Програма, присвячена забутим українським стравам на Різдво, що є частиною історичного циклу "Реальні історії" з участю Євгена Клопотенка, викликала активні дискусії в Інтернет-просторі. Російські пропагандисти охрестили її "кулінарним шоу в Лаврі".
На YouTube з'явилася нова програма "Готуємо 12 втрачених українських страв! Чому ми про них забули?", яка є частиною історичного проєкту Акіма Галімова "Реальні історії". Цей випуск присвячений різдвяним кулінарним традиціям українців. У дослідженні теми взяли участь шеф-кухар та активний популяризатор української кухні Євген Клопотенко, а також дослідниця гастрокультури Олена Брайченко.
Разом вони спробували відповісти на запитання, які саме страви українці готували на Святвечір, і чому більшість з них виявилися забутими. В рамках програми Клопотенко познайомив із 12 автентичними стравами, рецепти деяких з них були знайдені в архівах Києва-Печерського заповідника, а самі зйомки відбувались в Трапезній заповідника. Саме зйомки програми у Трапезній палаті викликали жваве обговорення у соцмережах і вже встигли розділити українців на два табори. Ця ситуація вийшла за межі доречності чи недоречності зйомок на території храму, і підняла питання присутності в Україні православної церкви, яка має зв'язки із країною-агресоркою.
Зйомки викликали обурення у представників УПЦ Московського Патріархату, яка вже не раз опинялася в центрі скандалів через підтримку російської агресії відносно України. УПЦ МП висловилася, що "храм є домом Божим, а не майданчиком для шоу та вистав".
Російські пропагандистські ЗМІ вийшли із заголовками про те, що в храмі Києво-Печерської Лаври "зняли кулінарне шоу". Багато українських коментарторів також у своїх дописах, в яких висловлюють обурення зйомками, називають програму "кулірнарним шоу". В той час як автори програми наголошують, що страви в приміщенні Трапезної не готувалися.
Журналіст Максим Єрьомін зібрав скріни з постами проросійських блогерів, таких як Ігор Мосейчук, Арестович, Шарій та інші. Вони теж називають програму "кулінарним шоу у Лаврі".
"На запах голубців, приготованих Клопотенком, з'явилася вся нечисть. Це справжнє поєднання! Акім, який ділиться українською історією, та Євген, що популяризує українську кухню, викликали обурення московських агентів. А для 'ображених віруючих' храми створювались з метою об'єднання людей, а не для того, щоб ви замовляли освячення автомобілів за гроші і, коли виникне потреба, кидалися купувати свічки," – зазначив Єрьомін.
У відповідь на заяву УПЦ МП, адміністрація Національного заповідника Києво-Печерська лавра прокоментувала заголовки в пропагандистських ЗМІ та обурення в Інтернеті. Вони підкреслили, що Трапезна палата, де проходили зйомки, є "історичною частиною архітектурного комплексу і з моменту свого заснування наприкінці XIX століття слугувала місцем для спільних трапез". Зала не є храмом і "завжди використовувалася для проведення урочистих заходів: духовних, культурних та освітніх". Крім того, адміністрація зазначила, що зйомки програми "Реальна історія" "повністю відповідають чинному законодавству". Вони також нагадали, що "Росія та проросійські сили систематично експлуатують Лавру у своїй пропаганді та інформаційно-психологічних операціях, щоб розпалити конфлікти та розкол серед українців".
Відповідаючи на хвилю обговорень, продюсер і ведучий проєкту Акім Галімов закликав українців вивчати власну історію, відвідувати музеї, церкви, синагоги, мечеті та інші духовні місця, а також цікавитися культурними традиціями.
Євген Клопотенко також висловив свою думку щодо обурення навколо зйомок у Трапезній. Він підкреслив, що команда дотримувалася всіх вимог щодо перебування в Лаврі, а рішення про відтворення справжнього різдвяного столу було ухвалено після консультацій із представниками церкви та працівниками музею. Крім того, у Трапезній вони лише демонстрували страви, а не займалися їх приготуванням.
Православний священнослужитель та ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко висловив підтримку рішенню музейників заповідника та авторів проєкту "Реальна історія" знімати історичний епізод у Трапезній. Він зазначив, що одна з причин, чому українське духовенство та віряни, у тому числі представники Православної церкви України, "піддаються московським інформаційним впливам", полягає в тому, що "усвідомлення та очищення власних традицій, а також, найголовніше, бачення їхнього майбутнього, ще перебуває на стадії формування". Коваленко також нагадав, що проведення Молитовного сніданку за участю президента, лідерів церков та капеланів у Трапезній палаті також стало об'єктом подібної критики.
