Після здобуття перемоги на виборах у Берліні Ліва партія планує провести експропріацію житлових приміщень, що належать концертам у столиці Німеччини. Для реалізації цього задуму їй потрібно буде подолати численні політичні, юридичні та фінансові виклики.
Ліва партія, яка 20 вересня перемогла на земельних виборах у Берліні, - єдина велика політична сила, що брала участь у цій виборчій кампанії, яка обіцяла втілити в життя результати референдуму, що пройшов іще у вересні 2021 року. Тоді 57,6 відсотка берлінців, які взяли участь у голосуванні, висловилися за націоналізацію квартир великих компаній, яким належить понад 3000 об'єктів житлової нерухомості в німецькій столиці.
Федеральний уряд Німеччини запевняє, що не допустить цього. Тож чи зможуть Ліві виконати свою передвиборчу обіцянку? І як Берлін опинився в такій ситуації?
Які обіцянки давали Ліві під час виборів у Берліні?
Ліві були одними з головних прихильників багаторічної кампанії, ініційованої активістами та низовими організаціями, що проходила під гаслом "Deutsche Wohnen & Co. enteignen" ("Експропріювати Deutsche Wohnen & Co") і завершилася успіхом. Deutsche Wohnen - великий забудовник, що володіє понад 140 тисячами квартир по всій Німеччині, з яких 100 тисяч у Берліні.
Учасники ініціативи зазначали, що якщо столична адміністрація націоналізує цю та кілька інших великих житлових компаній, вона зможе перевести близько 270 тисяч квартир у Берліні в державну власність і пропонувати їх в оренду за доступними ставками. Інші джерела оцінюють цю кількість приблизно у 240 тисяч.
Ця ініціатива отримала підтримку у значної кількості виборців. Відповідно до результатів опитувань, питання житла та його орендної вартості стали головними проблемами для берлінців під час останніх земельних виборів. Приблизно 25% орендованих квартир і будинків у Берліні вже знаходяться у держвласності, зокрема, у таких державних компаній, як Berlinovo. У разі реалізації ідеї націоналізації, ця частка, ймовірно, перевищить 30%.
Чому був присвячений референдум у Берліні в 2021 році
У вересні 2021 року в Берліні відбувся референдум, на якому мешканцям столиці Німеччини було запропоновано висловити свою думку "за" чи "проти" п’ятипунктового плану. Одним із ключових аспектів цього плану була націоналізація житлових одиниць, що належать великим житловим компаніям. Також пропонувалося передати управління нерухомістю організації зі суспільно-правовим статусом, залучаючи до цього процесу представників держави, орендарів та місцеві громади. Окрім цього, план включав заборону на будь-яку реприватизацію житлового фонду, а також передбачав виплату компенсацій девелоперським компаніям, які були б "значно нижчими" за ринкову вартість об'єктів, що підлягали націоналізації.
Щодо юридичної значущості референдуму, то результати голосування носили рекомендаційний характер. Це означає, що уряд землі, який на той момент очолювала коаліція Соціал-демократичної партії (СДПН), Зелених та Лівих у Берліні, не мав обов'язку терміново впроваджувати запропонований план.
Натомість тодішня бургомістерка, соціал-демократка Франциска Ґіффай (Franziska Giffey), сформувала експертну комісію з 13 осіб, до якої увійшли колишні міністри юстиції та експерти з конституційного права. Перед ними було поставлено завдання з'ясувати, чи не порушує план Конституцію Німеччини, і як можна організувати виплату компенсацій у разі націоналізації. У 2023 році комісія дійшла висновку, що націоналізація житлового фонду є законною та можливою, хоча бюджетні питання все ще потребують уточнення.
Уряд під керівництвом ХДС відмовився від ідеї націоналізації житлового фонду.
У той період у Берліні сформувався новий уряд під керівництвом Каї Веґнера (Kai Wegner) з Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Він оголосив, що, незважаючи на рекомендації комісії, не буде націоналізувати жодні компанії в сфері нерухомості. Одночасно стало відомо, що берлінський осередок ХДС отримував значні фінансові внески, які сягали сотень тисяч євро, від великих компаній, що працюють у галузі нерухомості.
