В Україні існує значна, проте неофіційна, мережа блогерів, активістів та політиків, які свідомо підривають суспільний спокій, дискредитуючи процес мобілізації і діючи в тандемі з російською пропагандою. Загальна аудиторія цих осіб на різних платформах налічує близько 21 мільйона підписників. Хто стоїть за виробництвом антимобілізаційного контенту, яким чином вони маніпулюють реальними подіями та які наративи просувають – ці питання розглядає розслідування видання Texty.org.ua.
"Зеленський заявив, що готовий стати на коліна. Ось я перед вами, відкрийте двері до людей," - жінка в медичній формі, на колінах перед поліцейськими, кричить і одночасно знімає їх на телефон. "Скільки молодих хлопців я перевозила на цій машині... Я вже на межі нервового зриву, ви всі мене дістали!!!" - з цього напруженого та емоційного відео, де зображена фальшива медикиня, почався напад на приміщення з військовими, які мали вирушити в "Азов". За таким же сценарієм розгортаються й інші "антимобілізаційні" акції.
У наступному фрагменті відео чоловік намагається підтримати її, щоб вона змогла встати, але вона емоційно відштовхує його, виголошуючи: "У мене немає сил!!!".
Жінка в формі медсестри швидкої допомоги, 49-річна Валентина Молода, миттєво виклала свій монолог у TikTok. Її відео, в якому йдеться про 40 осіб, що нібито незаконно утримуються й піддаються катуванням у підвалі, а також про одного загиблого, стало справжнім хітом: його активно коментують та перепощують інші користувачі в різних соціальних мережах, зібравши понад 1500 репостів всього за 12 годин.
Дії відбуваються 2 листопада 2026 року неподалік триповерхового приватного будинку в Петропавлівській Борщагівці, що під Києвом. Валентина Молода прибула на автомобілі з логотипом приватної швидкої медичної служби "Мед-престиж" і заявила, що є її власницею. Проте насправді компанія належить зовсім іншій особі.
За повідомленням 1-го корпусу НГУ "Азов", будинок використовували як тимчасовий пункт дислокації військової частини 3121. Там перебували мобілізовані та військовослужбовці, затримані після самовільного залишення частини, які очікували розподілу до військових частин. Поліція заперечила інформацію про незаконне утримання людей і загиблого.
Під час публічного виступу командувача Національної гвардії Олександра Півненка, з натовпу вигукнув активіст Андрій Рачок, знімаючи все на відео: "Російська агресія не надає вам права катувати людей!!! Ви що, зовсім з глузду з'їхали?! Ви військові неадеквати, які знущаються над людьми!!!". Рачок відомий своєю постійною, можна сказати, професійною діяльністю в поширенні антимобілізаційної інформації.
А в грудні 2020 року на Контрактовій площі в Києві він демонстративно повалив ханукію (світильник, який часто називають менорою Хануки), зняв свої дії на відео й опублікував ролик у Фейсбуці, супроводжуючи це антисемітськими висловлюваннями.
Чоловік, що підвищив голос на бойового генерала, є Андрій Рачок, лідер громадської організації "Захист територіальних громад і боротьба з корупцією". Він постійно розповсюджує матеріали, спрямовані проти мобілізації.
Поки правоохоронні органи намагалися розібратися в цій ситуації, за одну добу кількість підписників Валентини зросла з 17 до 38 тисяч. Жінка висловлює невдоволення через блокування її попереднього акаунта з мільйоном підписників і закликає всіх знову підписатися на неї у ТікТоці: "Я прагну донести до вас правду про те, що відбувається в Україні. Це заради вас. Будь ласка, дайте мені можливість виходити в ефір".
Нагнітання страху та паніки в істеричний спосіб, як це робила Валентина Молода, -- стандартний метод роботи учасників антимобілізаційної мережі.
Зверніть увагу. В даному матеріалі під терміном "мережа" розуміється не централізований контроль або чітка координація всіх залучених осіб, а скоріше об'єднання учасників, які розповсюджують подібні наративи, підтримують їх взаємно, здійснюють репостинг один одного та залучають нові аудиторії.
Мільйонна хвиля
Ось ще один схожий приклад. "Тільки що в моєму домі намагалися позбавити мене життя. Мабуть, це був якийсь спецгрупа, -- голос бородатого чоловіка в чорній футболці тремтить, хоча він тримає рушницю і має досвід бойових дій. -- Але їм не вдалося. Слава Богу, у мене є зброя, і я зміг відбитися. Пообіцяли, що незабаром приїдуть штурмувати мою квартиру з підкріпленням. Все це відбувається в Кривому Розі, в районі Карачунів. Побратими, хто мене знає, поспішайте на Карачуни. Мені потрібна ваша підтримка. Збираємося. Бо вони поодинці нас всіх знищать".
Це невелике відео Василя Гунька зібрало більше 756 тисяч переглядів на Фейсбуці.
Пізніше стало відомо, що він переховувався від слідчо-оперативної групи, котра прибула для проведення обшуку з метою його затримання за місцем реєстрації. Це звичайна практика для військовослужбовців, які без дозволу покинули свою службу. Сержанта Гунька шукали більше двох років.
