"Підтримай "АдН" - інакше ми знову візьмемо Німеччину під контроль". Це заклик, що стосується виборів у Німеччині.

Як російські пропагандисти висвітлювали вибори в Бундестаг.

У грудні 2024 року депутати Німеччини ухвалили рішення про вотум недовіри уряду Олафа Шольца через розпад його коаліції, що призвело до проведення дострокових виборів до Бундестагу 23 лютого.

Після Другої світової війни в Німеччині сформувалася партійна система з двома домінантними партіями та низкою менших. Найбільшими партіями були Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і Християнсько-демократичний союз разом із її баварським партнером Християнсько-соціальним союзом (ХДС/ХСС). Найчастіше великі партії для формування більшості й уряду створювали коаліції з меншими партіями в Бундестазі, як-от із Вільною демократичною партією чи Зеленими. Водночас коаліція між двома домінантними партіями створювалася лише тричі за всю історію післявоєнної Німеччини.

Цьогорічні федеральні вибори виявилися найпоказовішими з 1949 року, адже Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), що перебувала при владі протягом останніх п'яти років, вперше опустилася на третю сходинку, пропустивши вперед ультраправу, євроскептичну та проросійську партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН).

Існує лише два можливих варіанти для утворення коаліції.

У Бундестазі традиційно не було фіксованої кількості депутатів, і число представників нижньої палати могло досягати до 736, як це було під час останнього скликання. Ця особливість пов'язана з виборчою системою Німеччини. Проте в 2023 році був ухвалений законопроєкт, який зменшив кількість депутатських мандатів до 630 — саме стільки народних обранців потрапили до Бундестагу цього року. Згідно з попередніми даними Федеральної виборчої комісії Німеччини, блок ХДС/ХСС, очолюваний Фрідріхом Мерцом, здобув перемогу, отримавши 28,6% голосів виборців. Цей результат дозволив партії зайняти перше місце та розпочати переговори щодо формування нового уряду, хоча їм потрібно буде знайти коаліційних партнерів. Друге місце зайняла ультраправа партія "АдН", яка набрала 20,8% — це історичний максимум для цієї політичної сили, що вказує на зростаючу популярність правих настроїв у країні. Сучасна влада, партія СДПН під керівництвом Олафа Шольца, показала найнижчий результат у післявоєнній історії — 16,4%, зайнявши третє місце за кількістю отриманих мандатів. Четверту позицію посіла партія "Зелені" з результатом 11,6%, а п’яте місце зайняла Ліва партія з 8,8%. Вільна демократична партія та союз Сари Ваґенкнехт, що утворився з вихідців з Лівої партії, не змогли подолати прохідний бар'єр у 5%. Явка виборців склала рекордні 84% з моменту об'єднання Німеччини.

Для формування нового уряду Фрідріх Мерц повинен заручитися підтримкою щонайменше 316 мандатів. Найбільш ймовірним варіантом є створення "великої коаліції" між ХДС/ХСС і СДПН, які в сумі можуть отримати 328 голосів. Однак коаліція з участю партії "Зелені" виглядає менш стабільною через значні ідеологічні різниці. В історії Німеччини не було випадків утворення коаліції між християнськими демократами та "зеленими" на федеральному рівні, хоча на регіональному рівні такі альянси мали місце. Найменш ймовірним є сценарій співпраці ХДС/ХСС з "АдН", оскільки існує традиційне політичне табу на укладання коаліцій з ультраправими партіями. Незважаючи на це, лідерка "АдН" Аліса Вайдель неодноразово заявляла про готовність до діалогу щодо можливого партнерства з ХДС/ХСС.

Злет "АдН" -- головна інтрига виборів

Праворадикальна політична сила "АдН" ("Альтернатива для Німеччини") була заснована у 2013 році. З березня 2021 року вона отримала статус "підозрюваної у праворадикальних намірах" від Федерального відомства з охорони конституції (BfV), внаслідок чого потрапила під особливий контроль. Члени партії неодноразово висловлювалися в нацистському, антисемітському та антимігрантському контекстах.

