Берлінські лікарні виявилися піддані ризику від диверсійних атак.

У медичних установах Берліна висловлюють стурбованість з приводу зростання випадків підозрілих інцидентів, зокрема кібератак, дронів, що літають над територією, та підпалів. Фахівці попереджають, що лікарні можуть виявитися уразливими для таких атак.

Асоціація лікарень Берліна (BKG) висловила занепокоєння з приводу низки "незрозумілих інцидентів", що сталися в медичних закладах столиці Німеччини. Серед них - випадки вторгнення безпілотників, кібератаки, зломи та підпали. BKG зазначила, що німецькі спецслужби вважають принаймні деякі з цих подій можливими проявами гібридної війни. У заяві асоціації наголошується, що забезпечення безпеки медичних установ "перестало бути виключно внутрішньою справою лікарень, а стало спільним завданням, яке вимагає співпраці з правоохоронними органами".

Представники організації, зважаючи на питання безпеки, відмовилися надати DW точні координати місць, де сталися інциденти, згадані у документі. У ньому також підкреслюється, що "зростаюча гібридна загроза" змусила BKG активізувати обізнаність серед лікарень Берліна про важливість вжиття ефективних заходів для самозахисту. У столиці Німеччини налічується більше 80 медичних закладів, серед яких Charité — найбільша університетська клініка в Європі, заснована у 1710 році, що пропонує широкий спектр медичних послуг і використовує передові методи діагностики та лікування.

Тим часом із повідомлень ЗМІ відомо, що в листопаді 2025 року потужний вибух серйозно пошкодив лікарню Vivantes на південному сході Берліна. Через кілька годин спалахнула пожежа біля входу в Charité, розташованій у середмісті Берліна. В обох випадках постраждали відділення для лікування онкохворих. Це спонукало уповноважені органи розпочати розслідування за підозрою в політично мотивованому підпалі.

Минулого літа в столиці Німеччини, у підвалі військового шпиталю Бундесверу (BWK), було зафіксовано шість випадків виникнення пожеж. Газета Berliner Zeitung, посилаючись на джерела з розвідувальних служб, повідомила про можливий зв'язок цих інцидентів із лікуванням українських військових у BWK. У відповідь на це, Федеральне відомство з охорони конституції (BfV) заявило, що наразі не виявлено ознак активізації діяльності іноземних розвідок або інших установ іноземних держав, пов'язаної з лікарнями.

Однак BfV нагадало, що останніми роками лікувальні заклади ставали мішенню всіляких кіберзлочинців, і розповіло, що розслідує серію кібератак у Німеччині з використанням програм-вимагачів, вчинену, ймовірно, російськими хакерами. "Дедалі більше явних ознак того, що межа між кібершпигунством і кіберзлочинністю швидко розмивається. Прямий зв'язок із російськими державними органами, як правило, однозначно довести неможливо", - констатує BfV.

Мануель Атуґ (Manuel Atug) є засновником AG Kritis — асоціації, що об'єднує фахівців, які працюють над підвищенням рівня безпеки інформаційних технологій та стійкості критичної інфраструктури в Німеччині. У бесіді з DW він зазначив, що медичні заклади частіше стають об'єктами атак з боку злочинних угруповань, які застосовують програми-вимагачі, у порівнянні з бюджетними установами.

"Зазвичай питання зводиться до фінансів. Це доволі поширене явище, але, звісно, існують також випадки диверсій чи шпигунства. Нещодавно ми стали свідками зламу систем лікарень і зафіксували польоти дронів над ними", - підкреслив Атуґ. Він зазначив, що медичні заклади завжди залишаються привабливими цілями для злочинців, адже часто через нестачу фінансування вони не мають достатніх засобів безпеки, особливо це стосується невеликих клінік. "Деякі лікарні просто не мають ресурсів, в той час як інші отримують кошти, але вважають за краще вкладати їх у свої прибуткові підрозділи", - додає засновник AG Kritis.