Є кілька десятків таких осіб.
Озброєний рушницею, пістолетом і набоєм, чоловік пригрожував розправою небажаним відвідувачам. У зв'язку з цим слідчі звернулися за допомогою до спецпідрозділу "КОРД", який врешті-решт зламав двері й затримав підозрюваного. Так, окрім справи про скоєння злочину, з'явилися нові звинувачення щодо незаконного зберігання вогнепальної зброї та погроз правоохоронцям.
Зараз Гунько перебуває в слідчому ізоляторі. Суддя підтримав клопотання слідчого не давати можливості вийти під заставу. На засідання прийшла група підтримки молодики у футболках з написами "Національна платформа народовладдя" (так називається громадська організація, яку створив колишній військовослужбовець і до якої, за його словами, подали заявки долучитися понад тисяча людей).
Організація вважає чинну владу злочинною, мобілізацію -- незаконною і закликає "організовувати народні дружини та мобільні групи реагування", щоб блокувати дії територіальних центрів комплектування під час мобілізації.
Зверніть увагу: антимобілізаційними матеріалами в цьому дослідженні вважаються публікації, що систематично викликають негативне сприйняття мобілізації, підривають її легітимність або заохочують громадян до уникнення, саботажу чи опору мобілізаційним заходам. При цьому видання не включає до цього поняття критику порушень, що виходять від ТЦК, вимоги дотримання законодавства, справедливих термінів служби, ротації чи захисту прав осіб, які підлягають мобілізації.
Незважаючи на те, що відеоролики Гунька з такими закликами отримують десятки та сотні тисяч переглядів, блогер висловлює занепокоєння, що активність людей часто обмежується лише лайками в соціальних мережах. Він зазначає, що, наприклад, у його рідному Кривому Розі було подано 150 заявок на вступ до організації, але на робочі зустрічі приходять лише близько 20 осіб.
Наша команда усвідомлює, як діяти з кримінальними угрупуваннями, такими як ТЦК та представники правоохоронних органів. Проте в усіх областях спостерігається низька активність. Вони займаються тим, що експлуатують інвалідів та дітей. Люди, що ж відбувається? Як довго ви ще залишатиметеся байдужими?!
У цьому відео емоційний чоловік виглядає зовсім інакше, ніж під час свого першого звернення в день мобілізації 5 травня 2022 року. Тоді він був усміхненим і спокійним, заявляючи: "Я йду захищати свою Батьківщину! Дочекався своєї черги. Буду тримати вас у курсі".
Василь Гунько у 2023 році під час несення військової служби. Фото: фейсбук-сторінка Василя Гунька
Протягом майже двох років Гунько періодично створював відеоматеріали, в яких розповідав про свою службу в підрозділі безпілотних літальних апаратів, де він виконував роль інструктора з управління дронами. Його пости здобували кілька сотень переглядів і час від часу ставали вірусними.
Які розповіді та ідеї транслює мережа, що виступає проти мобілізації?
* Мобілізація є неправомірною, оскільки в Україні введено воєнний стан, але не оголошено війну.
* ТЦК -- приватні структури, які не мають законних повноважень мобілізувати громадян.
* Воювати мають інші: депутати, чиновники, правоохоронці, судді й кадрові військові, а не цивільні.
* Мобілізаційний процес спотворений: багаті можуть купити своє звільнення, в той час як бідні змушені йти на фронт.
Мобілізовані мають великі шанси на загибель через значні втрати Збройних сил України та безтурботність командирів щодо життя солдатів.
* Воювати за корумповану владу не варто, бо вона порушує права громадян та обмежує свободу пересування.
Перші радикальні висловлювання Гунька з'явилися 1 квітня 2024 року. Він, представляючи військових, виступив з критикою щодо дій ТЦК, закликавши "не затримувати дітей на вулицях", а "займатися чиновниками". У той же період, за інформацією Національної поліції, військовослужбовець без дозволу залишив свою частину.
Від прогулянки до успіху. Матеріали на сторінці Василя Гунька одразу після запуску та після квітня 2024 року. Наче за допомогою магічної сили, кількість переглядів його контенту за місяць стрімко зросла в десятки разів. Зображення: фейсбук-профіль Василя Гунька.
З цього моменту відеоматеріали почали з'являтися все частіше. У той час в Україні активно обговорювали зміни до мобілізаційних правил: 11 квітня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10449. Цей документ модернізував процедури мобілізації та військового обліку, зокрема зобов'язав військовозобов'язаних уточнити свої облікові дані протягом 60 днів. Навколо цих нововведень розгорнулася жвава суспільна дискусія.
Гунько продовжував носити піксельну форму і, використовуючи менторський тон, викладав свої думки про те, що законодавство щодо мобілізації є антиконституційним. Він стверджував, що справжні ухилянти — це не ті, хто, рятуючи своє життя, виїхали за кордон, а представники влади різних рівнів, а також великого бізнесу і олігархічних кіл.
