Законодавчі акти в сфері медіа залишилися без ухвалення. Аналіз діяльності комітету з гуманітарних та інформаційних питань за другу половину 2025 року.

#Політика

"Детектор медіа" опублікував серію моніторингів діяльності Комітету з гуманітарної та інформаційної політики, які охоплюють періоди першого півріччя 2025 року, а також перші і другі півріччя 2024, 2023, 2022, 2021 та 2020 років. До цього також включено моніторинги Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, разом із даними за друге й перше півріччя 2018, 2017 і 2016 років. Всі ці матеріали про державну політику можна знайти за відповідним посиланням.

З серпня 2025 року 13-та сесія IX скликання Верховної Ради без перерви перейшла в 14-ту (вересень 2025 -- січень 2026).

Нагадаємо, що під час воєнного стану парламент функціонує без перерв, не оголошуючи розклад засідань, а також, з міркувань безпеки, до недавнього часу не проводив їх пряму трансляцію. У вересні минулого року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ухвалив рішення про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту через телеканал "Рада". Наразі трансляції проходять на YouTube-каналі "Рада", оскільки на ефірному каналі триває мовлення телемарафону "Єдині новини". Моніторинг "Детектора медіа" показав, що телеканал "Рада" не створює власний контент для телемарафону "Єдині новини" з 1 січня 2026 року. За інформацією джерел "ДМ", канал не оголошує про вихід з марафону, сподіваючись повернутися в ефір найближчим часом. Як ймовірну причину призупинення мовлення називають бюрократичні процедури, пов'язані з бюджетними програмами, які фінансують виробництво марафону саме для "Ради".

Вперше з моменту початку повномасштабної агресії, 31 липня 2025 року, відбулася пряма трансляція засідання Верховної Ради. Це відбулося в день голосування депутатів за відновлення незалежності САП та НАБУ. 4 вересня парламент ухвалив законопроєкт №13719, який передбачає відновлення прямих трансляцій засідань Ради через телеканал "Рада". Цю законодавчу ініціативу підтримали 266 народних депутатів.

Нагадаємо, 28 липня низка громадських організацій та медіа, серед яких і "Детектор медіа", закликали парламент відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань на телеканалі "Рада" та завчасну публікацію порядків денних цих засідань.

У грудні 2025 року Президент України Володимир Зеленський затвердив закон, що визначає рівень прозорості парламентських комітетів Верховної Ради для представників медіа та активістів, який був прийнятий ще в січні того ж року.

Щодо медійного та інформаційного порядку денного, члени комітету гуманітарної та інформаційної політики продовжували роботу над поправками до закону "Про рекламу" у другій половині року. Проте ані цей закон, ані законопроект №12111 "Про внесення змін до закону "Про медіа"", який був ухвалений у першому читанні в грудні 2024 року, не отримали схвалення в 2025-му. Процес ухвалення всіх законів, що стосуються євроінтеграції, був заблокований через дії окремих країн ЄС, які перешкоджали просуванню цих процесів. Як зазначив голова комітету Микита Потураєв, планується винести ці два законопроекти на голосування депутатів одночасно.

Отже, в другій половині 2025 року спеціалізовані медійні закони не були прийняті, і комітет зосередив свою увагу на темах національної пам'яті та культурних аспектів.

Нагадуємо, що "Детектор медіа" проводить аналіз діяльності комітету в галузях медіа, інформаційної політики та кіновиробництва, зокрема, розглядаючи його рішення щодо:

соціальних мереж та онлайн-ресурсів;

інформаційного сектора (телебачення, OТТ та IP-телебачення, новинні платформи, радіомовлення);

аудіовізуальний сектор

реклама на рынке

розвиток кінематографії та кінозалів;

державна стратегія в галузі інформації та захисту інформаційних ресурсів;

освітлення роботи Верховної Ради.

Склад та засідання комітету.

Протягом 14-ї сесії в складі комітету відбулися певні зміни. 14 січня 2026 року, після тривалої хвороби, помер член комітету, народний депутат Олександр Кабанов. На початку січня 2026 року в комітеті налічувалося 16 народних депутатів, з яких дев'ять представляли фракцію партії "Слуга народу". Під час сесії неодноразово були подані проєкти постанов, в яких пропонувалася переобрати Єлізавету Богуцьку на посаду членкині комітету свободи слова, але жоден з них не отримав підтримки при голосуванні. Склад підкомітетів залишився без змін.

