Нагорода Укрінформу поїхала в Чорнобаївку до військової Ярини Чорногуз. Хто ще серед переможців?
Щоби популяризувати твори українських авторів та сенси, які вони несуть читачам у складний період російсько-української війни, цього року Укрінформ започаткував Національний рейтинг "Книжковий інфобум - 2025". Днями оголосили переможців.
До довгого списку прискіпливо внесли загалом 118 книг, надрукованих упродовж року видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі. Із цього числа 14 експертів обрали найнайкращих: книгу для дітей та юнацтва; поетичну; прозову та книгу публіцистики, нонфікшн. У кожній із цих чотирьох номінацій також був "Вибір Укрінформу".
Перший книжковий рейтинг Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", за аналогією до відомої приказки, не став глевким. Бо маємо велике число нових достойних творів української літератури і розуміння, що в період збройного відстоювання незалежності України важливо тримати форпости ідентичності та культури. А дислокуються вони і в тилу, і на фронті. Серед переможців рейтингу "Книжковий інфобум -2025" троє військовослужбовців, а в довгому списку та сучасному літературному процесі - помітно більше.
Генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий підкреслив, що нові книжки українських авторів є літописом нинішніх подій та маркером життєздатності нації. "Укрінформ завжди готовий розповідати про цю діяльність, показувати цей живий процес і постійно тримати руку на його пульсі", - сказав він.
ЛІТЕРАТУРНА І ФІЛОСОФСЬКА ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД: ЯРИНА ЧОРНОГУЗ І МАРИНА ПОНОМАРЕНКО
Сучасна українська література - це творче переосмислення дійсності, індивідуальне медитаційне поле і простір для самореабілітації авторів і читачів у понад 1400 днях повномасштабної російсько-української війни, попри те, що збройна агресія РФ в Україні розпочалася у 2014 році. З огрому написаних творів до довгого списку Національного рейтингу "Книжковий інфобум - 2025" увійшли: 27 прозових книг, 19 - поетичних, 30 - дитячих та 42 книги в жанрі публіцистики, нонфікшн, зазначила голова оргкомітету рейтингу Любов Базів. Переможців обирали за рейтинговою системою "один голос експерта - один бал".
Авторитет експертів "Книжкового інфобуму - 2025" є незаперечним. Номінантів оцінювали, зокрема, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль; Ростислав Мельників, літературознавець та завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова в Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди; а також Ірина Старовойт, літературознавець та доцентка кафедри культурології в Українському католицькому університеті.
Оголошення переможців на урочистій церемонії в Укрінформі 24 грудня стартувало з нагороди в категорії "Найкраща поетична книга". Лаконічність поетичних творів дозволила їм стати мейнстрімом, який відображає найзначніші й концентровані сенси в умовах агресивної війни на території нашої незалежної України.
Назви номінованих збірок вже самі по собі говорять багато: Іван Андрусяк "Третя світова тиша"; Ілля Чернілевський "Час летіти мені..."; Оксана Стоміна "Лірика маріупольських бомбосховищ"; Гаська Шиян "Перехідний стан"; Лесик Панасюк "Сніданок поблизу чорної діри"; Надія Глушкова та Аліна Компанець "Всі ми були живими"; Анна Ютченко "Про неможливість приручити каміння"; Любомир Стринаглюк "Докричатися до живих"... Переможцем стала книга "Нічийний шафран" 30-річної Ярини Чорногуз, яка брала участь у Революції гідності, координує ініціативу "Переходь на українську", а також була бойовим медиком за контрактом і наразі служить розвідницею в 140-му окремому розвідувальному батальйоні Морської піхоти України.
Про авторку - випускницю Києво-Могилянської академії, лауреатку Шевченківської премії за книгу поезій "[dasein: оборона присутності]" минулого року, експертка рейтингу "Книжковий інфобум - 2025" Ярослава Стріха сказала, що Ярина є володаркою багатьох нагород та читацьких сердець. Докторка філософії Гарвардського університету деталізувала, що збірка "Нічийний шафран" Ярини Чорногуз, з одного боку, дуже занурена в літературну і філософську традиції, починаючи з назви, яка, вочевидь, є алюзією на "Нічийну троянду" Пауля Целана - німецькомовного поета єврейського походження, народженого на українських землях.
"Це не єдина літературна або філософська гра, яку можна знайти на сторінках цієї книги. Більше того, ця поезія виходить за межі звичайного книжкового пилу; вона глибоко занурена в існування і чутливо реагує на крайні переживання," - зазначила літературна критикиня.