З кожним новим відео, яке з'являлося протягом останніх двох років, його кількість підписників у Facebook та YouTube перевищила 83 тисячі. За цей період його контент, що виступає проти мобілізації, зібрав вражаючі 31 мільйон переглядів на обох платформах.
Але Василь Гунько не єдиний, хто поширював ці тези. Є кілька десятків таких осіб.. У цій антимобілізаційній мережі є кілька видів груп впливу. Разом вони доповнюють і підсилюють одне одного. Аудиторія в дослідженій нами мережі становить понад 21 мільйон підписників (аудиторії акаунтів і платформ можуть перетинатися). Для порівняння: в Україні проживає приблизно 29 мільйонів людей.
Одна із функцій таких активістів -- взаємопідтримка.
Сумарна кількість підписників поширювачів антимобілізаційного контенту в усіх соцмережах. Одна людина може бути врахована кілька разів, якщо підписана на того самого блогера в різних соцмережах
Разом до суду.
Нещодавно Гунько випустив відеозвернення, в якому розповідає про "атаку" на свою квартиру. У відповідь на це акаунти, які поширюють аналогічні антимобілізаційні ідеї, висловили йому підтримку, ставлячи його в один ряд із "тими, хто піднімає країну з руїн". Такі повідомлення набрали тисячі репостів, проте на реальний протест прийшло лише кілька осіб. В основному це були блогери, які добре знайомі один з одним і не приховують цього факту.
Блогер Антон Гура виступив із закликом підтримати Василя Гунька після його арешту.
З гаслом "Свободу військовослужбовцю Василю Гуньку!" на майдан Незалежності в Києві вийшла активістка Марія Барабаш (про неї вже згадували в наших матеріалах). Незважаючи на 334 тисячі підписників у соціальних мережах, їй вдалося залучити лише п’ятьох однодумців.
Таку саму байдужість проявили підписники блогера Жана Новосельцева, якому в 2024 році Служба безпеки України висунула підозру в груповому перешкоджанні законній діяльності ЗСУ.
ТЦК є ключовою темою в контенті Новосельцева. Він регулярно називає представників мобілізаційної системи "людоловами", доставляння до ТЦК -- "викраденнями", подаючи їх як майже суцільну практику незаконного насильства, і систематично висвітлює кримінальні справи проти людей, які конфліктували з ТЦК або військовими.
За версією СБУ, Новосельцев був одним із організаторів мережі з аудиторією понад 600 тисяч користувачів, яка "працювала на зрив мобілізації", "закликала до збройного спротиву працівникам ТЦК та правоохоронних органів", "інструктувала щодо силових методів ухиляння від призову", створила сайт для публікації персональних даних військових, працівників ТЦК і правоохоронців.
Новосельцев у своєму коментарі для Texty.org.ua характеризує координацію з іншими як "безглуздя" і зазначає, що його доходи формуються завдяки донатам від підписників, а також з монетизації контенту в соціальних мережах. Коли виникає нестача коштів, він отримує фінансову підтримку від родичів з-за кордону.
Акаунти блогера на платформах Facebook, Instagram, YouTube та Бастіоні в сумі налічують понад 208 тисяч підписників. Він публікує відео на Facebook щотижня, а на YouTube - кілька разів на місяць. Останнє відео на Бастіоні було випущене 6 червня 2026 року. Найбільш активний він у Telegram, де його аудиторія складає приблизно 27 тисяч підписників. Протягом останнього року в Telegram щодня з'являлося в середньому шість публікацій, а в деякі дні їх кількість сягала десяти.
Коментуючи своє затримання, Новосельцев каже, що принципово відмовився домовлятися зі Службою безпеки України, бо винним себе не вважає: "Нам одразу запропонували варіант типу визнай провину хоч частково і гуляй, але про ТЦК більше не згадуй. Звісно, ми відмовилися, бо впевнені, що немає складу злочину в тому ефірі", -- каже Новосельцев.
Затримання блогера стало предметом активного обговорення в українських медіа. Його переважно описували як "знаменитого провокатора" та "опонента мобілізації". У той же час російські джерела подавали новини з заголовками на зразок "СБУ затримала відомого журналіста Жана Новосельцева" і використовували термін "спецслужба київського режиму" в своїх матеріалах.
Друг блогера Остап Стахів (обвинувачений за несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану) назвав провадження "політичними репресіями" і закликав приходити до суду.
Колишній депутат Олександр Дубінський, який звинувачується в державній зраді, висловив думку про Новосельцева, назвавши його "талановитим журналістом". Він підкреслив, що той має повне право критикувати ТЦК, а арешт охарактеризував як спробу залякати опонентів примусової мобілізації.
Відверто проросійське видання "Страна.юа" також розмістило інформацію про цю кримінальну справу, зазначивши, що "на телеграм-каналі Новосельцева дійсно багато новин про ТЦК. Проте вони не відрізняються від повідомлень, які публікують інші українські медіа щодо інцидентів з військоматами". Цю інформацію підхопили й інші російські ЗМІ, такі як РБК.ру та Лайф.ру.