На початок січня 2026 року комітет розглядав 183 питання, з яких він був призначений головним виконавцем. З цієї кількості лише 24 законопроєкти стосуються сфери медіа, інформаційної політики, кінематографії, реклами та мовних питань. Для порівняння, близько ста законопроєктів присвячені захисту прав дітей.

План, затверджений для 14-ї сесії, не був реалізований у повному обсязі, як це спостерігалося й у попередні роки. Станом на січень, комітет розглянув приблизно 30 питань. Більшість членів комітету активно брали участь у засіданнях, які проходили в змішаному форматі (онлайн та офлайн). Протягом цієї сесії відбулося 11 засідань комітету (на 26 січня 2026 року). Протоколи та стенограми засідань регулярно публікуються на офіційному сайті комітету, а відеозаписи засідань швидко з'являються на YouTube-каналі комітету.

В рамках кількох виїзних засідань комітету було проведено обговорення важливих тем. Зокрема, у Львові акцентували увагу на підтримці бібліотек і музеїв, тоді як у Хмельницькому розглядали питання реабілітації ветеранів та функціонування "Бакота хаб".

У другій половині 2025 року комітетські слухання не відбулися.

У другій половині 2025 року комітет з гуманітарної та інформаційної політики продовжував залишатися одним із найбільш прозорих органів. Члени комітету, як представники влади, так і опозиції, вважали, що діяльність комітету під час 14-ї сесії була стабільною. Політичні розбіжності під час прийняття рішень практично не виникали.

Законодавча діяльність

21 серпня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу", який комітет рекомендував 13 серпня. Цей закон визначає ключові поняття, такі як політика пам'яті, місця пам'яті, рашизм, а також злочини проти українського народу. Сучасна російсько-українська війна отримала статус війни за Незалежність України. Український інститут національної пам'яті (УІНП) буде центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який відповідатиме за формування та реалізацію політики у галузі національної пам'яті українського народу.

19 грудня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №6194 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки кінематографії". Цей документ має на меті створення сприятливих правових, організаційних та економічних умов для розвитку національної кіноіндустрії. Варто зазначити, що Комітет гуманітарної та інформаційної політики 12 вересня рекомендував парламенту підтримати цей законопроєкт та збільшити фінансування для виробництва українського кіно.

Основна мета нового законодавства полягає в перетворенні українського кінематографа на стабільну економічну галузь, визнану на міжнародній арені. Реформа охоплює численні етапи кіновиробництва — від створення сценарію до просування готового фільму на світовій сцені. Серед ключових інновацій: офіційне визнання кінофестивалів і кінопремій як важливих учасників кінематографічної сфери; адаптивне фінансування та "нацрибейти" (запроваджуються механізми підтримки на етапі розвитку сценарію, а також повертаюча фінансова допомога для комерційного кіно). Закон також передбачає введення кеш-рибейтів для внутрішнього ринку: 30% від касових зборів в Україні буде спрямовано на фінансування майбутніх проектів продюсерів; цифровізацію через платформу "Дія"; підвищення інвестиційної привабливості (закон покращує систему кеш-рибейтів для іноземних інвесторів, що має стимулювати міжнародні знімальні команди до створення проектів в Україні); інклюзивність (всі фільми, які отримують державну підтримку, будуть адаптовані для людей з вадами зору та слуху). Рада з державної підтримки кінематографії буде реформована через запровадження відкритого конкурсного відбору членів та їх особистої відповідальності.

29 вересня комітет на засіданні узгодив пропозиції та надіслав бюджетному комітету для врахування при опрацюванні проєкту Державного бюджету на 2026 рік у другому читанні. Переважна більшість членів комітету на цьому засіданні підтримали пропозиції щодо розподілу додаткових майже 4 мільярдів гривень, які були передбачені у бюджеті Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Як виявилося, ці кошти додали саме для реалізації ініціативи Президента України щодо створення 1000 годин національного контенту. Комітет проаналізував проєкт бюджету на 2026 рік і оприлюднив свої висновки.

