Голем: легендарний охоронець, що колись слугував джерелом натхнення для творців американських коміксів, сьогодні перетворився на символ штучного інтелекту.

Зображення рабина Лева і Голема в музеї воскових фігур Мадам Тюссо у Вашингтоні, округ Колумбія. Зображення з Вікіпедії. CC BY-SA 4.0.

Голем протягом багатьох століть був втіленням масивності та грубої сили. Цей образ походить з єврейського фольклору. Згідно з найрозповсюдженішою легендою, рабин у Празі створив цю міфічну істоту -- або "монстра" -- з глини в 16 столітті, використовуючи містичні заклинання, щоб захистити свою пригноблену громаду від погромів. Протягом століть Голем вийшов за межі фольклору, надихнувши таких персонажів, як монстр Франкенштейна Мері Шеллі, ставши центральною темою німих фільмів і сформувавши світ коміксів про супергероїв від DC Comics до Marvel Comics.

Івритське слово "Голем" (‎גּוֹלֶם) вперше зустрічається в Псалмах, де його значення пов'язане з поняттям "безформної маси". Сьогодні образ Голема слугує метафорою для штучного інтелекту (ШІ): він символізує як вірного слугу, так і страх перед невідомими наслідками його дії. Це доводить, що історія Голема залишається актуальною, адже вона відображає сучасні тривоги та прагнення нашої культури.

Голем, що походить з єврейських міфів, часто сприймається як прообраз сучасних супергероїв. Ця легендарна істота, наділена неймовірною силою, є захисником, проте іноді викликає страх і непорозуміння, що нагадує багатьох відомих героїв коміксів. Подвійна природа Голема — одночасно охоронця і аутсайдера — глибоко відображає проблематику супергеройської фантастики, де персонажі часто зіштовхуються з соціальною ізоляцією та викликами, пов'язаними з їхніми надзвичайними здібностями.

Вплив Голема на творців супергероїв доволі глибокий, адже багато ранніх творців відомих у всьому світі персонажів, таких як Супермен, Бетмен, Зелений Ліхтар, Залізна Людина, Тор, Чорна Пантера, Капітан Америка та Люди Ікс, були єврейськими іммігрантами або нащадками єврейських іммігрантів із Центральної та Східної Європи. Для цих творців Голем -- єврейський герой, чиє народження було обумовлено потребою у захисті. Для них -- аутсайдерів, які прагнули захистити слабших у неласкавому до них світі, він був втіленням їхніх власних труднощів та переживань.

Серед усіх супергероїв, Халк, безперечно, найяскравіше відображає суть міфічного Голема. Легендарний коміксист Стен Лі, який разом із Джеком Кірбі створив цього персонажа, колись зауважив: "Якщо подумати, Неймовірний Халк — це Голем". Халк постійно перебуває на межі між захисником і руйнівником, що відображає подвійність Голема — істоти, створеної для служіння та захисту, але здатної завдати масштабних руйнувань, якщо втрачає контроль. У своїх перших появи сіра шкіра Халка ще більше підкреслює його зв’язок із Големом, виліпленим з глини та наділеним непереможною силою.

Роберт Г. Вайнер, фахівець у галузі популярної культури та бібліотекар, який спеціалізується на коміксах, у своєму електронному листі до Global Voices підкреслив:

The association with the Hulk is strong, as noted by Stan Lee, who described the character as akin to a Golem, as well as drawing parallels with Frankenstein's Monster and Jekyll and Hyde. The Hulk embodies a duality, oscillating between the roles of guardian and destroyer. Numerous Golem tales reflect this dual nature: one aspect serves the divine and protects the Jewish people, embodying holiness, while the other presents a threat, unleashing chaos. Film portrayals of the Golem frequently depict this figure as a monstrous entity, often spiraling into uncontrollable rage.

Зв'язок між Халком та Големом є очевидним, оскільки Стен Лі зазначив, що Халк був створений на основі образів, схожих на Голема (також як на Франкенштейна та Джекіла з Гайдом). Халк постає в ролі і захисника, і руйнівника. Багато легенд про Голема містять обидва ці аспекти: з одного боку, він служить єврейському народу та виконує волю Бога, що робить його священним, а з іншого — він може стати загрозою, що приносить хаос. У кіноадаптаціях Голем часто зображається як монстр, який втратив контроль.