У січні 2024 року німецький проєкт фактчекінгу і розслідувальної журналістики Correctiv випустив розслідування щодо зустрічі лідерів "АдН" з іншими представниками правих організацій в одному з готелів у Потсдамі наприкінці листопада 2023 року. На зустрічі презентували й обговорювали "план реміграції", який мав реалізуватися у випадку приходу "АдН" до влади. План передбачав депортацію й експатріацію мільйонів мігрантів, зокрема тих, які вже отримали громадянство Німеччини. Розслідування спровокувало тоді багатотисячні протести по всій Німеччині проти ультраправих сил.

"АдН", як і деякі інші праворадикальні сили Європи, користується прихильністю Москви. У серпні 2023 року видання The Insider і Spiegel випустили розслідування, в якому доводили фінансування партії з боку Росії для перешкоджання допомозі Україні. Програма "АдН" на цих виборах передбачала припинення допомоги Україні, скасування санкцій проти Росії та перезапуск газопроводу "Північний потік".

У рамках цієї виборчої кампанії новим аспектом стало те, що "АдН" отримала підтримку від Ілона Маска, який очолює список Forbes і з січня обіймає посаду голови новоствореного Департаменту ефективності уряду в адміністрації Трампа. З листопада 2024 року Маск почав активно критикувати канцлера Олафа Шольца, назвавши його "дурнем". А вже з грудня він відкрито висловлював свою підтримку "АдН". Зокрема, 22 грудня він назвав цю партію "єдиним рятівником Німеччини", а 28 грудня опублікував статтю на її підтримку в газеті Welt am Sonntag. 9 січня він провів спільний ефір з лідеркою "АдН" Алісою Вайдель на своїй платформі X, а 25 січня виступив онлайн на передвиборчому з'їзді партії.

Під час свого візиту до Мюнхенської конференції 14 лютого Джей Ді Венс, віцепрезидент США, зустрівся з Вайдель, але, за даними Politico, відмовився від бесіди з чинним канцлером Олафом Шольцом. У своїй промові на конференції Венс висловив критику на адресу європейських держав, зокрема Німеччини, за відхід від демократичних цінностей та свободи слова. Він поставив під сумнів доцільність захисту такої "недемократичної" Європи в рамках оборонного альянсу, зазначивши: "Як можна обговорювати розподіл бюджетних витрат, коли ми не розуміємо, що саме захищаємо в Європі?". Крім того, Венс закликав до участі в політичному процесі антимігрантські сили континенту, підкресливши: "Якщо ви боїтеся власних виборців, Америка вам не допоможе".

Таким чином, виборчий процес проходив під впливом тиску з боку американських чиновників на підтримку партії, з якою в німецькій політиці існує принцип неприйнятності співпраці, особливо у форматі коаліції. Навіть ситуативне спільне голосування в січні між "АдН" та ХДС/ХСС щодо посилення імміграційного законодавства викликало масові протести, а лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц висловив жаль з приводу цього рішення.

В результаті "АдН" здобула 20,8% голосів, що вдвічі більше порівняно з минулими виборами, де їх підтримка становила 10,3% у 2021 році. Якщо партія продовжить дотримуватися політики "брандмауера", вона отримає можливість зайняти вигідну позицію в ролі найбільшої опозиційної сили, що може призвести до невтішних наслідків для політичної ситуації в Німеччині. Якщо "АдН" зможе зберегти або навіть наростити свою популярність, а провідні політичні сили будуть продовжувати уникати коаліцій з нею, країну може чекати тривала політична криза. Відсутність цієї партії в коаліціях змусить інші політичні сили об’єднуватися за залишковим принципом, створюючи таким чином ідеологічно різнорідні альянси, що загрожує їхній стабільності.

Політична ситуація в Італії після Другої світової війни була надзвичайно нестабільною: протягом 50 років, що слідували за війною, уряд країни змінювався більше ніж 50 разів. Основною причиною цього стала сильна позиція Італійської комуністичної партії, яка на виборах отримувала від 20% до 35% голосів, але залишалася поза коаліційними угодами. У таких умовах Німеччині буде важко підтримувати своє політичне лідерство в рамках Європейського Союзу. Ще більші виклики постануть перед країною, якщо німецькі політичні еліти, під впливом зовнішніх факторів з боку Росії та США, вирішать відмовитися від політики "брандмауера" і дозволять "АдН" увійти до урядових структур. Проте передбачити далекоглядні наслідки такої малоймовірної коаліції буде досить складно.

