Люди приносять квіти до пам'ятника жертвам розстрілу євреїв "Мінори" в Бабиному Яру. Фото: УНІАН.
У вівторок, 29 вересня, в Україні відзначають День пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Це місце стало свідком масових розстрілів цивільного населення та військовополонених, які були вчинені нацистами в період окупації Києва між 1941 і 1943 роками. У пам’ятний день 29 вересня цього року заплановані заходи, які присвячені вшануванню пам'яті жертв нацистських злочинів, скоєних на території Києва.
Новини.LIVE інформують про події 1941 року, коли нацисти знищили близько 34 тисяч євреїв у Києві, а також про інших осіб, які стали жертвами масових розстрілів.
Рекламное объявление
Бабин Яр — це пам'ятне місце, де відбувалися жахливі масові розстріли: історія цієї трагедії.
У 2026 році відзначатиметься 85-та річниця від початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
Бабин Яр перетворився на місце трагедії, де загинули приблизно 100 тисяч осіб. Серед них були євреї та роми, радянські військовополонені, комуністи, учасники українського націоналістичного підпілля, в'язні Сирецького концтабору, пацієнти психіатричних закладів, а також цивільні особи, яких окупаційна адміністрація вважала небезпечними чи небажаними.
Масштабна страта єврейського населення Києва.
Наймасштабніша трагедія відбулася 29-30 вересня 1941 року. За два дні нацисти вбили 33 771 київського єврея. Ці масові розстріли стали одним із найвідоміших прикладів так званого "Голокосту від куль".
28 вересня 1941 року в Києві було опубліковано оголошення, в якому євреям міста доручали зібратися наступного ранку поблизу Лук'янівського кладовища. У повідомленні зазначалося, що необхідно мати при собі документи, гроші та інші цінності.
29 вересня десятки тисяч людей вирушили до Бабиного Яру. Їх вели через вулицю Мельникова до території кладовищ, де відбирали особисті речі, документи та верхній одяг. Після цього людей групами відправляли до яру, де їх розстрілювали.
Відповідно до інформації, наданої Українським інститутом національної пам'яті, до 18:00 29 вересня загинуло близько 22 тисяч осіб. Інших, хто також був приречений, змусили провести ніч у гаражах, а наступного дня їх розстріляли.
Нацисти знайшли формальний привід для проведення масових репресій, скориставшись вибухами, що відбулися в центрі Києва в кінці вересня 1941 року. Ці вибухи були організовані радянськими диверсантами.
Хто потрапив у пастку Бабиного Яру?
Масові страти в Бабиному Яру не зменшилися лише до розстрілів єврейського населення в вересні 1941 року. Ці жахливі події продовжувалися протягом усього часу німецької окупації Києва.
Серед тих, хто постраждав, були радянські військові, ромські громади, українські націоналісти, підпільні комуністи, заручники, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова, а також інші представники цивільного населення.
У Бабиному Яру загинули щонайменше 150 представників ромської спільноти. Крім того, нацисти активно переслідували та знищували учасників українського націоналістичного підпілля.
Отже, Бабин Яр перетворився не лише на місце масового знищення київських євреїв, але й на один із найзначніших некрополів жертв нацистського терору в Україні.
Розстріли продовжувалися аж до 1943 року.
Вбивства в Бабиному Яру відбувалися у декілька етапів. Перший з них тривав з вересня 1941 року до весни 1942 року. Саме в цей період, 29-30 вересня, відбувся масовий розстріл єврейського населення.
У 1942-1943 роках серед жертв були в'язні Сирецького концтабору, підпільники, військовополонені та інші люди, яких нацисти переслідували як ворогів окупаційного режиму.
У серпні та вересні 1943 року нацистські війська почали ліквідацію доказів своїх злочинів. В'язні Сирецького концтабору були змушені викопувати тіла загиблих і спалювати їх.
З цією метою була сформована окрема група з в’язнів, яка діяла в умовах жорсткого конфіденційності. Тіла знищували в спеціально обладнаних печах, а потім залишки намагалися ретельно знищити та приховати.
У ніч на 29 вересня 1943 року частині в'язнів вдалося втекти. Їхні свідчення згодом допомогли відновити обставини знищення тіл та приховування слідів злочинів.
Бабин Яр у післявоєнний період
Після закінчення Другої світової війни радянський режим протягом тривалого часу ігнорував особливості нацистських переслідувань євреїв та інших меншин. Спроби увічнити пам'ять про трагедію Бабиного Яру часто зводилися до загального контексту втрат серед радянських громадян, без належної уваги до теми Голокосту.
Незважаючи на це, пам'ять про масові розстріли залишалася живою. Один із ключових моментів її відновлення в суспільному дискурсі припав на 1960-1970-ті роки, коли українські митці, письменники, дисиденти та члени єврейської громади почали більш активно піднімати питання цієї трагічної події.
У 1976 році в Бабиному Яру встановили пам'ятник на честь радянських громадян та військових полонених, а згодом на цій території було створено меморіали, що вшановують пам'ять окремих груп жертв.
Після того, як Україна проголосила свою незалежність, пам'ять про Бабин Яр почала сприйматися в більш широкому контексті — як елемент історії Голокосту, нацистського терору та переживань різних спільнот, які стали жертвами окупаційного режиму.
Пам'ять про Бабин Яр сьогодні
29 вересня в Україні відзначають День пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Цей день присвячений вшануванню пам'яті всіх, хто загинув під час масових розстрілів та інших злочинів нацистів у Києві.
Сьогодні Бабин Яр виступає як одне з ключових місць пам'яті про Голокост та нацистські злочини, що сталися в Україні. Його історія слугує нагадуванням про трагічні наслідки расизму, антисемітизму, переслідування осіб за національною чи політичною приналежністю, а також про жахливі акти масового насильства.
Раніше Новини.LIVE розповідали про маловідомі та шокуючі факти, пов'язані з нацистськими переслідуваннями та масовим знищенням євреїв. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
Новини.LIVE також повідомляли про день, присвячений вшануванню пам'яті тих громадян, які рятували євреїв від переслідувань і геноциду під час Другої світової війни. Цю дату затверджено постановою Верховної Ради у 2021 році, і її вибір пов'язаний з тим, що саме цього дня у 1948 році було проголошено незалежність Ізраїлю.
#
