'язнів. Також ішлося про реформу судової системи та створення незалежного суду. Для того часу це були досить сміливі демократичні положення.

Важливою була й увага до національних меншин. Україна була багатонаціональною територією, де поряд з українцями жили євреї, поляки, росіяни та представники інших народів. Універсал передбачав для них право на національно-персональну автономію. Це означало можливість самостійно розвивати власне культурне, освітнє та громадське життя. Отже, Центральна Рада прагнула будувати республіку не лише для українців, а й для всіх народів, які жили на її території.

Які регіони становили частину Української Народної Республіки?

Третій Універсал визначив межі Української Народної Республіки. До її складу планувалося включити дев'ять губерній, в яких українці становили переважну більшість. Це були Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії. Проте на цьому етапі Крим не був частиною території УНР.

Межі не розглядалися як остаточні. У документі підкреслювалося, що питання інтеграції частин Курської, Воронезької та Холмської губерній, а також інших сусідніх територій з переважно українським населенням, слід вирішувати, враховуючи думку місцевих мешканців. Таким чином, Центральна Рада прагнула окреслити кордони на основі національного принципу, а не просто механічно перенести адміністративні межі, які існували за часів колишньої імперії.

Київ був обраний столицею Української Народної Республіки (УНР). Саме в цьому місті функціонувала Центральна Рада разом із її урядовим органом — Генеральним секретаріатом. Перед проведенням Українських Установчих зборів ці інституції відповідали за здійснення законодавчої та виконавчої влади. Установчі збори планувалися для того, щоб дати можливість представникам народу визначити майбутню форму державного устрою та закріпити її в законодавстві.

Цікаво, що Універсал не тільки окреслював межі республіки, але й містив чіткий політичний курс на найближчі місяці. Вибори до Українських Установчих зборів були заплановані на 9 січня 1918 року, а їхнє засідання призначили на 22 січня. Проте, внаслідок подальших військових та політичних подій, здійснити цей план у запланованому форматі не вдалося.

Чому УНР не здобула незалежність відразу?

Сьогодні може виглядати дивно, що Україна, проголосивши свою республіку, залишалася у зв'язку з Росією. Однак для політичних лідерів 1917 року це було частиною їхньої стратегії з будівництва держави. Центральна Рада сподівалася, що після революційних подій Росія стане демократичною федерацією, в якій усі народи матимуть рівні права. Україні відводилася роль одного з таких автономних суб'єктів, здатного самостійно вирішувати свої внутрішні справи.

Однак, події швидко засвідчили, що знайти порозуміння з новою більшовицькою адміністрацією буде непросто. Більшовики відмовлялися прийняти політичний курс Центральної Ради і прагнули встановити свій контроль над українськими територіями. Наприкінці 1917 року напруга між Києвом і більшовицьким керівництвом досягла критичної межі. Україна опинилася під реальним ризиком військового втручання.

У січні 1918 року Центральна Рада здійснила важливий крок вперед. 22 січня було прийнято Четвертий Універсал, який проголосив Українську Народну Республіку "самостійною, абсолютно незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу". Цим рішенням УНР остаточно підтвердила свою незалежність від Росії. Цей документ став логічним завершенням того процесу, який розпочався з оголошення республіки в листопаді 1917 року.

Проте, змагання за збереження незалежності тривало. Українська Народна Республіка (УНР) змушена була боротися з наступом більшовиків, пережити політичні катаклізми та складні міжнародні переговори. Протягом 1918-1921 років українські збройні сили і уряд продовжували відстоювати свою свободу, але утримати державність у умовах воєнного конфлікту виявилося неможливим. Незважаючи на це, досвід УНР залишився важливим етапом в історії українського державотворення, а ідея незалежної України не зникла з пам'яті народу.

Як сьогодні святкують День проголошення Української Народної Республіки?

День проголошення Української Народної Республіки не має статусу окремого офіційного свята з вихідним. Ця дата, перш за все, є важливою історичною віхою, що згадується під час заходів, присвячених Українській революції 1917-1921 років і боротьбі за національну незалежність. В Україні відсутній єдиний обов'язковий формат святкування цього дня, як це має місце з Днем Незалежності чи Днем Конституції. Проте історики, музеї, архіви, освітні установи та громадські організації постійно нагадують про події, що відбувалися в листопаді 1917 року.

До цього часу в музеях можуть проводити тематичні виставки, демонструвати копії історичних документів, фотографії та матеріали, що висвітлюють діяльність Центральної Ради. Відвідувачам надається інформація про таких видатних особистостей, як Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра та інших діячів, які відіграли важливу роль у становленні української державності. Особлива увага акцентується на текстах Універсалів, адже вони дозволяють краще зрозуміти зміни в політичних вимогах українського руху в період 1917-1918 років.