Зверніть увагу. Не кожен блогер, який використовує різку лексику щодо ТЦК, заперечує мобілізацію як таку. Наприклад, фейсбук-акаунт Олег Черкаси у своїх дописах називав працівників ТЦК "людоловами", описував окремі випадки як "полювання на власних громадян" і схвально писав про блокування груп оповіщення.
Водночас у відповіді Texty.org.ua він прямо заявив, що підтримує оборону України та законну мобілізацію, не підтримує незаконне фізичне перешкоджання роботі ТЦК чи поліції і визнає, що короткі відеофрагменти не завжди показують повну картину події.
Чоловік також повідомив, що намагався знайти можливість служити в ЗСУ, зокрема спілкувався з представниками військових підрозділів, але не зміг цього зробити через стан здоров'я. Саме тому в цьому дослідженні критика окремих дій ТЦК не вважається антимобілізаційним контентом автоматично: визначальними є системність, делегітимація мобілізації загалом, героїзація ухиляння або заклики до опору.
Дії Новосельцева та інших блогерів, яких українська влада підозрює у співпраці з ворогом, постійно захищає підсанкційний ресурс "Говорит Европа". Цей сайт об'єднав команду осіб, які в минулому працювали "журналістами" на телеканалах Медведчука або регулярно коментували події там, видаючи себе за експертів (докладніше про це читайте тут).
Уряд Великої Британії додав цей ресурс до списку санкцій, оскільки виявив, що він є елементом організованих агресивних дій Росії, спрямованих на спотворення інформаційного середовища в Україні.
24 листопада 2025 року сайт опублікував під авторством Жана Новосельцева матеріал із заголовком "За цитування Конституції України СБУ порушила справу, вирвавши фрази з контексту". Загалом під іменем Новосельцева на цьому сайті 149 публікацій.
Справу Жана Новосельцева активно обговорювали в російських медіа.
Новосельцев заявляє, що "вперше дізнається" про цей ресурс.
Втім, попри широке висвітлення справи, на судове засідання до Новосельцева прийшло кілька пенсіонерів та вбрана у вишиванку жінка на ім'я Катерина, яка теж, за її словами, стала об'єктом зацікавленості СБУ, "тому що я просто необережна людина, недосвідчена. Я думала, що всі люди добрі й цього ніколи не станеться".
Жінка прийшла до суду з вирізаним із картону сонцем та букетом квітів, які сама зібрала у своєму саду. Вона хотіла вручити їх судді, але та відмовилася. Тому жінка вирішила залишити букет на турнікеті біля входу, сподіваючись, що він додасть приміщенню більшої дружелюбності.
Команда прихильників блогера Жана Новосельцева зібралася в Голосіївському суді 16 липня 2026 року. Пряму трансляцію судового процесу переглянули 3400 глядачів.
"Якщо ви вважаєте, що лише я та російські ЗМІ критикуємо ТЦК, зверніть увагу на публікації нардепів Гончаренка, Скороход, Разумкова, Мазурашу та багатьох інших справжніх фронтовиків", -- зазначив Новосельцев у коментарі для Texty.org.ua.
Жан Новосельцев опублікував на своєму ютуб-каналі відео із суду над Анною Скороход, яку НАБУ та САП обвинувачують у підбурюванні до надання хабаря в розмірі 250 тисяч доларів нібито за сприяння запровадженню санкцій РНБО проти приватної компанії (ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України)
Легітимність можна визначити як визнання або прийняття чогось як правомірного, правильного чи обґрунтованого в певному контексті.
З трибуни Верховної Ради народна депутатка Анна Скороход (детальніше про неї читайте тут) емоційно заявляє про те, що в нас щодня тисячі випадків незаконної мобілізації: "У нас немає і не буде мобілізації. У нас є "бусифікація"".
Анна Скороход та Марія Барабаш у своїх статтях висловлюють подібні думки стосовно мобілізації та діяльності ТЦК. Барабаш заснувала громадську організацію під назвою "Спротив" і активно ділиться своїми поглядами на масштабних міжнародних форумах. Вона також брала участь в інавгурації президента США Дональда Трампа.
Хто є ця Анна Скороход?
Анна Скороход стала депутаткою Верховної Ради у 2019 році, представляючи "Слугу народу" як безпартійна кандидатка. У листопаді того ж року Андрій Герус, голова Комітету з енергетичних питань, повідомив, що її цивільний партнер, росіянин Олексій Алякін, намагався чинити вплив на прийняття законопроєктів, пов'язаних із компанією Нафтогаз. Вже через місяць після цього інциденту її виключили з фракції.
У липні 2020 року Скороход приєдналася до депутатської групи "За майбутнє". У 2023-2025-му очолювала парламентську тимчасову слідчу комісію (ТСК), що розглядала можливі порушення в Міноборони, ЗСУ та інших військових формуваннях і тисячі звернень військовослужбовців щодо умов служби, виплат, ВЛК, ротацій та демобілізації, а в 2026-му увійшла до Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань створення системи військової юстиції.
