
Напередодні другої річниці жорстокого нападу терористичної групи ХАМАС на ізраїльські поселення та музичний фестиваль, у німецькому уряді з'являється певна надія. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що мирний план, створений президентом США Дональдом Трампом у співпраці з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, може призвести до зупинки наступу ізраїльських військ у Секторі Гази та звільнення заручників, які досі перебувають у руках ХАМАСу.
Новий коаліційний уряд Німеччини, що складається з християнських демократів та соціал-демократів, продовжує слідувати курсу свого попередника, який об'єднував соціал-демократів, лібералів і Зелених, і стійко підтримує Ізраїль. Тим не менш, протягом останніх кількох місяців, коли медіа почали демонструвати зображення виснажених дітей та грандіозні руїни в Секторі Гази, берлінська влада також почала висловлювати критику на адресу уряду Нетаньяху.
Незважаючи на протидію деяких членів партії християнських демократів, у серпні 2025 року канцлер Німеччини ухвалив рішення зупинити постачання зброї, яка могла б бути використана Ізраїлем у Секторі Гази.
"Виявлення солідарності з Ізраїлем не означає автоматичну підтримку всіх рішень, ухвалених урядом цієї країни, і не передбачає обов’язкову військову допомогу, зокрема у вигляді постачання зброї", - зазначив Фрідріх Мерц у своєму інтерв'ю для німецького телебачення. Він також підкреслив, що ідею повного припинення поставок зброї до Ізраїлю, яку висувають деякі опозиційні сили та пропалестинські організації, не підтримує.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та міністр закордонних справ країни Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) неодноразово називали останні атаки ізраїльської армії на місто Газа "незрозумілими" та "недоцільними". Окрім того, глава німецького МЗС вимагає безперешкодного доступу гуманітарних організацій до Сектору Гази і забезпечення тамтешнього населення продовольством.
Німецький уряд поки що не характеризує ситуацію в Секторі Гази як "геноцид". Як повідомляють джерела в дипломатичних колах федерального зовнішньополітичного відомства в Берліні, остаточну оцінку цього питання можна буде дати лише після винесення рішення Міжнародним судом ООН у Гаазі, який наразі розглядає відповідний позов.
Офіційний Берлін висловлює критичну позицію щодо визнання Палестини як держави на даному етапі. Міністр закордонних справ Німеччини, в інтерв'ю DW, назвав цей крок, який вже підтримали багато європейських та натовських союзників Німеччини, "передчасним". Він підкреслив, що основною метою залишається досягнення рішення у форматі двох держав. Проте, за словами міністра, реалізація цієї мети можлива лише на завершальному етапі процесу.
Читайте також: Визнання Палестини як держави: Берлін перед дилемою
Після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, уряд Німеччини та практично всі політичні партії в країні підкреслюють право Ізраїлю на існування та захист. Висловлені в 2008 році тодішньою канцлеркою Анґелою Меркель принципи державної доктрини Німеччини, що включають підтримку єврейської держави, залишаються надзвичайно важливими і сьогодні.
Ознайомтеся також із темою: Безпека Ізраїлю як "національна концепція" Німеччини: що це передбачає?
Фрідріх Мерц підкреслює, що Німеччина несе особливу відповідальність за жахливий злочин Голокосту, і ця відповідальність залишається актуальною: "Основи німецької політики стосовно Ізраїлю залишаються стабільними, нічого не змінилося й не зміниться".
Проте суспільна атмосфера в Німеччині зазнала змін. Майже кожні вихідні в різних містах країни відбуваються акції протесту на підтримку палестинських інтересів та населення Сектора Гази, водночас висловлюючи часткову опозицію до існування Ізраїлю як держави.
З іншого боку, проходять й демонстрації на підтримку Ізраїлю, учасники яких привертають увагу до долі заручників, які вже протягом двох років залишаються в руках бойовиків ХАМАС. Як повідомляє поліція, лише в Берліні за останні два роки відбулося близько 700 акцій протесту, причому кількість пропалестинських демонстрацій була приблизно вдвічі більшою за кількість проізраїльських.