Третього грудня Верховна Рада ухвалила проєкт державного бюджету на 2026 рік у цілому. Президент підписав закон 10 грудня. "Детектор медіа" проаналізував, на що підуть державні гроші у медійній сфері. Як з'ясував "Детектор медіа", декілька державних програм не передали вчасно від Міністерства культури до Держкомтелерадіо. Це питання наразі вирішується урядом до внесення відповідних змін до закону про бюджет на 2026 рік.

17 вересня Верховна Рада затвердила угоду про довгострокове партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, в якій одним із ключових напрямків співпраці є культура. 18 вересня цю угоду підписав Президент України.

28 жовтня комітет підтримав законопроєкт № 14144, що стосується внесення змін до низки законодавчих актів України з метою вшанування пам'яті наших співвітчизників, які загинули внаслідок агресії Російської Федерації. Цей документ має на меті встановити щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання як важливий комеморативний ритуал, який відображає вдячність, пошану і єдність українського народу. У грудні Верховна Рада прийняла законопроєкт № 14144 в першому читанні. 26 січня комітет висловив рекомендацію ухвалити цей проект у другому читанні та в цілому.

10 листопада 2025 року комітет гуманітарної та інформаційної політики переглянув свій попередній висновок від 23 жовтня 2025 року й ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України №14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов", поданий Кабінетом Міністрів.

Третього грудня парламент прийняв новий закон, в якому російська мова була виключена з переліку мов, що потребують особливого захисту відповідно до цілей Хартії. Верховна Рада затвердила виправлений варіант Хартії, видаливши з ратифікаційного закону російську та молдавську (яка фактично не існує) мови. Як зазначила заступниця голови комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, цей закон усуває історичну помилку: замість штучної "молдавської" мови тепер буде вказана румунська, що визнана в самій Молдові. Також замість загального терміна "єврейська" додано іврит та їдиш, а замість узагальненої "грецької" мови уточнено новогрецьку, а також румейську та урумську, які належать до мов надазовських греків.

"Розширюємо список. Додаємо мови корінних народів України -- караїмську та кримчацьку, а також ромську мову, щоб жодна спільнота не залишилася без уваги, також уже в тексті урядового проєкту додатково була чеська мова. Отже, які мови будуть під захистом? Загалом 18: білоруська, болгарська, гагаузька, іврит, ідиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, німецька, новогрецька, польська, ромська, румейська, румунська, словацька, угорська, урумська та чеська", -- написала Євгенія Кравчук на своїй сторінці у фесбуці.

На засіданні 1 грудня 2025 року члени комітету гуманітарної та інформаційної політики одностайно висловили підтримку проектам постанов №14203 "Щодо відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках" та №14244 "Про заходи вшанування пам'яті Симона Петлюри". Комітет закликав парламент ухвалити ці постанови до завершення 2025 року.

18 грудня Верховна Рада ухвалила постанову №14203, яка стосується відзначення важливих пам'ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках. Цей документ включає основні події, організації та особистості, що зіграли значну роль у становленні української державності. Комітет, зокрема підкомітет, що займається питаннями національної та культурної спадщини, уважно розглянув близько трьох тисяч пропозицій, надісланих народними депутатами, представниками місцевих органів влади, науковцями та членами громадськості.

У грудні комітет оголосив про запуск в Україні механізму, який дозволить блокувати російських виконавців на стримінгових платформах. Цю ініціативу реалізує Олександр Санченко, голова підкомітету з питань музичної індустрії.

4 грудня, за ініціативи Євгенії Кравчук, Верховна Рада ухвалила постанову №14198, яка передбачає створення Тимчасової слідчої комісії для розслідування злочинів, скоєних збройними формуваннями Росії щодо журналістів та інших представників медіа-сфери. Основні завдання комісії включають перевірку фактів убивств, тілесних ушкоджень, викрадень, катувань, ув'язнень та інших злочинних дій Росії проти медійників, а також співпрацю з державними установами, неурядовими організаціями та міжнародними структурами для детального розслідування і притягнення до відповідальності винних осіб.

