Пояснюємо, чому в Ізраїлі національна приналежність визначається за материнською лінією та які причини лежать в основі цього принципу.
Досліджуємо, яким чином у єврейській культурі визначається національна належність, а також чому традиція передавати її через материнську лінію має таке значення. Які фактори впливають на це рішення і як воно формує єврейську ідентичність?
У єврейській традиції національність передається через материнську лінію, що є усталеним принципом релігійного закону іудаїзму (Галаха). Це означає, що якщо матір дитини є єврейкою, то дитина буде вважатися євреєм незалежно від національності батька. Натомість, якщо батько є євреєм, а мати - представницею іншої нації, то дитина вже не вважається євреєм. Саме тому єврейські свекрухи часто прагнуть, щоб їхні сини одружувалися з єврейками.
Якщо розглядати, які народи мають національність за материнською лінією, то в інших культурах це не практикується. Там національність може бути визначена або через батька, або відповідно до вибору самої дитини при оформленні паспорта.
Щодо питання, чому єврейська національність визначається через материнську лінію, існує кілька пояснень:
Дослідники висловлюють думку, що це єврейське правило могло бути відображенням законодавства епохи Римської імперії. У той час вважалося, що якщо римлянин мав нащадка поза шлюбом, скажімо, від єврейської жінки, то цей нащадок не мав права на римське громадянство. В результаті єврейські матері надавали своїм дітям свою національність.
До речі, якщо зануритися в генетичну особливість успадкування, то батько і мати однаково беруть участь у закладенні основного геному ДНК. Однак у частині клітин-мітохондрій є інша особлива ДНК - вона передається дитині тільки від матері. Тобто, з наукової точки зору мама передає дитині більше генетичного матеріалу.
Як було зазначено раніше, єврейська ідентичність передається згідно з Галахою (єврейським релігійним правом). Особи, чиї матері є єврейками, визнаються євреями відповідно до цього закону (таке визначення стосується євреїв за материнською лінією). Це є ключовим принципом у встановленні єврейського походження.
Хоча й існують відомості, що раніше національність у євреїв затверджували за батьком (і про це згадується навіть у Торі), зараз євреї за батьком не мають права претендувати на єврейську національність. Однак, якщо батько - єврей (або є інші родичі-євреї), то можна домогтися репатріації та визнання громадянства Ізраїлю. Втім, релігійне визнання єврейства можливе тільки через проходження гіюру - тобто, навернення людини в іудаїзм.
Є один цікавий аспект: якщо жінка, яка не є єврейкою, пройшла гіюр і стала єврейкою, її майбутні нащадки також вважатимуться євреями. Більше того, якщо у жінки вже є діти віком до 12-13 років, вони можуть пройти гіюр разом з матір'ю і також стати євреями. Проте, якщо діти старші за цей вік, вони не будуть визнані євреями, навіть якщо гіюр матері затверджений.
У попередніх матеріалах ми обговорювали, які єврейські прізвища в Україні можуть свідчити про наявність єврейських коренів у вашій родині.
#Євреї #Стародавній Рим #Юдаїзм #Конституція #Ізраїль #Тора #Репатріація #Громадянство #Національність #Генетика #Геном #Халаха. #Спадкування
