Під шарами білого вапна, у закритих нішах та навіть у дерев'яних перекриттях львівської кам'яниці виявлені сліди міської історії, що налічує понад 500 років. Тут збереглися готичні елементи XV століття, кахлі з портретами королів, ренесансні фрески, вірменські написи та предмети людей, які ховалися в цьому будинку під час обох світових воєн.
ZAXID.NET побував у кам'яниці на вул. Вірменській, 17, яку нині реставрують, і розповідає про її історію та цікаві знахідки. Екскурсію під час Днів європейської спадщини провів власник будинку, співзасновник девелоперського бюро "Будинки та люди" Олексій Курилишин.
Архітектурно-історичний ребус
Зовні ця двоповерхова камʼяниця поруч із легендарною кавʼярнею "Вірменка" виглядає доволі скромно. Її фасад майже позбавлений декору, якщо не рахувати красивого кутого балкона. Уже п'ять років будинок закритий риштуванням: тут триває капітальна реконструкція.
Фасад будинку на Вірменській, 17 зараз також реставрують (фото бюро "Будинки та люди")
Фахівці рятують автентичні елементи, досліджують історію будинку, а в процесі робіт знаходять сенсаційні знахідки. Ренесансом у Львові вже нікого не здивуєш. Та тут виявили залишки ще й готичних оздоб. Як з'ясувалося, кам'яниця XVII ст. стоїть на середньовічних підвалинах, які сягають XV ст. І саме там починаються цікаві несподіванки.
Споруда пройшла через близько десяти етапів реконструкції. В процесі кожної з них деякі елементи були повторно використані, інші – викинуті або залишені на своїх місцях. На сьогоднішній день ці будівельні "смітники" перетворюються на важливе джерело для архітектурних дослідників.
Елементи будівлі, що відрізняються за часом створення
Ренесансна камʼяниця на готичних підвалинах
За висновком керівника досліджень, доктора архітектури Олега Рибчинського, історія будинку почалася щонайменше у XV столітті. Тоді він був одноповерховим, зі стрімким дахом і двома фасадними вікнами. Праворуч від нього проходив провулок до сучасної вул. Лесі Українки, яку раніше називали Нижньою Вірменською.
Від середньовічної споруди збереглися чудові кам'яні портали, основи склепінь з нервюрами та залишки системи опалення, відомої як гіпокауст. Ця технологія передбачала обігрів приміщень за допомогою теплого повітря, що циркулювало через спеціально спроектовані канали. Першими її застосували давні єгиптяни та римляни, а згодом вона стала популярною і в Середньовіччі. На вулиці Вірменській, 17 збереглися елементи цієї системи, зокрема піч і вентиляційні канали XV століття, які забезпечували підйом теплого повітря на верхні поверхи, а також фрагмент плитки на підлозі.
Плитка XV ст. та отвори гіпокауста
Ще один значущий артефакт - обвуглена дерев'яна балка, що знаходиться у стіні. Вірогідно, вона має зв'язок з пожежею 1527 року, коли Львів зазнав майже повного знищення. Сьогодні ця балка слугує свідком тих далеких подій, немов застрягла в часі.
"Ця балка символізує кінець епохи готичної архітектури та віщує початок нової архітектурної ери - Ренесансу," - підкреслює Олексій Курилишин.
Обгоріла балка часів середньовічного Львова
Плитки з зображенням монарха
Під час досліджень у будинку знайшли пічні кахлі XV-XVIII століть. Олег Рибчинський виявив схожу кахлю в археологічному музеї краківського Вавелю.
Олексій Курилишин висловлює думку, що ці плитки, ймовірно, були виготовлені з тієї ж форми або в тому ж місці, де і кахлі, які раніше використовувалися для печей Вавельського замку. На одній з плиток зображено обличчя короля Сигізмунда І Старого. Імовірно, у XVI столітті цей будинок мав особливе призначення і міг слугувати місцем проживання осіб, пов'язаних з владою або державним управлінням.