ТСК створено на рік, до неї входять 13 народних депутатів. Згідно з пояснювальною запискою, серед основних завдань комісії:

* дослідження процесу розслідування злочинів, які були вчинені проти журналістів та медійників в Україні, особливо на тимчасово окупованих територіях;

* перевірка фактів умисних убивств, катувань, викрадень, незаконного позбавлення волі та знищення майна журналістів, задокументованих правоохоронними органами, міжнародними структурами чи громадськими організаціями;

* взаємодія з Офісом генерального прокурора, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Міністерством культури, а також з відповідними громадськими організаціями;

Розробка рекомендацій для покращення законодавства з метою надання додаткових заходів безпеки для журналістів у зонах конфліктів.

* підтримка міжнародних розслідувань, особливо у партнерстві з ОБСЄ, Радою Європи, ЮНЕСКО та іншими організаціями.

* Євгенію Кравчук (депутатська фракція партії "Слуга народу") обрали головою комісії, а заступником -- голову комітету свободи слова Ярослава Юрчишина (депутатська фракція "Голосу"). До складу ТСК також увійшли Микола Княжицький (депутатська фракція "Європейської солідарності"), Павло Бакунець (депутатська група "Довіра"), Ігор Гузь (депутатська група "Партія "За майбутнє""), Сергій Соболєв (депутатська фракція "Батьківщини"), Михайло Папієв (депутатська група "Платформа за життя та мир"), Микита Потураєв, Сергій Іонушас, Дмитро Слинько, Тетяна Циба, Ольга Василевська-Смаглюк, Богдан Яременко (усі від "Слуги народу").

У коментарі "Детектору медіа" голова комітету Микита Потураєв сказав, що у другій половині 2025 року комітет сконцентрувався на питаннях національної памʼяті та культури. "У липні Верховною Радою була прийнята постанова "Про День вшанування памʼяті захисників і захисниць України та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у російському полоні". Попри те, що цей день був приурочений до дня злочинного московитського теракту у концтаборі "Оленівка", у цю дату ми будемо згадувати всіх, кого було вбито у полоні, зокрема -- наших колег-медійників, як от Вікторію Рощину, інших жертв путінської Росії. У серпні було прийнято важливий закон "Про засади державної політики національної памʼяті українського народу", який нарешті підвищив статус Українського інституту національної памʼяті до рівня центрального органу виконавчої влади, і дозволить йому не тільки розробляти відповідну політику, але й ефективно координувати її практичне втілення. Хочу принагідно подякувати всім, хто доклав своїх зусиль до написання, і проведення цього закону через парламент, зокрема -- Володимиру Вʼятровичу, Антону Дробовичу, Олександру Алфьорову, Володимиру Тиліщаку, іншим колегам у політиці, професійних, експертних та громадських колах. До речі, успішним проходженням цього закону ми завдячуємо віцепремʼєрці й міністерці культури Тетяні Бережній, призначення якої на ці посади комітет підтримав у жовтні", -- сказав він.

За словами Микити Потураєва, члени комітету разом із Тетяною Бережною також домоглися прийняття Верховною Радою закону "Про оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов", який ліквідував можливість московитських спекуляцій навколо особливого статусу російської в Україні -- коштом тих мов, які дійсно потребують захисту і підтримки у нашій країні. "Наразі чекаємо підпису Президента України під цим вкрай важливим культурним і політичним актом. На підпис глави держави також чекає оновлений закон "Про державну підтримку кінематографії в Україні", який значно підсилює ефективність і прозорість процедур відбору кінопроєктів, які заслуговують на державну підтримку, а також створює додаткові стимули для виробництва популярної та успішної кінопродукції. За роботу над цим законом маю окремо подякувати заступнику голови нашого комітету Павлу Сушку, голові Держкіно Андрію Осипову, заступниці глави Офісу Президента Олені Ковальській, а також представникам української кіноіндустрії, які активно долучилися до роботи над цим актом. Переконаний, що найближчим часом ми побачимо підписи президента під обома законами", -- запевнив голова комітету.

Микита Потураєв також подякував колегам по комітету і парламенту за ухвалення постанов "Про відзначення памʼятних дат та ювілеїв на 2026 -- 2027 роки", "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави" авторства голови парламенту Руслана Стефанчука, його колег по президії Олександра Корнієнка, Олени Кондратюк та ін.

