Колишній в'язень Аушвіцу висловлює підтримку Україні, а Навроцький звертає увагу на злочини, скоєні Радянським Союзом.

27 січня відзначили 81-шу річницю визволення концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау". Російські ЗМІ активно обурюються через висловлювання польського президента під час урочистостей пам'яті.

Проте, аналогії між злочинами нацистів і росіян звучать і від інших ораторів. Це суттєва тенденція: "денацифікаторів", які прославляють "переможців Гітлера", невпинно ставлять поруч із абсолютним злом. Усі спроби російської пропаганди, трольських фабрик, підкупу журналістів та інші засоби не можуть змінити цю ситуацію.

Важко уявити собі більш яскравий символ ненависті до людства на глобальному рівні, ніж Аушвіц. Більше мільйона життів було втрачене з моменту його відкриття в 1940 році до 27 січня 1945 року, коли він був звільнений. Серед жертв переважали євреї, але також постраждали поляки, роми, радянські військовополонені та цивільні особи. У січні 1945 року лише 7 тисяч в'язнів залишалися живими.

"Ці 7 тисяч знайшли свободу у поглядах радянських солдатів. Проте за стінами концтабору Аушвіц в'язнів не очікувала справжня свобода, адже це були ті ж самі радянські війська, які дозволили Адольфу Гітлеру розпочати Другу світову війну в 1939 році, що зрештою призвело до жахливої трагедії Голокосту", - зазначив у своїй промові на річниці звільнення концтабору польський президент Кароль Навроцький.

"Вой на болотах" звучить жахливо. "Знущання над пам'яттю жертв Холокосту" та "переписування історії": на деякий час поляки виявилися більшими супротивниками, ніж українці.

Крім того, після початку повномасштабного вторгнення представники Росії більше не отримують запрошень на пам'ятні заходи в Аушвіц-Біркенау. Ці звичні церемонії об'єднують вцілілих, істориків, лідерів держав та отримують значну увагу в міжнародних ЗМІ.

У 2023 році директор музею Аушвіц-Біркенау, Пьотр Цівінський, зробив гучну заяву, порівнявши війну в Україні з жахами Голокосту. Він провів аналогії між нацистською "мегаломанією" та "схожою хворобливою жагою до влади", що призвела до руйнувань у Маріуполі та Донецьку. Цівінський підкреслив, що в Європі знову відбуваються масові вбивства невинних людей, і, оскільки Росія не змогла підкорити Україну, вона обрала шлях її знищення.

Цього року Пьотр Цівінський відзначив, що ми перебуваємо в непростих умовах, коли "міжнародне право зазнає серйозних порушень, а основи прав і цінностей руйнуються на наших очах".

Але чи не найбільш символічним став виступ 97-річного Бернарда Оффена, одного з тих, хто вийшов з Аушвіцу живим. І хто ще має силу духу та здоров'я виступати перед світовою аудиторією.

У своїй промові, яку активно цитують в міжнародних медіа, він зауважив, що спостерігає сьогодні у світі відродження ненависті: "Я бачу насилля, яке знову виправдовують. Я бачу людей, які вважають, що гнів є важливіший за життя іншої людини".

Про кого саме він це висловив? Враховуючи складну історію Оффена, важко знайти однозначні трактування. Він народився в Кракові, а в Аушвіц потрапив у віці семи років, де загинули його батьки. Після цього він жив у США, Англії, а врешті-решт повернувся до Польщі.

Бернард Оффен -- важлива фігура, коли мова йде про свідків Голокосту. Фільми, спогади, статті - він є героєм цілого наративного епосу про нацистські злочини.

Проте його зацікавлення не обмежується лише злочинами, скоєними німцями.

У своїх недавніх інтерв'ю Оффен відкрито говорить про агресію Росії проти України, проводячи паралелі між сучасними злочинами РФ і власними переживаннями під час Другої світової війни.

Колишній в'язень нацистського концтабору Бернард Оффен активно підтримував кампанію з надання військової допомоги Україні. Він не лише висловлював свої думки публічно, але й закликав людей долучатися до збору коштів на гелікоптери для Збройних сил України. Оффен прямо зазначив, що дії Росії є повторенням злочинів, скоєних німцями, і наголосив на необхідності покласти край російському імперіалізму.

Коли ці особи висловлюють свої думки проти сучасних "денацифікаторів" на публічних майданчиках, це має велике значення. Завдяки їхнім діям річниця звільнення концтабору "Аушвіц" стає не просто "святом російської зброї", а потужним ударом по путінському режиму та його імперським прагненням.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Ярослава Наумова, журналістка, керівниця відділу комунікацій Еспресо