"Ми перетворили людей на рабів. Ми захоплюємо їх на вулицях і змушуємо воювати за свободу, хоча ще перед цим, до призову в ТЦК, вони були вільними особистостями". До речі, що стосується "рабів". Це улюблена пропагандистська ідея росіян, які стверджують, що українці є рабами власної влади.
У своїх соцмережах нардепка продовжує розмірковувати на тему ухиляння від військової служби і захищає антимобілізаторів, якщо правоохоронці нарешті беруться за них. За версією Скороход, це "політична розправа" і "свавілля".
В унісон із російським державним керівництвом Скороход системно розповідає про те, що "Україна перетворюється на поліцейську державу", а "Захід використовує Україну, щоб послабити Росію".
Антимобілізаційні меседжі проникають навіть у святкові звернення до Дня Незалежності: "Я прагну бачити країну, де кожен має право вільно пересуватися з відкритими кордонами для всіх, а не лише для привілейованої групи. Де обов'язок захищати батьківщину належить всьому населення, а не лише тим, хто живе в скрутних умовах".
Коли журналісти Texty.org.ua поцікавилися, що спонукає її висловлювати подібні ідеї, вона зазначила, що не розповсюджує "жодного контенту, що може бути сприйнято як антимобілізаційний".
Олексій Гончаренко, народний депутат і голова парламентської ТСК, що займається розслідуванням правопорушень у сфері оборони та дотримання прав людини під час війни, не вважає свій контент антимобілізаційним. Він зазначив: "Мої публікації не мають на меті виступати проти мобілізації. Я визнаю важливість набору до Збройних сил. (...) Я керуюсь простим принципом: людей не можна бити, викрадати або катувати. Це не ставлення проти мобілізації, а захист статей 3, 27, 28 і 29 Конституції України та норм Кримінального кодексу", -- повідомив Гончаренко в інтерв'ю Texty.org.ua.
За його словами, він був першим, хто почав "говорити про свавілля ТЦК": "Що може зробити один депутат? Врятувати окремих людей і підняти проблему на рівень національної дискусії? І я це зробив. Табу зламано".
Повторюючи кремлівську рамку про "рабів Зеленського", "людей, яких хапають на вулицях", примусове відправлення українців "на забій", у січні 2025 року з парламентської трибуни Гончаренко заявив: "Усіх зробити рабами, закриті кордони, повне свавілля назавжди?".
Нардеп має в соцмережах майже мільйон підписників, але, на його думку, негативне ставлення до мобілізації формують не публікації про такі випадки, а самі ці випадки: "Кожне побиття, зафіксоване на відео, завдає довірі до мобілізаційного процесу більше шкоди, ніж будь-який пост у соціальних мережах".
У жовтні 2026 року Гончаренко змінив свій тон, закликавши владу вжити заходів для завершення війни.
Два дні по тому, депутата виключили з лав фракції "Європейська Солідарність".
Цей заклик отримав підтримку від Анни Скороход, яка незабаром внесла до парламенту пропозицію про повернення України до нейтрального статусу в якості гарантії того, що країна не вступатиме до жодних військових союзів, зокрема НАТО. У своєму публічному зверненні вона зазначила: "Я відкрита до вашого бачення миру, але лише за умови, що це буде обґрунтовано реальністю, а не під впливом психотропних речовин".
Заклик Скорохода досягти миру, "з урахуванням реалій на місцях", практично точно відображає традиційний підхід російської дипломатії.
Президент Російської Федерації Володимир Путін підкреслив, що переговори повинні проходити, виходячи з "реалій, що складаються на місцях сьогодні". Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також закликав "визнати реалії на місцях", пояснюючи цю позицію необхідністю врахування наслідків російської окупації.
Учасники антимобілізаційної мережі активно закликають до дій, які включають підтримку підпалів будівель ТЦК та застосування насильства проти військових, що супроводжують мобілізованих чоловіків до місць збору. Такі публікації та відеоматеріали набирають популярності в мережі.
Наприклад, 29 червня 2026 року Василь Мойсеєнко відкрив свою сторінку на Фейсбуці. Наразі його аудиторія налічує вже 166 тисяч підписників. У своєму профілі він зазначає, що працює журналістом. Коментуючи нещодавню пожежу в будівлі ТЦК у Харкові, він висловив думку: "Мені здається, це покарання за їхні неправомірні дії під час мобілізації". Це відео зібрало понад 342 тисячі переглядів у Фейсбуці.
Подібні публікації з'явилися також у інших блогерів, які є частиною антимобілізаційної мережі. "На мій погляд, судячи з коментарів, всі лише радіють", – підсумувала у своєму телеграм-каналі з 100 тисячами підписників проросійська пропагандистка Ольга Шарій.
Як і її чоловік блогер Анатолій Шарій, Ольга Шарій із перших місяців повномасштабного російського вторгнення в Україну регулярно писала, що примусова мобілізація -- це механізм, який дає змогу корумпованій владі зберігати свої статки ціною життя військовозобов'язаних, а втеча від війни -- це "нормальне" і "логічне" рішення
Львівський "бунт"
Особливо злагоджено учасники мережі реагують під час резонансних подій, таких як вечірня конфронтація між місцевими жителями та представниками ТЦК у Львові 8 липня 2026 року.