"Німеччини, як такої, не існує."

Російська пропаганда зосередила основну увагу на тезі про розділеність Німеччини. Для цього пропагандисти скористались історичним фактом про поділ Німеччини на дві частини після Другої світової війни: Східна Німеччина перебувала під контролем радянського сателіта -- Німецької Демократичної Республіки, тоді як на Заході діяв демократичний уряд. У деяких східних землях, які раніше входили до складу прорадянської НДР, "АдН" здобула майже 50% голосів, що подається пропагандою як доказ існування "двох Німеччин". Зокрема, на пропагандистському ресурсі SputnikGlobe опублікували подкаст за участі російського ідеолога Олександра Дугіна, де він доводив існування окремої країни всередині Німеччини:

Феноменальна електоральна карта, яку ми спостерігаємо в Німеччині. Вона дійсно вражає: на всій території колишньої західної Пруссії, яка сьогодні відома як НДР, відкривається зовсім інша реальність. Тут, у Прусії, більшість виборців підтримала "Альтернативу для Німеччини". Дугін також зазначив, що "немає такої країни, як Німеччина, немає німецького народу, а також не існує німецького суспільства".

Так, в історії дійсно була держава під назвою Пруссія, яка до об'єднання Німеччини в 1871 році охоплювала, зокрема, й східні території, що згодом увійшли до складу НДР. Однак Дугін маніпулює фактами. До 1871 року на території сучасної Німеччини існувало безліч незалежних держав, серед яких найбільшою було саме Королівство Пруссія. Саме Пруссія стала тією силою, яка в 1871 році об'єднала німецькі землі в єдину державу — Німецьку імперію. Таким чином, хоча території колишньої НДР і перебували в межах історичних кордонів Пруссії в її розквіті, між цими державами немає суттєвого зв'язку.

Таке яскраве розділення країни за політичними поглядами спостерігається вперше з моменту об’єднання Німеччини в 1990 році, і використання цього факту для підтримки ідеї про "дві Німеччини" є, по суті, маніпуляцією. Отже, подібні твердження виглядають як спроби підірвати єдність Німеччини та поставити під сумнів саму ідею німецької нації.

У мережі Х за тиждень до виборів Дугін описав свою позицію більш містко: "Голосуйте за "АдН" -- або ми окупуємо Німеччину ще раз і розділимо її між Росією та США".

Новина про перемогу Фрідріха Мерца та ХДС/ХСС на виборах була сприйнята пропагандистами вкрай негативно. Зокрема, Дугін охарактеризував цю подію як "не дуже позитивну", вказуючи на "абсолютно антиросійську позицію" Мерца. Водночас російські пропагандисти відкрито висловлювали підтримку радикальним політичним силам у Німеччині. На німецькомовній версії сайту RT вони прямо заявляли про необхідність "посилення антисистемних партій у Німеччині" в інтересах Росії. У тій же статті автори з RT стверджували, що прихід "АдН" до влади є "єдиним шляхом до відновлення конструктивних відносин" між Росією та Німеччиною.

Песимістично результати виборів описує й англомовна RT в матеріалі "Темна ніч для Німеччини: вибори мало що змінять, і нічого на краще". "Попри історичні поразки істеблішменту, він усе одно сформує коаліцію і заведе країну ще глибше у відчай", -- малює видання невтішні перспективи німців. У матеріалі вітається історичний результат "АдН" і водночас жорстко критикується політика "брандмауера", через які партія наразі не має шансів закріпитись у владі.

Схоже на те, що в Україні, де вже добре відомі політтехнології, російська пропаганда активно розпалює регіональну поляризацію результатів виборів і в Німеччині. Вона веде дискусії про "сортування" німців, стверджуючи: "Невід'ємним фактом є те, що основні політичні партії сприймають AfD як партію другого класу, а отже, і її прихильників як виборців другого класу". На думку аналітика RT, ігнорування голосів "АдН" лише підсилює регіональну та соціальну поляризацію в Німеччині, тоді як саме риторика пропагандистів щодо "сортів" виборців сприяє загостренню цієї поляризації.