У школах та університетах цю дату можуть використовувати для тематичних уроків, лекцій і дискусій. Учні та студенти знайомляться з історією Української революції, порівнюють Перший, Другий, Третій і Четвертий Універсали, обговорюють, чому Центральна Рада спочатку прагнула автономії, а згодом проголосила незалежність. Також проводять історичні вікторини, перегляди документальних фільмів і зустрічі з дослідниками.

Важливу роль відіграють публікації історичних документів та архівних матеріалів. Завдяки цифровим архівам сьогодні можна прочитати текст Третього Універсалу, побачити його історичні копії та дізнатися, як саме відбувалося проголошення УНР. Це дає змогу не просто згадувати дату, а й самостійно ознайомитися з документом, який став одним із ключових актів української державності.

У Києві Софійська площа та Софійський собор мають особливе символічне значення. Саме тут, 22 листопада 1917 року, відбулися урочистості з нагоди проголошення Української Народної Республіки. Тому історичні екскурсії, що проходять центром столиці, розповіді про Центральну Раду та спогади про події поблизу Софії є одним із способів вшанувати цю важливу дату. Однак сучасні заходи не завжди повторюють події 1917 року — їх формат може змінюватися в залежності від організаторів і конкретних обставин кожного року.

Унікальні відомості про Третій Універсал та Українську Народну Республіку

УНР була проголошена в результаті більшовицького перевороту в Петрограді. Центральна Рада хвилювалася, що політична нестабільність у Росії може поширитися на українські території. Тому утворення республіки було важливим не лише з символічної точки зору, а й з практичної — необхідно було визначити, хто буде управляти Україною.

Третій Універсал не слугував оголошенням про повну незалежність. У цьому документі йшлося про федеративний зв’язок з Російською Республікою. Офіційно самостійність Української Народної Республіки була проголошена лише 22 січня 1918 року в Четвертому Універсалі.

УНР мала своє місто-столицю — Київ. У документі було зазначено дев’ять губерній, які мали стати частиною республіки. На той час Крим не був включений до цього списку.

* Третій Універсал містив прогресивні для свого часу соціальні положення. Він передбачав восьмигодинний робочий день, скасування смертної кари, амністію політичним в'язням і демократичні свободи. Також ішлося про скасування великого поміщицького землеволодіння.

Документ містив положення, які гарантували захист національних меншин. Серед тих, хто мав право на національно-персональну автономію, були росіяни, євреї та поляки, що проживали в Україні. Це було ключовим аспектом для багатонаціонального суспільства того періоду.

Оголошення Української Народної Республіки супроводжувалося святковими заходами в Києві. Лише через два дні після прийняття Універсалу в Софійському соборі відбувся молебень, а на площі зібралися військові підрозділи та численні громадяни. Текст цього важливого документа був озвучений під час народного віча.

Чому ця дата важлива для сучасної України

Оголошення Української Народної Республіки стало важливим етапом у відновленні української державності в XX столітті. Цей акт продемонстрував, що після багатьох років перебування під владою імперій українці прагнули мати свої власні органи управління, закони та можливість самостійно визначати своє майбутнє. Центральна Рада не лише висловила свої політичні прагнення, але й намагалася створити державні структури та закріпити права громадян у офіційному документі.

Історія УНР також нагадує, що державність не виникає лише через проголошення. Її потрібно захищати, розвивати та наповнювати реальним змістом. Українська Народна Республіка зіткнулася з війною, внутрішніми суперечностями й зовнішнім тиском. Її керівництву довелося ухвалювати рішення в умовах, коли ситуація змінювалася дуже швидко, а часу на побудову стабільних державних інституцій майже не було. Сьогодні Третій Універсал важливий не лише як історичний документ. Він показує, що українська державницька традиція має глибше коріння, ніж проголошення незалежності 1991 року. УНР стала частиною цієї традиції, а досвід Української революції вплинув на подальше осмислення української незалежності.

20 листопада – це день, коли ми маємо можливість вшанувати пам'ять тих, хто понад століття тому боровся за створення власної республіки, а також важливі рішення, які вплинули на хід української історії. Третій Універсал не завершив боротьбу за незалежність, проте став початком нового етапу в відновленні української державності. Саме тому проголошення Української Народної Республіки залишається однією з ключових подій, про яку варто пам'ятати і говорити не тільки в річницю, але й у контексті сучасних викликів і досягнень України.

#

Читайте також