Суддя Полтавського Шевченківського районного суду Лариса Гольник успішно пройшла співбесіду з Етичною радою в рамках відбору кандидатів на посаду в Вищу раду правосуддя за квотою Верховної Ради України. Під час бесіди члени Ради ставили їй питання щодо конфлікту з попереднім керівництвом суду, дисциплінарних скарг, її публічних коментарів та користування повним доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У 2022 році Етична рада прийняла рішення, що суддя не відповідає вимогам професійної етики та доброчесності. Однією з причин, що вплинула на це рішення, стали її публікації в соціальних мережах. Суддя Гольник не погодилася з висновками ради і спробувала оскаржити їх.
Тепер суддя знову подала документи для участі в доборі до ВРП. У мотиваційному листі вона називає висновок Етичної ради 2022 року несправедливим і пояснює своє рішення балотуватися прагненням змінити судову систему зсередини.
Чому Лариса Гольник прагне зайняти посаду у Вищій Раді правосуддя?
На старті інтерв'ю Лариса Гольник поділилася своїми причинами для участі в конкурсі. Вона підкреслила, що її метою є підтримка реформ у судовій системі, захист незалежності суддів та зміцнення довіри населення до системи правосуддя.
Серед ключових викликів, з якими стикається судова система, кандидатка виокремила корупційні прояви, низький рівень відповідальності суддів за правопорушення та наявність кругової поруки.
Гольник також підкреслила, що існує суттєва різниця між загальними даними про рівень суспільної довіри до судової системи та оцінками тих громадян, які особисто були залучені до судових розглядів.
На її думку, судді мають відкрито пояснювати обставини, які можуть викликати сумніви щодо їхньої доброчесності, а судові рішення повинні бути обґрунтованими та передбачуваними.
Суперечність з адміністрацією суду та звинувачення у тиску.
Велику порцію бесіди було відведено для обговорення конфлікту Гольника з екс-головою суду.
Кандидатка вважає, що початок конфлікту можна пов'язати з її участю в розкритті можливих корупційних схем і співпрацею з правоохоронними структурами.
Вона зазначила, що після цих подій опинилася під пресом обмежень у суддівських винагородах, отримала невтішні характеристики з боку служби, а також стикнулася з труднощами в організації своєї роботи та навчальних процесів. Крім того, Гольник поділилася інформацією про спроби поставити під сумнів її психічний стан та відчуття ізоляції серед колег.
Суддя зазначила, що зверталася за захистом до органів, відповідальних за управління суддями, а також до правоохоронних структур і судових інстанцій.
Зокрема, вона згадала розгляд ситуації Радою суддів України у вересні 2017 року, приписи НАЗК і часткове повернення невиплаченої суддівської винагороди.
Члени Етичної ради неодноразово прояснювали хронологію конфлікту та цікавилися, чи намагалася Гольник вирішити його без залучення громадськості.
Кандидатка повідомила, що зверталася до зборів суддів, Ради суддів України, суддів апеляційного суду та керівництва свого суду. За її словами, вона намагалася знайти мирне вирішення проблеми, проте ці зусилля не увінчалися успіхом.
Гольник пояснила, що публічно говорити про конфлікт почала після того, як інші способи захисту виявилися недостатніми.
Під час співбесіди вона також згадала напад на неї та чоловіка, оприлюднення персональних даних, інформації про заходи безпеки та нібито підроблене судове рішення від її імені.
Безліч скарг та кримінальних справ.
Члени Етичної ради запитали про кількість дисциплінарних скарг та кримінальних справ, в яких була залучена кандидатка.
Гольник орієнтовно згадала близько 50 дисциплінарних скарг і від 10 до 20 кримінальних проваджень із 2017 року.
Вона вважає, що значна кількість запитів була необґрунтованою та могла слугувати інструментом для тиску.