"По-перше, і Молитовний сніданок, і подія від Клопотенка відбулися в Трапезній (!) палаті Трапезного (!) храма. Сучасною мовою -- це бенкетна зала, або чернеча їдальня. І, якщо шукати найкраще місце для подібних заходів, -- то це саме воно. По-друге, ми з дружиною із задоволенням подивилися цю програму від початку і до кінця і можемо її сміливо радити і вірянам, і людям нерелігійним, які цікавляться українськими традиціями. По-третє, в мене є запитання до тих, хто "не бачив, але засуджую": Коли ви в останнє були в Лаврі?", -- написав він.
Водночас священник Православної церкви України Роман Грищук висловив протилежну думку, яка також розійшлася Мережею. Він назвав зйомки у Трапезній "відвертим глузуванням зі святині і блюзнірством" і "пускати Клопотенка знімати у монастирському храмі свої рецепти -- то вже занадто".
"І саме Міністерство культури є відповідальним! Не ПЦУ! Не Митрополит Епіфаній, ані наш Синод не вирішує, що і коли відбуватиметься в Києво-Печерській Лаврі! Хто має право на зйомки, а хто ні! Виявляється, коли московський патріархат контролював ситуацію, то без Паші Мерседеса ніхто не міг навіть обмовитися! Поліцію туди відправляли без зайвих слів! А сьогодні там можна робити все що завгодно, окрім діяльності Церкви! Коли я відвідав Лавру два тижні тому, мені довелося показувати своє священницьке посвідчення і пропуск, який у мене не було! Тож я лише трохи погуляв по території і пішов! Як у таких умовах можна організувати парафіяльне молитовне життя та налагодити богослужіння? Як створити духовну атмосферу в музеї, який постійно здається різним групам, і сформувати громаду з постійних прихожан?" -- зазначив Роман Грищук.
Єпископ Київсько-Житомирської дієцезії римсько-католицької церкви Віталій Кривицький висловив свою незгоду з проведенням зйомок програми за участю Євгена Клопотенка в Трапезній Києво-Печерської Лаври. Він зазначив, що "ситуація вимагає серйозної оцінки з боку Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також переосмислення та вибачення від пана Клопотенка і його команди за допущену помилку". Єпископ підкреслив, що це нагадує про часи комуністичного режиму, коли "після жовтневого перевороту комісари намагалися перетворити храми на будь-що, лише б спотворити їх первісне призначення".
"Невдалою є ситуація, коли нові, вишукані смаки формуються шляхом інтеграції 'екзотичних елементів' з культур, що насправді мають сакральне значення для інших. Це вже не культура, а її імітація, адже мова йде не про 'культивацію', як про збирання, а про викривлення вже існуючого. Найбільша проблема полягає в тому, що, як марксисти 20-х років минулого століття, так і сучасні представники цієї ж епохи, не можуть цього зрозуміти. А можливо, вони це усвідомлюють прекрасно... Саме тому й формують відповідне законодавство", -- зазначив він.
Акім Галімов згодом оприлюднив ще один запис, у якому висловив версію, що бурхливе цькування програми "Реальна Історія", а також його особисто і Євгена Клопотенка, котрий є учасником програми, може бути пов'язане з тим, що його команда неодноразово створювала резонансні матеріали про діяльність московської церкви в Україні. Крім того, він зазначив, що держава проводить важливий процес очищення країни від "пʼятої колони".
Отже, під поверхнею емоцій, що оточують перший рівень обговорення: чи відбувалася підготовка в Лаврі (правда, ні), насправді існують питання значно більшого масштабу. Погляньмо уважніше: ми спостерігаємо класичну спецоперацію, заплановану на певну дату... звіртеся з календарем — вчора відзначали річницю Обʼєднавчого собору, що став початком нашого отримання Томосу. Ця подія виявилася однією з найбільших поразок Кремля на українській землі. Якщо проаналізуєте більшість коментарів, вони зводяться до фрази: "Ось до чого ми дійшли..." Тобто, раніше було краще. У часи, коли панували мерседеси і Москва домінувала. Віддали святині, а тепер маємо таке! Якби не ми з Євгеном, знайшлися б інші приводи. Це важливо усвідомлювати! — зазначив Галімов.
У своєму дописі він також нагадав міністру культури та стратегічних комунікацій Миколі Точицькому про те, що сотні українських пам'яток досі перебувають у володінні Московського патріархату. "Там можна робити все, що завгодно, за винятком поширення наративів про Україну. Це є нашим стратегічним завданням — позбутися цього впливу в нашій країні", — підкреслив він.
