Антисемітизм у Німеччині: які умови життя молодих євреїв у Берліні?

Євреї в Берліні дедалі частіше зазнають проявів антисемітизму і змушені бути обачнішими у своєму щоденному житті. Багато з них висловлюють скептицизм щодо офіційних церемоній вшанування пам'яті жертв Голокосту.

Тім Курокін запевняє, що не вважає себе релігійною особою, і це може бути його "привілеєм" в умовах, що склалися. Він не носить кіпу, традиційний єврейський головний убір, а також не має зірки Давида. "На перший погляд, важко визначити, що я є євреєм", - зазначає 21-річний молодий чоловік, який переїхав до Берліна з Баварії незадовго до терористичного акту ХАМАСу проти Ізраїлю 7 жовтня 2023 року.

Пояснюючи, що має на увазі під "привілеєм", Тім розповідає, що у нього є релігійні друзі, які "зазнали фізичного нападу через те, що стало відомо, що вони є євреями".

Курокін навчається в Університеті економіки та права в столиці Німеччини. Він є членом низки єврейських організацій, включаючи рух Hillel, який об'єднує єврейських студентів по всьому світу, та Єврейський студентський союз Німеччини (JSUD).

Увага та обережність у щоденному житті євреїв Берліна.

Як зізнається Курокін, він "дуже обережно пересувається" Берліном і розповідає лише "небагатьом людям", що він єврей. Але водночас він не може сказати, що "цілими днями ходить по Берліну в страху". Деяких публічних заходів, що проводяться у місті, він прагне уникати, адже там дуже часто вивішують антисемітські банери і вигукують антисемітські гасла. Той, хто закликає до інтифади, закликає до вбивства євреїв, пояснює він.

Життя видимої частини єврейської громади в Берліні впродовж десятиліть перебувало переважно під захистом поліції. А з осені 2023 року ситуація в столиці Німеччини ще більше погіршилася. У грудні Паризька площа перед Бранденбурзькими воротами під час ханукального фестивалю вогнів, у якому брали участь, зокрема, й гості з Бундестагу, через ужиті заходи безпеки нагадувала радше фортецю. Ще кілька років тому перехожі могли спостерігати за цим фестивалем світла, перебуваючи безпосередньо поруч. Тепер безпека учасників святкувань забезпечувалася перекриттям периметра з загорожею, контролем у кілька етапів на вході та поліцейськими на дахах прилеглих будівель.

Ще однією помітною зміною в контексті нових безпекових умов стала недавня заміна огорожі біля єврейських установ у різних частинах міста. На місці тимчасових бар'єрів, які легко демонтувалися і не здатні були зупинити автомобіль, кілька тижнів тому встановили потужні стовпчики, розташовані близько один до одного.

Ще до 7 жовтня 2023 року, коли бойовики палестинського радикального угруповання ХАМАС (визнаного терористичним в Ізраїлі, ЄС, США і низці інших країн - Ред.) напали на Ізраїль і вбили понад 1200 ізраїльтян, а ще близько 250 захопили в заручники, у Німеччині життя єврейської громади перебувало перед захистом поліції. Але коли на тлі подальшої війни Ізраїлю в Секторі Гази - в якій, за даними місцевих органів охорони здоров'я, та які ООН і багато правозахисних організацій вважають достовірними, загинуло щонайменше 70 тисяч палестинців - ці загрози посилилися, то поліція ще більше посилила цей захист.

Дехто, на кшталт Тіма Курокіна, ділиться своїм досвідом життя в Берліні, тоді як інші надають перевагу зберігати свої історії при собі. Серед молодих євреїв є такі, які стверджують, що жодних проявів ненависті вони не відчували на власному досвіді.

Пам'ять про Голокост: обіцянок "ніколи знову" явно недостатньо

Курокін вважає 27 січня, коли в Німеччині вшановують пам'ять жертв націонал-соціалізму, "днем справжнього смутку". Однак він висловлює незадоволення з приводу того, що офіційні дії в цій країні для вшанування пам'яті Голокосту є недостатніми. Він зазначає, що часто це зводиться до "стандартного посту в соцмережах, де люди або пишуть 'Ніколи знову', або викладають чорно-білі зображення Аушвіцу", - скаржиться він.

Цього, за словами хлопця, недостатньо. "Зробіть справді щось проти антисемітизму! У деяких частинах Німеччини ми маємо ситуацію, коли ультраправа партія посідає друге місце в опитуваннях на федеральних виборах, а іноді й перше. Ми спостерігаємо зростання лівого екстремізму та антисемітизму, пов'язаного з Ізраїлем. Ми бачимо постійне зростання антисемітизму", каже Курокін. На його думку, політики роблять для протидії цьому недостатньо", а так званий "брандмауер" проти правопопулістів (так у Німеччині називають відмову традиційних політичних сил співпрацювати або вступати у коаліцію з ультраправими. - Ред.) "продовжує руйнуватися" з боку "правоконсервативних кіл". Його турбує також зростання популярності ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН).

Важко визначити точну кількість євреїв, які проживають у Берліні. Офіційні дані свідчать про наявність приблизно 10 тисяч членів єврейської громади. Проте реальна кількість євреїв у місті, ймовірно, значно більша, особливо з огляду на те, що число людей з України, які втекли від війни, зросло. За оцінками, в Берліні проживає від 15 до 30 тисяч ізраїльтян, але невідомо, яку частину з них складають релігійні особи.

