Результати першого туру виборів президента в Польщі знову підтверджують зростання впливу ультраправих сил у Європі.
Перше місце здобув мер Варшави, висуванець правлячої центристської політсили "Громадянська коаліція" ("ГК") Рафал Тшасковський.
Проте відразу за ним - кандидат від польських консерваторів (партія "Право і справедливість" - "ПіС") Кароль Навроцький.
Обидва кандидати вийшли до другого туру, оскільки жоден з них не отримав понад 50% голосів. Різниця між ними за результатами першого туру становить менше 1% (31,36% у Тшасковського та 29,54% у Навроцького). Отже, обидва мають рівні можливості для досягнення перемоги.
Навроцький вже оголосив про проведення маршу на підтримку "суверенної, безпечної та процвітаючої Польщі", який відбудеться 25 травня. Він запросив до участі всіх поляків, незалежно від їхніх політичних уподобань. Також він звернувся до інших кандидатів, які не потрапили до другого туру, з проханням підтримати його ініціативу.
Найбільш обіцяючим у цьому контексті виявився Славомир Ментцен, кандидат від ультраправої партії "Конфедерація". У першому турі він отримав 14,5% голосів, що дозволило йому зайняти третю позицію.
На фоні його, Тшасковський виглядає значно стриманіше. "Попереду нас чекає масштабна та складна праця," - зазначив він після оголошення підсумків першого туру. - "Ми вже на останньому етапі, і ми здобудемо перемогу."
Польський політолог Бартош Ридлінський висловлює сумніви щодо можливостей Тшасковського. Він вважає, що у нього може не вистачити часу, щоб відновити довіру виборців, які раніше голосували за нього, але в першому турі підтримали інших кандидатів. Експрезидент Польщі Олександр Квасневський закликає мера Варшави терміново розпочати переговори з лідерами інших політичних сил для отримання підтримки, навіть з Ментценом.
Обидва учасники другого туру мають чіткі позиції щодо України.
Кароль Навроцький планує заважати нашому прагненню до Європейського Союзу та НАТО доти, поки, на його думку, не буде вирішено питання Волинської трагедії. Однак цей політик підтримує ідею досягнення стабільного та справедливого миру в Україні, вказуючи на Росію як на "неоімперську посткомуністичну загрозу", яку необхідно "відсторонити на максимально можливу відстань".
Цікаво, що Рафал Тшасковський також висловив свою думку щодо України, назвавши її "буферною зоною" між Польщею та Росією, і підтримав ідею "справедливого миру". "Росія не повинна здобути перемогу у цій війні", - підкреслив він. Водночас, можливо намагаючись підхопити одну з основних позицій Навроцького щодо мігрантів, він запропонував ввести обмеження на виплати українським біженцям, які не мають роботи.
Утім, важливішим є позиціонування не учасників другого туру, а - ультраправих польських політиків.
Наприклад, Гжегож Браун, суперечливий депутат Європейського парламенту і ультраправий політик, отримав 6,3% голосів у першому турі виборів. Його риторика вражає поєднанням антисемітизму, ізоляціоністських поглядів та радикального консерватизму. Цей політик прославився тим, що підпалив менору в парламенті та напав на лікаря, який намагався провести аборт. Своє ставлення до України він продемонстрував, зірвавши український прапор з будівлі мерії в Білій Підляській. Славомір Ментцен, який вважається помірним консерватором, в одному ритмі з Брауном критикує українських "прохачів" та процес українізації Польщі.
За перемоги Тшасковського вони стануть помітною опозицією, а в альянсі з переможцем-Навроцьким можуть увійти до коаліції та суттєво впливати на політику країни.
Долю перегонів вирішать виборці, котрі досі не визначилися, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. За словами експерта, спрогнозувати результати другого туру неможливо, оскільки шанси у кандидатів майже рівні, а на настрої виборців впливатимуть декілька чинників.
Один із несподіваних і ключових - поведінка ультраправих і правих сил. Олексій Буряченко припускає, що польських ультраконсерваторів підтримує і координує Росія.
Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, Кремль проводить спецоперацію під назвою "Двійник". В рамках цієї операції створюються копії веб-сайтів та сторінок західних медіа, на яких розміщуються фальшиві новини, зокрема, про вибори.
За словами Буряченка, риторика Навроцького свідчить про його спроби залучити ультраправий електорат. "Проте, навіть якщо він і здобуде підтримку у цій категорії виборців, навряд чи це буде суттєво: Браун і Ментцен орієнтуються на парламентські вибори, які заплановані на 2027 рік. Для них цьогорічна президентська кампанія слугує стартовою платформою", - додав він.
Ще одним ключовим аспектом другого туру виборів стане рівень явки, підкреслив експерт. Виборці старше 60 років, які є цільовою аудиторією Навроцького, майже не взяли участі в першому турі. Якщо історик-кандидат зможе активізувати цю вікову групу, це може суттєво поліпшити його результати. Натомість Ташковського, ймовірно, підтримає українська діаспора, оскільки він є зрозумілим для європейської аудиторії.
І спроби Росії впливати теж можуть позначитися на фіналі перегонів.
Та за будь-якого результату нашій країні не загрожує антиукраїнський реванш у Польщі, переконаний політолог і дипломат Вадим Трюхан. На його думку, обидва фіналісти першого туру представляють політичні сили, котрі є мастодонтами польської політики, оскільки протягом багатьох останніх років почергово були при владі.
"Їхні погляди щодо України в значній мірі співпадають, тому можемо трохи заспокоїтися: вартості появи польського Орбана на політичній арені не передбачається", - підкреслив аналітик.
Вадим Трюхан вважає, що результат другого туру виборів залежить від того, наскільки швидко кандидати зможуть організувати свої кампанії, адже їхні шанси наразі рівні – 50 на 50. Він підкреслює, що для України важливо зберігати баланс і уникати будь-яких заяв або дій, які можуть вплинути на вибір польських виборців. Трюхан також зазначає, що з будь-яким майбутнім президентом Польщі необхідно налагоджувати рівноправні та партнерські відносини.
Гостроти президентським виборам у Польщі надає те, що у прем'єра Дональда Туска немає парламентської більшості, а президент має право вето. Тому перемога Навроцького спричинить політичну кризу, прогнозує Олексій Буряченко, а перемога Тшасковського посилить позиції прем'єра-центриста і послабить консервативну "ПіС". А це неминуче призведе до загострення протистояння між президентом і головою польського уряду. Чинний президент Анджей Дуда наклав вето на низку законів, у тому числі, на судову реформу, що завадило "ГК" реалізувати передвиборчі обіцянки і підважило рейтинг самого Туска і, можливо, зашкодило Тшасковському.
"Це лише початок гри. Напружена конкуренція за кожен голос", - зазначив прем'єр Дональд Туск, коментуючи результати першого туру виборів. Проте у польських умовах цілком ймовірно, що фінал президентських виборів стане стартом для парламентських перегонів, а можливо, навіть і дострокових.
#Євреї #Ультраправа політика #Європа #Парламент #Політик #Коаліція #Україна #Росія #Президент (державна посада) #НАТО #Аборт #Мер #Консерватизм #Європейський Союз #Варшава #Польща #Право і справедливість #Конфедерація #Вето #Політолог #Дональд Туск #Біженець #Лікар #Польський народ #Депутат Європейського парламенту #Анджей Дуда #Риторика #Прапор України #Електорат #Ізоляціонізм #Центризм #Александр Кваснєвський #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині
