Чому на Великдень розмальовують яйця та випікають паски: традиції та міфи.

Розфарбування яєць на Великдень - це не лише звичай, а й насичений символікою ритуал, що об'єднує давні язичницькі вірування, біблійні оповіді та народні звичаї.

Яйце вважається універсальним символом, що уособлює родючість і відновлення життя. Цей символ можна знайти в усіх культурах, починаючи від стародавніх єгиптян і персів і закінчуючи сучасними націями.

Яйце, яке знаходиться в великодньому кошику, може символізувати тіло Христа, що було покладене в гробницю. А коли яйце тріскається, це символізує воскресіння Ісуса Христа.

Дехто з дослідників вважає, що кількість яєць при цьому також є символічною (зазвичай їх малюють 13 - на честь дванадцяти апостолів і Спасителя).

Насамкінець важливим може бути й колір, який використовується під час виготовлення крашанок і писанок:

Існує безліч легенд про те, як виник звичай виготовлення крашанок та писанок на Великдень.

Одна з найстаріших легенд, що дійшла до нас з грецьких манускриптів десятого століття, оповідає про те, як Марія Магдалина відвідала римського імператора Тиберія, щоб повідомити про воскресіння Ісуса Христа. Вона принесла йому у подарунок яйця. Імператор, засумнівавшись у її словах, заявив: "Це яйце швидше стане червоним, ніж можливе воскресіння померлих". І раптом, на очах у всіх присутніх, яйце раптом почервоніло.

В українській народній традиції також існує чимало переказів, які пояснюють походження писанок:

Тим часом видатний український діяч, науковець і письменник Іван Франко писав про великодні яйця так: "Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст".

Він також ділився інформацією, спираючись на народні легенди, що писанки здатні:

Отже, фарбування яєць на Великдень - не просто красивий обряд, але й давня традиція з багатим символізмом (який може залежати від того чи іншого регіону).

В цілому святкова паска уособлює Божу присутність у житті людей, Його милосердя та турботу про людство. При цьому її солодкість та пишність мають сприйматися як знак Божої благодаті.

Спершу великодній хліб у християнській традиції був прісним (подібно до опрісноків, які їли юдеї під час виходу з Єгипту), проте згодом люди почали використовувати здобне, дріжджове тісто - як символ нового життя та духовного воскресіння.

Паска може також символізувати хліб, який часто згадується в Новому Завіті як значущий духовний образ. Наприклад, під час Тайної вечері Ісус Христос розділив хліб зі своїми учнями, назвавши його "своїм тілом", що стало прообразом Святої Євхаристії.

Знайти у великодніх пасках можна також інший символізм:

Звичай випікання обрядового хліба має глибоке коріння. Існує думка, що ця традиція могла виникнути ще в епоху до християнства. З приходом християнства паска отримала нове, важливе значення, що стало невід'ємною частиною святкування Воскресіння Христового.

У період раннього християнства під час святкування Великодня під час богослужіння залишали спеціальний хліб, відомий як "артос", який символізував присутність Ісуса Христа серед вірян. З часом цей звичай зазнав змін, і в домашніх умовах почали випікати святковий хліб, що отримав назву паска.

Цікаво, що приготування великоднього хліба з давніх-давен часто супроводжувалося унікальними ритуалами:

Існує також повір'я, що паску не можна куштувати до її освячення - це вважається гріхом.

Після освячення паска перетворюється на центральну прикрасу святкового столу. У поєднанні з крашанками, ковбасами та іншими стравами Великодня, вона займає важливе місце в святковій трапезі, символізуючи Воскресіння Христове та Його самопожертву заради спасіння людства.