Під час церемонії нагородження, коли згадували, що диплом вручатимуть Ярині Чорногуз, яка не мала змоги покинути службу, ніхто ще не уявляв, що місцем отримання нагороди стане Чорнобаївка — населений пункт, який став відомим усій країні вже в перші місяці повномасштабного конфлікту, розташований неподалік від Херсона.
У рамках спеціальної номінації "Найкраща поетична книга за версією Укрінформу" перемогу здобула праця Марини Понамаренко під назвою "Путівник по урвищу і околицях". Оксана Ускова, книжкова оглядачка та журналістка Укрінформу, під час вручення нагороди зазначила, що поетеса вважається народною авторкою, адже її вірші часто поширюються, активно цитуються і репостяться в соціальних мережах. Іноді їх навіть крадуть, що свідчить про величезний успіх та популярність її творчості.
"Я щиро вдячна за вірші, які наповнені емоціями, мають терапевтичний ефект і здатні зцілювати. Вони виводять на поверхню наш гнів, наш біль і дарують нам надію", - поділилася Оксана Ускова.
ВИСОКИЙ ШЕЛЬФ ДЛЯ МОЛОДІ: ВОЛОДИМИР АРЕНЄВ І КАТЕРИНА ШТАНКО
До короткого списку номінації "Найкраща книга для дітей та юнацтва" Національного рейтингу "Книжковий інфобум - 2025", організованого Укрінформом, потрапили вісім творів дев'яти авторів. Серед них: "Сніжний Ізюм" Аліни Дихман, "Що таке українська література?" Анастасії Євдокимової, "Музиканти. Четвертий дарунок" Володимира Аренєва, "Вельмишановна Мишо" Галини Крук, "Котулаки і цвіт папороті" Галі Ткачук, "У нас завівся невидимий тигр" Катерини Єгорушкіної та Наталії Пшеничної, "Вершники дощу" Катерини Штанко та "Найкраще немодне заняття" Любові Загоровської.
Найкращою книгою для дітей та підлітків визнано твір Володимира Аренєва "Музиканти. Четвертий дарунок". У цій захоплюючій історії через трьох ключових героїв відтворюються сюжети давніх українських легенд та казок. Серед персонажів виділяється пухнастий рудий кіт, сліпий чорний ньюфаундленд та маленька сова, яка практично ніколи не закриває очей.
Експертка Наталія Марченко, письменниця, зауважила, що в цьому разі йдеться про дитячу книжку як серйозну літературу. На переконання книгознавиці, саме дитяча література має неймовірний вплив на формування нації, народу.
"Протягом більш ніж тридцяти років незалежності в Україні дитячі автори вперше в історії здобули статус професійних письменників для дітей. Тепер вони не залишаються в тіні", - зазначила Наталія Марченко.
Володимира Аренєва експертка назвала письменником "високої полиці". Його твори можуть читати діти й дорослі як взірці найкращого художнього письма. "Ця книжка - про війну, яку людство веде все своє життя", - так експертка охарактеризувала книгу "Музиканти. Четвертий дарунок".
Переможець у категорії "Найкраща книга для дітей та юнацтва" висловив вдячність усім, хто бореться за країну під час російсько-української війни. "Ця книжкова серія була створена як спроба підняти питання професій, які, хоча й залишаються в тіні, насправді є запорукою нашого існування. Побутові аспекти війни, такі як робота залізничників, лікарів та інших, також знайдуть своє відображення у наступних виданнях," - зазначив Володимир Аренєв, підкресливши важливість творчості художника Дмитра Кривоноса в цьому проекті.
Експертка рейтингу та журналістка агентства Укрінформ Ярина Скуратівська, яка є авторкою проєкту "Правда чи міф", оголосила ім’я переможниці спеціальної нагороди інформаційного агентства в галузі дитячої літератури. Диплом був вручений Катерині Штанко за її твір "Вершники дощу".
Ця книжка пропонує сучасним підліткам, яким доводиться дорослішати серед загроз війни, спостерігати за активною життєвою позицією героїв, їхнім спротивом та цікавими пригодами. Катерина Штанко - художник-ілюстратор. За її словами, перебуваючи на березі літературного потоку, пірнула в нього. До речі, доєдналася до дуже яскравого списку письменників-ілюстраторів, в якому - Туве Янсон, авторка Мумі-тролів; Корнелія Функе, Моріс Сендак, Ібан Барренетксеа, Джеральд Бром, Кетрін Петерсен та інші автори.