Кахлі з Еміновичівської камʼяниці та їхні репліки (фото ZAXID.NET із реставраційної майстерні Львівської політехніки)
Будинок заможних вірменських купців
У 1638 році будівлю закупила вірменська родина купців Еміновичів, що мала коріння на території нинішньої Туреччини. Ці заможні торговці спеціалізувалися на обігу східних товарів.
Голова сім'ї Мурат Емінович був одним із львів'ян, які збирали кошти для підтримки війська Богдана Хмельницького. Його син Стефан відповідав за фінансові справи короля Яна Собеського та виконував обов'язки управителя замку. За ці досягнення їхня родина була нагороджена шляхетним титулом.
Заблоковані вікна та автограф майстра.
У XVII столітті кам'яницю суттєво перебудували й розширили. Вікна, які раніше виходили на бічний фасад, згодом стали непотрібними: у центральній частині міста будинки щільно примикали один до одного, економлячи простір. Так вікна перетворилися на замуровані ніші.
Загалом історія вікон у цьому будинку нагадує архітектурний квест. Їх неодноразово розширювали, зменшували, змінювали форму, стиль і призначення. А один із найдавніших дверних порталів містить ґмерк - вирізьблений знак або підпис майстра.
Одне з вікон, що знаходиться в зачиненому стані.
Сьогодні вхід до будівлі здійснюється через прохід, оформлений бочковим склепінням XVII століття. У лівій стіні знайшли закладене віконце, яке, ймовірно, використовували вірменські купці для торгівлі. А всього через кілька метрів від нього розташований готичний портал, що датується періодом 1470-1480 років.
Картини з видами Львова
На першому поверсі більшість розписів зникли, оскільки стіни пізніше були оброблені цементним розчином. Проте в закритій ніші було знайдено поліхромні елементи, які, ймовірно, належать до епохи пізньої готики або раннього Ренесансу.
На другому поверсі можна знайти фрагменти настінного живопису, що належать до ренесансного періоду та пізніших епох. В одній з кімнат, над дверним прорізом, зображено місто, а на вежі стоїть вартовий із мушкетом. Інші двері прикрашає малюнок ставка з човнами. Крім того, тут присутні сюжетні та декоративні розписи XVIII-XIX століть.
Різноманітні настінні малюнки з різними часовими аспектами (зображення ZAXID.NET)
Балки із вірменськими написами і благословенням
На стелі другого поверху були виявлені захоплюючі знахідки. Під звичайним шаром побілки з'явився розпис з розетою, а під ним знайшли ще старіші дерев'яні балки. Фахівці з Karp Restorer вирішили зберегти і розпис, і конструкцію, здійснивши трансфер розпису стелі. Тепер його можна буде оглянути на спеціально підготовленій площині в іншому місці.
Переміщений малюнок з стельового оформлення.
Дерев'яні балки були законсервовані та залишені вільними для огляду. Вражаюче, що серед них виявили металеві наконечники стріл. Схоже, в XVII столітті розваги полягали в стрільбі по стелі.
"Балки були прогнилі. Щоб дістатися до них зверху, ми розібрали підлогу на горищі, вичистили середину, заповнили її спеціальною сумішшю, а зовні законсервували. Зараз вони не несуть конструктивного навантаження", - розповів власник будинку.
Серед конструкцій виділяється центральна поперечна балка завдовжки 10 метрів, виготовлена зі смереки. На ній розміщені вірменські різьблені написи, що досі не піддалися прочитанню. Пізніше, в XVIII столітті, на балках з'явилися ґмерк Еміновичів, а також зафіксовано рік - 1654 - і латинський напис із благословенням: "BENEDIK DOMINE ... HABITATIONEM ISTAM".
Брусок з благословенням
Нові стелі приховали стародавні конструкції, одночасно зберігши фриз, прикрашений меандрами.
