Надійний партнер і сусід чи нова "Орбанівська Угорщина": що слід очікувати від кардинальної зміни влади в Румунії?

У Румунії розпочинається виборчий марафон: сьогодні, 24 листопада, відбувається перший тур президентських виборів. Два кандидати, які наберуть найбільше голосів, потраплять до другого туру, що запланований на 8 грудня. А 1 грудня, між цими етапами, відбудуться парламентські вибори, які вирішать, які політичні сили сформують уряд Румунії на наступні чотири роки.

Результати виборів мають велике значення через геополітичну близькість до України. Вони можуть забезпечити Румунії продовження її переважно проєвропейського, центристського курсу, або ж спонукати країну до більш активної політики опору офіційним рішенням Брюсселя, подібно до того, як це роблять Угорщина чи Словаччина.

Вибори можуть вплинути на те, чи збережеться підтримка Румунією України у її протистоянні Росії, або ж країна обере стратегію, схожу на позиції Орбана та Фіцо, що передбачає мирні переговори.

Що очікувати від виборів у Румунії - читайте у статті на OBOZ.UA.

Вибори президента - загадка залишається актуальною.

Лідер президентських перегонів у Румунії, якщо вірити соціологічним прогнозам, очевидний - кандидат від соціал-демократів, діючий прем'єр-міністр - Марчел Чолаку, який рішуче підтримує Україну, її членство в ЄС і НАТО. Головна інтрига - кандидат, який посяде друге місце, що може вплинути на політичне життя країни сильніше, ніж сам переможець.

На участь у другому турі виборів претендують кілька кандидатів. Серед них можна відзначити Ніколає Чуке, який представляє Націонал-ліберальну партію, Джордже Сіміона, лідера ультраправої партії AUR, та Елену Ласконі, кандидатку від правоцентристської партії "Союз порятунку Румунії" (USR). Також у списку є Мірча Джоане, колишній заступник генерального секретаря НАТО, який балотується як незалежний кандидат.

Більшість учасників дебатів, які проходили напередодні першого туру, висловили підтримку ініціативі новообраного президента США Дональда Трампа щодо ведення мирних переговорів в Україні. Вони зазначили, що вважають недосяжним мир, якщо Україна не піде на компроміс і не віддасть частину своїх територій Росії.

"Безумовно, Україна не здатна відновити всі втрачені території. Повернути Крим практично неможливо, а Донбас вже став частиною російської культури", - висловив думку Мірча Джоане.

Єлена Ласконі, єдина конкурентка, яка має реальні шанси на вихід у другий тур, однозначно висловлюється проти ідеї, що Україна повинна відмовитися від своїх територій. Вона вважає, що це лише підштовхне російського диктатора Володимира Путіна. Її риторика акцентує увагу на необхідності зміцнення позицій Європейського Союзу, НАТО та на підтримці України.

"Якщо Україна втратить частину своїх територій, Путін не зупиниться на досягнутому," - зазначила вона. "Нам необхідно підтримати Україну у її боротьбі за перемогу в цій війні."

На сьогодні склалася доволі цікава ситуація, якщо до другого туру виходить пара Чолаку-Сіміон, то інтриги не буде взагалі, виграє діючий прем'єр. Якщо до другого туру пройде якийсь інший кандидат, чи Джоане, чи Чуке, чи Ласконі, тоді інтрига зберігається, адже Чолаку має далеко не бездоганну репутацію, і знайдеться чимало виборців, які будуть голосувати за альтернативного кандидата, звісно, якщо ним буде не скандальний Сіміон.

Ризикована гра прем'єра

Хоча за опитуваннями лідерство Чолаку не піддається сумніву, але так було не всю передвиборчу кампанію. На початку року у Румунії був інший лідер на виборах президента - Мірча Джоане, який значно випереджав усіх конкурентів. Після чого проти нього розпочалася досить потужна кампанія протидії, що значно позначилося на його рейтингу. Хоча й сам екс-заступник генсека НАТО надав привід виборцям змінити свою думку. Так, Джоане було помічено у ресторані в компанії неоднозначних фігур румунського політикуму. Учасники вечері заперечили, що під час зустрічі вели якісь політичні переговори, зазначивши, що розмова була дружня та про "спорт", але румунське суспільство не повірило.

