Маріуполь у 50-х роках: в Інтернеті з'явилися архівні світлини.

Місто Маріуполь, яке в даний час знаходиться під російською окупацією, має глибоке і довге минуле, що налічує кілька століть. Його виникнення можна віднести до XVI століття, коли українські козаки створили тут охоронний пункт, що згодом еволюціонував у фортецю для захисту від нападів ворогів.

У 1778 році, після ліквідації козацтва, на цьому місці було засновано повітове місто Павловськ, яке згодом отримало ім'я Маріуполь, що означає "місто Марії". У 1950-х роках, коли Маріуполь носив назву Жданов, його вигляд кардинально відрізнявся від сучасного. Нещодавно в Інтернеті з'явилися архівні знімки, які відображають неповторну атмосферу тих часів.

Ці фотографії, поширені спільнотою "Старі фото України" на Facebook, відкривають перед нами образ міста, яке динамічно розвивалося та відігравало значну роль у культурному та економічному житті.

Історія Маріуполя

Маріуполь, з моменту свого заснування, вирізнявся багатонаціональністю та активним розвитком. У 1778 році місто стало місцем масового переселення греків, вірмен, грузин та волохів з Криму, яких виселив уряд Російської імперії. Згодом тут оселилися й інші етноси, серед яких були німці-меноніти, євреї та італійці, що здебільшого займалися комерційною діяльністю. Завдяки своєму стратегічному розташуванню на узбережжі Азовського моря та в усті річки Кальміус, місто стало важливим торговим центром, а рибальство стало однією з основних галузей економіки.

У ХІХ столітті Маріуполь перетворився на ключовий вузол міжнародної торгівлі, що стимулювало значний розвиток міської інфраструктури. Саме тоді було створено Міський сад, зведено громадську лазню, а вулиці та площі отримали бруківку та газові ліхтарі. Однак справжній розквіт міста розпочався з епохою індустріалізації, коли на його території виникли металургійні підприємства. Бельгійські інвестори заснували завод "Російський провіданс", а американський інженер Джуліан Кеннеді очолив будівництво заводу "Нікополь-Маріупольського товариства", який був спроектований за зразком сучасних американських виробництв. Цей період став вирішальним, і Маріуполь закріпив за собою статус металургійної столиці південної України.

Після більшовицької революції 1917 року, заводи "Нікополь Маріупольський" і "Російський Провіданс" були об'єднані в єдине підприємство, яке отримало назву завод імені Ілліча. У 1933 році розпочав свою діяльність новий промисловий гігант – "Азовсталь". Обидва ці заводи стали одними з найпотужніших в Україні.

У 1948 році місто отримало нову назву - Жданов, на честь радянського політичного діяча. Проте у 1989 році, завдяки зусиллям місцевих жителів, Маріуполь повернув свою історичну назву. Після здобуття незалежності України місто продовжувало активно розвиватися, ставши важливим центром металургійної промисловості та домом для майже пів мільйона мешканців. У 2002 році Маріуполь був визнаний найкращим містом України за станом благоустрою.

Незважаючи на численні конфлікти та історичні потрясіння, Маріуполь виявив здатність зберегти багато зразків дореволюційної архітектури, які представляють собою цінну культурну спадщину.

У 2014 році, в ході першого вторгнення Росії, місто зазнало тимчасової окупації, але незабаром було звільнене українськими збройними силами. В той період Маріуполь рішуче продемонстрував свою проукраїнську налаштованість і став важливим адміністративним та культурним осередком Донбасу.

На жаль, під час масштабного вторгнення в 2022 році місто знову потрапило в оточення, переживши руйнівні напади та гуманітарну кризу, яка призвела до його повної окупації.

OBOZ.UA також запрошує вас ознайомитися з фотографіями Краматорська, зробленими у 60-70-х роках.