Сьогоднішні новини: умови угоди зі Сполученими Штатами, рішення суду щодо проросійського політика Додіка, затримання популіста в Румунії.

Україна і США погодили проєкт рамкової угоди про українські надра. Зеленський вирушає у Вашингтон, де за результатами переговорів може підписати документ. Наступним кроком буде вже розробка більш детального договору - про спільний інвестиційний фонд.

У Франції повідомили, що Трамп дав згоду на підтримку європейських миротворців в Україні, тоді як Зеленський зазначає, що країни Північної Європи та Балтії вже позитивно реагують на концепцію розміщення контингенту в Україні.

Держсекретар США вирушає на зустріч з російськими представниками, тоді як для ключової дипломатки ЄС у нього не знайшлося часу.

В Румунії було розпочато кримінальне провадження проти екс-кандидата в президенти, який підтримує проросійські погляди, в той час як у Боснії суд виніс вирок лідеру боснійських сербів, також з проросійськими настроями.

Усі ключові та цікаві події 26 лютого – у зведенні "Європейської правди".

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу! Це зручно для отримання дайджестів та інших важливих і цікавих новин.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що український лідер Володимир Зеленський дав згоду на угоду з адміністрацією Білого дому щодо розробки корисних копалин.

Сьогодні уряд України прийняв рішення, яке дозволяє укладення рамкової угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо експлуатації корисних копалин.

За останні дні українській переговорній команді вдалося повністю змінити тональність документа у порівнянні з численними попередніми пропозиціями США, тож документ у нинішній редакції не лише дасть Трампу можливість говорити про його вміння досягати швидких угод, а й дійсно допоможе і міжнародній стабільності.

За словами Шмигаля, угода із США про мінерали України матиме зв'язок із гарантіями безпеки, а також враховує попередні домовленості з Євросоюзом щодо копалин.

До речі, єврокомісар з питань промислової стратегії Стефан Сежурне каже, що Європейський Союз та Україна можуть розпочати низку проєктів щодо критичної сировини вже в березні 2025 року. ЄС зацікавлений у проєкті з видобутку українського графіту.

Зеленський також акцентує увагу на тому, що в новій версії рамкової угоди відсутні пункти, що стосуються "боргу" України перед США.

Керівник українського уряду повідомив, що домовленість зі США включає в себе формування інвестиційного фонду для відновлення.

За його словами, Україна планує направляти 50% доходів, отриманих від рентних платежів чи ліцензій на корисні копалини, а також дивідендів від інфраструктурних об'єктів, що використовуються для транспортування або видобутку цих ресурсів, до спеціального фонду.

Він підкреслив, що Сполучені Штати також зобов'язуються здійснити належні внески з власного боку.

Даний фонд буде інвестувати кошти від України і США в розвиток України, у відновлення, у безпеку.

В статті 3 проєкту угоду зазначено, що майбутні джерела надходжень до фонду не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України.

Прем'єр зазначив, що попередня угода про надра України із США буде підписана під час візиту президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів.

Після досягнення домовленостей між президентами України та США щодо безпекових гарантій, а також зв'язку попередньої угоди з цими гарантіями, представник українського уряду підпише попередню угоду у присутності обох президентів.

З детальною інформацією про проєкт рамкової угоди ви можете ознайомитися на нашому веб-сайті.

Аналіз рамкової угоди - в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Піар для Трампа, успіх для України. Що означає угода про надра та як Київ здолав тиск США.

Президент та прем'єр-міністр України наголосили, що після укладення рамкової угоди розпочнеться процес розробки детального документа, що передбачає створення інвестиційного фонду.

За словами Зеленського, договір про інвестиційний фонд вже підлягатиме ратифікації Україною. При цьому, він не знає, чи буде ратифіковувати договір зі свого боку американський Конгрес.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що Володимир Зеленський відвідає Вашингтон 28 лютого з метою підписання угоди, що стосується видобутку корисних копалин в Україні.

"Президент Зеленський має прибути у пʼятницю, тепер це підтверджено. І ми маємо підписати угоду, це буде велика угода", - додав американський лідер.

Президент України підтвердив візит до США 28 лютого.

Він бажає провести бесіду з Трампом щодо забезпечення безпеки в рамках угоди про надра.

Зеленський підкреслив, що питання безпекових гарантій у рамках угоди з США щодо видобутку корисних копалин є для нього надзвичайно важливим, і він прагне обговорити його з Дональдом Трампом.

Президент Сполучених Штатів підкреслив, що ключові безпекові гарантії для України мають надходити від європейських держав, зазначивши при цьому важливість участі Вашингтона в економічному відновленні країни.

"Ми будемо там працювати. Ми будемо "на землі". І знаєте, таким чином, це свого роду автоматична безпека, тому що ніхто не буде зачіпати наших людей, коли ми будемо там. Тож ми будемо там саме таким чином", - пояснив Трамп.

Окрім цього, він підкреслив, що в рамках майбутньої угоди щодо "закінчення конфлікту" в Україні не передбачено можливості її вступу до НАТО.

"Мені здається, що, ймовірно, саме з цього все і розпочалося," - зазначив він.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що на зустрічі з Трампом планує запитати його, серед іншого, про те, чи припиниться підтримка України з боку Сполучених Штатів та на що може розраховувати Україна.

Президент США висловив своє бажання досягти "оптимальної угоди" щодо миру, щоб Україна змогла відновити "максимально можливу" частину своїх територій.

Трамп висловив думку, що в рамках "мирного врегулювання" конфлікту в Україні Володимир Путін змушений буде зробити деякі компроміси.