Член комітету Володимир В'ятрович (депутатська фракція "Європейської солідарності") у коментарі "Детектору медіа" підтвердив, що вузькопрофільних медійних законів за останні пів року ухвалено не було. Водночас ухвалені парламентом окремі норми законодавчих актів, опрацьовані комітетом, як от закону "Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу", які стосуються інформаційної діяльності.

У грудні було нарешті підписано й введено в дію закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій для медіа та журналістів, а також забезпечення права громадян на доступ до інформації". Цей законопроєкт ініційовано комітетом зі свободи слова, і я, разом із колегами з гуманітарного комітету, активно долучався до його доопрацювання перед другим читанням. Проте, на прикладі цього законодавчого акта видно, що президент продовжує нехтувати 94 статтею Конституції, яка вимагає підписання законів протягом 15 днів. Натомість, цей закон залишався на підпис майже рік, що викликає обурення. На жаль, подібна ситуація спостерігається й з іншими законодавчими ініціативами. Наприклад, урядовий законопроєкт №14120 про Хартію мов, який скасовує особливі привілеї для російської мови в Україні та розширює підтримку для мов національних меншин, також чекає на підпис президента вже два місяці, що є порушенням Конституції, -- висловив свої думки Володимир В'ятрович.

За інформацією В'ятровича, нещодавно було сформовано робочу групу в рамках комітету для вивчення законопроектів, поданих урядом у листопаді та грудні. Ці законопроекти стосуються забезпечення цифрової доступності електронних послуг і ресурсів, включаючи питання доступу для людей з інвалідністю.

Одночасно комітет відхилив урядову пропозицію щодо роботи телеканалу "Рада". "Ми наполягаємо на тому, що функціонування парламентського телеканалу повинно регулюватися законом, як це зазначено в основному законі "Про медіа", а не постановами Верховної Ради. Безперечно, той формат, в якому наразі працює канал "Рада", не відповідає основоположним принципам свободи слова та діяльності медіа", — зазначив він.

Міжнародна активність та залучення до подій.

Члени комітету активно залучалися до міжнародних ініціатив і працювали в різних міжнародних організаціях. Особливо виділялася заступниця голови комітету Євгенія Кравчук, яка активно діяла на міжнародній арені. Її внесок у ПАРЄ став основою для ухвалення резолюції, яку вона ініціювала, під назвою "Journalists matter: the need to step up efforts to liberate Ukrainian journalists held in captivity by the Russian Federation" ("Журналісти мають значення: необхідність активізувати зусилля для звільнення українських журналістів, які перебувають у полоні Російської Федерації"). У документі ПАРЄ закликала до звільнення 26 українських журналістів, які потрапили до російського полону, а також зафіксувала понад 800 злочинів, скоєних Росією проти медійників з 24 лютого 2022 року.

Щоб привернути ще більше уваги до питання звільнення журналістів із рашистської неволі, у листопаді 2025 року в Європейському парламенті за сприяння Євгенії Кравчук відбувся спеціальний захід Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), організований спільно з офісом євродепутата Петраса Ауштрявічюса (Renew Europe, Литва), на якому виступив журналіст Дмитро Хилюк, який провів 3,5 року в російських тюрмах.

На Міжнародному форумі культурної дипломатії, що відбувся у жовтні 2025 року, Євгенія Кравчук зазначила, що для ефективності культурної дипломатії необхідне стабільне, передбачуване фінансування з боку держави, довгострокове планування та включення у глобальні культурні процеси. Це означає -- не просто експортувати національний культурний продукт, а й активно взаємодіяти з міжнародною спільнотою, реагуючи на актуальні світові виклики, тенденції та формуючи власні. Лише таким чином культурна дипломатія здатна стати дієвим інструментом м'якої сили, що зміцнює національну ідентичність, посилює міжнародну підтримку та відкриває нові можливості для культурного, економічного і політичного розвитку країни.

Члени комітету відвідали Лондон, де провели переговори з британськими партнерами щодо співпраці в галузі культури, медіа та протидії дезінформації.

Член комітету Володимир В'ятрович поділився інформацією про військові злочини Росії та питання національної пам'яті під час тематичного форуму "Україна та світ. Погляд на глобальні виклики", який проходив у Чикаго.