"Вершники дощу" — це роман, який миттєво привернув увагу літературних критиків і оглядачів. Це друга праця Катерини Штанко. Важливу роль у його написанні відіграли враження молодої 19-річної студентки живопису Кримського художнього училища, яка писала етюд на вершині Роман-Кошу — найвищій точці гори Ай-Петрі. Спогади про красу природи українського Криму, що пронеслися через роки, стали основою для створення образів книжкових вершників дощу.
Коли були завершені перші дві частини фантастичної повісті про творців погоди, в Україні розпочалася масштабна війна, яку не можна було обійти увагою. Саме тому у "Вершниках дощу" з'явилася лінія опору проти вторгнення: твір перетворився на героїчну сагу. За сюжетом, головні персонажі змушені залишити свої родини, фактично борючись за їхнє життя...
Книжка візуальна й насичена образами та метафорами, розповіла Ярина Скуратівська. Експертка резюмувала: "Це особливий світ, вибір і пригоди - неймовірна книжка!".
РЕАЛЬНІ ФАКТИ КУЛЬТУРИ, ДИПЛОМАТІЇ ТА ІСТОРІЇ: РАДОМИР МОКРИК І АРТЕМ ЧАПАЙ
Сучасність, наповнена живими емоціями, тісно з'єднується з минулим у більшості творів, які потрапили до короткого списку на здобуття премії за "Найкращу книгу публіцистики та нонфікшн". Серед 12 претендентів кілька назв присвячені вивченню історичних подій.
Ось альтернативний варіант вашого тексту: Ось повний список: Артем Чапай "Не призначені для війни"; Артем Чех "Гра в маскарад"; Богдан Коломійчук "Приємні передчуття"; Віра Агеєва "Проти культурної забуття. Есеї про національну пам’ять та ідентичність"; Дмитро Крапивенко "Всього на три букви"; Дмитро Кулеба, Володимир Ярославський "Дипломатичні страви в умовах війни"; Маріам Найем "Як дихати вільно? Посібник з деколонізації"; Мирослав Лаюк "Списки"; Марчела Можина "Сторінки українських митців. Ніл Хасевич"; Олег Криштопа "Радіо Афродіта"; Радомир Мокрик "Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії"; Тетяна Огаркова, Володимир Єрмоленко "Життя на межі".
Для тих, хто прагне глибше зрозуміти факти української історії та сьогодення, а також дослідити різноманітні процеси, важливо ознайомитися з довгим списком номінантів. Серед них можна знайти такі видання, як "Вільний у полоні. Книга-діалог із Ігорем Козловським" авторства Анни Грувер та "Генерал Кук. Біографія покоління УПА" Володимира В'ятровича, а також інші цікаві роботи.
У номінації "Найкраща книга публіцистики, нонфікшн" перемогла книга "Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії" Радомира Мокрика. Вибір Укрінформу - "Не народжені для війни" Артема Чапая.
У своїй книзі "Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії" автору вдалося представити складні та важливі теми у зрозумілій та захопливій манері, зазначила Тетяна Гонченко, експертка та книжкова блогерка, яка веде телеграм-канал "Непозбувний книгочитун". Це видання Радомира Мокрика, так само як і його попередня праця "Бунт проти імперії: українські шістдесятники", відзначається доступним стилем викладу і легкістю в читанні, незважаючи на те, що в ньому представлена науково обґрунтована інформація.
Історик і культуролог Радомир Мокрик, який працює в Інституті східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі, висловив подяку за можливість отримати нагороду серед таких видатних номінантів. Він підкреслив, що писати книги під час війни вважає не лише привілеєм, але й своїм моральним обов'язком. За його словами, інформаційна складова є ключовою для досягнення перемоги у війні між Росією та Україною.
"Усі знають, що з перших днів повномасштабної війни Артем Чапай у війську, на найгарячіших позиціях", - нагадала Оксана Ускова. Перший рукопис "Не народжені для війни" був написаний на позиціях у Покровську.
В цілому, військовий автор спочатку створив свою книгу з розрахунком на французьку аудиторію, і її друкована версія з'явилася минулого року, потрапивши одразу до списку найкращих. Цього року англійський переклад отримав високу оцінку від критиків. The Washington Post включила працю Артема Чапая до переліку 50 найкращих нонфікшн-книг 2025 року.
