Фільм "Бруталіст" незабаром з'явиться в українських кінотеатрах.

20 лютого в український кінопрокат виходить драма Бреді Корбета "Бруталіст", яка оповідає про угорського єврея-архітектора, що тікає зі своєї батьківщини до США і занурюється у важкі реалії життя біженця. Картина вже отримала кілька статуеток "Золотий глобус", також її було номіновано на "Оскар".

Першим образом, що постає перед угорським біженцем, колишнім учнем школи Баугауз у Дессау, архітектором Ласло Тотом, після прибуття в США, є статуя Свободи. Чоловік відчуває таку радість з приводу втечі з Угорщини, де була проголошена радянська республіка, що йому здається, ніби цей монумент перевертається перед його очима та спускається з небес.

Ласло, здається, наближається до здійснення своєї "Американської мрії": у Пенсільванії його зустрічає двоюрідний брат Атілла, який змінив своє прізвище та став власником меблевої компанії. Він запрошує Ласло на роботу з оформлення бібліотеки для заможної особи на ім'я ван Бюрен.

Ласло приймає будь-які проекти, оскільки вдома на нього чекають дружина Ержебет і племінниця Зофія, які не можуть отримати документи для виїзду з країни. Врешті-решт, Ласло разом з Атіллою працює над оформленням бібліотеки в модерністському стилі, що викликає обурення у магната Гаррісона Лі ван Бюрена. Той відмовляється виплатити дві тисячі доларів за працю братів і погрожує судовим позовом. Наступного дня Атілла повідомляє Ласло, що більше не бажає його бачити. Так, відомий архітектор стає простим робітником на верфі, змушеним щоденно важко працювати, жити в притулку для бездомних і вживати героїн.

Майже одразу після прем'єри "Бруталіста" американцеві Бреді Корбету пророкували нагороди та премії. На Венеційському кінофестивалі, де вперше показали драму, Корбет здобув приз за найкращу режисуру і приз міжнародної преси FIPRESCI, потім він одержав "Золотого глобуса" в категоріях "найкращий драматичний фільм", "найкраща режисура" і "найкраща чоловіча роль", а зараз його кіно отримало десять номінацій на премію "Оскар".

Показово, що попередня картина автора 2018 року "Вокс Люкс" була не тільки вкрай холодно сприйнята критиками, а й не окупила свій бюджет у прокаті, попри зоряний каст із Наталі Портман, Джудом Лоу і Стейсі Мартін. Проблема фільму була не стільки в неприємному для американського глядача сюжеті, частково пов'язаному з шутингами в США і терористичними атаками, а й у загальному підході Бреді Корбета до кіно.

Він захоплюється "епічним" жанром: його твори складаються з розділів, які відкриваються увертюрами, а також супроводжуються потужною музикою. У дебютному фільмі Корбета 2015 року "Дитинство лідера" піднесений тон був виправданий, оскільки історія стосувалася дитинства вигаданого диктатора. Проте в "Вокс Люкс" така манера абсолютно не відповідає сюжетній лінії. Режисер міг би створити глибоку драму про жінку, що пережила важкі випробування і, незважаючи на жахіття свого життя, продовжує виступати та долати свої травми через музику.

Натомість він вводить свої улюблені елементи (два розділи фільму мають назви "Генезис" і "Регенезис"), які спрощують сюжет і не інтегруються в загальну концепцію. Інтерпретацію залишено на розсуд глядача, але чомусь Корбет вважає за потрібне взяти цю функцію на себе і в кінці оголосити свій твір портретом XXI століття. Психологічна драма могла б бути піднята до рівня трагедійної опери, як це зробив Ларс фон Трієр у 2011 році в "Меланхолії", де пролог відкривається катастрофою Землі під звуки увертюри з опери Ріхарда Ваґнера "Трістан та Ізольда". Проте Бреді Корбету це не вдалося.

У фільмі "Бруталіст" відсутній конфлікт між змістом та режисерським підходом — це історія про формування світу після Другої світової війни, коли життя багатьох людей було зруйноване, а мігранти змушені були залишати свої ідентичності, аби адаптуватися до життя в новій країні.

Після тривалого періоду важкого життя до Ласло приходить заможний бізнесмен Гаррісон Лі ван Бюрен і пропонує йому взяти на себе роль архітектора для нового ком'юніті-центру в місті. Йому потрібно створити будівлю, в якій поєднаються церква, бібліотека, театр та спортивний зал. Ласло з ентузіазмом береться за цей проєкт, вкладаючи в нього всю свою енергію, проте з часом він починає страждати від наслідків своєї роботи та невігластва оточуючих.

Історія насильства над художником та його страждань заради мистецтва є зрозумілою й зрозумілою. Цю тему було досліджено багато разів, але в інтерпретації Бреді Корбета вона не отримує нових смислів, а лише звучить гучніше (фільм триває три з половиною години і знятий на 70-мм плівці). Цікавою є лише лінія самоідентичності, яка проходить через "Бруталіст" від початку до кінця: Ласло не лише угорець, а й єврей, який пережив всі жахи Голокосту. На початку фільму звучать новини про створення держави Ізраїлю, до якої прямують люди з усього світу, тоді як сам Тот постійно стикається з антисемітськими зауваженнями, які наголошують на його статусі "чужого" у США.

Бреді Корбет має досить віддалене відношення до єврейської спільноти, оскільки сам себе ідентифікує як атеїста. Це контрастує з Едріаном Броуді, виконавцем головної ролі у фільмі "Бруталіст", чії предки були угорськими іммігрантами. Додаткова сюжетна лінія, що стосується етнічності головного героя, перетворює його труднощі в США на не лише звичайну історію митця, а й на відображення певних соціальних проблем, які можуть спонукати до еміграції в Ізраїль. Хоча така структура може романтизувати ізраїльську історію і спростити її (епілог "Бруталіста" відбувається у 1980 році), для Бреді Корбета це, здається, не має особливого значення.

Якби автор обрав для свого героя угорське походження, тоді другорядний конфлікт, пов'язаний з ненавистю американців до мігрантів, не зник би, а лише поглибився б у своїх відтінках. Ласло не зміг би залишити США, та й де б він не був, його переслідувало б тавро біженця, безперервний смуток і відчай вигнанця. Натомість, Корбет накладає одну сюжетну лінію на іншу, щоб в кінці знову повернутися до декларацій і прояснити своє кіно за допомогою кількох влучних і емоційних фраз.

Після завершення Другої світової війни Сполучені Штати стали притулком не лише для численних іммігрантів, які прагнули досягти "американської мрії", а й для величезної кількості європейських художніх творів. Ці витвори мистецтва були в руках дилерів, які продавали їх новоявленим багатіям, що, хоча й не мали жодного естетичного смаку, прагнули стати частиною чогось великого. У фільмі "Бруталіст" Бреді Корбет досліджує цю експлуатацію Старого світу Новим через образи Ласло Тота, європейця, та Гаррісона Лі, американця, який взяв собі нідерландський елемент у прізвищі "ван" і прізвище "Бюрен", напевно, заради звучності. Незважаючи на те, що Корбет вважає себе страждальцем, подібним до Ласло Тота, насправді він більше нагадує Лі: прагнучи наслідувати видатних європейських режисерів (таких як Ларс фон Трієр, який додав "фон" для естетики), він намагається створити "визначне" кіно, але має обмежене розуміння його структури.