Голова підкомітету з культури та співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Польщею Микола Княжицький під час Міжнародної наукової конференції "Українська полоністика XXI століття: актуальний стан та перспективи" підкреслив, що Росія сьогодні намагається спричинити розбрат між українцями та поляками, поширюючи дезінформацію та антиукраїнські наративи. "Проте Польща залишається нашим найвідданішим партнером і захисником у ЄС та НАТО, а наша спільна реакція повинна базуватися на дружбі та взаємній довірі", - зазначив він.

27 січня Євгенія Кравчук стала головою Підкомітету з медіа та інформаційного суспільства в ПАРЄ.

Прийняття участі у відкритих подіях

Низка членів комітету протягом першого півріччя 2025 року брала активну участь у публічних заходах. Приміром Володимир В'ятрович, який є автором низки історичних книжок, узяв участь п'ятому міжнародному літературно-мистецькому фестивалі "Фронтера". Це масштабна культурна подія, яка щороку збирає у Луцьку письменників, медійників, дипломатів і літературознавців з України та з-за кордону.

Члени комітету Микита Потураєв, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук, Олександр Санченко й Андрій Боблях стали учасниками "Форуму стійкості: підприємництво під час війни", на якому особливу увагу надали питанню креативних індустрій, адже нещодавно уряд запустив для них програму грантів у розмірі до 1 млн грн. Ця програма охоплює низку видів діяльності: від книговидавництва, кіновиробництва й архітектури до піару, виготовлення прикрас, освіти у сфері культури.

На Міжнародному форумі "Інформаційна війна: від спротиву до стійкості", організованому Головним управління розвідки Міністерства оборони України й Інститутом національної стійкості та безпеки Євгенія Кравчук говорила, як протидіяти російській пропаганді та дезінформації. За її словами, головна мета Кремля -- роз'єднати, виснажити й змусити не вірити в ефективність опору. "Окрім дотримання міжнародного права та базової людяності, потрібні правильні меседжі, які знімають міфи й працюють із суспільною думкою", -- зазначила Євгенія Кравчук.

На початку вересня 2025 року комітет з гуманітарної та інформаційної політики, у співпраці з Суспільним мовником, Центром демократії та верховенства права за підтримки Ради Європи та ОБСЄ, провів конференцію під назвою "Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифрову еру". Це вже третя подія, організована комітетом у партнерстві з Суспільним та ЦЕДЕМ. Учасники обговорили питання інформаційної безпеки та штучного інтелекту, зосередившись на ролі українського суспільного мовника в підтримці демократичних процесів.

Микита Потураєв підкреслив важливість питання, що стосується BigTech, тобто великих технологічних компаній, таких як американські Alphabet (Google), Amazon, Apple, Meta (Facebook) та Microsoft, які виконують роль основних посередників для користувачів. "Механізм дій зрозумілий: або впроваджуєш достатньо жорсткі регуляції — аж до блокування, або обираєш абсолютно інший підхід — знаходиш способи, як захищати свої інтереси. Отже, ми або протистоїмо соціальним платформам, або інтегруємося в їх середовище", — зауважив депутат.

Керівництво комітету традиційно бере активну участь у заходах медіасфери. Микита Потураєв і Євгенія Кравчук виступили на 10-му Donbas Media Forum, який був присвячений обговоренню теми "Свобода слова проти свободи брехні".

Олександр Санченко, який очолює підкомітет з музичних індустрій у комітеті гуманітарної та інформаційної політики, запропонував провести зустріч між українськими музикантами та представниками музичної громади з керівництвом Верховної Ради. Під час зустрічі голова парламенту Руслан Стефанчук підкреслив важливість внесення законодавчих змін, спрямованих на підтримку митців та розвиток музичної індустрії.

У грудні 2025 року на конференції "Культура та інвестиції: публічно-приватне партнерство, меценатство, інвестиційні ініціативи" Євгенія Кравчук висловила вдячність українському бізнесу за його підтримку в гуманітарній сфері. Вона також зазначила, що комітет відкритий для залучення до подальших дискусій як компаній, які вже вкладають кошти в культурні проєкти, так і тих, хто ще сумнівається або не бачить можливостей для інвестування.