Оксана Ускова зазначила, що для українських читачів ця книга зазнала значних змін. Акценти були істотно переосмислені. Наприклад, для іноземців роз'яснювали поняття Розстріляного відродження та постать Тараса Шевченка. Однак українцям ці речі вже знайомі, адже вони є частиною нашої історії і болю. Крім того, в тексті з'явилося більше особистих роздумів і філософських аспектів, які досліджують трансформацію людини-пацифіста в рішучого захисника України та її культурної ідентичності.
Здавалося б, 116 сторінок - не так і багато. Але сенси і зміст неоціненні.
Найвидатнішу прозу створили військовослужбовець Артур Дронь та Євгенія Кузнєцова.
У номінації "Найкраща прозова книга" експерти одностайно обрали твір 24-річного автора Артура Дроня під назвою "Гемінґвей нічого не знає". Хоча зробити вибір було складно, оскільки серед претендентів були ще багато високоякісних творів.
Короткий список прозових видань рейтингу: Анна Безпала "Кассандра курить папіроси"; Анна Грувер "Нерухомість"; Віра Курико "Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька"; Євгенія Кузнєцова "Вівці цілі"; Іларіон Павлюк "Книга Еміля"; Лєна Лягушонкова "Мій прапор запісяв котик"; Олена Стяжкіна "Чобіток Зельмана"; Павло Дерев'янко "Літопис Сірого Ордену (трилогія)"; Тамара Горіха Зерня "Шептуха".
Книга автора з Івано-Франківщини під назвою "Гемінґвей нічого не знає" вже отримала, зокрема, Премію Юрія Шевельова. Артур, на початку повномасштабної агресії Росії проти України, вирішив стати добровольцем у 125-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Цього року він отримав поранення і був демобілізований. Свій перший збірник віршів він опублікував п'ять років тому.
Літературні дослідники та критики підкреслюють, що в романі Артура Дроня гармонійно поєднуються художнє сприйняття та інтелектуальні міркування. У цьому творі присутнє насичене й живе усвідомлення буття, відкритість до навколишнього світу і людей, а також почуття відповідальності за них. Автор пише щиро та відверто, з акцентом на деталях і вмінням узагальнювати реальний життєвий досвід (Тарас Пастух).
Експертка рейтингу "Книжковий інфобум - 2025" Анастасія Герасимова, літературна оглядачка, арт-критикиня, каже, що книга Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає" дуже гучно завершує рік, отримує не першу нагороду. Донині літературознавці не зійдуться в єдиному визначенні, ця книга - художня проза, есеїстика, автофікшн чи синтетичний жанр, характерний саме для сьогодення?
"Війна із 2014 року настільки ввійшла глибоко в життя кожного з нас, що важко відрізняти, де в літературі вигадка, а де те, що відбувається насправді. Бо події, які ми з вами переживаємо, здаються водночас і фантастичними, і такими, що лякають своєю реалістичністю. Тому книжка Артура - про війну, про людину, про кохання, про дружбу, про втрати; про все, що ми переживаємо зараз, і за що ми тримаємося, щоб залишатися людьми", - каже Анастасія Герасимова.
У рамках спеціальної номінації "Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу" перше місце здобула книга "Вівці цілі" авторства Євгенії Кузнєцової. У своєму відеозверненні до учасників церемонії нагородження, авторка охарактеризувала свій твір як тривожний і меланхолійний, назвавши його "скріншотом життя".
Скільки б переживань і навіть болю не було в книжках, вони надихають, мотивують і дають поживу для роздумів, переосмислення і віри.
#Євреї #Письменник #Журналіст #Росія #Львів #Ярослав Мудрий #Крим #Харків #Одеса #Збройні сили України #Російська імперія #Укрінформ #Георгій Шевельов #Івано-Франківськ #Дощ #Поет #Нація #Буча, Київська область #The Washington Post #Людство #Чернівці #Українська література #Херсон #Літературознавство #Український католицький університет #Військовослужбовці #Житомир #Англія #Війна на Донбасі #Філософія #Тарас Шевченко #Вірш (поезія) #Ізюм #Ужгород #Києво-Могилянська академія (1659—1817) #Іларіон Огієнко #Володимир В'ятрович #Летопис (жанр) #Стяжкіна Олена Вікторівна #Поезія #Проза #Київ #Тернопіль #Пауль Целан #Журналістика думок #Дмитро Кулеба #Колонізація #Культурологія #Галина Крук #Карлів університет #Максим Кривоніс #Штанко Катерина Володимирівна #Артем Чапей #Дитяча література #Ткачук Галина Сергіївна #Чорнобаївка (Білозерський район) #Андрусяк Іван Михайлович #Коваль Олександра Андріївна #Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди #Ніл Хасевич #Туве Янссон