"Це швидко переходить на образи"

20-річна Лілах Зофер (Lilach Sofer) навчається в Потсдамі і проживає в Берліні. Коли йдеться про можливі прояви ненависті або погроз щодо неї, вона зауважує, що нещодавно майже перестала писати та висловлювати критику на політичні теми в соціальних мережах. "Це дуже швидко перетворюється на особисті нападки і відходить від основної теми", - ділиться своїми думками молода жінка, мати якої походить з Ізраїлю, а батько - німець.

За її словами, в Берліні можна жити "цілком нормально" і в неї немає страху вступати до університету. Сама вона час від часу їздить до берлінських районів Кройцберг або Нойкельн, але намагається, наприклад, не розмовляти вголос івритом. Вона цілком спокійно розповідає про друзів, яким через іврит погрожували ножем на вулиці, але їм зрештою вдалося розрядити ситуацію.

"Раніше я іноді носила зірку Давида на ланцюжку. Але зараз я цього не роблю. Треба бути божевільним, щоб носити зараз ланцюжок із зіркою Давида, незалежно від того, де саме ви перебуваєте в Берліні", - вважає вона.

Потенційні загрози, що можуть трапитися в повсякденному житті, є темою, яка часто обговорюється серед молодих євреїв. 21-річний Давид Ґорелік зазначає, що йому доводиться стикатися з такими ризиками щодня. Він ділиться, що його життя зазнало "дуже значних" змін після 7 жовтня 2023 року. Давид також розповідає про свій досвід участі у проєкті "Познайомся з євреєм", організованому Центральною радою євреїв, мета якого полягає в налагодженні особистих зв'язків між євреями та неєвреями. "Вимоги до безпеки стали набагато жорсткішими, ніж раніше", - відзначає він.

Він народився в Берліні, належить до єврейської громади "Хабад Берлін" у Вільмерсдорфі і зараз вивчає єврейську соціальну роботу. Частина його проходить в Ерфурті у Тюрингії, а інша - в Єврейському університеті в Гейдельбергу. За словами Ґореліка, можливо, він вирішив вчитися саме у цьому університеті, адже там він перебуває ніби у "бульбашці", в якій почувається захищеним, і де може спокійно носити кіпу і сидіти у ній на лекціях.

"Стояти разом"

Після жовтня 2023 року, а також після кількох нападів на євреїв у Німеччині, багато хто замислювався над тим, чи має сенс єврейське життя в Німеччині, розповідає Ґорелік. Але він має іншу думку. "Це має сенс. Ти можеш розвіяти темряву світлом. Це те, що ми відстоюємо. І ми хочемо стояти разом", - каже він.

Ґорелік підкреслює, що єврейське життя в Німеччині "значно розвинулося" за останні п'ять років і тепер має "досить потужну інфраструктуру". Зокрема, в кожній столиці федеральної землі з'явилася синагога, Бундесвер заснував єврейське військове капеланство, а громада "Хабад" у Берліні відкрила єврейський кампус, який активно залучає міську громаду.

Хоча він усвідомлює, що в деяких бесідах обирає більш обережні висловлювання стосовно Ізраїлю та ситуації на Близькому Сході, Ґорелік наводить конкретний приклад своєї прагнучої самовираженості: після 7 жовтня він вирішив "дуже відкрито" носити цицит (сплетені пучки ниток, які юдейські чоловіки прикріплюють до країв свого чотирикутного одягу. - Ред.). "Бо антисеміти хочуть, щоб ми ховалися", - пояснює своє рішення цей молодий чоловік.

Ґорелік висловлює своє скептичне ставлення до обіцянок "ніколи знову" запобігти злочинам минулого, які часто звучать під час офіційних заходів на честь жертв націонал-соціалізму. Він вважає, що ситуація вже вийшла з-під контролю. Особисто він сподівається на збільшення можливостей для відкритого діалогу, щоб люди, які не мають жодного уявлення про юдаїзм, мали змогу зустрітися з євреями, дізнатися про їхнє повсякденне життя та актуальні проблеми "попри всі наявні стереотипи".

21-річний молодий чоловік висловлює одну з причин, чому він може залишити Німеччину та переїхати до Ізраїлю: "Це не через антисемітизм, а з політичних міркувань", зазначаючи, що таке рішення може бути ухвалене, якщо "АдН" прийде до влади і її представник стане федеральним канцлером.

"Шок ще не забувся"

Берлінська репортерка Андреа фон Троєнфельд висловлює свої спостереження щодо змін у ставленні до ненависті та страхів, які, в свою чергу, впливають на людей. Вона є автором кількох книг, присвячених єврейському життю, серед яких знаходиться й збірка інтерв'ю "Ізраїльтяни в Берліні після 7 жовтня".

Авторка описує різні етапи цього процесу. "Перші кілька місяців були шокуючими: деякі їхні будинки позначалися зіркою Давида, на університетах відбувалися напади, вони змушені були не вказувати свої справжні імена в Uber, а на ізраїльських ресторанах з'являлися гасла ненависті. Цей шок досі пам'ятається, хоч і став менш інтенсивним," - ділиться вона в інтерв'ю DW.

Попри те, що кількість нападів на євреїв залишається на високому рівні, авторка зазначає, що реакції на це явище варіюються. Вона відзначає, що багато євреїв знову відчувають "відносну безпеку" і сміливо пересуваються містом, тоді як інші, навпаки, "дуже обережно уникають публічних місць", що контрастує з їхньою поведінкою до 7 жовтня.