Згідно з офіційними даними, інцидент розпочався під час перевірки документів 30-річного чоловіка, який був у розшуку за порушення військових правил обліку. Після цього натовп оточив іншу групу, яка займалася оповіщенням, завдавши шкоди їх службовому автомобілю, який був перевернутий. Двоє військових з територіального центру комплектування звернулися за медичною допомогою, а також постраждав один з поліцейських.
З моменту початку конфлікту російські телеграм-канали та медіа висвітлювали події як масовий протест проти "людожерів", "вбивць душ" та "карателів Зеленського".
Згідно з онлайн-активністю, Тетяна Солов'єнко також не могла знайти собі спокою після цього інциденту і провела всю ніч без сну. Протягом більше ніж доби вона щогодини ділилася публікаціями та відео на тему мобілізації у Фейсбуці. За першу добу ці 20 дописів отримали в загальному 2257 репостів.
У шапці профілю Тетяни не зазначено, ким вона працює. На тлі заставки-тризуба вказаний лише статус користувачки: "Чоловіки 25-60, які не воювали з 2022 року в Силах оборони, Ваша думка про патріотизм мене не цікавить".
Попри патріотичне позиціонування, її основний контент антимобілізаційний
Незважаючи на своє патріотичне позиціонування, основний контент Тетяни має антимобілізаційний характер. Починаючи з серпня 2022 року, вона регулярно ділилася публікаціями інших користувачів, зокрема, акціями на кшталт "здай адресу ТЦКшника та поліцейського, які займаються незаконною мобілізацією" і "відеозаписами злочинних дій, коли правоохоронці без перевірки документів затримують цивільних осіб". Протягом кількох років її страничка зібрала понад 53 тисячі підписників.
Водночас із підтримкою протестувальників на адресу тих, хто засуджував агресивні дії щодо діючих військових, лунали різкі критичні висловлювання та образи.
Одним із перших, хто почав критикувати українських журналістів та активістів, став блогер Ростислав Шапошніков. З 2015 року він регулярно публікував антимобілізаційний матеріал і здобув популярність, набравши понад 700 тисяч підписників на різних соціальних платформах.
Шапошніков іронічно прокоментував заголовок "Української правди" про ушкодження автомобіля ТЦК, зазначивши: "Слово 'понівечили' наче натякає, що зловмисники знущалися над невинними працівниками ТЦК". У наступному пості він назвав журналістку, що висвітлювала цю ситуацію, "мандавошкою" і запропонував їй пожертвувати свій автомобіль військовим: "Тож віддай свій мерседес ТЦК замість їхнього перевернутого авто".
У травні 2025 року Рада національної безпеки та оборони включила колишнього журналіста до списку санкцій. Володимир Зеленський охарактеризував Шапошнікова як "пропагандиста", який "своєю дезінформацією сприяє російським атакам на Україну".
Знаходячись у найпівденнішому штаті Америки, Флориді, на відстані тисячі кілометрів від рідної домівки, Ростислав Шапошніков активно ділиться своїми думками щодо мобілізації та діяльності ТЦК. У спілкуванні з Texty.org.ua він зазначив, що його прагнення поширювати антимобілізаційний контент підкріплене принципами Конституції України.
Натомість у своєму зверненні до підписників блогер сказав, що не знає, у чому він винен: "Напевно, лише в тому, що я особисто як людина не подобаюся Зеленському та його команді".
Завдяки накладеним санкціям в Україні заблоковано 16 з 29 ресурсів, що належать Арестовичу, Олешку, Шапошнікову та подружжю Шаріїв.
Протягом наступних двох днів Мирослав Олешко активно висловлював свою думку щодо подій у Львові. Подібно до Шапошнікова, він насміхався з громадських діячів та блогерів, які висловили підтримку військовим ТЦК під час конфлікту, і активно захищав нападників у коментарях під публікаціями в соціальних мережах: "Усі, хто закликає до того, щоб "знайти, покарати, посадити, побити" тих, хто брав участь у протестах проти окупантів ТЦК у Львові, є лицемірними негідниками".
Служба безпеки України повідомила про підозру блогеру Мирославу Олешку у заочному порядку за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в умовах особливого періоду. "Перебуваючи за межами країни, він регулярно публікує відеоролики та пости, в яких розповсюджує інформацію, що дискредитує призов до армії та закликає українців уникати військової служби", – йдеться у повідомленні СБУ. Також наводиться скриншот його посту у Facebook, де Олешко висміює активістів і блогерів, які підтримали військовослужбовців ТЦК під час конфлікту у Львові.
10 липня о другій ночі Олешко опублікував у Facebook пост із фотографіями людей, які вибачаються за напад на військового ТЦК. Він написав: "В Україні зникло все, за що її можна було любити. Партія війни, як справжня ДНРівщина 2014 року, вирішила максимально принизити народ. Тепер українці усвідомили, що при владі знаходиться справжня воєнна хунта, а не демократичний уряд".