На яких ключових ініціативах комітет має намір зосередити свою увагу в першій половині 2026 року?

Комітет має намір представити на пленарних засіданнях численні законопроєкти, серед яких на друге читання вже згадані поправки до законів, що регулюють медіа та рекламу. Окрім цього, комітет зосереджуватиме увагу на питаннях державної мовної політики. Серед ініціатив, запропонованих головою Верховної Ради, є постанова, що має на меті зміцнити позиції української мови у суспільному житті, а також розробка комплексних змін до мовного законодавства, які сприятимуть розвитку та захисту державної мови. Ці питання знаходяться на розгляді робочої групи комітету.

За словами Микити Потураєва, у 2026 році комітет має намір продовжити тісну співпрацю з Міністерством культури, міжнародними партнерами, такими як ЮНЕСКО, а також з експертами та громадським сектором у процесі підготовки нових законодавчих ініціатив. Зокрема, планується розгляд проекту закону про меценатство в культурі та комплексного законопроекту, що стосується певних аспектів державного управління в культурній сфері. Цей законодавчий акт надасть Міністерству можливість більш ефективно вирішувати питання, пов'язані з евакуацією культурних цінностей, управлінням державними об'єктами культурної спадщини та регулюванням ряду інших нагальних проблем, які виникли внаслідок повномасштабної агресії Росії проти України та вплинули на культурні установи й індустрії.

На засіданні комітету 26 січня було розглянуто до другого читання проєкт закону про загальнонаціональну хвилину мовчання, який розробила разом з колегами заступниця голови парламенту Олена Кондратюк. "2026 стане для нашого комітету, разом з міністерствами культури та цифрової трансформації, роком імплементації в українське законодавство Європейського Акту свободи медіа (EMFA), яку згідно з нашими євро інтеграційними зобовʼязаннями ми маємо завершити до грудня цього року. Оскільки імплементація буде передбачати внесення суттєвих змін у низку українських законів, а ймовірно і прийняття деяких окремих, то на нас чекає велика робота. Тому ми вже почали формування широкої та представницької робочої групи з залученням експертів з провідних професійних і громадських організацій. Ми переконані, що зможемо дотриматися визначених термінів, адже маємо досвід відпрацювання закону "Про медіа", і сподіваємось на співпрацю по EMFA з фахівцями й фахівчинями, з якими вже маємо попередній досвід плідного і товариського співробітництва у створенні нового медійного і рекламного законодавства відповідно до європейських вимог та стандартів", -- зазначив Микита Потураєв. Він сподівається у рамках цієї роботи розв'язати проблемні питання у співвідношеннях між українською державою, українським суспільством і соціальними платформами. За його словами, проблеми постійних, масштабних і численних спецоперацій Росії проти України на соціальних платформах усім добре відомі, але боротися з ними ми маємо таким чином, щоб досягнення бажаних Україні результатів не створювало проблем у нашій взаємодії з європейськими партнерами, а навпаки -- підсилювало б наш спільний фронт захисту від кремлівської інформаційної агресії. Він вважає, що ми категорично не можемо собі дозволити у цьому процесі будь-яких ускладнень у відносинах з американськими партнерами. "Повертаючись до загального процесу імплементації EMFA нагадаю, що деякі його положення вже інтегровані нами у законопроєкти № 12111 та № 12253, які вносять зміни до закону "Про медіа" та євроінтеграційного рекламного законодавства. Переконаний, що розблокування процесу євроінтеграції України, який має бути продовжений цього року, дозволить прискорити розгляд цих законопроєктів у Верховній Раді. Під час напрацювання всіх цих змін до медійного законодавства ми також плануємо разом із громадським сектором і професійними спільнотами внести певні положення, які дозволять підсилити захист медійників під час повномасштабної війни та підвищити відповідальність за злочини проти медійних працівників, зокрема тих, які перебувають у полоні держави агресора та терориста. Ці зміни ми вже почали обговорювати у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ щодо злочинів Росії проти журналістів, яку очолила Євгенія Кравчук", -- сказав Микита Потураєв.