Чому розпочалась така кампанія проти Джоане? Це свідома стратегія прем'єр-міністра Румунії - Чолаку, який зрозумів, що Джоане може його перемогти. Тому було вирішено просто не допустити реального конкурента до другого туру. При цьому він почав підігрувати дуже несподіваним гравцям. Чимало румунських експертів припускають, що Чолаку став свідомо допомагати ультраправому Сіміону, який багатьма румунами сприймається досить негативно, з тим, щоб саме він потрапив з ним до другого туру.

Схожу тактику в Україні використовував Леонід Кучма, коли активно підтримав суперечливого лідера комуністів Симоненка, щоб той потрапив у другий тур виборів. У результаті українці, обираючи між двома неприємними варіантами, зупинилися на меншому злу – Кучмі.

Таким же чином зараз діє і Чолаку. Він переконаний, що якщо одіозний Сіміон пройде до другого туру, то всі притомні люди проголосують за Чолаку, і він виграє. Головний ризик тут полягає в тому, що таким чином, не створюючи перешкод для лідера ультраправих на президентських виборах, Чолаку одночасно не створює їх і на парламентських, і відповідно результати у парламенті для ультраправих через це будуть вищими, ніж могли би бути, якби з Сіміоном вели політичну боротьбу, а не підігрували йому.

Антиукраїнські партії пройдуть до парламенту

На перший погляд, парламентські вибори не виглядають загрозливими для України, оскільки, ймовірно, більшість голосів отримають чинні правлячі партії — соціал-демократи (PSD), які, згідно з опитуваннями, можуть розраховувати на третину голосів, та націонал-ліберали (PNL), які прагнуть отримати близько 20%. Взаємовідносини з цими партіями для України наразі є відносно комфортними. Очікується, що до парламенту пройдуть політичні об'єднання, такі як Об'єднаний альянс правих і Союз порятунку Румунії, які мають проєвропейські та проукраїнські орієнтації, а також партія угорців Румунії.

Водночас, антиукраїнські партії в румунському парламенті також матимуть помітну присутність, суттєво підвищивши свої виборчі результати. Зокрема, популярність антиукраїнської партії "Альянс за об'єднання румунів" (AUR), очолюваної ультраправим політиком Георге Сіміоном, активно зростає. Вона вперше потрапила до румунського парламенту в 2020 році, коли мало хто очікував значного успіху ультраправих. Однак на виборах до Європейського парламенту в червні того ж року AUR здобула майже 15% голосів, що значно перевищило прогнози аналітиків.

На поточних парламентських виборах партія Сіміона, згідно з соціологічними дослідженнями, має шанси на отримання 18-22% голосів. Проте, враховуючи попередній досвід, існує можливість, що її підтримка буде ще вищою, що створить серйозні складнощі для проєвропейських партій в країні.

Хто стане проти України?

Попри численні скандали корупційного характеру, Румунія довгий час залишалася надійним партнером НАТО у Східній Європі та країною, яка, в основному, дотримується принципів ЄС у цьому регіоні. Це суттєво відрізняє її від сусідніх держав, таких як Угорщина, Словаччина та Болгарія, які постійно викликають занепокоєння через проблеми з дотриманням верховенства закону та орієнтацію на Росію. Проте існують тривоги, що ця ситуація може змінитися. Зокрема, варто звернути увагу на зростаючу популярність лідера ультраправих — Георге Сіміона. Він відкрито підтримує Росію і формує свій політичний курс на основі антиукраїнських, антинатівських і антиевропейських ідей. З початку повномасштабної агресії РФ проти України цей політик активно виступає проти надання допомоги Україні, поширюючи кремлівські наративи щодо конфлікту та заперечуючи необхідність вступу країни до ЄС та НАТО.

Після 24 лютого 2022 року Сіміон почав активно виступати за припинення транспортування українського зерна через порти Румунії, а також вимагав припинення підтримки України та Молдови, стверджуючи, що санкції проти Росії слід скасувати.