Окремо члени Ради запитували про взаємини Гольник із громадянами Бойком і Сікаловим, які згадувалися у зв'язку зі скаргами та інформацією про кандидатку.
Гольник підтвердила наявність конфліктних ситуацій, але наголосила, що оцінює дії цих осіб, а не їхні особисті якості.
Вона визнала право громадян критикувати суддів і подавати дисциплінарні скарги, водночас заявивши, що таким правом можуть зловживати.
У процесі обговорення також виникали теми, пов’язані з цивільними позовами, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації.
За інформацією Гольник, Сікалов дійсно подавав такий позов, але згодом вирішив його відкликати. Кандидатка зазначила, що Бойко подав два різних позови, один з яких на той час знаходився на етапі апеляційного розгляду.
Чому суддя проводила пошук у Реєстрі стосовно справи Сікалова?
Один із найбільш глибоких аспектів співбесіди стосувався питань, пов'язаних із застосуванням Гольник для отримання повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Члени Етичної ради звернулися до даних про запити, які кандидатка виконувала в жовтні 2024 року.
Зокрема, вони підкреслили, що не раз здійснювали пошук за запитом "Сікалов поновлення" та аналізували судові рішення, що стосуються цієї особи.
Члени Ради поставили питання, чому Гольник шукала вихід із ситуації, орієнтуючись на ім'я особи, з якою у неї були конфліктні стосунки, і яким чином це корелює з її професійними обов'язками.
Кандидатка відповіла, що вивчала судову практику.
Під час додаткових запитів вона не змогла згадати деталі кожного з окремих пошуків.
Члени Етичної ради також підняли питання щодо використання повного доступу до документів, які могли бути недоступними для широкого огляду.
Гольник стверджувала, що її діяльність з Реєстром була тісно пов'язана з аналізом судової практики.
Facebook, іронія та коментарі з елементами антисемітизму.
Ще однією значущою темою обговорення стала діяльність судді в мережі Facebook.
Гольник підтвердила, що активно управляє власною сторінкою. Вона зазначила, що використовує соціальну мережу для донесення інформації до суспільства, акцентуючи увагу на питаннях правосуддя та захищаючи свою репутацію.
Члени Етичної ради висловили зацікавленість щодо емоційності її публікацій, застосування сарказму, а також дотримання норм Кодексу етики суддів.
Кандидатка підкреслила, що судді мають можливість коментувати значущі соціальні теми. Вона також додала, що використання іронії чи сарказму не є автоматичним свідченням про порушення етичних норм професії.
Одночасно Гольник визнала важливість обережності в публічних висловлюваннях і зазначила, що має намір стати більш терпимою.
Один з членів Етичної ради підкреслив важливість коментарів, які залишають інші користувачі під публікаціями. У ході обговорення були підняті питання щодо образливих та можливих антисемітських висловлювань.
Гольник спростувала інформацію про те, що вона сама розповсюджувала подібні коментарі.
Вона зазначила, що не може постійно стежити за всіма коментарями під дописами, але вживає заходів для блокування неприйнятних висловлювань, коли їх виявляє.
У своїх відповідях кандидатка також згадувала практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Delfi AS проти Естонії.
Пост про дисциплінарного інспектора: чи відчувався тиск?
Під час інтерв'ю учасники Етичної ради згадали статтю Гольник, в якій висвітлюється діяльність дисциплінарного інспектора, що займався питаннями, що стосуються її особи.
У своєму дописі кандидатка висловила критику щодо рішень інспектора, ставила під сумнів його об'єктивність та додала світлину.
Член Етичної ради поцікавився, чи може така публікація бути сприйнята як тиск на особу, що здійснює дисциплінарні функції.
Гольник не прийняла таку інтерпретацію.
Вона висловила думку, що вважає допустимою публічну критику рішень і дій державних діячів. На її думку, авторитет судової системи підривають не стільки критичні коментарі, скільки можливі правопорушення, вибірковість та подвійні стандарти в діяльності відповідних інститутів.