У Німеччині певні гасла та плакати, які використовують пропалестинські активісти, визнані незаконними. Як повідомляє профспілка поліції Берліна, правоохоронні органи ведуть розслідування тисячі справ стосовно учасників мітингів. Проте багато з цих справ у підсумку закриваються.
За останні два роки в Німеччині дуже поширився антисемітизм - тобто ненависть до євреїв. У 2024 році кількість антисемітських злочинів у країні зросла на 21 відсоток порівняно з 2023 роком і досягла абсолютного максимуму - 6236 випадків.
За словами посла Ізраїлю в Німеччині Рона Просора, до вже існуючого антисемітизму прихильників правих поглядів додався ще й антисемітизм з боку лівих і пропалестинських груп. "Ми маємо серйозні проблеми з антисемітизмом серед людей лівих поглядів - представників культурної сфери, випускників вишів, в університетах, галереях, театрах, - де Ізраїль та євреїв фактично демонізують і делегітимізують", - сказав Просор в інтерв'ю DW.
Міністр культури Німеччини Вольфрам Ваймер висловився проти ідеї скасування запрошень та ізоляції ізраїльських діячів у культурній сфері. Він спонтанно запросив до Берліна Мюнхенський філармонічний оркестр з ізраїльським диригентом після того, як їхній виступ у бельгійському Генті був скасований організаторами фестивалю. Крім того, за ініціативи Ваймера, німецький сатирик Ян Бемерманн скасував виступ репера Chefket під час своєї виставки в Берліні, оскільки той зіткнувся з критикою за свою антиізраїльську позицію. Критика була викликана фотографіями репера у футболці з картою, на якій була зображена Палестина без Ізраїлю.
Голова Центральної ради євреїв Німеччини Йозеф Шустер у бесіді з DW підкреслив, що багато німецьких євреїв відчувають позитивне ставлення до Ізраїлю. Проте, він вважає, що демонізація цих людей та покладання на них вини за політику уряду Нетаньяху є абсолютно неприйнятними. Шустер також зазначив, що в демократичному суспільстві можливо критикувати дії Нетаньяху, але не можна ставити під сумнів право Ізраїлю на існування.
Проте на деяких пропалестинських протестах або в графіті на стінах можна спостерігати, як використовуються терміни "сіонацисти" або "вбивці дітей", а зірка Давида представлена у формі свастики.
Німецько-палестинське товариство (DPG) у своїх матеріалах зазначає, що після 7 жовтня 2023 року життя палестинців у Німеччині зазнало суттєвих змін. Багато з них мають родичів або друзів, які страждають від жахливих умов у Секторі Гази або стали жертвами дій ізраїльських військових. Члени DPG, разом із адвокатами, які мають критичний погляд на ситуацію, подали позови, зокрема, проти канцлера Німеччини Мерца за звинуваченням у пособництві геноциду.
"Я не підтримую ХАМАС, - зазначив голова DPG Назі Мушарбаш у своєму інтерв'ю для Deutschlandfunk. - Сподіваюся, що серед цивільних громадян Палестини є чимало людей, здатних вплинути на радикалів для досягнення миру. Ми всі виступаємо проти війни та насильства. Наше прагнення - до мирного вирішення конфлікту, заснованого на повазі та взаємному визнанні сусідських відносин."
#Євреї #Німеччина #Deutsche Welle #Поліція. #Антисемітизм #Берлін #Дональд Трамп #Голокост #Соціал-демократія #Прем'єр-міністр #Президент (державна посада) #НАТО #Міністерство закордонних справ (Україна) #Ізраїль #Бельгія #Злочин #ХАМАС #Палестина (регіон) #Біньямін Нетаньяху #Доктрина #Європейський Союз #Місто Газа #Сектор Газа #Геноцид #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Опозиція (політика) #Міністерство закордонних справ #Лібералізм #Заручник #Ісламізм #Гаага #Фрідріх Мерц #Їжа #Збройні сили Ізраїлю #Міжнародний суд ООН #Політична демонстрація #Центральна Рада #Християнська демократія #Ангела Меркель