У своїй нагородженій книзі "Від Кракова до Криптону: євреї та комікси" Арі Каплан аналізує взаємозв'язок між Суперменом і Големом. Супермен, створений у 1933 році Джеррі Сігелем і Джо Шустером, черпав натхнення з легенди про Голема. Сігел і Шустер, сини єврейських іммігрантів, які втекли від насильства, наділили свого героя рисами, схожими на захисну функцію Голема. У своїх перших пригодах Супермен постає як борець за соціальну справедливість, противник корупції та захисник тих, хто не може за себе постояти. Каплан, автор коміксу DC Comics "Людина зі снігу", в якому Супермен стикається з големом зі снігу, зазначає: "Ім'я Супермена на івриті, Кал-Ель ("Все, що є Богом"), підкреслює його єврейське коріння". Історик Ральф Нюрнбергер також звертає увагу на те, що як Голем, так і Супермен були "створені, щоб помститися за безсильних і незахищених".

Залізна людина має певні паралелі з образом Голема. Його дуговий реактор, що є критично важливим для його існування, нагадує зорю, яка красується на грудях Голема в німому фільмі Пола Вегенера 1915 року. Варто зазначити, що Залізна людина, подібно до Халка, спочатку була представлена в сірому відтінку, що підкреслює вплив Голема на її зовнішній вигляд.

Голем вперше з'явився в коміксах Marvel у 1970-х роках, зокрема в серії "Strange Tales". Він іноді ставав союзником супергероїв у битвах проти нацистів, а іноді виступав як незвичайне чудовисько. Різноманітність його інтерпретацій підкреслює багатогранність сюжету про Голема, який може бути як героєм, так і антагоністом. Це також свідчить про його тривалу популярність у світі літератури. Вайнер в інтерв'ю для Global Voices зазначає:

The essence of folklore lies in its narrative adaptability. Characters drawn from these traditions are frequently fluid, transforming to suit the needs of the story being told. Take the Golem, for instance; it exists in numerous incarnations. Depending on the tale referenced, the Golem can embody both heroic and villainous traits, serving as either a savior or a monstrous figure, illustrating the character's versatility across different narratives.

Це, скоріше, гнучкість фольклорної наративу. Коли ви взаємодієте з персонажами фольклору, вони часто виявляють свою мінливість і можуть трансформуватися в залежності від того, яку історію ви розповідаєте. Голем має безліч різновидів. Він може бути як героєм, так і лиходієм чи монстром, залежно від казки, яку ви обираєте в якості основи (або від нових інтерпретацій цього персонажа).

Вплив Голема виходить за межі фольклору та коміксів і поширюється на сферу технологій та штучного інтелекту. Як творіння, втілене в життя завдяки людській винахідливості, Голем є попередником сучасного поняття роботів та штучного інтелекту. Термін "робот", вперше вжитий на початку 20 століття чеським драматургом Карелом Чапеком у п'єсі "R.U.R." (Універсальні роботи Россума), ймовірно, був натхненний легендою про Голема. У творі Чапека роботи -- це штучні істоти, які, подібно до Голема, спочатку служать людству, але згодом виходять з-під контролю.

Піонери штучного інтелекту та культурні аналітики проводять аналогії між Големом і сучасними AI-системами. Джеффрі Хінтон, відомий як "батько штучного інтелекту", висловив занепокоєння щодо складності та загадковості сучасних нейронних мереж, зазначивши: "Ми не зовсім усвідомлюємо, як вони функціонують". Це викликає асоціації з містичною неясністю, що оточувала Голема та його вчинки.

Роланд Хендель, почесний професор єврейської Біблії та єврейських досліджень в Каліфорнійському університеті в Берклі, проводить цікаве порівняння у своєму електронному листі для Global Voices:

The Golem is unable to articulate words due to its flawed nature, crafted by human hands. This stands in stark contrast to Adam, who, like the Golem, was formed from the earth, yet was bestowed with the divine gift of speech by God. A parallel can be drawn with artificial intelligence, which similarly lacks a soul or self-awareness.

Голем не здатен висловлювати свої думки, оскільки є недосконалим витвором людських рук. Це різко відрізняється від Адама, якого створив Бог із землі, наділивши його даром мови. Подібну аналогію можна провести з штучним інтелектом, який також позбавлений душі та самосвідомості.

Історик Юваль Харарі акцентує увагу на вражаючому зростанні потенціалу систем штучного інтелекту, підкреслюючи їх виняткову здатність до використання та генерування мовних структур. Це контрастує із мовчазним образом Голема, який символізує його недосконалість як витвору людських рук. Спостереження Харарі нагадують нам, що сучасна дійсність часто перевершує вигадку, а технології штучного інтелекту постійно переосмислюють межі людських досягнень та контролю.