Критичний аналіз самої Етичної ради
Члени Ради також звернулися до Гольник із запитом щодо її статті, опублікованої 6 вересня.
Згідно з їхнім розумінням, повідомлення містило коментарі про упередженість запитів, що надходили від українських та іноземних членів Етичної ради.
Кандидатка відхилила таке тлумачення своєї статті.
Вона зазначила, що її основна критика стосувалася якості підготовки матеріалів, перевірки фактів і застосування інформації, отриманої зі скарг третіх осіб.
Гольник підкреслювала, що для правильної оцінки допису важливо враховувати його в цілому, а не лише розглядати окремі частини.
Кримінальне розслідування за допомогою Facebook
Під час інтерв'ю було згадано рішення суду, ухвалене 17 червня 2026 року.
Відповідаючи на запитання члена Етичної ради, суд наказав представнику Державного бюро розслідувань внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до заяви громадянина.
Звернення, як випливало із запитань, стосувалося дій Гольник у Facebook.
Кандидатка зазначила, що не впевнена, чи була реалізована ухвала та чи було відкрито відповідне провадження.
Також вона повідомила, що їй не відомо про набуття нею процесуального статусу в такому провадженні.
Гольник категорично спростувала поширення антисемітських коментарів.
Відсторонення від розгляду справи, що стосується кандидатки.
Члени Етичної ради детально обговорили процесуальне рішення, прийняте 26 березня 2026 року.
Відповідно до деталей, представлених під час інтерв'ю, Гольник аналізувала клопотання про самовідвід іншого судді.
Цей суддя мав розглядати скаргу щодо внесення відомостей до ЄРДР у справі, пов'язаній із самою Гольник.
Член Етичної ради запитав, чи не виникала за таких обставин особиста зацікавленість кандидатки та чи могла вона брати участь у розгляді відповідного процесуального питання.
Гольник заперечила упередженість.
Вона підкреслила, що не формувала склад суду і не аналізувала суть скарги, а лише розглядала клопотання іншого судді про самоусунення.
Чи можна не застосовувати закон заради суспільного інтересу
Ще однією важливою темою, яка неодноразово обговорювалася членами Етичної ради, стало ставлення кандидатки до дотримання закону.
Їй ставили питання про те, чи може вона ігнорувати правову норму, якщо вважає, що це відповідає суспільним інтересам.
Гольник спростувала твердження про те, що вона підтримує свавільне нехтування законом.
Вона пояснювала, що йдеться про необхідність співвідносити різні правові вимоги та захищені законом інтереси.
В якості ілюстрації кандидатка навела випадок, коли повідомлення про правопорушення в певних ситуаціях може призводити до необхідності розкриття інформації.
Члени Ради не раз піднімали питання та наполегливо просили дати чітку відповідь.
Суперечки в ході інтерв'ю
Упродовж розмови члени Етичної ради кілька разів просили Гольник відповідати коротше та безпосередньо на поставлені запитання.
Кандидатка, в свою чергу, намагалася роз'яснити контекст подій, про які їй ставили запитання.
Через це виникали повторні запитання, перебивання та суперечки щодо порядку проведення співбесіди.
Гольник неодноразово висловлювала зауваження до повноти матеріалів, на які посилалися члени Ради, та до формулювання окремих запитань.
У завершальний момент зустрічі вона ще раз підкреслила важливість захисту осіб, що розкривають неправомірні дії, об'єктивної оцінки претендентів, а також притягнення до відповідальності тих, хто здійснює правопорушення.
Гольник також підкреслила своє право на професійний ріст та можливість взяти участь у конкурсі на посаду в Вищій раді правосуддя.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua та слідкуйте за новинами на Google Новини SUD.UA. Не забудьте підписатися на наш VIBER та WhatsApp, а також на сторінки в Facebook, Instagram і Х, щоб залишатися в центрі найважливіших подій.
#
