Азербайджан висловив своє незадоволення Туреччині у зв'язку із забороною на носіння хіджабів та підтримкою Кіпру.

Сергій Ауслендер на своєму YouTube-каналі "Сергій Ауслендер" у випуску "ВЕКС №49" обговорив з іранистом Михайлом Бородкіним загострення відносин між Туреччиною та Азербайджаном. Причиною напруженості стали нові правила щодо шкільної форми в Азербайджані, які наголошують на світському характері держави, а також низка інших політичних кроків Баку, що суперечать позиції Анкари.

У школах Азербайджану запроваджено правила, які забороняють носіння релігійних атрибутів, зокрема хіджабів для мусульманських дівчат та ярмарке для євреїв, з метою підкреслити світський характер держави. Ці правила викликали протести у консервативних регіонах країни та широку критику в Ірані та Туреччині. В Ірані, де дівчатам заборонено навчання без хіджабу, це сприйняли як дискримінацію. Турецькі чиновники та журналісти також різко розкритикували дії Азербайджану, що призвело до відкриття кримінальних справ та вимог екстрадиції щодо деяких турецьких громадян. За непідтвердженими даними, головний радник президента Туреччини Ердогана, Октай Сарал, пішов у відставку через надмірне обурення діями Азербайджану.

Азербайджан захищає свою незалежність, ставлячи під сумнів позицію Туреччини.

Напруженість між Азербайджаном і Туреччиною посилилася після того, як Азербайджан підтримав кандидатуру еміратської жінки на посаду генсека ООН, тоді як Ердоган мав власного кандидата. Крім того, Баку веде переговори з Грецьким Кіпром про відкриття представництва, що суперечить позиції Туреччини, яка наполягає на визнанні Турецької Республіки Північного Кіпру. Ці події, а також ігнорування президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим саміту Організації тюркських держав у Анкарі, де він мав передати головування Туреччині, свідчать про прагнення Азербайджану до незалежності у зовнішній політиці.

Експерти вказують на те, що, незважаючи на свою потужність, Туреччина змушена враховувати позицію Азербайджану через його важливу роль як енергетичного центру в регіоні. Запаси нафти та газу в Азербайджані, а також транзитні шляхи з Центральної Азії є критично важливими для енергетичних ініціатив Туреччини. Це змушує Анкару йти на компроміси, аби уникнути конфліктів, які можуть вигідно обернутися для Ірану.

Передбачається, що візит президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до Баку 8 листопада допоможе зменшити напруженість і сприятиме відновленню двосторонніх відносин, оскільки обидві держави мають взаємні інтереси. Проте, цей випадок яскраво демонструє, як Азербайджан захищає свій суверенітет навіть у стосунках з найближчими стратегічними союзниками.

Організація тюркських держав: спроби балансування впливу

На саміті Організації тюркських держав (ОТД) президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв висловив ідею не перетворювати цю організацію на військовий блок і запропонував залучити до співпраці Росію, яка має значну кількість тюркомовних громад. Ця пропозиція викликала активні дискусії, оскільки Росія не є тюркомовною нацією. Аналітики вважають, що таким чином Токаєв намагається зрівноважити зростаючий вплив Туреччини в регіоні, що стало можливим через ослаблення російського впливу внаслідок війни в Україні. Місцеві еліти прагнуть зменшити свою залежність від Москви і створити противагу спробам Туреччини об'єднати тюркські народи під своїм проводом.

Існує також думка, що ініціатива Токаєва має на меті заспокоїти Москву, яка підозрює Казахстан у загостренні антиросійських настроїв і боротьбі з "російською спадщиною". У цьому контексті можна припустити, що така пропозиція спрямована на зменшення напруженості та демонстрацію Росії, що ОТД не є військовим альянсом, націленим проти неї, а також надання Москві можливості впливати на рішення організації.