У відповідь на це уряд Веґнера оголосив про намір створити спеціалізований законопроект, який визначить правила для усуспільнення майна, при цьому виключивши можливість націоналізації. Підготовка цього законопроекту має завершитися до грудня 2025 року. Однак громадянська ініціатива "Deutsche Wohnen & Co. enteignen" відкинула дану пропозицію як абсурдну і залучила групу юридичних експертів для розробки альтернативного законопроекту, що стосується націоналізації та усуспільнення. Крім того, вони пообіцяли розпочати нову кампанію, спрямовану на реалізацію результатів референдуму 2021 року.
Конституція Німеччини передбачає можливість націоналізації, проте...
Спочатку ініціатори голосування базували свій задум на статтях 14 і 15 Основного закону Німеччини. Перша стаття стверджує, що хоча право власності в країні охороняється, "націоналізація може бути здійснена лише в інтересах суспільства". Друга стаття уточнює, що "земельні ділянки, природні ресурси та засоби виробництва можуть бути передані у власність держави або в інші форми державного управління з метою націоналізації відповідно до закону, який визначає характер і обсяги компенсації".
Законопроєкт, ініційований активістами руху "Deutsche Wohnen & Co. enteignen", містить обидва ці компоненти. Проте, хоча стаття 14 Конституції Німеччини активно застосовується, наприклад, під час будівництва нових автомагістралей, стаття 15 досі не була використана жодного разу.
Це нова сфера застосування права, і ніхто до кінця не знає, чим все закінчиться, якщо спробувати реалізувати це на практиці. Деякі юристи вважають, що такий план суперечитиме європейському законодавству. Житлові концерни майже напевно оскаржать ці заходи в суді й вимагатимуть більшої компенсації, ніж влада готова їм виплатити.
Канцлер Мерц гарантує, що націоналізація не відбудеться.
Канцлер Німеччини та лідер ХДС Фрідріх Мерц швидко відреагував на успіх Лівої партії на берлінських виборах, пообіцявши розробити законодавство на федеральному рівні, яке заборонить регіональним урядам націоналізувати приватні активи.
"Йдеться не лише про заборону певних дій у Берліні. Основна мета - передати ясний сигнал міжнародним інвесторам: у Німеччині не відбувається експропріація приватної власності", - зазначив Мерц під час пресконференції після виборів.
Проте залишається незрозумілим, чи має федеральний уряд право втручатися в справи земель, ставлячи їм перепони. Раніше Конституційний суд Німеччини визначив, що федеральна влада не може пропонувати закони виключно з метою ускладнити автономне прийняття рішень земель.
Що тепер буде з націоналізацією в Берліні
Проте наразі неясно, чи зможе Ліва партія реалізувати свої наміри щодо націоналізації житла. Хоча вони здобули перемогу на виборах, їм недостатньо місць у земельному парламенті для самостійного формування уряду. Тому їм потрібно буде вести переговори з можливими союзниками для створення правлячої коаліції в Берліні. Єдиний реальний варіант для Лівих — це знайти спільну мову з СДПН та Зеленими, оскільки ХДС і ультраправі "Альтернатива для Німеччини", які також потрапили до парламенту, не можуть бути враховані як партнери. Проте, ці переговори, ймовірно, не будуть простими. Через опір з боку федерального уряду та гострі дискусії щодо націоналізації, які викликають розбіжності навіть у середовищі СДПН та Зелених, план Лівих може стати суттєвою перешкодою під час формування коаліції. Крім того, існують й інші проблеми: Лівим закидають брак рішучості у боротьбі з антисемітизмом всередині партії.
Незалежно від результатів переговорів, Ліві визнають, що процес експропріації та соціалізації житла вимагатиме значного часу. Крім того, знадобиться ще більше часу, перш ніж ці ініціативи зможуть суттєво вплинути на орендні ставки в Берліні.
У той же час Ліва партія підготувала ряд законопроєктів, які, на думку експертів, можуть швидше вирішити питання, зокрема, проект закону про обмеження цін на оренду житла. Проте здається, що берлінці стали менш прихильні до ідеї націоналізації. Незважаючи на успіх Лівих на виборах у землі, нещодавнє опитування infratest-dimap показало, що лише 37% жителів столиці Німеччини підтримують націоналізацію компаній, що займаються нерухомістю.
#
