Письменник і художник Бруно Шульц, хоча й залишив після себе небагато творів через трагічний поворот долі, здобув визнання на світовій арені. Його творчість часто порівнюють із такими видатними авторами, як Маркес, Пруст і Кафка. За словами поета Адама Загаєвського, Шульц "знаходив притулок від реальності у світах, які створював сам, проте ніколи не зневажав своє рідне місто Дрогобич, а, навпаки, возвеличував його перед усім світом".
ЮНЕСКО оголосила 1992 рік роком Шульца, а Польща - 2022. У Франції його (посмертно) удостоїли престижної літературної нагороди, а в США документи, що стосуються його життя, представлені в Центрі єврейської історії на Манхеттені. Збірки його творів переведені на всі європейські мови, а також японську та корейську.
За право називати Бруно Шульца своїм діячем культури борються кілька країн (за своє життя він встиг стати громадянином п'яти держав - Австро-Угорщини, Західноукраїнської Народної Республіки, Другої Речі Посполитої, Радянського Союзу та гітлерівської Німеччини), включно з Польщею та Ізраїлем, але він народився та прожив усе життя в Україні, прославивши нашу країну у своїх творах.
Гімназія та перша слава
Бруно Шульц був молодшим сином у сім'ї єврейського крамаря Якуба Шульца та його дружини Гендель-Генрієтти, він народився 12 липня 1892 року в галицькому Дрогобичі. Мистецтвом хлопчик цікавився з ранніх років, тому батьки зробили все можливе для того, щоб влаштувати його до престижної Дрогобицької гімназії імені Франца Йосипа, в якій у різний час навчалися Іван Франко, Лесь Мартович, Василь Стефаник. Саме в цьому навчальному закладі до Бруно прийшла його перша слава, на той час серед однолітків. На написану ним магічну історію про коня звернув увагу вчитель, а потім і директор закладу, який похвалив юного письменника на загальних зборах і зробив його знаменитістю гімназії. Не дивно, що після її закінчення Шульц отримав атестат, у якому красувалися не лише чудові оцінки, а й ремарка: "Рекомендовано вступити до університету". Спочатку Шульц став студентом знаменитої Львівської політехніки, а потім - Віденської академії мистецтв, де вивчав живопис та архітектуру, стажуючись у Варшаві та Парижі.
Художник...
Завершити навчання в академії Шульцу не вдалося через численні труднощі, зокрема хвороби та сімейні проблеми, які, зокрема, включали фінансові труднощі. Це змушувало його час від часу залишати навчання та повертатися додому. Саме тому багато хто вважає його самородком, котрий, отримавши свій талант від природи, зміг самостійно його розвинути. У 1924 році Бруно остаточно оселився в Дрогобичі, де почав працювати викладачем малювання в місцевій чоловічій гімназії. У цей період він активно займався творчістю, створюючи графічні роботи олівцем, а також використовуючи рідкісну техніку кліше-верр — особливий вид "напівфотографічної" гравюри, де образи формуються за допомогою рухів, що нагадують дряпання, на засвіченій фотоплівці. Саме в цій техніці був створений цикл еротичних робіт Шульца під назвою "Ідолопоклоніння", на яких загадкові жінки домінують над чоловіками, зневажаючи їх. Цей цикл викликав неоднозначну реакцію як у літературних критиків, так і у широкої публіки: одні сприймали його роботи як "містичні" та "демонічні", тоді як інші звинувачували художника у "порушенні моральних норм". З усіх олійних творів Шульца до наших днів дійшла лише одна картина — "Зустріч", яка разом із небагатьма збереженими малюнками експонується в Музеї літератури у Варшаві.