Набираючий популярності та впевненості Сіміон пообіцяв зайняти більш жорстку позицію щодо ЄС та захищати національні інтереси Румунії, навіть якщо це означає відмову від законів Євросоюзу. У разі обрання президентом, цей політик також пообіцяв призупинити військову допомогу Україні та підтримати мирну угоду, укладену за посередництва Дональда Трампа, навіть якщо це означатиме, що Україні потрібно буде погодитися на територіальні поступки.

Ще один неприємний фактор для України - до парламенту Румунії швидше за все потрапить і скандальна антисемітська, проросійська політикиня Діана Шошоаке, з партією SOS, яка відкололася від AUR і яка в червні цього року несподівано здобула два місця в Європейському парламенті. Ця політсила також відома тим, що виступає проти підтримки України, а її лідерка - тим, що регулярно і без жодного сорому відвідує російське посольство у Бухаресті. Хоча Конституційний суд Румунії зняв її з виборів президента, але у парламенті вона більш за все буде.

Нещодавно Діана Шошоаке ініціювала законопроєкт, що передбачає анулювання угоди про добросусідство та співпрацю між Румунією та Україною. Вона виступила з пропозицією "повернути історичні землі", маючи на увазі такі райони, як Північна Буковина, Герца, Буджак (зокрема Кагул, Болград, Ізмаїл), історичний Марамуреш та острів Зміїний. Шошоаке наголосила на необхідності відновлення культурної ідентичності, традицій, звичаїв і релігійних аспектів населення Румунії. Водночас вона закликала "врахувати" підтримку Бухаресту Україні в умовах війни та "повернути території".

Досі неясно, чи зможе Румунія уникнути політичних потрясінь.

Найвищі показники на парламентських виборах мають дві політичні сили - соціал-демократи і націонал-ліберали, які зараз є правлячою коаліцією так би мовити, заклятих друзів, тому що тривалий час ці дві політичні сили були основними конкурентами, вони сперечалися між собою постійно і постійно конкурували. І лише в останню каденцію спромоглися домовитися на ротаційній основі. Спочатку був прем'єр від партії націонал-лібералів, потім ним став прем'єр від партії соціал-демократів і, власне, останні роки у такому форматі уряд і існував. З інших політичних сил, які становлять інтерес, це Союз порятунку Румунії, ще одна політична сила, відносно молода, яка свого часу теж була в урядовій коаліції, але покинула її, - таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

За словами експерта, Україні загрожують партії AUR та SOS, які очолюють відповідно Сіміон і Шошоаке. Діана Шошааке, попри тривалий досвід у політиці, не є впливовим лідером — вона колись відійшла від AUR через свою надмірну радикальність, що призвело до її виключення. Після цього вона заснувала власну політичну силу, яка, незважаючи на суперечки, дозволила їй стати депутатом Європарламенту.

"Сіміон відзначається своїми проросійськими заявами, що викликає занепокоєння. Також тривогу викликає те, що члени його політичної партії почали активно піднімати питання Великої Румунії. Нагадаю, що це стосується територій, які наразі належать Україні та Республіці Молдова. Вони стверджують, що без цих земель та об'єднання Румунія не зможе стати повноцінною державою", - зазначає Сергій Герасимчук.

Щодо парламентських виборів, Герасимчук зазначає, що невизначеність стосовно остаточного альянсу викликає деякі занепокоєння. Він вважає, що оптимальним варіантом для України було б формування альянсу з чотирьох політичних сил - соціал-демократів, націонал-лібералів, а також представників угорської меншини та Союзу порятунку Румунії. Проте наразі залишається невідомим, чи вдасться це реалізувати. З позитивного боку, слід зазначити, що жодна з основних політичних сил не проявляє бажання співпрацювати з ультраправими або проросійськими партіями.

"З точки зору стабільності Румунії, очевидно, що саме широка коаліція є ідеальним варіантом. Але поки що не зрозуміло, що буде превалювати - політичний егоїзм національного масштабу, чи все-таки розуміння ситуації, що якщо Румунія зараз втрапить в зону політичної турбулентності, то у неї будуть проблеми. Проблеми на шляху повноцінного долучення до Шенгенської зони, тому що Румунія зараз долучилася до неї після багатьох років переговорів, але лише при авіаційному сполученні, на сухопутному сполученні країна ще не є повноцінним членом Шенгенської зони. Так само постане питання приєднання до Єврозони", - зазначив Сергій Герасимчук.