Ще однією складовою гарантій безпеки для України, окрім угоди про українські ресурси, може стати розміщення контингенту іноземних військ.

Після зустрічі між президентом Франції Емманюелем Макроном і президентом США Дональдом Трампом у Парижі повідомили, що лідер Білого дому дав згоду на підтримку європейських миротворців в Україні.

"Ми прагнемо, щоб це перемир'я було забезпечене європейськими військовими силами з підтримкою США. Президент Трамп висловив свою готовність до цього," - підкреслив міністр фінансів Франції Ерік Ломбар.

За словами президента України Володимира Зеленського, національні уряди Північної Європи та Балтії почали "більш оптимістично" реагувати на пропозицію розміщення контингенту союзників в Україні в рамках забезпечення безпеки.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив думку, що в Україні необхідно узгодити формат миротворчої місії, який буде прийнятним для всіх залучених сторін.

Прем'єр-міністр Румунії виступає проти направлення румунських військових до України.

Чеські збройні сили переживають гостру нестачу військовослужбовців, тоді як в Нідерландах лише 18% населення готове до оборони в разі агресії. Водночас, половина громадян Нідерландів підтримує ідею створення загальноєвропейської армії.

У Москві оголосили про намічені на 27 лютого зустрічі з США, які відбудуться в Стамбулі, Туреччина, з метою обговорення функціонування дипломатичних місій обох держав.

"Вважаю, що результати нашої зустрічі продемонструють, як швидко і результативно ми можемо діяти," - зазначив міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров.

У США кажуть, що завтра не говоритимуть про Україну з росіянами.

"Для уточнення, в порядку денному відсутні будь-які політичні або безпекові питання. Україна не є темою обговорення," - зазначив представник Державного департаменту.

В той же час, Кая Каллас, яка є високою представницею Європейського Союзу з питань зовнішньої політики, перебуваючи у Вашингтоні 26-27 лютого, не зможе зустрітися з державним секретарем США Марко Рубіо через розбіжності в їхніх графіках.

Сьогодні в Румунії затримали та допитали проросійського екс-кандидата на пост президента Келіна Джорджеску.

Після п'ятигодинного допиту в прокуратурі його відпустили, наклавши заборону на виїзд з країни.

Генеральна прокуратура Румунії ініціювала кримінальне розслідування стосовно антизахідного діяча Келіна Джорджеску.

Джорджеску, зокрема, звинувачують у "підбурюванні до дій, що загрожують конституційному порядку", поширенні недостовірної інформації та у наданні свідомо неправдивих свідчень.

Обвинувачення також зазначає про "ініціювання або створення організацій, що мають фашистську, расистську чи ксенофобську природу", "публічну пропаганду культів осіб, відповідальних за злочини геноциду проти людства та військові злочини", а також "ініціювання або створення організацій, що пропагують антисемітизм".

Келін Джорджеску остаточно втратив справу, в якій намагався домогтися відновлення скасованих виборів.

6 грудня 2024 року Конституційний суд Румунії прийняв знакове рішення, яке анулювало результати першого туру президентських виборів. Перед цим румунська розвідувальна служба повідомила про "агресивну рекламну кампанію, що проводилася з порушенням національних виборчих норм, а також про використання алгоритмів деяких соціальних медіа".

Нагадуємо, що Келін Джорджеску став справжньою сенсацією в першому турі. Цей антисистемний популіст, якого не враховували соціологи, раптово для всіх (включаючи результати екзитполів) зайняв першу позицію за підсумками голосування.

У Сараєві було ухвалено важливе рішення судом після річного розгляду справи проти президента Республіки Сербської, що є частиною Боснії і Герцеговини, Мілорада Додіка.

Його засудили до одного року ув'язнення і заборонили йому займатися політичною діяльністю протягом шести років за його сепаратистські дії.

Додіка обвинувачували у невиконанні вказівок міжнародного представника Крістіана Шмідта, відповідального за підтримку миру в цій балканській державі.

Це рішення суду першої інстанції, яке на даний момент ще не стало остаточним.

У передмісті Парижа правоохоронці виявилися змушені вистрілити в чоловіка, який атакував їх з ножами.

Європейський Союз має намір зменшити імпорт енергетичних ресурсів на 45 мільярдів євро протягом поточного року.

Двох дослідників притягнуть до відповідальності за запуск "коктейлів Молотова" у консульство Росії в Марселі.

Антиукраїнський претендент на президентський пост у Польщі, який вчинив провокаційний вчинок у Львові та висунув загрозу Садовому, зміцнив свої позиції в рейтингу довіри серед політиків.

В Угорщині стартує діяльність українського посла, який відсутній більше двох років.

#Україна #Дональд Трамп #Білий дім #Росія #Туреччина #Сполучені Штати #Прем'єр-міністр #Львів #Країни Балтії #Москва #Володимир Зеленський #Президент (державна посада) #НАТО #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Нідерланди #Російська імперія #Франція #2010 Президентські вибори в Україні #Стамбул #Європейський Союз #Париж #Ймовірна причина #Президент України #Людство #Міністерство закордонних справ #Румунія #Консульство #Уряд України #Бюджет #Інфраструктура #Документ #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Ратифікація #Північна Європа #Марсель #Київ #Корисні копалини #Прокуратура України #Сараєво #Серби #Конгрес Сполучених Штатів Америки #Боснія і Герцеговина #Зв'язки з громадськістю #Ліцензія #Мілорад Додік

Читайте також