Одночасно очікується, що новостворена коаліція зіткнеться з проблемами, що може надати "АдН" можливість "проникнути в уряд на наступних виборах у 2029 році або раніше, і, можливо, навіть зайняти в ньому провідні позиції".

У RT також жалкують через результати проросійської антимігрантської сили з протилежного політичного флангу -- "Альянсу Сари Ваґенкнехт", що сформований вихідцями з Лівої партії в січні 2024 року. Партія виступає, як і будь-які ліві, "за соціальну справедливість", водночас, як і праворадикальна "АдН", критикує ліберальну політику захисту меншин. Ваґенкнехт також виступає за припинення військових поставок Україні. Партії не вистачило 0,03% для проходження в парламент. Пояснена така нестача в матеріалі "тривалою та інтенсивною кампанією наклепу" проти партії з боку провідних медіа, зокрема через нібито маніпулювання соціологічними опитуваннями та звинуваченнями у зв'язках із Росією.

Імовірний майбутній канцлер Мерц піддається критиці за свої застарілі атлантичні погляди, особливо в контексті того, що самі США під управлінням Трампа вже відступили від цього підходу.

"Мерц, схоже, не має кращого бачення, ніж, по суті, намагатися змусити Німеччину (можливо, разом із Францією як молодшим партнером і постачальником ядерної зброї) замінити Америку в скороченому, де-факто європейсько-орієнтованому НАТО, яке застигло в саморуйнівній русофобії та безглуздому відтворенні часів холодної війни в дусі Каї Каллас (висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки. -- "ДМ"). Подумайте про це як про нову мутацію атлантизму, в якій більше немає Атлантики".

Під час самої виборчої кампанії RT зазначала, що Мерц може змінити свою позицію щодо "брандмауера", незважаючи на його неодноразові публічні заперечення можливості коаліції з "АдН". Як доказ цього припущення наводилося спільне голосування "АдН" та ХДС/ХСС за антимігрантський законопроєкт наприкінці січня. Відзначалося, що раніше він стверджував, що не голосуватиме з "АдН", але все ж взяв участь у голосуванні, що ставить під сумнів його принциповість. Російська пропаганда використовує такі аргументи, щоб зменшити психологічний вплив політики "брандмауера" на виборців, викликаючи у них відчуття безглуздості голосувати за "АдН" через ймовірну нереальність їхнього приходу до влади.

Відхід Німеччини від центризму надалі прогнозувався й у матеріалі "Велика ставка Маска: чи зможуть німці прогнати свою ліберальну еліту?".

Російська пропаганда також використовувала російськомовні телеграм-канали, орієнтовані на російську діаспору в Німеччині, для дискредитації основних німецьких політичних сил. У таких каналах нерідко репостили публікації власне російських пропагандистів, у яких Фрідріха Мерца називали "канцлером війни" через його проукраїнські заяви, зокрема про готовність передати ракети Taurus Україні. В одному з таких російськомовних каналів із 25 тис. підписників переконували своїх читачів, що Фрідріх Мерц нібито хоче змінити Конституцію Німеччини, щоб "набрати ще більше мільярдів боргів" для того, щоб відправляти допомогу Україні. Поширюючи такі повідомлення, російська пропаганда намагалася не тільки дискредитувати окремі політичні сили, а створити ілюзію безальтернативності, мовляв, лише "АдН" діє в інтересах німецького народу.

Згідно з дослідженням OpenMinds, у Німеччині Telegram став важливим інструментом для розповсюдження ідей ультраправих рухів. Приблизно 40% прихильників партії "АдН" отримують новини через соціальні мережі, в порівнянні з 27% серед усіх виборців. В Open Minds зазначають, що 63% з 244 політичних Telegram-каналів у Німеччині просувають кремлівські наративи, часто перепощуючи матеріали з офіційних російських медіа. Ці канали прагнуть підірвати довіру до основних політичних партій Німеччини та представляють "АдН" як єдине можливе рішення існуючих проблем у країні.