У парламенті вже давно очікують на розгляд законопроєкти "Про туризм" і "Про зовнішню рекламу". Голова комітету сподівається, що цього року законодавці, нарешті, ухвалять ці ініціативи. Це надасть можливість цим сферам отримати нові, сучасні "правила гри" та відкриє можливості для подальшого розвитку, що є вкрай важливим для галузей, які постраждали від агресії Москви.

Цього року ми маємо намір активно співпрацювати з Міністерством культури, щоб забезпечити максимально ефективну та прозору реалізацію програми, спрямованої на створення українського культурного продукту, відомої під попередньою робочою назвою "1000 годин національного контенту". Варто зазначити, що нова назва програми, яка незабаром буде оголошена, стала результатом наших спільних дискусій, оскільки комітет з самого початку рекомендував колегам з міністерства розширити "номенклатуру" цільових культурних продуктів. Безсумнівно, ця ініціатива, започаткована Володимиром Зеленським, має великий масштаб і продовжиться навіть після 2026 року. Проте в рамках нашої каденції IX скликання народних депутатів України ми докладемо всіх зусиль, щоб люди в Україні та за її межами отримали витвори вітчизняного мистецтва в усіх сферах культури, якими ми зможемо по праву пишатися, а наші закордонні друзі будуть заздрити нам на добре. — заявив Микита Потураєв.

Володимир В'ятрович висловив думки щодо планів комітету на першу половину 2026 року, зазначивши, що неодноразово піднімав питання про припинення штучних затримок з боку монобільшості та Офісу президента стосовно євроінтеграційного законопроєкту №12111. Цей законопроєкт був підготовлений комітетом до другого читання і направлений на розгляд парламенту ще в 2024 році. "Відповідно до моєї пропозиції, розгляд цього проєкту на пленарному засіданні було перенесено з квітня на лютий 2026 року. Однак це лише план комітету. Реальні рішення про те, коли той чи інший проєкт можна буде розглянути в залі, на жаль, ухвалюються поза межами нашого комітету і, як правило, навіть поза межами парламенту", — зазначив він.

Що стосується законопроєкту №12253, який вносить значні зміни в регулювання рекламної сфери, то, за словами В'ятровича, його статус не є євроінтеграційним, а ситуація навколо нього є досить складною. Справа в тому, що запропоноване значне пом’якшення обмежень на рекламу алкоголю, азартних ігор та інших подібних товарів може бути вигідним для медіа, проте це також несе ризики для здоров'я населення. Знайти оптимальний баланс між цими двома аспектами виявляється непростим завданням. Дискусії на цю тему тривають, і В'ятрович сподівається, що його колеги з комітету зможуть досягти компромісу у фінальному варіанті до другого читання.

На думку Володимира В'ятровича, підтримка вироблення й поширення в Україні та за кордоном якісного українського культурного продукту в умовах війни за ідентичність - дуже важлива справа. Від цього прямо залежить і внутрішня стійкість, і рівень підтримки України у світі. "Тому, якщо вже уряд виділив на ці цілі 4 мільярди, важливо використати їх максимально ефективно. Не секрет, що і наш комітет, і численні державні інституції, громадські й мистецькі середовища закликали спрямувати ці кошти, принаймні більшу їх частину, профільним інституціям, які для того і створені, щоб підтримувати виробництво і поширення українського контенту. Це Держкіно, Український культурний фонд, Український інститут книги тощо, які мають відповідний досвід і законодавчу базу для такої роботи, але роками хронічно не отримували належного фінансування. І ось парадоксальна ситуація -- гроші нарешті є, але профільні інституції не можуть ними розпоряджатися, натомість цим займатиметься безпосередньо Міністерство культури. Очевидно, що справа міністерства -- формувати й утілювати державну політику, а не проводити мистецькі конкурси й виробляти кіно. Але така модель нав'язана президентом і його офісом, а парламентська більшість та урядовці просто не здатні опиратися забаганкам Банкової. В такому вигляді, на жаль, ця програма -- це більше про піар, ніж про якісний результат. Хоча й піар може виявитися сумнівним, бо використання цих коштів супроводжуватиметься неминучими скандалами й проблемами", -- зазначив В'ятрович.

У планах комітету також ухвалення нових і контроль за виконанням чинних обмежень на поширення музичної, книжкової, аудіовізуальної та іншої продукції російського походження та загалом різних форм російської пропаганди.