Водночас Атуґ вказує на дедалі помітнішу в німецькому суспільстві "готовність застосовувати насильство". Експерт пов'язує цю тенденцію з дезінформацією, що поширюється в інтернеті. "Це загальний рівень агресії, який не обмежується кібератаками чи актами диверсій", - вважає він. У 2024 році по всій Німеччині було зареєстровано 683 випадки насильства щодо пожежників, загалом постраждали 1012 осіб. За даними Федерального управління кримінальної поліції (BKA), щодо представників інших рятувальних служб зафіксовано 2042 подібні випадки.

На початку року внаслідок підпалу двох опор високовольтної лінії електропередач на південному заході Берліна близько 100 тисяч мешканців столиці Німеччини опинилися без опалення, електрики та доступу до інтернету на кілька днів у зимовий період. Анархістська група взяла на себе відповідальність за цей акт, заявивши, що їх метою є напад на "військово-промисловий комплекс".

27 січня 2026 року в Берліні сталася надзвичайна подія – імовірний підпал в єврейській лікарні, внаслідок чого постраждали 14 осіб. За попередніми даними, 71-річний пацієнт, ймовірно, свідомо підпалив предмет у своїй палаті, що призвело до загоряння матраца і подальшої пожежі. Слідство з цього інциденту проводить кримінальна поліція Берліна за підтримки відповідних служб безпеки.

Фелікс Нойман, фахівець з питань боротьби з екстремізмом і тероризмом у рамках Фонду Конрада Аденауера, який тісно пов'язаний з Християнсько-демократичним союзом (ХДС), зазначає, що Німеччина має ще багато роботи для забезпечення захисту критичної інфраструктури від загроз. "Вжиті заходи мали місце, але вони були запізнілі та недостатні. Чи готові ми до сучасних викликів? Ні, не зовсім. Проте, чи тривають обговорення та розробка стратегій для поліпшення ситуації? Безумовно," - підкреслив Нойман у своєму інтерв'ю для DW.

Тим часом у BKG кажуть, що столиця ФРН уже рухається в правильному напрямку завдяки рамковому плану з цивільної оборони лікарень, представленому влітку 2025 року. Берлін став першою федеральною землею, яка розробила подібний документ. Однак додатково необхідні цільові інвестиції в структурну та технічну стійкість системи охорони здоров'я.

У жовтні 2025 року Німецький інститут лікувальних закладів (DKI) спільно з компанією Institute for Health Care Business (HCB) представили результати дослідження, яке аналізує необхідні інвестиції для забезпечення безпеки німецьких лікарень в різних умовах. Автори дослідження виявили широкий спектр проблем у сфері безпеки, серед яких можна виділити нестачу медичного персоналу, недостатній рівень кіберзахисту, уразливі точки доступу, а також значну готовність до можливих загроз, пов'язаних з хімічними, біологічними, ядерними та військовими чинниками.

Дивіться також: Німеччина зміцнить свої розвідувальні служби у відповідь на удари по інфраструктурі.

Дослідження також викрило, що поточних запасів медикаментів, крові та техніки для аварійного енергопостачання вистачить тільки для режиму роботи мирного часу. Перелічені проблеми однаково стосуються реабілітаційних центрів, будинків для літніх людей та психіатричних клінік. Для захисту німецьких лікарень від наявного рівня загроз потенційних кібератак і диверсій необхідно 2,7 мільярда євро плюс операційні витрати в розмірі 670 мільйонів євро на рік, зазначено в дослідженні.

29 січня Бундестаг схвалив законопроєкт, спрямований на посилення захисту критичної інфраструктури Німеччини, зокрема ІТ- та телекомунікаційні системи. Чинне законодавство було посилено після підпалу опор ЛЕП у Берліні. Відповідаючи на запит DW, МВС федеральної землі Берлін визнало, що в столиці, як і раніше, зберігається високий рівень так званої абстрактної загрози.

Це пов'язано як із активізацією шпигунської та диверсійної діяльності іноземних спецслужб, зокрема Росії, так і зі зростанням загроз від екстремістських угруповань. "Антиконституційні сили та спецслужби беруть участь у заходах, які спрямовані на розхитування громадського порядку, послаблення функціонування держави та створення атмосфери страху серед населення, організацій і компаній", - підкреслили в Міністерстві внутрішніх справ.