Русалка на скельній колонні
У цій самій кімнаті є розкішно оздоблена колона, датована 1635-1640 роками. Свого часу її замурували цеглою. Коли колону відкрили, на ній побачили двохвосту русалку - Мелюзіну, міфологічний образ, пов'язаний із духом прісної води. Сьогодні цей персонаж, зокрема, відомий як символ компанії Starbucks.
Виточування колони з Мелюзіною
Різьблені елементи, такі як грона винограду, птахи та квіти, слугують символами багатства і процвітання.
У цій кімнаті було відновлено оригінальне підлогове покриття XVII століття. Воно виготовлене з модринових щитів, які обрамлені дубовими елементами.
Секрети жителів старовинного будинку
Найбільш захоплююча частина цього будинку — його 500-річна історія, наповнена життями людей, які тут мешкали. Спочатку він належав купцям Еміновичам, але в XVIII столітті його власником став вірменський єпископ Яків Стефан Августинович. Пізніше володіння перейшло до королівського ловчого, який суттєво перетворив будівлю, адаптуючи її до нових барокових тенденцій того часу.
У горищному приміщенні балок знайшли два приховані значки січових стрільців, які були загорнуті в газету 1916 року. Дослідники вважають, що ці предмети могли бути заховані під час пацифікації, коли проходили масові облави.
Під час реконструкції в одному з закритих ніш підвалу було знайдено посуд. Як виявилося, тут у часи Другої світової війни ховалася єврейська родина Бакфайнів, яка раніше мешкала на другому поверсі цього будинку. З п'яти членів родини - двох батьків, дитини, дідуся та бабусі - вижили лише жінки та дворічний хлопчик на ім’я Север. Нині він проживає в Ізраїлі.
Притулок для єврейської сім'ї.
Останні жителі оселилися в будинку до 2020 року. Коли нові власники здійснили покупку, будівля вже була розділена на сім окремих квартир.
"На момент придбання ми до кінця не розуміли, що будемо з ним робити. Думали, що перетворимо його на якийсь об'єкт громадського використання - можливо, кав'ярню чи ресторан. Але коли почали реставрацію, присвятили дуже багато часу дослідженню цього будинку. І ця історія нас винагородила, бо ми віднайшли надзвичайно важливі артефакти, про існування яких ані Львів, ані історія досі не знали", - розповідає Олексій Курилишин.
Нове призначення оселі
Нині найбільшим викликом для власників є вибір нової функції будинку, щоб розкрити його потенціал якнайкраще.
"Завжди постає питання, в якому стилі робити приміщення, який шар відкривати, а інші забирати. Але нема історії красивішої чи гіршої. Ми хочемо показати її всю - 550 років цього будинку. Тому ми все залишили в такому вигляді, як є. Незай глядачі фантазують, як воно могло бути в різні епохи. Всі елементи, які ми знайшли тут, будуть видимі", - міркує Олексій Курилишин.
Олексій Курилишин і список усіх, хто бере участь у реставрації та вивченні кам'яниці.
Щоб краще візуалізувати інтер'єрну моду різних періодів, які пережила кам'яниця, планують створити цифрові моделі. Також власники хочуть видати книжку про історію будинку.
Заплановано відкриття оновленого простору на завершення весни або на початок літа 2027 року.
#Євреї #Стародавній Рим #Туреччина #Фасад #Львів #Історія #Вірменська мова #Ізраїль #Ренесанс #Готичне мистецтво #Стародавній Єгипет #Краків #Артефакт #Архітектура #Середньовіччя #Вірмени #Вода #Вірменія #Леся Українка #Перебудова #Купецтво #Портал (архітектура) #Різьблення #Вулиця Вірменська (Львів) #Богдан Хмельницький #Склеп (архітектура) #Вавель #Арройо (струмок) #Багатоквартирний будинок #Львівська політехніка #Ніша #Кахлі #Сигізмунд I Старий #Ян III Собеський
