У середу, 8 липня, Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку продовження процесу вступу України до Європейського Союзу. Водночас євродепутати також схвалили поправку до документа, де висловили жаль з приводу рішення президента України Володимира Зеленського надати Окремому центру спеціальних операцій Північ Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Про це повідомили польські медіа, зокрема Interia Wydarzenia та Polsat.
Поправку щодо УПА до тексту резолюції внесли представники Європейської народної партії, до якої входить Громадянська коаліція та Польська народна партія. Поправку, голосування щодо якої відбувалося в п'яти частинах, ухвалили значною більшістю голосів. Як пише Polsat, за п'яту частину проголосували 592 євродепутати, 42 висловилися проти, а 11 утрималися.
Європейський парламент висловився про нещодавнє рішення президента Зеленського надати ім'я одного з українських підрозділів на честь героїв УПА, зазначивши, що це призвело до "необґрунтованої ескалації". На думку євродепутатів, такий крок "суперечить європейським цінностям" і "підриває добросусідські відносини, а також попередні зусилля, спрямовані на вирішення складних і чутливих питань у двосторонніх історичних стосунках, в дусі щирого примирення".
У тексті резолюції зазначається, що Європейський парламент також висловив жаль з приводу того, що "особливо з огляду на непохитну підтримку Польщею України у боротьбі з російською агресією, було проігноровано факт, що це питання є чутливим і болючим для польського суспільства в контексті оціночної кількості жертв УПА та сімей загиблих".
Під час обговорення документа депутат Європейського парламенту від польської партії "Право і справедливість" Яцек Оздоба разом із колегами висунув усну поправку. Вона передбачала, що в резолюцію буде внесено заклик вшанувати пам'ять близько 100 тисяч поляків і євреїв, "жорстоко вбитих в ході Волинської різанини" (так у польській історії називають цю трагедію - прим. ред.). Крім того, автори поправки вимагали засудити культ УПА та Степана Бандери.
Окрім того, член Європейського парламенту виступив з вимогою прирівняти ідеологію бандерівського руху до нацистської. Проте ця пропозиція не здобула потрібної підтримки і була відхилена.
Волинська трагедія — це двосторонні масові вбивства, що відбулися між поляками та українцями на Волині під час Другої світової війни в 1942-1943 роках. Варшава стверджує, що внаслідок цих подій загинуло близько 100 тисяч поляків. Проте різні історичні джерела вказують на те, що реальна кількість загиблих серед польського населення коливається від 30 до 70 тисяч осіб. Що стосується українців, то їхня кількість жертв оцінюється від 5 до 20 тисяч. Між Польщею та Україною також існують розбіжності у термінах, що описують ці події: Варшава називає їх "геноцидом", тоді як Україна офіційно класифікує їх як "трагедію" та виступає за взаємні вибачення.
#Євреї #Суспільство #Нацизм #Друга Польська Республіка #Ідеологія #Коаліція #Україна #Українці #Російська мова #Володимир Зеленський #Польська мова #Збройні сили України #Друга світова війна #Європейський Союз #Варшава #Поляки #Президент України #Геноцид #Європейський парламент #Документ #Волинь #Степан Бандера #Українська повстанська армія #Сили спеціальних операцій (Україна) #Polsat #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині #Європейська народна партія #Право та справедливість