У коментарі для Texty.org.ua Мирослав Олешко зазначив, що не має жодного зв'язку зі спецслужбами інших країн, підкресливши: "Я спираюся на інформацію, яку надають українці в Києві та інших населених пунктах, котрі фіксують злочини військових злочинців ТЦК ЗСУ за допомогою своїх мобільних телефонів".
Такої самої лінії у висвітленні цього інциденту дотримувалася й нардепка Анна Скороход. Вона назвала "героями" людей, які побили військовослужбовців ТЦК у Львові, й охарактеризувала "дивним" те, що "всі державні структури і більшість важливих високопосадовців засудили Львівську історію". Цей допис поширили у Фейсбуці понад 6 тисяч разів.
Крім того, що спостерігається наростання ворожості до співробітників ТЦК, протягом кількох днів антимобілізаційна мережа активно прагнула спровокувати масові протестні акції по всій Україні проти самої мобілізації.
Поки українські ЗМІ охарактеризували конфлікт як окремий випадок, що вимагає розслідування, російські та проросійські джерела трактували його як прояв репресій і повстання українців проти мобілізації та урядових структур.
З самого ранку після події аналіз ситуації поширювали телеграм-канали, що контролюються Кремлем, такі як "ЗеРада", "Легитимный" і "Резидент" (які вважають себе опозиційними в Україні), а також російські та проросійські пропагандисти.
Наприклад, Володимир Соловйов обговорив із політологом Спиридоном Кілінкаровим можливість державного перевороту в Україні. Російський військкор Олександр Коц назвав Львів показником загальноукраїнської кризи й завершив допис словами: "Сьогодні Львів. Завтра вся країна. Прокидайся, Україна!".
Висновок про те, що "коричнева диктатура закінчить повноцінним громадянським спротивом", перебуваючи в Нью-Йорку, опублікував о 4:12 ранку й Олексій Арестович (за київським часом це 11:12).
Олексій Арестович переїхав до Сполучених Штатів і тепер проживає в Нью-Йорку. Маючи понад 1,6 мільйона підписників, він вже більше трьох років активно висловлює думки про те, що ТЦК є "частиною репресивного апарату, керованого Зеленським", і закликає людей "не підтримувати цю систему та не брати участі в її жорстоких практиках". Скриншот з відео на YouTube-каналі блогера, 2024 рік.
Живучи в Лондоні, не залишився байдужим до цієї теми й колишній народний депутат Артем Дмитрук. До Великої Британії він втік у серпні 2024 року й відтоді систематично публікує антимобілізаційний контент для своєї 475-тисячної аудиторії в Тредсі, Телеграмі та Інстаграмі.
Публікації Артема Дмитрука про мобілізацію на його соціальних платформах отримують сотні тисяч переглядів. Через два дні після його втечі йому було висунуто підозри за низкою статей, зокрема за хуліганство, напад на правоохоронців, спробу викрадення зброї та завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості. У разі доведення вини депутату загрожує до 15 років позбавлення волі. 4 березня 2026 року Вестмінстерський магістратський суд у Лондоні відмовив у запиті України про екстрадицію. Докази щодо співпраці нардепа з російськими спецслужбами українські правоохоронці поки не змогли надати.
Вранці 9 липня він опублікував кадри протестів із телеграм-каналу "Труха" і додав коментар: "Це відео треба поставити на заставку кожному представникові режиму". Допис поширили російські ресурси. Зокрема, телеграм-канал Win-Win до посилання до допису Дмитрука додав: "Жарти жартами, а український народ так і повстати може".
Народний депутат Олексій Гончаренко заперечив пояснення всього конфлікту російською ІПСО: "Що там любите розповідати, що це все російськое іпсо і все нормально? Ви як?".
Дочекавшись реакції на ці події української влади, підсумки підбив пропагандист Анатолій Шарій. Він іронічно прокоментував заяви військової омбудсменки Ольги Решетилової про те, що не може бути виправдання діям цивільних щодо нападу на військових: "Тобто (немає. -- Ред.) виправдання тому, що люди вирішили захищатись, а не бути баранами, яких ведуть на бійню?".
"Неправильні" гасла
14 липня парламент України затвердив відставку прем'єр-міністра Юлії Свириденко. Разом із нею уряд залишив свої пості також міністр оборони Михайло Федоров.
16 липня о 09:01 у Києві, на площі Івана Франка, стартувала мирна протестна акція, учасники якої вимагали повернення Федорова та продовження реформ в оборонній сфері. Подібні заходи також відбулися в 24 інших містах.
Жоден із 50 учасників антимобілізаційної мережі, більшість з яких вважають себе українськими патріотами, не висловив відкритої підтримки цим акціям.
Замість цього, вони практично одночасно з російськими медіа назвали ці акції протесту оплаченою "картонною революцією".