Журналіст і телеведучий Юрій Макаров використав єврейський анекдот для ілюстрації дискусії на тему "псевдокулінарного шоу" в Трапезній, демонструючи, як слід формулювати запитання правильно.
"Учень приходить до рабина: "Ребе, а можна мені їсти під час молитви?" "Звісно, ні, це гріх". "Гаразд, а можна мені молитися під час їжі?" "Авжеж, молитися можна завжди". Це щодо користі крос-культурних звернень. Нагадаю про всяк випадок: "трапезна" -- це монастирська їдальня. Ї-д-а-л-ь-н-я! Те, що там є вівтар з іконостасом і можна молитися, ніяк не змінює суті цієї споруди, відтак приготування там їжі -- ніяке не святотатство, а використання за призначенням. Шок окремих ревнителів благочестя виказує слабку зануреність у контекст. Решта претензій до Клопотенка може полягати вже в естетичній та кулінарній площині, що передбачає принципово нижчий градус реакції, але нам будь що треба позбурюватися. Так, ніби більше немає приводів", -- написав він.
Макаров розповів в якості прикладу "глибоковкорінених внутрішньо церковних звичаїв" історію з життя свого діда, який свого часу погодився стати старостою (виконавчим директором) Володимирського собору у Києві.
"Коли він щойно вперше зайшов усередину, то був неприємно вражений запахом борщу, який перебивав запах свічок і ладану. Авжеж, у церкві був чималенький штат співробітників, хай там як, кафедральний собор. Вони, як могли, забезпечували собі побутові потреби. Тож він побудував просвирню в підвалі за межами храму в дворі й виніс усі кухарські операції туди. Не знаю, що з нею зараз, півстоліття минуло. Так чи так, приготування їжі в священих стінах тодішній клір не вважав гріхом. Що певною мірою свідчить про рівень культури всередині радянської церкви, але то зовсім інше питання", -- написав він.
PR-стратег Сергій Дідковський висловив думку, що труднощі зі зйомками програми в Трапезній пов'язані з тим, що "значна частина нашого суспільства не відкривається новим ідеям" і "їх можна охарактеризувати як консервативних або ізоляційних".
На мою думку, церква в Україні повинна активно прагнути до підвищення своєї популярності та, відповідно, залучення більшої кількості прихожан. Водночас, українці, що ідентифікують себе як такі, повинні проявляти інтерес до відновлення своєї культурної спадщини. Якщо завдяки відео Клопотенка та Акімова українська культура отримає новий імпульс, то в чому тут можуть бути негативи? Гастрономія є невід'ємним елементом нашої культури. Тканина української ідентичності утворюється з безлічі візерунків — від літератури та технологічних досягнень до гастрономії, фотографії, дизайну, кінематографа і релігії.
Культурна ізоляція призводить до того, що нас не знають, не розуміють і не усвідомлюють причин для спільного життя. Коли європейцю розповідають, що в нас було своє бароко, що монахи також варили пиво, ми мали класичну музику, а навіть у радянські часи створювали джаз та фанк, а ракети розробляли в Україні, і що наша гастрономія охоплює більше, ніж лише вареники та страви радянського меню, він починає сприймати нас як співвідносних. Це ж справжня культура, технології та смак, – зазначив Дідковський.
Журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва підкреслила, що в умовах XXI століття церква в Україні повинна адаптуватися до сучасності і стати союзником суспільства, а не перетворювати людей на "овець" для політичних маніпуляцій на користь партії регіонів або впливових бізнесменів.
"Обговорюючи наші духовні цінності, ми повинні інтегрувати їх у сучасний контекст і постійно підкреслювати їх як українські. Що, на мою думку, є неприйнятним у церкві? Наприклад, коли у Святогірській лаврі приховувалися бойовики Гіркіна – це абсолютно неприйнятно. Або коли в Київській Лаврі під маскою ченців перебували рецидивісти – це зовсім неетично. Коли священнослужителі РПЦ влаштовували там вечірки з контентом для дорослих – це вкрай невірно. І коли особи в рясах виявляються агентами ГРУ, ФСБ або колаборантами – це також не має нічого спільного зі святістю", – зазначила вона.
#Євреї #Україна #Різдво #Журналіст #Росія #Радянський Союз #Українці #Історія #Москва #Президент (державна посада) #Продюсер #Федеральна служба безпеки #Реклама #Українська мова #Православна Церква України #Києво-Печерська лавра #Ксьондз. #Храм #Їжа #Піст #Трапезна #Епіфаній І в Україні #Українська православна церква (Московський патріархат) #Акім Галімов #Духовенство #Коваленко Георгій Іванович #Українська кухня #Святотатство