...та автор творів
Бруно Шульц, художник за покликанням, завжди прагнув дослідити світ літератури. Його друзі, вражені його талантом у розповідях, підштовхнули його до цього кроку. Перший літературний твір Шульца, збірка "Коричневі лавки", носив відбиток його власного життя; як сам автор зазначав, розповіді в цій книзі можна вважати хронікою духовного розвитку його родини, включаючи навіть ті покоління, які виходять за межі історії та переходять у царину міфології. У 1937 році світ побачила його друга збірка - "Санаторій під Клепсидрою", де термін "клепсидра" відноситься і до водяного годинника, і до невеликих некрологів у газетах, поширених у Польщі. На жаль, Бруно не вдалося створити більше - Друга світова війна та його трагічна загибель перервали його літературну кар'єру. Вважається, що його головним проектом мав стати роман "Месія", проте його рукопис, на жаль, не зберігся. Незважаючи на це, існують декілька містичних теорій, які стверджують, що роман все ж існує, але його публікація затримується з різних причин. Зокрема, одна з версій говорить, що після війни племіннику Шульца, Алексу, запропонували придбати рукопис "Месії", проте він помер за кілька днів до угоди. Інша версія стверджує, що така ж анонімна пропозиція надійшла шведському послу в Україні, але й він пішов з життя незадовго до отримання манускрипту. Найпоширеніша ж теорія говорить про те, що рукопис "Месії" все ще зберігається в архівах КДБ, що означає, що час для його публікації ще не настав.
Між комуністичним режимом і нацистським режимом
На початку Другої світової війни Шульц опинився в ситуації, коли йому довелося адаптуватися до нової влади, що встановилася в Галичині внаслідок конфлікту між ворогуючими сторонами. Йому пощастило уникнути загибелі під час масових розстрілів євреїв, які влаштували нацисти, коли вони захопили Дрогобич. Коли 24 вересня радянські війська увійшли до міста, Шульц, який продовжував викладати в школі, отримав наказ від нової влади створити портрет Сталіна, що був повішений на ратуші. Але вже незабаром його робота стала жертвою голубів, і, спостерігаючи за результатами їхньої діяльності, художник з гіркою іронією зауважив: "Це єдиний випадок, коли я радий, що моя праця знищена". Наступним завданням від влади стало полотно під назвою "Звільнення Західної України", але це зображення не сподобалося замовникам, і Шульца заарештували, підозрюючи його в українському націоналізмі (картина була виконана в синьо-жовтих кольорах), й він пройшов допит у НКВС.
У 1941 році, після приходу нацистів до Дрогобича, Шульц втратив свою роботу, оскільки нова влада закрила всі школи. Однак гауптшарфюрер СС Фелікс Ландау, що відповідав за знищення євреїв у Галичині, почав захищати його. На деякий час художник та його родина змогли відчути себе в певній безпеці; Ландау навіть запропонував Шульцу зайнятися оформленням дитячої кімнати в його домі, використовуючи персонажів з казок братів Грімм. Проте в атмосфері голоду, страху та смерті, хворий і виснажений митець дедалі частіше думав про можливість втечі з рідного міста.
Вбивство в якості акта помсти.
Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Шульца, стала масова страта євреїв у Бериславі, в результаті якої загинули його близькі друзі - Ганна Плоцкер та її наречений. Незабаром після цих трагічних подій всіх євреїв Дрогобича, включаючи родину художника, примусово переселили до гетто. Розуміючи, що їхнє життя може закінчитися в будь-який момент, Шульц, отримавши фінансову підтримку від товаришів з Варшави, вирішив купити фальшиві документи, що дозволили б йому втекти. Він передав свої рукописи та малюнки надійним людям поза межами гетто, сподіваючись забрати їх, коли з’явиться така нагода, але доля розпорядилася інакше. 19 листопада, вийшовши з гетто за хлібом, Шульц став жертвою вбивства на вулиці: його застрелили двома пострілами в голову. Видатного художника та письменника було вбито шарфюрером СС Карлом Гюнтером, який вирішив помститися "покровителю" Шульца Ландау за вбивство свого перукаря кількома днями раніше.
#Євреї #Нацизм #Друга Польська Республіка #Мораль #Письменник #Радянський Союз #Нацистська Німеччина #Ізраїль #Студент #Ескадрилья охорони #Франція #Мангеттен. #Австро-Угорщина #Друга світова війна #Поет #Варшава #Роман #Польща #Швеція #Месія. #Кінь. #Архітектура #Бруно Шульц #Дрогобич #Художник. #Галичина (Східна Європа) #Гімназія (школа) #Японія #Західноукраїнська Народна Республіка #Йосип Сталін #Іван Франко #Малюнок #Літературний критик #Львівська політехніка #Франц Йосиф I Австрійський #Адаме. #Біографія #Рукопис #Марсель Пруст #Василь Стефаник #Гетто #Виготовлення принтів #Живопис