Через годину після початку протесту в Києві 16 липня Анатолій Шарій опублікував три дописи поспіль, у яких заявив, що протести організовані заради збереження контролю над коштами на закупівлю дронів, а знайомий Федорова бізнесмен Олександр Конотопський нібито перераховував "лідерам думок" великі суми в USDT.
Лише через 16 хвилин його слова були повторені восьмома російськими ЗМІ, такими як Rumbler.ru, "Взгляд", "Антифашист" і "Антимайдан", які акцентували на головній ідеї: фінансові інтереси лежать в основі протестів.
Разом із тим учасники мережі виступили категорично проти ще однієї вимоги протестувальників -- відставки на той час чинного головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.
Олександр Дубінський охарактеризував учасників акцій протесту як "соросят", які "прагнуть замінити Сирського на людину, що відповідає інтересам Сороса".
Олексій Арестович аргументував свою підтримку головкома тим, що "в Україні немає сьогодні чинного генерала, який можна порівняти із Сирським за рівнем військових знань, професіоналізмом, стратегічним мисленням і харизмою".
На думку народного депутата Олексія Гончаренка, зміна командувача Сирського під час війни є "неправильним" кроком. Він підкреслив, що "заміна головнокомандувача може призвести до послаблення наших позицій, адже нова людина потребує часу, щоб адаптуватися і зрозуміти ситуацію".
У цій ситуації вони намагалися підтримувати антиреформаторських лідерів в Україні, щоб перешкодити можливим змінам. Підтримка політиків та управлінців, які не справляються зі своїми обов'язками або ведуть невдалу політику, а також атака на тих, хто може поліпшити державне управління чи має ясне стратегічне бачення, є традиційною російською тактикою в країнах, де проводяться інформаційні операції. Причому, особи, які отримують таку підтримку, можуть навіть не здогадуватися про це. А ті, хто стає об'єктом атак, можуть не усвідомлювати, звідки походять ці удари, підозрюючи своїх внутрішніх опонентів.
Одночасно проросійські сили докладали зусиль, щоб перенаправити протестну енергію у своєму напрямку, активно використовуючи інформаційні ресурси: ЗМІ, соціальні мережі, відомих осіб, блогерів та ботів.
Інформаційна кампанія з умовною назвою "Чому не виходять за мир?" стартувала через п'ять годин після офіційного початку протестів.
Перший допис із питанням, чому українці масово виходять на підтримку міністра оборони Михайла Федорова, але не проти ТЦК і не за мир, опублікував російський військкор Олександр Коц. Згодом цю саму тезу активно повторювали російські блогери й політики Ольга Скабєєва, експрем'єр-утікач Микола Азаров, проросійський екснардеп Володимир Олійник та інші.
Також до цієї кампанії були активно залучені 49 із 50 учасників антимобілізаційної мережі, зокрема українські блогери Мирослав Олешко та Жан Новосельцев.
Наратив, згідно з яким протестувати слід не проти відставки Сирського, а проти свавілля ТЦК та за мир, активно розповсюджується російськими політиками, проросійськими активістами та медіа, які є частиною агентурної мережі РФ. Наприклад, телеграм-канал "Легитимный", який належить до цієї мережі, був створений 85-м Головним центром спеціальної служби Головного управління Генштабу РФ.
Чому "ніхто не виходить за мир", публічно запитувала й нардепка Анна Скороход. Вона активно критикувала протести і 18 липня опублікувала відео, де з мікрофоном у руках провела опитування серед протестувальників у Києві на тему "Топ-3 найефективніших рішень Федорова". У дописі під цим відео Скороход питала: "Чому коли людей пакують на вулицях, коли вони живуть по квартирах, як партизани, і в "АТБ" бігають навприсядки, протестів нема".
Тетяна Солов'єнк, як і 8 липня під час львівського "бунту", поширювала не лише дописи Анни Скороход, а й заклики Василя Гунька протестувати, "але із зовсім іншими гаслами": "Масовість і правильні гасла зведуть нанівець проплачені цілі".
#Україна #Дональд Трамп #Нью-Йорк #Журналіст #Росія #Українці #Львів #Російська мова #Володимир Зеленський #Федеральна служба безпеки #НАТО #Крим #Володимир Путін #Харків #Збройні сили України #Будапешт #Лондон #Мобілізація #Facebook #Московський Кремль #Служба безпеки України #Instagram #Сергій Лавров #Військовослужбовці #Активізм #Іван Франко #Інформація #Віктор Медведчук #Микола Азаров #Конституція України #Блог #Слідчий #Майдан Незалежності #Номер військової частини #Національна гвардія України #Черкаси #Київ #Анатолій Шарій #Олексій Гончаренко #Військовозобов'язаний #Велика Британія #Рабство #Європейська солідарність #Олійник Володимир Миколайович #Батальйон «Азов» #«Нафтогаз» #ATB-Market #«Слуга народу» (політична партія) #Олександр Дубінський #Оскільки #Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України #Texty.org.ua #Рушниця #Військовий стан #Петропавлівська Борщахівка #Юрій Гунко #Арестович Олексій Миколайович
